Рішення

від 09.05.2023 по справі 761/17413/20

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/17413/20

Провадження № 2/761/4744/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

09 травня 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва

головуючого судді Юзькової О.Л.,

при секретарі Марінченко Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовомОСОБА_2 до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимого на предмет спору - Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Еталон», про припинення податкової застави,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2020 року до Шевченківського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_2 , підписана його представником адвокатом Чугуєнко Дмитром Віталійовичем до відповідача Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимого на предмет спору - Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Еталон» про припинення податкової застави.

В обґрунтування позову зазначено, 14 травня 2016 року між ОСОБА_2 (далі - Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «ЕТАЛОН» (далі - ТОВ «ЛК «ЕТАЛОН»/Боржник) укладено договір фінансового лізингу №004385 (далі - Договір). Предметом зазначеного Договору є правові відносини фінансового лізингу (оплатного користування майном з правом його придбання у майбутньому) щодо легкового автомобіля марки FORD FIESTA, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 , належного на праві власності Лізингодавцю (ТОВ «ЛК «ЕТАЛОН»). Пунктом 11.1 Договору сторонами узгоджено, що в разі належного виконання протягом усього строку дії Договору зобов`язань щодо сплати всіх лізингових платежів, та інших зобов`язань, визначених Договором, Лізингоодержувач має право набути у власність Предмет лізингу. Відповідно до пункту 11.3. Договору, набуття у власність (викуп) Предмета Лізингу відбувається не раніше сплати Лізингоодержувачем всіх платежів, передбачених п.11.1 та п.11.2 даного Договору, в повному обсязі та витрат, які зазнав чи міг зазнати Лізингодавець у зв`язку з переходом права власності щодо Предмета Лізингу. Згідно з п.11.6. Договору перехід права власності на Предмет Лізингу здійснюється на підставі та на умовах укладеного між Лізингодавцем та Лізингоодержувачем Договору купівлі-продажу Предмета Лізингу. На виконання умов Договору, Позивачем сплачено коштів на загальну суму 393991,53 грн., чим у повному обсязі виконано зобов`язання, визначені умовами Договору. 10 січня 2018 року, на виконання п.11.6 Договору між Позивачем та ТОВ «ЛК «ЕТАЛОН» укладено договір купівлі - продажу №004385/01 (далі - Договір купівлі-продажу), предметом якого є набуття ОСОБА_2 у власність автомобілю марки FORD FIESTA, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 . Даний автомобіль передано ОСОБА_2 у власність на підставі акту приймання-передачі транспортного засобу (машини) №004385/01 від 12.07.2016 року. У 2020 році, під час звернення до Сервісного центру МВС в Тернопільській області для реєстрації права власності на автомобіль марки FORD FIESTA, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 , Позивач дізнався, що майно, належне лізингодавцю - Боржнику, перебуває в податковій заставі на підставі Акту опису від 22.10.2018 року №318/26-15-17-02-17, внесеного Головним управлінням Державної фіскальної служби в місті Києві.

Провадження у справі відкрито 15.06.2020, відповідно до положень ст.ст. 19, 274 ЦПК України вирішено питання про її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, однак через канцелярію суду подав письмову заяву, зі змісту якої вбачається, що останній позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити їх у повному обсязі, а також розглянути справу за його відсутності, проти проведення заочного розгляду справи не заперечував.

Представник відповідача, будучи належним чином повідомленим про відкриття провадження у справі, у встановленому законом порядку відзив на позов не подав, в судове засідання не з`явився.

Третя особа про день та час розгляду справи також повідомлялась належним чином. Правом подати пояснення по суті спору не скористалась.

За таких обставин, зважаючи на положення ст. ст. ст. 223,280 ЦПК України, за відсутності заперечень сторони позивача, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних доказів, провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Дослідивши наявні в справі докази, та надавши їм відповідну оцінку суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Встановлено, що14 травня 2016 року між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «ЕТАЛОН» укладено договір фінансового лізингу №004385 (копія наявна в матеріалах справи).

Предметом зазначеного Договору є правові відносини фінансового лізингу (оплатного користування майном з правом його придбання у майбутньому) щодо легкового автомобіля марки FORD FIESTA, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 , належного на праві власності Лізингодавцю (ТОВ «ЛК «ЕТАЛОН»).

Пунктом 11.1 Договору сторонами узгоджено, що в разі належного виконання протягом усього строку дії Договору зобов`язань щодо сплати всіх лізингових платежів, та інших зобов`язань, визначених Договором, Лізингоодержувач має право набути у власність Предмет лізингу.

Відповідно до пункту 11.3. Договору, набуття у власність (викуп) Предмета Лізингу відбувається не раніше сплати Лізингоодержувачем всіх платежів, передбачених п.11.1 та п.11.2 даного Договору, в повному обсязі та витрат, які зазнав чи міг зазнати Лізингодавець у зв`язку з переходом права власності щодо Предмета Лізингу. Згідно з п.11.6. Договору перехід права власності на Предмет Лізингу здійснюється на підставі та на умовах укладеного між Лізингодавцем та Лізингоодержувачем Договору купівлі-продажу Предмета Лізингу.

На виконання умов Договору, Позивачем сплачено коштів на загальну суму 393991,53 грн., чим у повному обсязі виконано зобов`язання, визначені умовами Договору.

10 січня 2018 року, на виконання п.11.6 Договору між Позивачем та ТОВ «ЛК «ЕТАЛОН» укладено договір купівлі - продажу №004385/01 (далі - Договір купівлі-продажу), предметом якого є набуття ОСОБА_2 у власність автомобілю марки FORD FIESTA, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 . Даний автомобіль передано ОСОБА_2 у власність на підставі акту приймання-передачі транспортного засобу (машини) №004385/01 від 12.07.2016 року.

У 2020 році, під час звернення до Сервісного центру МВС в Тернопільській області для реєстрації права власності на автомобіль марки FORD FIESTA, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 , Позивач дізнався, що майно, належне лізингодавцю - Боржнику, перебуває в податковій заставі на підставі Акту опису від 22.10.2018 року №318/26-15-17-02-17, внесеного Головним управлінням Державної фіскальної служби в місті Києві.

Позивач зазначає, що наявність обтяження на автомобілі марки FORD FIESTA, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 , у вигляді податкової застави на даний автомобіль, порушує право власності Позивача та перешкоджає його реєстрації в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів.

З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу (ст. 88.1 Податкового Кодексу України).

Право податкової застави виникло на підставі Акту опису від 22.10.2018 року №318/26-15-17-02-17, внесеного Головним управлінням Державної фіскальної служби в місті Києві.

Відповідно до частини першої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 391 ЦК України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. (ст. 81 ЦПК України).

Отже, в силу вимог ст.ст. 2, 4, 12, 76-81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до вимог підпункту 14.1.155 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом. У разі невиконання платником податків грошового зобов`язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.

Зміст податкової застави врегульовано вимогами статті 88 Податкового кодексу України. Так, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Згідно пункту 89.1 статті 89 Податкового кодексу України, право податкової застави виникає: у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу; у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань.

З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому. У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно. У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому цією статтею.

Право податкової застави не поширюється на майно, визначене підпунктом 87.3.7 пункту 87.3 статті 87 цього Кодексу, на іпотечні активи, що належать емітенту та є забезпеченням відповідного випуску іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, на грошові доходи від цих іпотечних активів до повного виконання емітентом зобов`язань за цим випуском іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, а також на склад іпотечного покриття та грошові доходи від нього до повного виконання емітентом зобов`язань за відповідним випуском звичайних іпотечних облігацій.

Суд звертає увагу, що вимогами пункту 87.3 статті 83 Податкового кодексу України визначено, що не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків, зокрема, майно, яке належить на правах власності іншим особам та перебуває у володінні або користуванні платника податків, у тому числі (але не виключно) майно, передане платнику податків у лізинг (оренду), схов (відповідальне зберігання), ломбардний схов, на комісію (консигнацію); давальницька сировина, надана підприємству для переробки, крім її частини, що надається платнику податків як оплата за такі послуги, а також майно інших осіб, прийняті платником податків у заставу чи заклад, довірче та будь-які інші види агентського управління.

Аналіз наведених норм свідчить, що у податкову заставу може бути описано майно, яке належить платнику податків на праві власності та перебуває у його користуванні.

Наявними матеріалами справи підтверджується, що 10 січня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Еталон» (продавець) та ОСОБА_2 (покупець) укладено договір купівлі-продажу 004385/01, пунктом 1.1 якого визначено, що цей договір укладений відповідно до пункту 11.2 договору фінансового лізингу №004385 від 14 травня 2016 року, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Еталон» та ОСОБА_2 , відповідно до якого лізингоотримувач має право придбати у власність (викупити) предмет лізингу по його викупній (залишковій) вартості за окремо укладеним договором купівлі-продажу.

Пунктом 2.1 зазначеного договору купівлі-продажу визначено, що перехід права власності відбувається після підписання сторонами акту приймання-передачі транспортного засобу, який є невід`ємною частиною цього договору.

В матеріалах справи міститься копія акту приймання-передачі транспортного засобу (машини) №004385/01 від 10 січня 2018 року, яким підтверджується, що автомобіль марки FORD FIESTA, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 належить на праві власності ОСОБА_2 .

Відповідно до частини 6 статті 7 Закону України «Про фінансовий лізинг», об`єкт фінансового лізингу не може бути конфісковано, на нього не може бути накладено арешт третіми особами у зв`язку з будь-якими діями або бездіяльністю лізингоодержувача, крім випадків, встановлених законом.

Також, відповідно до вимог статті 41 Цивільного кодексу України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Право приватної власності є непорушним.

Частиною 1 статті 321 Цивільного кодексу України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

За таких обставин, суд зазначає, що обтяження належного позивачу майна податковою заставою порушує майнові права ОСОБА_2 , яке підтверджене договором купівлі-продажу автомобілю.

Питання припинення податкової застави врегульовано вимогами статті 93 Податкового кодексу України.

Так, майно платника податків звільняється з податкової застави з дня: отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу в установленому законодавством порядку; визнання податкового боргу безнадійним; набрання законної сили відповідним рішенням суду про припинення податкової застави у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства; отримання платником податків рішення відповідного органу про визнання протиправними та/або скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов`язання або його частини (пені та штрафних санкцій) внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження.

Підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених підпунктами 93.1.1 - 93.1.5 пункту 93.1 цієї статті.

Порядок застосування податкової застави встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Розділом VI Порядку застосування податкової застави контролюючими органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 червня 2017 року №586, визначено аналогічні підстави для припинення податкової застави.

Водночас, суд звертає увагу, що вищенаведеними нормами чинного законодавства врегульовується питання припинення податкової застави на майно, яке належить платнику податків.

В той же час, наявними матеріалами справи підтверджується, що з 10 січня 2018 року ОСОБА_2 набув право приватної власності на легковий автомобіль марки FORD FIESTA, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 , а відтак останній не може бути предметом погашення за податковий борг, який обліковується за Товариством з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Еталон».

Відповідачем не надано доказів наявності податкового боргу Позивача перед Державою зі сплати будь-яких податків чи зборів, а автомобіль був переданий у податкову застави через податкові зобов`язання іншої юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Еталон».

Наведене свідчить, що обтяження вказаного автомобіля, належного позивачу на праві власності, податковою заставою є безпідставним та таке майно підлягає звільненню з-під податкової застави.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, 10 січня 2018 року між Позивачем та ТОВ «ЛК «ЕТАЛОН» укладено договір купівлі - продажу №004385/01, предметом якого є набуття ОСОБА_2 у власність легкового автомобіля марки FORD FIESTA, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 . Автомобіль передано ОСОБА_2 у власність на підставі акту приймання-передачі транспортного засобу (машини) №004385/01 від 10 січня 2018 року.

22.10.2018 року Головним управлінням Державної фіскальної служби в місті Києві накладено обтяження та складено акт опису майна №318/26-15-17-02-17 (передано в податкову заставу).

Тобто, податкова застава була накладена вже після того як майно вибуло від одного власника до іншого.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року № 1200 «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України», утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 року №227 затверджено положення про Державну податкову службу України та Державну митну службу України.

28 серпня 2019 року Державною податковою службою України прийнято наказ № 36 «Про початок діяльності Державної податкової служби України», згідно з яким розпочато виконання Державною податковою службою України функцій і повноважень Державної фіскальної служби України, що припиняється.

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30 липня 2019 р. внесено запис в Єдиному державному реєстрі про державну реєстрацію Головного управління ДПС у місті Києві як юридичної особи.

На підставі вищевикладеного, Позивач звернувся з цим позовом до правонаступника Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві - Головного управління Державної податкової служби у м. Києві.

Даючи оцінку доказам, з урахуванням того, що наявність обтяження в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна порушує право власності позивача на належний йому на праві власності автомобіль, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі. Враховуючи наведене та доводи позовної заяви, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для задоволення позовної заяви.

Розподіляючи судові витрати суд керується положеннями ст. 141 ЦПК України

Виходячи з наведеного, керуючись ст. ст. 3, 12, 13, 81, 89, 133, 141, 259, 263-265, 268, 353, 354 ЦПК України, ст. ст. 316, 319, 321, 328, 391, 572 ЦК України, ст. 88 Податкового Кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Еталон» про припинення податкової застави задовольнити.

Припинити податкову заставу легкового автомобіля марки FORD FIESTA, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 , який зареєстрований за Товариством з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Еталон», переданого в податкову заставу на підставі акту опису майна від 22.10.2018 року №318/26-15-17-02-17, складеним податковим керуючим Головного управління Державної фіскальної служби в місті Києві Сокольвак Н.М.

Стягнути з Головного управління Державної податкової служби в місті Києві (код ЄДРПОУ:43141267, 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) судові витрати в розмірі 1337 грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подано протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ст. ст. 353-357 ЦПК України до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень ЦПК України, у цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Повний текст рішення суду складено 09 травня 2023 року

Суддя