Ухвала

від 26.07.2023 по справі 947/2454/23

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/2454/23

Провадження № 1-кс/947/9283/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.07.2023 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання слідчого СВ Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 , яке погоджене прокурором Спеціалізованої екологічної прократури (на правах відділу) Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в рамках кримінального провадження №42022160000000313 від 28.09.2022 року відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Могильно, Гайворонського району, Кіровоградської області, громадянки України, із середньою освітою, заміжньої, пенсіонерки, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

підозрюваної у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5ст.27,ч.2ст.209 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання сторони обвинувачення про застосування запобіжного заходу, слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Одеській області, за процесуального керівництва Одеської обласної прокуратури, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42022160000000313 від 28.09.2022 року,за ознакамикримінальних правопорушень,передбачених ч.5ст.27,ч.3ст.28,ч.3ст.358, ч.4ст.358,ч.2ст.364,ч.3ст.190,ч.4ст.190,ч.2ст.209,ч.3ст.209КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що Державним реєстратором речових прав ОСОБА_6 на підставі завідомо підробленого рішення Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області від 31.01.2022 № 119-VIII 19.10.2022 проведено державну реєстрацію права приватної власності за ОСОБА_4 на земельну ділянку з кадастровим номером 5110300000:02:029:0009 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що призвело до незаконного вибуття з комунальної у приватну власність земельної ділянки вартістю 511 486,11 грн.

З метою приховування та маскування походження майна, прав на земельну ділянку площею 0,0521га рекреаційного призначення у смт Затока м. Білгород-Дністровський Одеської області з кадастровим номером 5110300000:02:029:0009 у ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , виник кримінально-протиправний намір, спрямований на легалізацію (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом, який останні реалізували за пособництвом ОСОБА_4 .

Для цього ОСОБА_8 у період на початку жовтня надані приватному нотаріусу Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_10 електронні копіїправоустановчих документів,витяги зДержавного земельногокадастру,висновки провартість об`єктівоцінки тарецензії,у томучислі щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5110300000:02:029:0009, а також копії паспорту, реєстраційного номеру облікової картки платника податків ОСОБА_4 , а також копію паспорта громадянина України та довідки про присвоєння ІНН ОСОБА_9 .

Досягнувши попередні домовленості з приводу підготовки документів для оформлення договорів купівлі-продажу щодо земельних ділянок із нотаріусом та особами, на яких необхідно було їх переоформити, узгодивши час їх підписання, ОСОБА_8 у період часу з 19.10.2022 до 24.01.2023 зустрівся із чоловіком ОСОБА_4 - ОСОБА_11 та повідомив про необхідність прибуття 24.01.2023 до офісу приватного нотаріуса.

ОСОБА_4 , як пособник, діючи на виконання вказівки ОСОБА_8 о 16 год. 24.01.2023 прибула до офісу приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу за адресою: м. Одеса, 65006, вул. Героїв Прикордонників, 7, оф. 2, де зустрілась з ОСОБА_8 та ОСОБА_9

ОСОБА_4 , перебуваючи в офісі № 2 приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу за адресою: м. Одеса, 65006, вул. Героїв Прикордонників, 7, оф. 2, незважаючи на середню освіту та життєвий досвід, діючи за вказівками ОСОБА_8 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, переслідуючи мету приховування, маскування походження майна, створення враження про добросовісність його набуття іншою особою, знаючи, що земельна ділянка площею 0,0521га рекреаційного призначення для індивідуального дачного будівництва, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 з кадастровим номером 5110300000:02:029:0009 прямо та повністю одержана злочинним шляхом, розпорядилась вказаною земельною ділянкою, шляхом укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки на користь ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підписавши договір від імені продавця за відсутності внутрішньої волі та вільного волевиявлення на придбання вказаної земельної ділянки і подальшого розпорядження нею, без фактичного наміру виконання його умов (отримання розрахунків за договором), що насправді не була спрямована на реальне настання правових наслідків, що обумовлені його умовами.

Витрати щодо нотаріального посвідчення договору оплачені ОСОБА_8 .

Підписуючи власним підписом договір ОСОБА_4 підтвердила, що нерухоме майно є її особистою приватною власністю, яке придбано нею у результаті реалізації права на приватизацію землі (п. 7.1 Розділу 7 «Інші умови» договору купівлі-продажу земельної ділянки від 24.01.2023).

Проте, достовірно знала, що вона до Затоківської селищної ради м. Білгород-Дністровський та Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області з приводу отримання земельної ділянки в порядку безоплатної приватизації не зверталася, рішення про надання дозволу на виготовлення проєкту землеустрою не отримувала, проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального дачного будівництва у смт Затока м. Білгород-Дністровський Одеської області не замовляла, а також не надавала розроблений проєкт землеустрою для його затвердження сесією Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, а останньою не приймалось рішення про його затвердження та передачу земельної ділянки у приватну власність, а також попередньо не з`ясовувала підстав на яких на її ім`я оформлено право власності на вказану земельну ділянку, не сплачувала адміністративні збори за проведення реєстраційних дій з оформлення прав власності державним реєстратором речових прав та податок на доходи фізичних осіб за договором купівлі-продажу.

Договір купівлі-продажу земельної ділянки від 24.01.2023 посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_10 із попереднім роз`ясненням прав та обов`язків сторін договору, а саме змісту положень ст.ст. 90, 91, 95, 103-109, 110, 111, 202, 125, 126 Земельного кодексу України, ст.ст. 182, 229-331 Цивільного кодексу України, ст.ст. 27, 55 Закону України «Про нотаріат», у тому числі про те, що нотаріус не несе відповідальності у разі, якщо особа яка звернулася до нотаріуса за вчиненням нотаріальної дії, подала неправдиву інформацію щодо будь-якого питання, пов`язаного із вчиненням нотаріальної дії, не заявила про наявність чи відсутність осіб, права чи інтереси яких може стосуватися нотаріальна дія, за вчиненням якої звернулась особа.

На підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки № 229 від 24.01.2023, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_10 , у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 24.01.2023 о 16:01 год. зареєстровано право приватної власності на ОСОБА_9 .

Після підписання договору купівлі-продажу ОСОБА_4 отримала від ОСОБА_8 винагороду у розмірі 100 доларів США за виконання функції пособника у легалізації (відмиванні) майна, одержаного злочинним шляхом, а саме земельної ділянки з кадастровим номером 5110300000:02:029:0009.

За вищевикладених обставин, 18.07.2023 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 209 КК України, за кваліфікуючими ознаками: пособництво у розпорядженні майном щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі вчинення правочину з таким майном, якщо ці діяння вчинені особою, яка повинна була знати, що таке майно прямо чи повністю одержано злочинним шляхом, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Сторона обвинувачення звертається з клопотанням до слідчого судді і просить обрати відносно підозрюваної нічний домашній арешт, обґрунтовуючи його тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні вказаного кримінального правопорушення та відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, що свідчить про неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу відносно підозрюваної.

В судовому засіданні:

-прокурор вимоги поданного клпоотання підтримав у повному обсязі та просив задовольнити;

-підозрювана з підозроюзгодна, проти задоволення клопотання сторони обвинувачення не заперечувала.

Відповідно доч.1ст.177КПК України,метою застосуваннязапобіжного заходує забезпеченнявиконання підозрюваним,обвинуваченим покладенихна ньогопроцесуальних обов`язків,а такожзапобігання спробам: 1)переховуватися відорганів досудовогорозслідування та/абосуду; 2)знищити,сховати абоспотворити будь-якуіз речейчи документів,які маютьістотне значеннядля встановленняобставин кримінальногоправопорушення; 3)незаконно впливатина потерпілого,свідка,іншого підозрюваного,обвинуваченого,експерта,спеціаліста уцьому жкримінальному провадженні; 4)перешкоджати кримінальномупровадженню іншимчином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч.ч.1,2,3ст.181КПК Українидомашній арештполягає взабороні підозрюваному,обвинуваченому залишатижитло цілодобовоабо упевний періоддоби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.

Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Дослідивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Як вбачається з матеріалів клопотання, 18.07.2023 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 209 КК України.

Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 вказаного кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні матеріалами, зокрема: відповіддю на запит прокурора від Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, в якій зазначено, що сільською радою не приймалось рішення від 31.01.2022 щодо передачі у приватну власність ОСОБА_4 земельної ділянки з кадастровим номером 5110300000:02:029:0009; висновком оціночно-земельної експертизи щодо земельної ділянки, яка є предметом даного кримінального правопорушення, згідно якого ринкова вартість земельної ділянки з кадастровим номером 5110300000:02:029:0009 - станом на 19.10.2022 511 486 грн 11 коп.; оглядом земельної ділянки з кадастровим номером 5110300000:02:029:0009; допитом свідка приватного нотаріуса ОСОБА_10 ; обшуком у приміщенні приватного нотаріуса ОСОБА_10 у ході якого було вилучено договір купівлі-продажу земельної ділянки; інші докази, які в сукупності підтверджують обставини кримінального правопорушення та відповідають критерію належності та допустимості.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості підозри, слідчий суддя враховує те, що діючий Кримінальний процесуальний кодекс України встановлює обов`язок розглядати обґрунтованість підозри, що за визначенням ЄСПЛ «є необхідною умовою законності тримання під вартою» («Нечипорук і Йонкало проти України», 42310/04, §219, 21 квітня 2011 року).

Відповідно до практики ЄСПЛ «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 §1(с) Конвенції». За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 §1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» («K.-F. проти Німеччини», 27 листопада 1997, §57).

Долучені матеріали кримінального провадження, на даній стадії досудового розслідування є достатніми для висновку щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_4 , при цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що слідчий суддя не вирішує питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі долучених до клопотання доказів, вирішує питання наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення таких кримінальних правопорушень.

Так, з огляду на наявність в рамках даного кримінального провадження обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 209 КК України, з огляду на тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній у разі визнання її винною у його вчиненні, слідчий суддя приходить до переконання про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, у вигляді можливого переховування від органів досудового розслідування та суду.

Крім того, слідчий суддя вважає обґрунтованими посилання сторони обвинувачення щодо існування в рамках даного кримінального провадження ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України у вигляді можливого незаконного впливу підозрюваною ОСОБА_4 на свідка в рамках даного кримінального провадження.

Так, слідчий суддя враховує, що зокрема показаннями свідка у даному кримінальному провадженні на теперішній час у тому числі обґрунтовується пред`явлена ОСОБА_4 підозра. При цьому, у випадку подальшого направлення обвинувального акту відносно ОСОБА_4 до суду, з великою вірогідністю можливо припускати допит такої особи безпосередньо в судовому засіданні судом, позаяк суд не може обґрунтовувати свої судові рішення показаннями, отриманими на стадії досудового розслідування стороною обвинувачення (за винятком випадків, передбачених ст. ст. 225, 615 КПК України).

Слід зауважити, що з огляду на специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого на теперішній час обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 , процесуальні джерела доказів у вигляді показань відіграють надзвичайно важливу роль, що на переконання слідчого судді додатково підтверджує вірність доводів сторони обвинувачення відносно існування в рамках такого кримінального провадження наведеного ризику.

Відтак, слідчий суддя приходить до переконання, що в рамках такого кримінального провадження наявний ризик можливого незаконного впливу з боку підозрюваної ОСОБА_4 на свідка в рамках даного кримінального провадження (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Слідчий суддя враховує, що метою застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).

Підстав для застосування інших більш м`яких запобіжних заходів відносно підозрюваної ОСОБА_4 в судовому засіданні на даний час не встановлено, зокрема, застосування запобіжного заходу у вигляді застави, особистого зобов`язання та особистої поруки є недоцільним, з огляду на м`якість, а також встановлені в судовому засіданні ризики, не забезпечать належне виконання підозрюваною обов`язків.

З огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені в ході розгляду даного клопотання відомості, в тому числі які стосуються наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваною ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 209 КК України, а також наявних в рамках даного кримінального провадження ризиків, забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної, можливо шляхом застосування відносно такої особи запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, а відтак підстав для застосування відносно останньої більш м`якого запобіжного заходу слідчим суддею встановлено не було.

Разом з тим, слідчий суддя зазначає, що відповідно до ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 31.05.2023 року чотирьохмісячний строк досудового розслідування кримінального провадження №42022160000000313 від 28.09.2022 року спливає 06.08.2023 року.

З урахуваннямвикладеного,слідчий суддяприходить допереконання пронеобхідність застосуваннязапобіжного заходуу виглядідомашнього арештуз покладеннямобов`язків передбаченихп.5ст.194КПК України в межах строку досудового розслідування.

Керуючись ст. ст. 176-178, 181, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 , яке погоджене прокурором Спеціалізованої екологічної прократури (на правах відділу) Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в рамках кримінального провадження №42022160000000313 від 28.09.2022 року відносно ОСОБА_4 задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком до 06.08.2023 року, в межах строку досудового розслідування, із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_3 , у період часу з 22 години 00 хвилин по 06 годину 00 хвилин, за виключенням необхідності залишити житло під час оголошення повітряної тривоги.

Покласти на підозрювану ОСОБА_4 , строком до 06.08.2023 року, в межах строку досудового розслідування, обов`язки:

1. прибувати до органу досудового розслідування та/або суду за першою вимогою;

2. утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;

3. здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Копію ухвали про застосування відносно підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту направити для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваної.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1