Рішення

від 17.07.2023 по справі 198/19/23

ЮР'ЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №198/19/23

Провадження № 2/0198/30/23

17.07.2023

ЗА ОЧ НЕ Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.07.2023 року Юр`ївський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судовим засіданням судді Жмуд Н.М., за участю секретаря судових засідань Романчук А.С., прокурора Ленченко О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні з викликлом сторін цивільну справу за позовною заявою Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 , третьої особи: Фермерського господарства "Красноармєєц" про конфіскацію земельних ділянок сільськогосподарського призначення,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з даним позовом в якому зазначає,що згідноз інформацієювищезазначених довідокДержавного реєструречових правна нерухомемайно таРеєстру праввласності нанерухоме майно,Державного реєструІпотек,Єдиного реєструзаборон відчуженняоб`єктівнерухомого майнащодо об`єктівнерухомого майназа ОСОБА_1 ,який єгромадянином РосійськоїФедерації,що підтверджуєтьсявідомостями зДержавного реєструречових прав, 03.08.2018зареєстровано правоприватної власностіна земельніділянки площею10,5860га закадастровим номером1225982800:01:001:0216та площею10,2430га закадастровим номером1225982800:01:001:0217для веденнятоварного сільськогосподарськоговиробництва,які розташованіна територіїНовоіванівської сільськоїради Юр`ївськогорайону Дніпропетровськоїобласті.Підставами длядержавної реєстраціїправ власностізазначені свідоцтвапро правона спадщинусерії таномер 252та 253,видані 05.07.2018державним нотаріусомПасевіним АндріємОлексійовичем Юр`ївськоїдержавної нотаріальноїконтори Павлоградськогорайонного нотаріальногоокругу Дніпропетровськоїобласті,копії якихмістяться уДержавному реєстріречових прав(інформаціїз Державногореєстру речовихправ нанерухоме майнота копіїсвідоцтв проправо наспадщину зазаповітом).Також,у вищевказанихінформаційних довідкахвідображено,що згіднодоговорів орендиземлі №347та 348від 30.07.2018земельні ділянкиплощею 10,5860га закадастровим номером1225982800:01:001:0216та площею10,2430га закадастровим номером1225982800:01:001:0217передані воренду ОСОБА_1 Фермерському господарству«Красноармєєц» (кодЄДРПОУ:34196090)строком на49років 11місяців змоменту підписаннязазначених договорів. Зогляду нанаведене тавраховуючи,що Відповідачемз 05.07.2018,тобто здати отриманнясвідоцтв проправо наспадщину навказані земельніділянки тадержавної реєстраціїправа власностіна них у Державному реєстрі речових прав, у продовж строку, встановленого частиною 4 статті 81 Земельного кодексу України не відчужено земельні ділянки, тому вони, згідно вимог статті 145 Земельного кодексу України, підлягають конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області. Зі змісту ч. 1 ст. 348 ЦК України вбачається, якщо з підстав, що не були заборонені законом, особа набула право власності на майно, яке за законом, який був прийнятий пізніше, не може їй належати, це майно має бути відчужене власником протягом строку, встановленого законом. Якщо майно не відчужене власником у встановлені законом строки, це майно з урахуванням його характеру і призначення за рішенням суду на підставі заяви відповідного органу державної влади підлягає примусовому продажу. У разі примусового продажу майна його колишньому власникові передається сума виторгу з вирахуванням витрат, пов`язаних з відчуженням майна. Якщо майно не було продане, воно за рішенням суду передається у власність держави. У цьому разі колишньому власникові

майна виплачується сума, визначена за рішенням суду. Припинити право власності ОСОБА_1 (громадянина Російської Федерації) на земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 10,5860 га за кадастровим номером 1225982800:01:001:0216 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території на території Новоіванівської сільської ради Юр`ївського району Дніпропетровської області, на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області шляхом її конфіскації. Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 41922116 від 05.07.2018 державного нотаріуса Пасевіна Андрія Олексійовича Юр`ївської державної нотаріальної контори Павлоградського районного нотаріального округу Дніпропетровської області та здійсненої на його підставі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстрації права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 10,5860 га з кадастровим номером 1225982800:01:001:0216 з одночасним припиненням права приватної власності ОСОБА_1 на вказану земельні ділянку.Припинити право власності ОСОБА_1 (громадянина Російської Федерації) на земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 10,2430 га за кадастровим номером 1225982800:01:001:0217 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території на території Новоіванівської сільської ради Юр`ївського району Дніпропетровської області, на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області шляхом її конфіскації. Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 41923577 від 05.07.2018 державного нотаріуса Пасевіна Андрія Олексійовича Юр`ївської державної нотаріальної контори Павлоградського районного нотаріального округу Дніпропетровської області та здійсненої на його підставі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстрації права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 10,2430 га з кадастровим номером 1225982800:01:001:0217 з одночасним припиненням права приватної власності ОСОБА_1 на вказану земельні ділянку. Стягнути з ОСОБА_1 на користь на користь Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 39835428) понесені судові витрати зі сплати судового збору.

Ухвалою суду від 08.02.2023 року відкрито провадження по справі.

2023 року судом було допущено прокурора Ленченко О.О. для представлення інтересів держави.

За ухвалою суду в якості третьої особи на боці відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору було залучено Фермерське господарство "Красноармєєц".

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та прохав задовольнити позов у повному обсязі. Не заперечував проти заочного розгляду справи.

Прокурор Павлоградської окружної прокуратури Леншина О.О., зазначила, що з урахуванням обставин, які встановлено в судовому засіданні, позов позивача підлає задоволенню. При цьому пояснила, що відповідач ОСОБА_1 , є громадянином РФ. Право власності на зазначені земельні ділянки сільськогосподарського призначення набув у 2018 році з часу отримання свідоцтва про право на спадщину, в зв`язку з чим повинен був їх відчужити в 2019 році. Адже, відповідно до ст. ст. 13, 14 Конституції України, земля, її надра являються об`єктами права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією. Згідно з ст. 1 Земельного кодексу України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Відповідач, зважаючи на його громадянство РФ та місце проживання на території держави-агресора, повідомлявся про дату, час і місце розгляду справи за місцем знаходження спірного нерухомого майна шляхом розміщення оголошення на офіційному сайті судової влади України, відповідною публікаціями, але своїм правом на участь не скористався, про причини неприбуття не повідомив, відзиву на позов не надав.

Третя особа ФГ «Красноармєєц», було належним чином та своєчасно повідомлене про дату, час і місце розгляду справи за адресою місцезнаходження, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ч.7, 8 ст.128 ЦПК України), що підтверджується матеріалами справи, але своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні не скористалось, повноважного представника не направило, пояснень щодо позову та заяв по суті справи не подало, тоді як неодноразово направляли до суду заяви про перенесення розгляду справи та для ознайомлення з метеріалами цивільної справи, які судом були задоволені.

Тому, зі згоди представника позивача суд ухвалює про заочний розгляд справи, що відповідає вимогам ст.280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши докази, представлені сторонами на виконання вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України, з`ясувавши фактичні обставини справи, суд приходить до наступного.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , батька відповідача. До складу спадкового майна ОСОБА_1 входить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 10,5860 га, яка розташована на території Новоіванівіської с/ради Юр`ївського району Дніпропетровської області, належала на підставі Державного акту серія 111 ДП №075238, який видано Новоіванівською сільською радою, Юр`ївського району Дніпропетровської області та земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 10,2430 га, яка розташована на території Новоіванівіської с/ради Юр`ївського району Дніпропетровської області, належала на підставі Державного акту серія 111 ДП №075239, який видано Новоіванівською сільською радою, Юр`ївського району Дніпропетровської області (а.с №41, 85 т.1), право власності на які посвідчено відповідним Державним актом серії 111 ДП №075238 виданого Новоіванівською сільською радою 19.09.2002 року та Державним актом серії 111 ДП №075239 виданого Новоіванівською сільською радою 19.09.2002 року (т.1 а.с.№46,60).

Судом було з"ясовано, що Рішенням Юр"ївської селищної ради Юр"ївського району Дніпропетровської області від 02.12.2020 року про початок реорганізації юридичних осіб органів місцевого самоврядування шляхом приєднання (т.2 а.с№56) було розпочато процедуру рерганізації юридичної особи Новоіванівської сільської ради (ЄДРПОУ 04525107), місце знаходження Дніпропетровська область, Юр"ївський район, село Новоіванівське, вул. Центральна, будинок 14А шляхом приєднання до Юр"ївської селищної ради Юр"ївського району Дніпропетровської області (ЄДРПОУ 04338472) місце знаходження: Дніпропетровська область, Юр"ївський район, селище міського типу Юр"ївка, вулиця Центральна, будинок 63.

Юр`ївською державною нотаріальною конторою 05 липня 2018 року відповідачу ОСОБА_1 було видано Свідоцтво про право на спадщину за повітом на земельну ділянку площею 10,5860га, зареєстроване в реєстрі за 252 (т.1 с.с№41) та Свідоцтво про право на спадщину заповітом на земельну ділянку площею 10,2430 га, зареєстроване в реєстрі за 253 (т.1 а.с.№85).

Зазначені обставини підтверджуються матеріалами спадкових справи Юр`ївської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області №252 та 253 що до майна померлого ОСОБА_2 .

Надалі, на підставі вищевказаних Свідоцтв про право на спадщину за заповітом від 05.07.2018 року, виданих Юр`ївською нотаріальною конторою Дніпропетровської області на ім`я ОСОБА_1 , за заявами останнього від 05.07.2018 року (т.1а.с.№29-30, 60-61) було внесено відомості в Єдиний реєстр прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (т.1 а.с№31,63).

Відтак, ОСОБА_1 в порядку спадкування набув у власність зазначені земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які за договорами оренди землі №347 та №346 (т.1 а.с.№56-59, 88-91) від 30 липня 2018 року передав у користування строком до 30 червня 2068 року Фермерському Господарству «Красноармєєц», про що внесено відповідні відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (т.1 а.с.№62,65).

При цьому, суд констатує, що власником спірних земельних ОСОБА_1 став саме 05.07.2018 року, а внесення відповідної інформації до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 05.07.2018р. з огляду на приписи ст.125, 126 ЗК України, ст.29 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не свідчить про зворотнє.

Одночасно, суд зважує на ті обставини, що для оформлення спадщини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , надав нотаріально посвідчену довіреність для представлення його інтересів на ОСОБА_3 (т.1 а.с.№28). При посвідченні даної довіренності державним нотаріусом Юр`ївської Державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Пасевіним М.О., , ОСОБА_1 пред`являв до паспорт громадянина Російської Федерації № НОМЕР_1 , виданий 07.08.2002 року код підрозділу 462-014 Курчатовським ГРОВД Курської області (т.1 а.с.с№37, 40) та довідку про присвоєння українського ідентифікаційного номера НОМЕР_2 , виданого на його ім`я 16.09.2009 року (а.с.№27) .

В свою чергу, суд звертає увагу та ту обставину, що при укладенні договорів оренди землі ОСОБА_1 т.1 а.с.№ 56-59, 88-91) також скористався паспортом іноземця - громадянина НОМЕР_3 , виданий 07.08.2002 року код підрозділу 462-014 Курчатовським ГРОВД Курської області (т.1 а.с.с№37, 40) та довідку про присвоєння українського ідентифікаційного номера НОМЕР_2 , виданого на його ім`я 16.09.2009 року (а.с.№27) .

Наведене свідчить,що намомент отриманняСвідоцтва проправо наспадщину наспірні земельніділянки,внесення відповідноїінформації доДержавного реєструречових правна нерухомемайно тапроведення державноїреєстрації речовихправ нанерухоме майнота їхобтяжень ОСОБА_1 був громадянином РФ.

Крім того, за інформацією ДМС Головного Управління державної міграційної служби України в Дніпропетровській області (ГУ ДМС у Дніпроетровській області) від 22.03.2023 року №419/1237.1-23 (т.1 а.с.№208) громадянин РФ ОСОБА_1 у них відсутня фнформація щодо документування паспортом громадянина України, посвідками на тимчасове проживання зазначеного громадянина.

Відпjвідно дост.5ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності (ч.1). Актцивільного законодавстване має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи (ч.2). Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності (ч.3).

Тому, до спірних правовідносин повинно застосовуватись законодавство, чинне на момент їх виникнення та існування.

За змістомположень ст.41Конституції України,ст.319,321ЦК Україникожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності набувається впорядку, визначеному законом. Власність зобов`язує. Право власностіє непорушним. Ніхто неможе бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Особливості правових підстав набуття та припинення права власності на об`єкти нерухомого майна іноземцями (особами без громадянства) встановлені нормами розділу V Закону України «Про міжнародне приватне право», положеннями Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України.

Відповідно до ч.1, 2 ст.38 Закону України «Про міжнародне приватне право» правовласності та інші речові права на нерухоме та рухоме майно визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться, якщо інше не передбачен озаконом. Належність майна до нерухомих або рухомих речей, а також інша класифікація майна визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться.

Згідно з ч.1 ст.39 даного Закону виникнення та припинення права власності та інших речових прав визначається правом держави, у якій відповідне майно перебувало в момент, коли мала місце дія або інша обставина, яка стала підставою для виникнення або припинення права власності та інших речових прав, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Тому, оскільки спірні земельні ділянки, які належать до нерухомого майна (ч.1 ст.181 ЦК України), знаходяться на території України, то на них поширюється дія права України.

Приписами ст.378 ЦК України визначено, що право власності особи на земельну ділянку може бути припинене за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

За змістом ст.13 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу. Аналогічне положення передбачено щодо таких стратегічно важливих об`єктів, як надра, атмосферне повітря, води та ін.

Відповідно до ст.14 Конституції України, ст.373 ЦК України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Іноземці (особибез громадянства)підпадають піддію національногоправа,що регулюєправовідносини зприводу набуттяправа власності,з окремимивинятками (ст.374ЦК України). Зокрема, це обмеження права іноземцівна отриманняу власністьземель сільськогосподарського призначення, передбачені ст.22,81ЗК України. Землі сільськогосподарськогопризначення, до яких належать, зокрема, сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження,сіножаті,пасовища таперелоги), не можуть передаватися у власність іноземним громадянам, особам без громадянства, іноземним юридичним особам та іноземним державам.

Згідно з ч.4 ст.81 ЗК України землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземними громадянами, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню. Дана норма також кореспондується з ч.1 ст.145 ЗК України, відповідно до якої, якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може перебувати в її власності, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права.

Разом з тим, невиконання іноземними особами та особами без громадянства вказаного обов`язку у відповідності до п.«д» ч.1 ст.143, ч.2 ст.145 ЗК України є підставою для примусового припинення прав на земельну ділянку в судовому порядку й така земельна ділянка примусовому відчуженню за рішенням суду.

Відтак, аналізуючи вищенаведені докази в їх сукупності та у взаємозв`язку з положеннями ст.319, 321, 374, 378 ЦК України, ст.22, 81, 143, 145 ЗК України, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 набув у спадок земельні ділянки сільськогосподарського призначення як громадянин РФ 2018 році тому він, протягом року з часу, виникнення прав на земельну ділянку та оформлення речових прав на земельну ділянку, 2018 року,повинен був відчужити вказані земельні ділянки у 2019 році, однак цей свій обов`язок не виконав.

Натомість, норма п.15 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України, якою встановлено заборону купівлі-продажу або іншим способом відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, не поширюється на ці правовідносини, оскільки положення ч.4 ст.81ЗК України є імперативними.

Отже, за відсутності факту добровільного відчуження іноземним громадянином ОСОБА_1 до 05.07.2019 року й по даний час успадкованих земельних ділянок, право власності відповідача на них підлягає припиненню шляхом примусового відчуження цих земельних ділянок за рішенням суду.

Крім того, визначаючись із позовними вимогами, суд вважає, що примусове відчуження спірних земельних ділянок без компенсації відповідачу їх вартості було б порушенням його права власності в частині забезпечення принципу «справедливої рівноваги», а саме: між законною метою, що передбачається для досягнення цілі, та засобами, які використовуються.

Одночасно суд констатує, що в силу приписів ст.5 ЦК України право власності ОСОБА_1 на успадковані земельні ділянки слід припинити саме в такий спосіб, оскільки він був встановлений приписами законодавства, чинного на момент існування спірних правовідносин, а не шляхом конфіскації земельних ділянок на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, як то просить позивач у позовній заяві, що у відповідності до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення» №552-ІХ від 31.03.2020р. стало можливим лише з 01 липня 2021 року.

При цьому, суд відзначає, що хоча положення ч.4 ст.145 ЦК України в діючій редакції й визначають конфіскацію земельної ділянки як її оплатне вилучення (ціна проданої на земельних торгах земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику), однак юридична термінологія «конфіскація майна» означає саме безоплатне примусове вилучення у власність держави майна, що підтверджується й змістом ст.354 ЦК України. Водночас, якість закону та правова визначеність є складовими елементами принципу верховенства права, який задекларовано в ст.8 Конституції України.

Такий висновок суду відповідає вимогам розділу V Закону України «Про міжнародне приватне право», роз`ясненням, викладеним у п.15 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами цивільних справ з іноземним елементом» від 16.05.2013№ 24-754/0/4-13 та не суперечить ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

В той же час позовні вимоги позивача про скасуваня рішенняпро державнуреєстрацію правта їхобтяжень (звідкриттям розділу),індексний номер:41922116від 05.07.2018державного нотаріусаПасевіна АндріяОлексійовича Юр`ївськоїдержавної нотаріальноїконтори Павлоградськогорайонного нотаріальногоокругу Дніпропетровськоїобласті таздійсненої найого підставіу Державномуреєстрі речовихправ нанерухоме майнореєстрації прававласності ОСОБА_1 на земельнуділянку площею10,5860га зкадастровим номером1225982800:01:001:0216з одночаснимприпиненням праваприватної власності ОСОБА_1 навказану земельніділянку тапро скасуватирішення продержавну реєстраціюправ таїх обтяжень(звідкриттям розділу),індексний номер:41923577від 05.07.2018державного нотаріусаПасевіна АндріяОлексійовича Юр`ївськоїдержавної нотаріальноїконтори Павлоградськогорайонного нотаріальногоокругу Дніпропетровськоїобласті таздійсненої найого підставіу Державномуреєстрі речовихправ нанерухоме майнореєстрації прававласності ОСОБА_1 на земельнуділянку площею10,2430га зкадастровим номером1225982800:01:001:0217з одночаснимприпиненням праваприватної власності ОСОБА_1 навказану земельніділянку- задовленню не підлягають з підстав обрання неналежного способу захисту порушеного права.

Так Велика Палата Верховного Суду в постанові по справі № 359/3373/16-ц від 23 листопада 2021 року (п.п. 148-151) вказала, що власник з дотриманням вимог статті 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюга договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними.

Так, для витребування нерухомого майна оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування не є ефективним способом захисту права власника. Вимога про визнання рішень органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, Державного акта про право власності на земельну ділянку першого власника недійсними (незаконними) та їх скасування також не є необхідним для вирішення питання про належність права власності на земельну ділянку та для її витребування з чужого володіння, не є ефективним способом захисту, адже задоволення таких вимог не призвело б до відновлення володіння відповідними земельними ділянками.

Такі правові висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16, від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17 , від 22 січня 2020 року у справі № 910/1809/18, від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18, від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16, від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17, від 11 лютого 2020 року у справі № 922/614/19.

Оскільки обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові (правова позиція Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19, від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19, від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18), в задоволенні вищевказаних позовних вимог прокурора в цій частині слід відмовити саме з вказаних підстав.

При цьому, в мотивувальній частині постанови зазначено, що за даних обставин у вказаній цивільній справі ефективним способом захисту порушеного права є зобов`язання відповідача повернути земельну ділянку у власність держави.

Крім того,вимога проскасування рішення прореєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 41922116 від 05.07.2018 державного нотаріуса Пасевіна Андрія Олексійовича Юр`ївської державної нотаріальної контори Павлоградського районного нотаріального округу Дніпропетровської області та здійсненої на його підставі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстрації права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 10,5860 га з кадастровим номером 1225982800:01:001:0216 з одночасним припиненням права приватної власності ОСОБА_1 на вказану земельні ділянку та про скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 41923577 від 05.07.2018 державного нотаріуса Пасевіна Андрія Олексійовича Юр`ївської державної нотаріальної контори Павлоградського районного нотаріального округу Дніпропетровської області та здійсненої на його підставі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстрації права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 10,2430 га з кадастровим номером 1225982800:01:001:0217 з одночасним припиненням права приватної власності ОСОБА_1 на вказану земельні ділянку- виключає задоволення позову в частині зобов`язання відповідача повернути земельну ділянку у власність держави, оскільки після скасування в ДЗК державної реєстрації земельної ділянки та права власності ОСОБА_1 земельні ділянки як об`єкт нерухомості та об`єкт цивільних прав перестане існувати і рішення суду в частині повернення земельних ділянок виконати буде неможливо.

Отже такі дві позовні вимоги позивача є взаємовиключними, суперечливі між собою, а тому суд з врахуванням правових позицій Верховного Суду вважає, що задоволенню підлягає лише вимога про зобов`язання відповідача повернути спірну земельну ділянку у випадках, встановлених законом.

Таким чином, враховуючи викладені обставини, даний позов є обгрунтованим й підлягає частковому задоволенню у вищеокреслений спосіб.

Оскільки відкоригований судом спосіб захисту за даним позовом фактично не впливає на повноту задоволення вимог позивача, то згідно зі ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним при подачі позовної заяви судовий збір в сумі 5170грн.10 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.8, 13, 14, 41, 131-1 Конституції України, ст.5, 319, 321, 346, 373, 374, 378 ЦК України, ст.22, 81, 143, 145, 148 ЗК України, ст.2-4, 12, 13, 19, 23, 56, 76-89, 141, 258-268, 280 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 , третьої особи: Фермерського господарства "Красноармєєц" про конфіскацію земельних ділянок сільськогосподарського призначення, - задовльнити частково.

Припинити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянин РФ, паспорт № НОМЕР_1 , виданий 07.08.2002 року код підрозділу 462-014 Курчатовським ГРОВД Курської області, адреса проживання АДРЕСА_1 ) право власності на земельну ділянку площею 10,5860 га за кадастровим номером 1225982800:01:001:0216, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Юр`ївської седищної ради Павлоградського району Дніпропетровської області) колишня Новоіванівська сільська рада Юр`ївського району Дніпропетровстької області, зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 18.12.2014 року , орган, що здійснив державну реєстрацію земельної ділянки: відділ Держземагенства в Покровському районі Дніпропетровської області, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1591695812259, шляхом її примусового відчуження з виплатою виручених коштів ОСОБА_1 за вирахуванням витрат, пов`язаних з відчуженням майна.

Припинити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянин РФ, паспорт № НОМЕР_1 , виданий 07.08.2002 року код підрозділу 462-014 Курчатовським ГРОВД Курської області, адреса проживання АДРЕСА_1 ) право власності на земельну ділянку площею 10,2430 га за кадастровим номером 1225982800:01:001:0217, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Юр`ївської седищної ради Павлоградського району Дніпропетровської області) колишня Новоіванівська сільська рада Юр`ївського району Дніпропетровстької області , зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 18.12.2014 року , орган, що здійснив державну реєстрацію земельної ділянки: відділ Держземагенства в Покровському районі Дніпропетровської облассті реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1591755212259, шляхом її примусового відчуження з виплатою виручених коштів ОСОБА_1 за вирахуванням витрат, пов`язаних з відчуженням майна.

В задоволенні іншої частини позову позивачу - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянин РФ, паспорт № НОМЕР_1 , виданий 07.08.2002 року код підрозділу 462-014 Курчатовським ГРОВД Курської області, адреса проживання АДРЕСА_1 ) на користь Головного управління Держгеокадастру Дніпропетировської області (ЄДРПОУ 39835428) понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 5170 грн.10 коп (п`ять тисяч сто сімдесят гривень десять копійок).

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення; якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.289 ЦПК України.

Повний текст заочного судове рішення складено 28.07.2023 року у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному з 18.07.2023 року по 26.07.2023 року.

Учасники справи:

Позивач: Головне управління Держгеокадастру Дніпропетировської області (ЄДРПОУ 39835428 вул. Філософська, 39-А, м. Дніпро в особі представника - Артур Таран довіреність 05.05.2023 року №0-4-0.62-8/62-23)

Прокурор Павлоградської окружної прокуратури Ленченко Оксана Олександрівна

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянин РФ, паспорт № НОМЕР_1 , виданий 07.08.2002 року код підрозділу 462-014 Курчатовським ГРОВД Курської області, адреса проживання АДРЕСА_1 )

Третя особа на боці відповідача : Фермерське господарство "Красноармєєц» (код ЄДРПОУ 34196090 с. Новоіванівське, вул. Центральна, 14,Павлоградський район, Дніпропетровська область)

Суддя Наталя ЖМУД