Ухвала

від 28.07.2023 по справі 369/1498/16

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

28 липня 2023 року

м. Київ

справа № 369/1498/16

провадження № 61-10810ск23

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коротенка Є. В. розглянувши питання про відкриття провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Усенко Микола Миколайович, на постанову Київського апеляційного суду від 29 березня 2023 року у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 червня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Михайленко Сергія Анатолійовича про визнання права власності в порядку спадкування, витребування майна з чужого незаконного володіння визнання свідоцтв та договорів купівлі-продажу недійсним,

ВСТАНОВИВ:

18 липня 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокатУсенко М. М. через засоби поштового зв`язкуз пропуском строку на касаційне оскарженняподав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 29 березня 2023 року у вказаній справі.

Касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

1. У касаційній скарзі представником заявниказаявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення.

Клопотання обґрунтовано тим, що копію оскаржуваної постанови від 29 березня 2023 року представник заявника отримав 04 липня 2023 року у канцелярії суду. На підтвердження надано копію заяви про видачу копії судового рішення від 29 березня 2023 року з розпискою на ній про те, що 04 липня 2023 року Усенко М. М. отримав копію постанови.

На цей час, суд позбавлений можливості вирішити питання щодо поважності причин пропуску заявником строку на касаційне оскарження з огляду на наступне.

Згідно із частинами першою, другою статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Повний текст постанови Київського апеляційного суду від 29 березня 2023 року складено 11 квітня 2023 року.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - Реєстр) повний текст оскаржуваної постанови апеляційного суду було надіслано судом до Реєстру - не визначено та оприлюднено - 13 квітня 2023 року.

Статтею 272 ЦПК України визначено, що:

1. Копії повного судового рішення вручаються учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після проголошення такого рішення.

2. У разі проголошення тільки скороченого (вступної та резолютивної частин) судового рішення, учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, за їхньою заявою негайно після його проголошення видаються копії скороченого судового рішення.

3. У разі проголошення в судовому засіданні скороченого рішення суд надсилає учасникам справи копію повного судового рішення протягом двох днів з дня його складання - в електронній формі у порядку, встановленому законом (у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси), або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса в особи відсутня.

4. За заявою учасника справи копія повного судового рішення вручається йому під розписку безпосередньо в суді.

5. Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Проте представником заявника не надано жодних доказів на підтвердження недотримання судом апеляційної інстанції вимог, встановлених у статті 272 ЦПК України щодо порядку видачі або направлення судового рішення.

Учасник судового процесу зобов`язаний з розумним інтервалом часу сам цікавитися провадженням у його справі, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У рішенні від 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що сторони в розумні інтервали мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Європейський суд з прав людини зауважив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року).

Враховуючи наведене, заявнику необхідно надати докази, що підтверджують:

- порушення Київським апеляційним судом порядку видачі або направлення постанови від 29 березня 2023 року;

- докази отримання копії постанови Київського апеляційного суду від 29 березня 2023 року вперше лише 04 липня 2023 року.

На підтвердження наведених обставин заявник має надати відповідні докази в оригіналах або завірені в установленому порядку їх копії, якими можуть бути оригінал поштового конверту, довідка із суду, поштового відділення зв`язку, копії матеріалів справи тощо.

Верховний Суд зазначає, що на стадії відкриття касаційного провадження Верховний Суд не має можливості перевірити наявність чи відсутність доказів на підтвердження надсилання/вручення судом апеляційної інстанції копії рішення заявнику, оскільки за правилом частини сьомої статті 394 ЦПК України питання про витребування матеріалів справи вирішується під час відкриття касаційного провадження.

2. Також подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду, оскільки всупереч пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України в касаційній скарзі не зазначено підставу (підстави), передбачену (передбачені) статтею 389 ЦПК України, на якій (яких) подається касаційна скарга.

Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У випадку визначення підставою касаційного оскарження судових рішень пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України касаційна скарга має містити посилання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено висновок щодо застосування норми права, із зазначенням, в чому саме полягає невідповідність оскаржених судових рішень сформованій практиці у подібних правовідносинах.

У випадку визначення підставою касаційного оскарження судового рішення пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України касаційна скарга має містити обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт, частина статті), а також зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та змістовного обґрунтування мотивів такого відступлення.

У випадку визначення підставою касаційного оскарження судового рішення пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, касаційна скарга має містити вказівку на норму права, щодо якої відсутній висновок, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.

У випадку оскарження судових рішень на підставі частини 4 статті 389 ЦПК України з посиланням на частину 1 статті 411 ЦПК України, у касаційній скарзі необхідно зазначити певний пункт частини 1 статті 411 ЦПК України, який є обов`язковою підставою для скасування судового рішення з його обґрунтуванням та мотивуванням доводів.

У випадку оскарження судових рішень на підставі частини 3 статті 411 ЦПК України, у касаційній скарзі необхідно зазначити певний пункт частини 3 статті 411 ЦПК України, з його обґрунтуванням та мотивуванням доводів.

Оскаржуючи судові рішення, зазначені у пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини другої статті 389 ЦПК України як на підставу для касаційного оскарження судових рішень.

Разом з тим, за пунктом 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Частиною першою статті 411 ЦПК України передбачено обов`язкові підстави скасування судових рішень.

У частині третій статті 411 ЦПК України зазначені підстави для скасування судового рішення у зв`язку з порушенням норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Так, відповідно до пункту 1 частини третьої статті 411 ЦПК України такою підставою є, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу.

Тобто, підстава для скасування судових рішень, передбачена пунктом 1 частини третьої статті 411 ЦПК України, застосовується за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу.

Отже, у разі зазначення підстав для скасування судових рішень, передбачених пунктом 1 частини третьої статті 411 ЦПК України, у касаційній скарзі одночасно має бути зазначена та обґрунтована хоча б одна з підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу.

Також відповідно до абзацу 2 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Таким чином, касаційна скарга має містити посилання на одну з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 ЦПК України.

В касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокатУсенко М. М. зазначає, що судом апеляційної інстанцій було порушено норми процесуального права. Проте не зазначає обов`язкових підстав касаційного оскарження передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України.

3. Крім цього, відповідно до пункту 3 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб).

В порушення пункту 3 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі не вказано усіх учасників справи, їх повне найменування та місцезнаходження, зокрема ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які є відповідачами у даній справі.

За таких обставин, заявнику необхідно надіслати на адресу суду уточнену редакцію касаційної скарги, яку викласти з урахуванням вимог цієї ухвали, разом із копіями уточненої скарги та додатками відповідно до кількості учасників справи.

Частиною другою статті 393 ЦПК України передбачено, що у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Ураховуючи наведене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Усенко Микола Миколайович, на постанову Київського апеляційного суду від 29 березня 2023 року залишити без руху.

Надати для усунення зазначених недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга буде повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Коротенко