Рішення

від 25.07.2023 по справі 588/2119/21

ТРОСТЯНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 588/2119/21

Провадження № 2/588/243/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 липня 2023 року м. Тростянець

Тростянецький районний суд Сумської області у складі: головуючого судді ОгієнкаО.О., за участю: секретаря судових засідань Ноздріної В.О., представника позивачки ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів № 3 Тростянецької міської ради, Відділу освіти Тростянецької міської ради про зобов`язання виплатити невиплачену заробітну плату за час незаконного відсторонення від роботи,

У С Т А Н О В И В:

Представник позивачки адвокат Сумцов Є.С. у грудні 2021 року звернувся до суду в інтересах ОСОБА_2 з позовом до Закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів № 3 Тростянецької міської ради, Відділу освіти Тростянецької міської ради про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, зобов`язання виплатити невиплачену заробітну плату за час незаконного відсторонення від роботи. Позовні вимоги представник позивачки мотивував тим,що ОСОБА_2 з 27.06.2018 і по теперішній час працює на посаді прибиральника приміщень Закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів № 3 Тростянецької міської ради.

01.11.2021 позивачку було повідомлено, що з 08.11.2021 на період карантину, встановленого Урядом, щеплення проти COVID-19 нібито обов`язкове для працівників Закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №3. Також позивачку було поінформовано, що період відсторонення від роботи без збереження заробітної плати не увійде до страхового стажу для призначення пенсії та оплати тимчасової непрацездатності.

Наказом від 08.11.2021 № 109-К позивачку було відсторонено від роботи, починаючи з 08.11.2021 на час відсутності щеплення проти COVID-19 без збереження заробітної плати. Однак, ні в посадовій інструкції позивачки чи в будь-якому іншому документі, підписаному між сторонами, зобов`язання працівника перед роботодавцем про здійснення такого щеплення немає.

Починаючи з 08.11.2021 відділом освіти Тростянецької міської ради було припинено нарахування та виплату позивачці заробітної плати, чим суттєво обмежується право останньої на працю та на оплату праці.

Посилаючись на зазначені обставини представник позивачки просив суд: 1) визнати незаконним та скасувати наказ Закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №3 Тростянецької міської ради від 08.11.2021 №109-К «Про відсторонення від роботи Вікторії Полулях»; 2) зобов`язати Відділ освіти Тростянецької міської ради виплатити ОСОБА_2 невиплачену заробітну плату за час незаконного відсторонення від роботи, тобто починаючи з 08.11.2021 по день набрання рішенням суду законної сили.

15.06.2022 Тростянецьким районним судом Сумської області у даній справі було ухвалено рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 були залишені без задоволення.

Постановою Сумського апеляційного суду від 22.11.2022 було залишено без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 , а рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 15.06.2022 по даній справі без змін.

Постановою Верховного Суду від 26.04.2023 було частково задоволено касаційну скаргу ОСОБА_2 та скасовано рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 15.06.2022, а також постанову Сумського апеляційного суду від 22.11.2022 у частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_2 до Закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів № 3 Тростянецької міської ради, Відділу освіти Тростянецької міської ради про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи. В цій частині вимог Верховний Суд ухвалив нове рішення, яким вимоги позивачки задовольнив, визнав незаконним та скасував наказ закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів № 3 Тростянецької міської ради від 08.11.2021 № 109-К «Про відсторонення від роботи ОСОБА_3 ».

Також вказаною постановою Верховний Суд скасував рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 15.06.2022 та постанову Сумського апеляційного суду від 22.11.2022 у частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_2 до закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів № 3 Тростянецької міської ради, відділу освіти Тростянецької міської ради про зобов`язання виплатити невиплачену заробітну плату за час незаконного відсторонення від роботи, а справу у цій частині ухвалив передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Отже суд розглядає дану справу в межах позовних вимог про зобов`язання виплатити невиплачену заробітну плату за час незаконного відсторонення від роботи ОСОБА_2 .

Ухвалою судді Тростянецького районногосуду Сумськоїобласті від 13.06.2023 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів № 3 Тростянецької міської ради, Відділу освіти Тростянецької міської ради про зобов`язання виплатити невиплачену заробітну плату за час незаконного відсторонення від роботи було призначено до судового розгляду за правилами спрощеного провадження, з повідомленням (викликом) сторін.

У судовому засіданні представник позивачки підтримав позов та вказав, що позивачка була допущена до роботи з 01.03.2022, тому просить суд зобов`язати Відділ освіти Тростянецької міської ради виплатити ОСОБА_2 невиплачену заробітну плату за час незаконного відсторонення від роботи за період з 08.11.2021 по 28.02.2022 включно. Також представник позивачки просить суд стягнути з Відділу освіти Тростянецької міської ради понесені ОСОБА_2 витрати зі сплати судового збору в загальному розмірі 4086 грн, та витрати на отримання професійної правничої допомоги у розмірі 12000 грн.

Представники відповідачів у судове засідання не з`явилися, але подали заяви в яких просять справу розглядати без їхньої участі, свою позицію щодо позову не зазначали.

Заслухавши пояснення представника позивачки та дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Судом установлено, що ОСОБА_2 з 27.06.2018 перебуває у трудових відносинах із Закладом загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів № 3 Тростянецької міської ради, де працює на посаді прибиральниці службових приміщень (а.с. 9-11 том 1).

Наказом директораЗакладу загальноїсередньої освітиІ-ІІІступенів №3Тростянецької міськоїради від08.11.2021№ 109-Кбуло відсторонено ОСОБА_2 відроботи,починаючи з08листопада 2021року начас відсутностіщеплення протиCOVID-19без збереженнязаробітної плати. Починаючи з 08.11.2021 Відділом освіти Тростянецької міської ради припинено нарахування та виплату позивачу заробітної плати (а.с. 14, 15 том 1).

На виконання Указу Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні», наказу МОЗ від 25.02.2022 № 380 директором Закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №3 Тростянецької міської ради Лампак Л. видано наказ від 28.02.2022 № 13-К, яким тимчасово призупинено дію відсторонення прибиральниці службових приміщень ОСОБА_2 у зв`язку зі уведенням воєнного стану. Також у наказі зазначено повернутися ОСОБА_2 до виконання робочих обов`язків з 01.03.2022 без оплати праці за час відсторонення (а.с. 66 том. 1).

З 01.03.2022 ОСОБА_2 повернулась до виконання обов`язків прибиральниці службових приміщень без оплати праці за час відсторонення.

Постановою Верховного Суду від 26.04.2023 було визнано незаконним та скасовано наказ Закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів № 3 Тростянецької міської ради від 08.11.2021 за № 109-К «Про відсторонення від роботи ОСОБА_3 » (а.с. 222-230 том 1).

Отже незаконність відсторонення позивачки від роботи у період з 08.11.2021по 28.02.2022встановлено рішеннямсуду,яке набралозаконної сили.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина першої статті 15, частина першастатті 16 ЦК України).

Згідно ч. 1ст. 46 КЗпП Українивідсторонення працівників від роботи роботодавцем допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду викладених у постанові від 14.12.2022 у справі №130/3548/21, чинним законодавством не передбачено обов`язку роботодавця щодо збереження за працівником заробітної плати на період його відсторонення від роботи у зв`язку з відмовою або ухиленням від проведення обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19. Однак, у разі, якщо таке відсторонення не було правомірним, роботодавець зобов`язаний здійснити працівникові визначені законодавством виплати.

Згідно висновків Великої Палати Верховного Суду викладених у постанові від 08.02.2022 у справі №775/12623/19, середній заробіток за час вимушеного прогулу за своїм змістом є заробітною платою, право на отримання якої виникло у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою трудову функцію з незалежних від нього причин. Такий висновок підтверджується також змістом частини другої статті 235 КЗпП України, якою визначено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи установлені судом обставити, а також вимоги вищевикладеного чинного законодавства суд вважає доведеним, що Відділом освітиТростянецької міськоїради було порушено конституційне право позивачки на оплату праці. За час незаконного відсторонення позивачки від роботи, остання має право на отримання середнього заробітку. Ефективним способом відновлення порушених прав позивачки буде зобов`язання Відділу освіти Тростянецької міської ради виплатити ОСОБА_2 невиплачену заробітну плату за час незаконного відсторонення від роботи за період з 08.11.2021 по 28.02.2022 включно. Відтак позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд враховує таке.

Верховний Суд ухвалюючи нове рішення у даній справі не вирішував питання про розподіл судових витрат та зазначив, що що порядок розподілу судових витрат вирішується за правилами, встановленими в статтях 141-142 ЦПК України. У частинах першій, тринадцятій статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Тому розподіл судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює (ухвалив) остаточне рішення у справі, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат (постанова Верховного Суду від 18.05.2020 у справі № 530/1731/16-ц, провадження № 61-39028св18).

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3)пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду з позовом позивачка сплатила судовий збір у розмірі 908,00 грн. Також за подання апеляційної скарги позивачка сплатила судовий збір у розмірі 1362,00 грн. Крім того, за подання касаційної скарги позивачка сплатила судовий збір у розмірі 1816 грн.

Зважаючи на те, що позов підлягає задоволенню повністю, тому з Відділу освітиТростянецької міськоїради на користь позивачки підлягає стягненню вся сума сплаченого судового збору в розмірі 4086,00 грн.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача понесених позивачкою судових витрат, які складаються з витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 12000,00 грн, суд враховує таке.

Відповідно доположень статті137ЦПК Українидля цілейрозподілу судовихвитрат:1)розмірвитрат направничу допомогуадвоката,в томучислі гонораруадвоката запредставництво всуді таіншу правничудопомогу,пов`язанузі справою,включаючи підготовкудо їїрозгляду,збір доказівтощо,а такожвартість послугпомічника адвокатавизначаються згідноз умовамидоговору пронадання правничоїдопомоги тана підставівідповідних доказівщодо обсягунаданих послугі виконанихробіт таїх вартості,що сплаченаабо підлягаєсплаті відповідноюстороною аботретьою особою;2)розмір суми,що підлягаєсплаті впорядку компенсаціївитрат адвоката,необхідних длянадання правничоїдопомоги,встановлюється згідноз умовамидоговору пронадання правничоїдопомоги напідставі відповіднихдоказів,які підтверджуютьздійснення відповіднихвитрат.Для визначеннярозміру витрат на правничудопомогу зметою розподілусудових витратучасник справиподає детальнийопис робіт(наданихпослуг),виконаних адвокатом,та здійсненихним витрат,необхідних длянадання правничоїдопомоги.Розмір витратна оплатупослуг адвокатамає бутиспівмірним із: складністюсправи тавиконаних адвокатомробіт (наданихпослуг); часом,витраченим адвокатомна виконаннявідповідних робіт(наданняпослуг); обсягомнаданих адвокатомпослуг тавиконаних робіт; ціноюпозову та(або)значенням справидля сторони,в томучислі впливомвирішення справина репутаціюсторони абопублічним інтересомдо справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Представник позивачки у обґрунтування розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу подав: договір про надання правової допомоги від 09.12.2021; додаток № 1 до договору про надання правової допомоги від 09.12.2021; додаток № 2 до договору про надання правової допомоги від 13.07.2023; додаток № 3 до договору про надання правової допомоги від 21.12.2022;

ордер на надання правової допомоги адвокатом Сумцовим Є.С. від 24.12.2021; акт приймання-передачі наданих послуг № 1 від 20.07.2023, квитанцію від 19.07.2023 про перерахування позивачкою адвокату Сумцову Є.С. коштів за надання правової допомоги в розмірі 12000,00 грн.

Указані докази підтверджують факт понесення ОСОБА_2 витрат на професійну правничу допомогу та їх розмір в сумі 12000,00 грн.

Зважаючи наобсяг наданихадвокатом послугта виконанихробіт,а такожзначення справидля сторін,суд вважає,що розмірвитрат напрофесійну правничудопомогу єспівмірним зіскладністю справи та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 грудня 2020 року у справі № 143/173/19 (провадження № 61-16088св19) зроблено висновок, що: «згідно з частинами п`ятою, шостоюстатті 137 ЦПК Україниу разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами».

Також у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року по справі № 755/9215/15-ц суд звернув увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостоїстатті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.

Стороною відповідача не було заявлено клопотань про зменшення витрат на оплату правничої допомоги представника позивача та не доведено неспівмірність таких витрат.

За таких обставин, оскільки позов підлягає задоволенню у повному обсязі, з відповідача Відділу освітиТростянецької міськоїради на користь позивачки підлягають стягненню фактично понесені нею витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12000,00 грн.

Керуючись вимогами статей 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 вінтересах ОСОБА_2 до Закладузагальної середньоїосвіти І-ІІІступенів №3Тростянецької міськоїради,Відділу освітиТростянецької міськоїради прозобов`язаннявиплатити невиплаченузаробітну платуза часнезаконного відстороненнявід роботи задовольнити повністю.

Зобов`язати Відділ освіти Тростянецької міської ради виплатити ОСОБА_2 невиплачену заробітну плату за час незаконного відсторонення від роботи за період з 08.11.2021 по 28.02.2022 включно.

Стягнути з Відділу освітиТростянецької міськоїради на користь ОСОБА_2 коштина відшкодуваннясплаченого судовогозбору врозмірі 4086(чотиритисячі вісімдесятшість)грн 00коп.,а такожна відшкодуваннявитрат наотримання професійноїправничої допомогиу розмірі 12000 ( дванадцять тисяч) грн 00 коп.

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду через Тростянецький районний суд Сумської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони:

позивачка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 виданий Тростянецьким РВ УМВС України в Сумській області 18.12.2003, РНОКПП НОМЕР_2 ;

відповідач Заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів № 3 Тростянецької міської ради, адреса місцезнаходження: вул. Шевченка, буд. 13, м. Тростянець, Охтирський район, Сумська область, 42600, код ЄДРПОУ 42264835;

відповідач Відділ освіти Тростянецької міської ради, адреса місцезнаходження: вул. Вознесенська, буд. 53-В, м. Тростянець, Охтирський район, Сумська область, 42600, код ЄДРПОУ 35157487.

Повне рішення суду складено 31.07.2023.

Суддя О. О. Огієнко