Ухвала

від 17.04.2024 по справі 601/2147/22

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 601/2147/22Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Провадження № 11-сс/817/116/24 Доповідач - ОСОБА_2 Категорія -

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2024 р. Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду в складі:

головуючого судді - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю - секретаря ОСОБА_5

прокурора ОСОБА_6

особи, щодо майна якої прийнятого

процесуальне рішення ОСОБА_7

представника особи, щодо майна якої

прийнято процесуальне рішення адвоката ОСОБА_8

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі в режимі відеоконференцзв`язку, апеляційну скаргу представника ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Кременецького районного суду Тернопільської області від 01 квітня 2024 року про відмову у задоволенні клопотання про скасування арешту майна у межах кримінального провадження № 42022212030000017 від 03 листопада 2022 року,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Кременецького районного суду Тернопільської області від 01 квітня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання представника ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Кременецького районного суду Тернопільської області від 08 грудня 2022 року у межах кримінального провадження № 42022212030000017.

Не погодившись з прийнятим рішенням, представником ОСОБА_7 адвокатом ОСОБА_8 подано апеляційну скаргу, за змістом якої вважає вказану ухвалу незаконною та такою, що належить до скасування із постановленням нової ухвали про задоволення її клопотання і скасування арешту майна шляхом заборони відчуження та розпорядження належної ОСОБА_7 земельної ділянки з кадастровим номером 61258110100:02:003:0182 площею 0,097 га, яка розташована по АДРЕСА_1 .

Обґрунтовуючи можливість оскарження ухвали слідчого судді Кременецького районного суду Тернопільської області від 01 квітня 2024 року, оскарження якої не передбачено відповідними нормами КПК України, адвокат посилається на висновок Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 23.01.2024 року у справі № 569/19829/21.

Заслухавши суддю-доповідача; ОСОБА_9 , як особу щодо майна якої прийнято процесуальне, та його представника адвоката ОСОБА_8 , які підтримали апеляційну скаргу і з мотивів, викладених у ній, просять скасувати ухвалу слідчого судді Кременецького районного суду Тернопільської області від 01 квітня 2024 року, постановити нову ухвалу, якою скасувати арешт майна земельної ділянки, що належить ОСОБА_7 , накладений зхгідно ухвали слідчого судді Кременецького районного суду 08 грудня 2022 ; прокурора, який просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення місцевого суду без змін; перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Кременецького районного суду Тернопільської області від 01 квітня 2024 року, необхідно закрити з таких підстав.

Так, 09 квітня 2024 року ухвалою Тернопільського апеляційного суду було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Кременецького районного суду Тернопільської області від 01 квітня 2024 року про відмову у задоволенні клопотання про скасування арешту майна у межах кримінального провадження № 42022212030000017 від 03 листопада 2022 року,

Разом з тим, колегія суддів вважає, що вказане апеляційне провадження було відкрите помилково.

Відповідно до ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Як неодноразово наголошував Верховний Суд, ст. 129 Конституції України гарантує право на апеляційний перегляд справи, а не кожного окремого судового рішення в межах кримінального провадження, у відповідності з чим КПК України визначає, в яких випадках і які рішення слідчих суддів, судів першої інстанції підлягають перегляду в апеляційному порядку (постанова Верховного Суду від 4 квітня 2019 року у справі № 494/6/18). У постановах від 17 жовтня 2018 року (справа № 646/5552/17) та від 28 лютого 2019 року (справа № 161/4229/18), які стосувалися права на апеляційне оскарження ухвал слідчих суддів, Верховний Суд підкреслив, що «норми Конституції України та кримінального процесуального закону беззастережно гарантують право на апеляційне оскарження лише судового рішення, постановленого за наслідком розгляду справи (кримінального провадження в суді першої інстанції) по суті, а не всіх судових рішень у межах цієї справи (провадження)».

В офіційному тлумаченні ч. 2 ст. 55 Конституції України, викладеному в Рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011, зазначено, що реалізація конституційного права на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб забезпечується в порядку, визначеному процесуальним законом.

Відповідно до положень ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, а також на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується його прав, свобод, законних інтересів, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом.

За приписами частини 3 ст. 392 КПК України в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.

У частині 1 та 2 ст. 309 цього Кодексу наведено перелік ухвал слідчого судді, які підлягають апеляційному оскарженню під час досудового розслідування.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 309 КПК України під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про арешт майна, або відмову в ньому, тобто судові рішення, які були постановлені в порядку ст. 173 КПК Україн.

Тому, в контексті положеньст. 309 КПК України ухвала слідчого судді, постановлена за наслідками розгляду клопотання про скасування арешту майна, постановлена за правиламист. 174 КПК, не підлягає апеляційному оскарженню.

Вказана позиція узгоджується із висновками Верховного Суду про застосування норми права викладеними, зокрема, в ухвалах:

- від 21 лютого 2023 року у справі № 367/1348/21 (провадження № 51-1067 ск 23), - від 23 травня 2023 року у справі № 712/191/23 (провадження № 51-3208 ск 23), - від 05 червня 2023 у справі № 161/7533/23 (провадження № 51-3370 ск 23), - від 28 вересня 2023 року у справі № 758/6588/23, (провадження № 51-5376 ск 23),

- від 28 листопада 2023 року у справі № 947/7505/22 (провадження № 11-сс/813/1900/23

Водночас, згідно правового висновку об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеному в ухвалі від 19 лютого 2019 р. у справі № 569/17036/18 (провадження № 51-598кмо18), в аспекті положень ст. 309 КПК України ухвала слідчого судді про повне або часткове скасування арешту майна, постановлена за правилами ст. 174 КПК України, не підлягає апеляційному оскарженню.

Відхиляючи доводи апелянта про необхідність застосування судової практики Касаційного кримінального суду щодо можливості оскарження ухвал, постановлених порядку ст.174 КПК України, колегія суддів виходить з того, що за наявності протилежних правових висновків суду касаційної інстанції слід виходити з того, що висновки, які містяться в судових рішеннях судової палати Касаційного кримінального суду, мають перевагу над висновками колегії суддів, висновки обладнаної палати Касаційного кримінального суду над висновками палати чи колегії суддів цього суду, а висновки Великої Палати Верховного Суду над висновками об`єднаної палати, палати й колегії суддів Касаційного кримінального суду (Постанова Касаційного кримінального суду від 13.02.2019 у справі №130/1001/17).

Виходячи із того, що правові висновки суду касаційної інстанції, викладені ухвалах колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 14.03.2023 у справі №760/5570/22 та від 24.01.2024 у справі №569/19829/21, посилання на які містяться в апеляційній скарзі, є протилежними по відношенню до висновку щодо застосування норм права, викладеному в ухвалі Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 19.02.2019 у справі № 569/17036/18, колегія суддів вважає, що застосуванню, в даному випадку, підлягає висновок, викладений у зазначеному рішенні Об`єднаної палати ККС ВС.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 399 КПК України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Колегія суддів також враховує позицію Верховного Суду, викладену в постанові № 51-7299км18 від 27 лютого 2019 року, згідно якої, якщо після відкриття апеляційного провадження буде встановлено, що воно відкрите за апеляційною скаргою на рішення, яке не підлягає апеляційному оскарженню, апеляційний суд має постановити ухвалу про закриття апеляційного провадження.

За наведених вище обставини, оскільки апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Кременецького районного суду Тернопільської області від 01 квітня 2024 року відкрито помилково, тому колегія суддів, вважає, що відкрите (розпочате) апеляційне провадження за такою скаргою підлягає закриттю з урахуванням ч. 6 ст. 9 КПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст. 399 КПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Кременецького районного суду Тернопільської області від 01 квітня 2024 року закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Головуючий

Судді