Рішення

від 28.07.2023 по справі 142/542/22

ПІЩАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальнийномер 142/542/22

Номер провадження 2-др/142/4/23

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

іменем України

28 липня 2023 року смт. Піщанка

Піщанський районний суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді Нестерука В.В.,

за участю секретаря судового засідання Яворській О.В.,

представника відповідача Ковалишина Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Піщанка Вінницької області заяву представника відповідача Товариства зобмеженою відповідальністю"Зернятко-Південь"-адвоката КовалишинаТимофія Анатолійовичапро розподілсудових витрату цивільнійсправі №142/542/22за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернятко-Південь"</a>, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 , про розірвання договору оренди земельних ділянок у зв`язку з невиконанням його умов та зобов`язання виплатити орендну плату за їх користування, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Піщанськогорайонного судуВінницької областівід 10липня 2023року взадоволенніпозову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 доТовариства зобмеженою відповідальністю"Зернятко-Південь",третя особа,що незаявляє самостійнихвимог напредмет спору ОСОБА_3 ,про розірваннядоговору орендиземельних діляноку зв`язкуз невиконаннямйого умовта зобов`язаннявиплатити оренднуплату заїх користування,-відмовлено повністю.

24 липня 2023 року на адресу Піщанського районного суду Вінницької області надійшла заява представника відповідача Товариства зобмеженою відповідальністю"Зернятко-Південь"-адвоката КовалишинаТимофія Анатолійовичапро розподілсудових витрату цивільнійсправі №142/542/22за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернятко-Південь"</a>, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 , про розірвання договору оренди земельних ділянок у зв`язку з невиконанням його умов та зобов`язання виплатити орендну плату за їх користування.

У вказаній заяві представник відповідача ТОВ "Зернятко-Південь"- адвокат Ковалишин Т.А. просить прийняти та розглянути заяву про стягнення судових витрат у справі № 142/542/22, визнати поважними причини, з яких ТОВ «Зернятко-Південь» не мало можливості подати докази щодо розміру судових витрат до закінчення судових дебатів у справі 142/542/22, стягнути з ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , та ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 солідарно на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Зернятко-Південь», ідентифікаційний код юридичної особи 38096752, судові витрати у справі №141/542/22 в сумі 82 000 гривень 00 копійок. У вказаній заяві представник відповідача зазначає, що відповідач не мав можливість надати усі докази витрат на професійну правову (правничу) допомогу до закінчення судових дебатів з поважних причин, які підтверджують його витрати, оскільки акт виконаних робіт щодо прибуття для участі та участь у судовому засіданні, яке відбулось 10 липня 2023 року, не міг бути складений до повного виконання наданої послуги.

Свою заяву представник відповідача обгрунтовує тим, що відповідачем у даній справі були понесені судові витрати, пов`язані із наданням професійної правової (правничої) допомоги в Піщанському районному суді Вінницької області. Так, з метою захисту своїх прав та інтересів Відповідачем було укладено договір про надання правової допомоги №20 від 12 серпня 2020 року із АБ «Тимофія Ковалишина». 29 січня 2023 року між Відповідачем та АБ «Тимофія Ковалишина» було укладено додаткову угоду №7 до Договору, відповідно до якої за представництво інтересів в суді першої інстанції, в тому числі, але не виключно, підготовку та подання відзиву, клопотань, витребування доказів у справі №142/542/22 Відповідачем сплачується фіксована сума гонорару в сумі 10000 гривень 00 копійок. За представництво інтересів Відповідача в судових засіданнях у справі 142/542/22 в Піщанському районному суді Вінницької області, включаючи витрати на проїзд, проживання, Відповідачем сплачується АБ «Тимофія Ковалишина» фіксована сума гонорару в сумі 9000 гривень 00 копійок за одне судове засідання. У справі, що розглядалась в суді першої інстанції представником Відповідача адвокатом АБ «Тимофія Ковалишина» Ковалишиним Тимофієм Анатолійовичем було підготовлено відзив на позовну заяву, складено та подано ряд процесуальних документів, за що Відповідачем, на підставі рахунку №17 від 31 січня 2023 року, було сплачено 10 000 гривень, що підтверджується платіжною інструкцією 13803 від 03.02.2023р. та актом виконаних робіт №33 від 13 липня 2023 року.

Також АБ «Тимофія Ковалишина» було забезпечено прибуття адвоката до Піщанського районного суду Вінницької області для участі в судових засіданнях у даній справі, а саме: 10 лютого 2023 року, за що Відповідачем було сплачено 9 000 гривень 00 копійок, що підтверджується платіжною інструкцією 13815 від 08 лютого 2023 року, актом виконаних робіт №34 від 13 липня 2023 року; 06 березня 2023 року, за що Відповідачем було сплачено 9 000 гривень 00 копійок, що підтверджується платіжною інструкцією 13911 від 06.03.2023р., акт виконаних робіт №36 від 13 липня 2023 року; 27 березня 2023 року, за що Відповідачем було сплачено 9 000 гривень 00 копійок, що підтверджується платіжною інструкцією 14067 від 27 березня 2023 року, акт виконаних робіт №11 від 27 березня 2023 року; 10 квітня 2023 року, за що Відповідачем було сплачено 9 000 гривень 00 копійок, що підтверджується платіжною інструкцією 14145 від 11.04.2023р., акт виконаних робіт 12 від 11 квітня 2023 року; 26 квітня 2023 року, за що Відповідачем було сплачено 9 000 гривень 00 копійок, що підтверджується платіжною інструкцією 14218 від 26 квітня 2023 року, акт виконаних робіт 13 від 26.04.2023року; 18 травня 2023 року, за що Відповідачем було сплачено 9 000 гривень 00 копійок, що підтверджується платіжною інструкцією 14335 від 17 травня 2023 року, акт виконаних робіт 19 від 18 травня 2023 року; 07 червня 2023 року, за що Відповідачем було сплачено 9000 гривень 00 копійок, що підтверджується платіжною інструкцією 14395 від 06.06.2023р., акт виконаних робіт №21 від 07.06.2023р., 10 липня 2023 року, за що Відповідачем було сплачено 9000 гривень 00 копійок, що підтверджується платіжною інструкцією 14551 від 10.07.2023р., акт виконаних робіт №32 від 10 липня 2023 року, а всього було сплачено 82 000 гривень 00 копійок.

Також представник відповідача зазначає, під час встановлення фіксованої суми гонорару Відповідач та АБ «Тимофія Ковалишина» враховували, що Відповідач та представник розташовані в місті Києві, відстань між містом Києвом та смт. Піщанка Вінницької області складає 362,9 км. в одну сторону, час, який витрачався адвокатом для прибуття в судове засідання та повернення в місто Київ, складав щонайменше 9 годин. А тому, до складу суми фіксованого гонорару входили витрати на паливно-мастильні матеріали, проживання, в разі необхідності, харчування, тощо.

Також представник відповідача вказує, що розмір винагороди за надання правової допомоги Відповідачу, визначений, відповідно до договору №20 від 12 серпня 2020 року та додаткових угод до нього, у фіксованій сумі. У разі погодження між адвокатом (адвокатським бюро / об`єднанням) та клієнтом фіксованого розміру гонорару такий гонорар обчислюється без прив`язки до витрат часу адвоката на падання кожної окремої послуги. Фіксований розмір гонорару не залежить від витраченого адвокатом (адвокатським бюро / об`єднанням) часу на надання правничої допомоги клієнту, про зазначено у правовому висновку Верховного Суду у постанові від 19 листопада 2021 року у справі 910/4317/21. А тому, витрати, понесені Відповідачем в ході розгляду даної справи є реальними, розумними і співмірними. Окремо представник відповідача зазначає, що, що за статею 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необгрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо. Відповідно до ч. 9 ст. 141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Представник відповідача зазначає, що протягом розгляду справи Позивачі вели себе недобросовісно, зловживали своїми процесуальними правами, затягувала розгляд даної справи за своїм позовом, подавали безпідставні заяви, а також подавали заяви в порушення вимог ЦПК України, примушуючи Відповідача нести фінансові витрати на представництво інтересів у суді першої інстанції. Також вказує, що відповідач не мав можливість надати усі докази витрат на професійну правову (правничу) допомогу до закінчення судових дебатів з поважних причин, які підтверджують його витрати, оскільки акт виконаних робіт щодо прибуття для участі та участь у судовому засіданні, яке відбулось 10 липня 2023 року, не міг бути складений до повного виконання наданої послуги.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 24 липня 2023 року її було передано на розгляд судді Нестеруку В.В.

Ухвалою суду від 24 липня 2023 року призначено судове засідання для розгляду заяви представника відповідача Товариства зобмеженою відповідальністю"Зернятко-Південь"- адвоката Ковалишина Тимофія Анатолійовича про розподіл судових витрат у цивільній справі № 142/542/22 за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернятко-Південь"</a>, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 , про розірвання договору оренди земельних ділянок у зв`язку з невиконанням його умов та зобов`язання виплатити орендну плату за їх користування, на 09 годину 30 хвилин 28 липня 2023 року.

27 липня 2023 року на електронну адресу суду від позивача ОСОБА_2 надійшов відзив на заяву про розподіл судових витрат, позивач просить в задоволенні заяви про розподіл судових витрат відмовити. В обгрунтування зазначає, що із заяви про розподіл судових витрат, вбачається, що адвокатом Ковалишиним Т.А. не надається перелік процесуальних дій вчинених ним в рамках даної справи, а лише обмежується посиланням на загальні поняття: клопотання, відзив, витребування доказів, із чого неможливо встановити, які саме процесуальні дії ним вчинялися, скільки часу на їх складання було витрачено, у зв`язку із чим, неможливо встановити вартість витраченого часу. Також позивач зазначає, що в судовій системі працює електронне судочинство, яке дозволяє стороні приймати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, що значно зменшить витрати на відрядження. Враховуючи те, що при визначенні розміру судових витрат необхідно також встановити співмірність та розумність витрат понесених стороною, позивач вважає, що витрати, в розмірі 9000 грн. за кожне судове засідання пов`язане з прибуттям адвоката, який знаходиться в місті Києві до Піщанки, є невиправданими та такими, що покладають надмірний тягар щодо судових втрат.

Відповідно до ч. 2 ст. 246 ЦПК України, для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Згідно положень ч. 3 ст. 246 ЦПК України, у випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

В частині 3 ст. 270 ЦПК України зазначено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно положень ч. 4 ст. 270 ЦПК України, у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Представник відповідача ТОВ "Зернятко- Південь" - адвокат Ковалишин Т.А., який прибув в судове засідання призначене на 09 годину 30 хвилин, 28 липня 2023 року, свою заяву про розподіл судових витрат підтримав та просив суд її задовольнити з викладених в ній підстав.

Інші учасники справи в судове засідання для розгляду заяви про розподіл судових витрат не з`явились, що не є перешкодою для проведення судового засідання та вирішення питання про розподіл судових витрат на підставі наданих суду доказів.

Заслухавши представника відповідача, вивчивши зміст заяви про розподіл судових витрат, дослідивши матеріали цивільної справи, відзив позивача на заяву про розподіл судових витрат, суд вважає, що заява про розподіл судових витрат підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Частинами другою-п`ятоюстатті 270 ЦПК Українивстановлено, що суд, який ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно положень абз. 2 ч. 3 ст. 259 ЦПК України, суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.

В частині ч. 1 ст. 246 ЦПК України передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до ч. 1ст. 133 ЦПК Українипередбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з п. 1 ч. 3ст. 133 ЦПК Українидо витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, витрати на професійну правничу допомогу.

Вирішуючи питання щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першоїстатті 58 ЦПК Українисторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина першастатті 60 ЦПК України).

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно доЗакону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», про що зазначено в частині четвертійстатті 62 ЦПК України.

Відповідно достатті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Згідно зістаттею 11 ЦПК Українисуд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (стаття 15 ЦПК України).

Згідно зістаттею 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьоїстатті 2 ЦПК України).

Реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України);

3) розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 ЦПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 2ст. 141 ЦПК Україниінші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:у разі задоволення позову - на відповідача;у разі відмови в позові - на позивача;у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною восьмоюстатті 141 ЦПК Українипередбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи, заява представника відповідача Товариства зобмеженою відповідальністю"Зернятко-Південь"- адвоката Ковалишина Тимофія Анатолійовича про розподіл судових витрат подана в визначений законом строк.

Згідно з частиною третьоюстатті 137 ЦПК Українидля визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Зі змісту частини четвертоїстатті 137 ЦПК Українивбачається, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другоїстатті 137 ЦПК України).

Такі правові позиції викладено Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у постановах: від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19 (провадження № 61-22131св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18), від 15 червня 2021 року у справі № 159/5837/19 (провадження № 61-10459св20), від 01 вересня 2021 року у справі № 178/1522/18 (провадження № 61-3157св21). Вказана судова практика є незмінною.

Згідно вимог статті137,141 ЦПК Українизазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

На підтвердження надання та понесення витрат на професійну правничу допомогу представником Відповідача адвокатом Ковалишиним Т.А. подано до суду:

-копію ордера на надання правничої (правової) допомоги серія АІ № 1345115 від 01 лютого 2023 року (т. 1, а.с. 50);

-копію договору про надання правової допомоги № 20 від 12 серпня 2020 року (т. 3, а.с. 178-181);

-копію додаткової угоди № 5 від 02 червня 2022 року до договору про надання правової допомоги № 20 від 12 серпня 2020 року (т. 3, а.с. 182);

-копію додаткової угоди № 7 від 29 січня 2023 року до договору про надання правової допомоги № 20 від 12 серпня 2020 року (т. 3, а.с. 183-184);

-копії актів виконаних робіт: № 33 від 13 липня 2023 року (т.3, а.с. 187), №34 від 13 липня 2023 року (т.3, а.с. 190), №36 від 13 липня 2023 року (т.3, а.с. 196), № 11 від 27 березня 2023 року (т.3, а.с. 196), №12 від 11 квітня 2023 року (т.3, а.с. 199), № 13 від 26 квітня 2023 року (т. 3, а.с. 202), № 19 від 18 травня 2023 року (т.3, а.с. 205), № 21 від 07 червня 2023 року (т.3, а.с. 208), № 32 від 10 липня 2023 року (т.3, а.с. 211),

-копії рахунків на оплату: №17 від 31 січня 2023 року (т.3, а.с. 185), №18 від 06 лютого 2023 року (т. 3, а.с. 188), №21 від 06 березня 2023 року (т.3, а.с. 191), № 25 від 26 березня 2023 року (т.3, а.с. 194), №26 від 09 квітня 2023 року (т.3, а.с. 197), № 29 від 25 квітня 2023 року (т.3, а.с. 200), №29 від 25 квітня 2023 року (т.3, а.с. 200), № 36 від 17 травня 2023 року (т.3, а.с. 203), №40 від 06 червня 2023 року (т.3, а.с. 206), № 46 від 09 липня 2023 року (т.3, а.с. 209),

-копії платіжних інструкцій: №13803 від 03 лютого 2023 року (т.3, а.с. 186), №13815 від 08 лютого 2023 року (т.3, а.с. 189), №13911 від 06 березня 2023 року (т.3, а.с. 192), №14067 від 27 березня 2023 року (т.3, а.с. 195), №14145 від 11 квітня 2023 року (т.3, а.с. 198), №14218 від 26 квітня 2023 року (т.3, а.с. 201), №14335 від 17 травня 2023 року (т.3, а.с. 204), №14395 від 06 червня 2023 року (т.3, а.с. 207), №14551 від 10 липня 2023 року (т.3, а.с. 210),

Таким чином, представником відповідача надано докази на підтвердження обсягу наданих правничих послуг, виконаних робіт та їх вартість.

Поряд з цим, суд звертає увагу на наступне.

У розумінні положень частини 5статті 137 ЦПК Українизменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Водночас, Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на тому, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду: від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19), від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22)).

Процесуальний закон визначає критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Такий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостоїстатті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.

Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Зазначене узгоджується з висновками, викладеними у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 04 червня 2019 року у справі № 9901/350/18 (провадження № 11-1465заі18) та додатковій постанові у вказаній справі від 12 вересня 2019 року; від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19); від 26 травня 2020 року у справі № 908/299/18 (провадження № 12-136гс19).

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналіз зазначеної постанови свідчить про те, що вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має пересвідчитись що заявлені витрати є співмірними зі складністю справи, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.

Подібні висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних із оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) та у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19), а також у постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

З урахуванням наведеного вище, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату гонорару адвокату, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, враховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Заявник має право на компенсацію судових та інших витрат за умови, що буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір - обґрунтованим. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17) та від 06 листопада 2020 року у справі № 760/11145/18 (провадження № 61-6486св19) зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд у справі № 922/3812/19 висловив позицію про те, що визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписамистатті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Зважаючи на викладені правові висновки Верховного Суду, суд вправі самостійно з власної ініціативи, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Суд, вирішуючи питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, взявши до уваги надані стороною відповідача докази надання такої допомоги, дійшов висновку про те, що визначений стороною позивача розмір витрат на професійну правничу допомогу, в сумі 82000 грн., є явно завищеним, не відповідає критерію реальності адвокатських витрат та критерію розумності їхнього розміру, такі витрати не співрозмірні із виконаною роботою з огляду на наступне.

Суд виходить з того, що даний спір для адвокатського бюро є спором незначної складності, оскільки спірні правовідносини регулюються загальними нормамиЦК України, та окремими положеннями спеціального земельного законодавства, постанови Верховного Суду містять висновки в схожих правовідносинах, а тому суд вважає, що підготовка процесуальних документів по даній цивільній справі не передбачала для представника відповідача адвоката Ковалишина Т.Ф., враховуючи стаж його адвокатської діяльності, дослідження великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах.

Відтак, витрати у зазначеній представником відповідача сумі не можна визнати належним чином обґрунтованими та дійсно понесеними у зв`язку з наданням необхідної за обставин цієї справи правової допомоги.

Враховуючи складність справи, необхідність надання відповідачу ТОВ «Зернятко-Південь» адвокатом Ковалишиним Т.А. послуг під час розгляду справи та їх характер, необхідність дотримання критерію розумності розміру понесених стороною витрат, пов`язаність цих витрат із розглядом справи, взявши до уваги надану професійну правничу допомогу, суд приходить до висновку, що співмірним між розміром позовних вимог та розумністю судових витрат на професійну правничу допомогу у вказаній справі, надання якої доведено відповідними доказами, з урахуванням майнового стану сторін та конкретних обставинах справи, є стягнення з позивачів в рівних частинах на користь відповідача витрат за професійнуправничу допомогув розмірі 30000 грн., про що відповідно до п. 3 ч. 1ст. 270 ЦПК Українислід ухвалити додаткове судове рішення.

Керуючись статтями11, 58, 60, 62, 133, 134, 137, 141, 246, 258-259, 263-265, 270 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву представника відповідача Товариства зобмеженою відповідальністю"Зернятко-Південь"-адвоката КовалишинаТимофія Анатолійовичапро розподілсудових витрату цивільнійсправі №142/542/22за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернятко-Південь"</a>, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 , про розірвання договору оренди земельних ділянок у зв`язку з невиконанням його умов та зобов`язання виплатити орендну плату за їх користування, задовольнити частково.

Стягнути з позивача ОСОБА_2 на користь відповідача Товариства зобмеженою відповідальністю"Зернятко-Південь"витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15000 (п`ятнадцять тисяч) гривень.

Стягнути з позивача ОСОБА_1 на користь відповідача Товариства зобмеженою відповідальністю"Зернятко-Південь"витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15000 (п`ятнадцять тисяч) гривень.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його підписання до Вінницького апеляційного суду.

Сторони по справі:

позивач: ОСОБА_1 ,яка проживає в АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ;

позивач: ОСОБА_2 ,який проживаєв АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Зернятко-Південь"</a>, що знаходиться в м.Київ, вул. Десятинна, буд. 4/6, каб. 31-б, код ЄДРПОУ 38096752;

третя особа: ОСОБА_3 , яка проживає в АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Суддя: