Рішення

від 25.07.2023 по справі 191/1137/20

СИНЕЛЬНИКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 191/1137/20

Провадження № 2/191/1334/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2023 року м. Синельникове Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Костеленко Я.Ю.

за участю секретаря Омельченко К.В.

позивача- ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представників відповідача- ОСОБА_3 , ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Синельникове цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_5 , правонаступником якого є ОСОБА_1 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «Синельниківський райагробуд» в частині позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом, обгрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що 07 лютого 2017 року рішенням загальних зборів учасників ТОВ «Синельниківський райагробуд» його обрано на посаду директора цього товариства та 08 лютого 2017 року видано відповідний наказ про прийняття на посаду. За виконання посадових обов`язків ОСОБА_5 встановлено заробітну плату, посадовий оклад у сумі 7500 грн. 18 липня 2017 року позивача звільнено із займаної посади, але в день звільнення не виплачено заробітну плату у суму 13381 грн. 25 коп. 12 квітня 2018 року на підставі рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_5 поновлено на посаді та стягнуто з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі у сумі 13381 грн. 25 коп. Дане рішення суду в частині поновлення на роботі було виконано негайно, відповідачем видано наказ №3-К від 13 квітня 2018 року, в іншій частині не виконано. 16 червня 2018 року відповідач відсторонив ОСОБА_5 з посади на підставі наказу, зберігши за ним заробітну плату у сумі 7500 грн.00 коп. 04 лютого 2018 року ОСОБА_5 звільнено із займаної посади, без проведення остаточного розрахунку по заробітній платі у сумі 60000 грн. Позивач вважає, що відповідач не провівши із ним повного розрахунку при звільненні має борг у сумі 251981 грн. 25 коп., який складається із наступного:

невиплачена заробітна плата за період 08.02.2017 року по 19.07.2017 року 13381 грн. 25 коп.;

невиплачена заробітна плата за весь час затримки виплати з липня 2017 року по квітень 2018 року = 10х7500=75000,00 грн.;

невиплачена заробітна плата за період квітень 2018 року січень 2019 року = 10х7500=75000 грн.;

середня заробітна плата за час затримки виплати за лютий 2019 року - квітень 2020 року= 14х7500=105000 грн.;

нарахована і виплачена заробітна плата у період вересень-листопад 2018 року = 17300,00 грн.;

отримана заробітна плата за новим місцем роботи у період вересень 2019 року березень 2020 року=14100 грн.

Посилаючись на ст.ст. 116,117,233 КЗпП України ОСОБА_5 просив суд стягнути на його користь з Товариства з обмеженою відповідальністю «Синельниківський райагробуд» грошові кошти в сумі 236981,00 грн.

Рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 вересня 2020 року позовні вимоги задоволені частково і стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Синельниківський Райагробуд» на користь ОСОБА_5 невиплачену заробітну плату в період з 13 квітня 2018 року до 04 лютого 2019 року у сумі 37163 (тридцять сім тисяч сто шістдесят три) грн. 60 коп.

Також ухвалою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 вересня 2020 року провадження у справі в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні було закрите у зв`язку з тим, що вказані вимоги підлягають розгляду в порядку господарського судочинства.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер і ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 31 серпня 2021 року його правонаступником залучена ОСОБА_1 .

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 09 листопада 2021 року рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 вересня 2020 року було залишено без змін.

В той же час ухвала Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 вересня 2020 року про закриття провадження у справі в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні була скасована і в цій частині справа направлена до суду першої інстанції для продовження розгляду.

У судовому засіданні правонаступник померлого ОСОБА_5 позивач ОСОБА_1 і її представник ОСОБА_2 підтримали позовні вимоги, які були подані ОСОБА_5 .

Представники відповідача ОСОБА_3 і ОСОБА_4 у судовому засіданні позовні вимоги визнали частково в розмірі 57371,77 грн., виходячи із середньої заробітної плати ОСОБА_5 , яка була встановлена рішенням Синельниківського міськрайонного суду від 02 вересня 2020 року, та надали суду відповідний розрахунок.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Матеріалами справи встановлено, що на загальних зборах ТОВ «Синельниківський райагробуд» від 07 лютого 2017 року обрано на посаду директора вказаного товариства ОСОБА_5 , відповідно до протоколу №1 загальних зборів (а.с.5-6 том 1), про що 08 лютого 2017 року ТОВ «Синельниківський райагробуд» видано відповідний наказ №01-К (а.с.7 том 1).

18 липня 2017 року за наказом №2 ОСОБА_5 звільнено з посади директора ТОВ «Синельниківський райагробуд» на підставі п.1 ст. 41 КЗпП України, а 13 квітня 2018 року, відповідно до Наказу №3-К, поновлено на даній посаді (а.с.8 том 1).

В подальшому, на підставі протоколу №1 загальних зборів учасників ТОВ «Синельниківський райагробуд» від 14.06.2018 року, ТОВ «Синельниківський райагробуд» видано цієї ж дати наказ №2/1-К, відповідно до ч. 3 ст. 99 ЦК України, про тимчасове відсторонення від виконання повноважень директора ТОВ «Синельниківський райагробуд» ОСОБА_5 до моменту прийняття рішення, зі збереженням за відстороненим працівником середнього заробітку (а.с.20, 21 том 1).

04 лютого 2019 року згідно наказу №1-К директора ТОВ «Синельниківський райгробуд» ОСОБА_4 . ОСОБА_5 звільнено з 04 лютого 2019 року з посади директора ТОВ «Синельниківський райгробуд» згідно з п.2 ст. 41 КЗпП України та зобов`язано бухгалтерію провести з ОСОБА_5 розрахунок за період з 13 квітня 2018 року по 13 червня 2018 року та з 23 жовтня 2018 року по 04 лютого 2019 року (а.с.9 том 1).

Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку слід зазначити, що у п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» судам роз`яснено, що встановивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Відповідно до ч.1 ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Згідно ч.1 ст.117 КЗпП України (в редакції, діючої на час перебування сторонами у спірних правовідносинах) у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначеністаттею 116цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

У ч.2 ст.233 КЗпП України зазначено, що в разі порушення законодавства про оплату праціпрацівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної платибез обмеження будь-яким строком.

Рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 вересня 2020 року було встановлено факт невиплати позивачу ОСОБА_5 заробітної плати при звільненні та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Синельниківський Райагробуд» на користь ОСОБА_5 невиплачену заробітну плату в період з 13 квітня 2018 року до 04 лютого 2019 року у сумі 37163 (тридцять сім тисяч сто шістдесят три) грн. 60 коп. Також встановлено, що середньоденна заробітна плата ОСОБА_5 перед звільнення становила 152,38 грн.

На час звернення ОСОБА_5 до суду (15.04.2020) заробітна плата йому не була виплачена.

Розраховуючи середній заробіток за час затримки по день фактичного розрахунку, тобто з 05 лютого 2019 року (наступний за звільненням день) по 01 квітня 2020 року (згідно позовних вимог) суд виходить з того, що кількість робочих днів у вказаний період становить 311 днів.

Таким чином, середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, а саме з 05 лютого 2019 року по 01 квітня 2020 року, складає: 311 днів * 152,38 грн. (середньоденна заробітна плата) = 47390,18 грн., які підлягають стягненню на користь позивача.

Що стосується позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати за період з липня 2017 року до квітня 2018 року в розмірі 75000,00 грн., суд вважає необхідним в їх задоволенні відмовити, виходячи з наступного.

Звертаючись до суду із зазначеними позовними вимогами позивач посилається на невиконання рішення суду про стягнення з відповідача на його користь заборгованості по заробітній платі в сумі 13381,25 грн. як на підставу для застосування ст.117 КЗпП України.

Але суд зазначає, що ст.117 КЗпП України застосовується у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначеністаттею 116цього Кодексу, за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При цьому, у разі невиконання рішення суду на боржника покладається відповідальність, передбачена ст.625 ЦК України, у вигляді стягнення 3% річних та інфляційних втрат, а не виплата працівнику середнього заробітку за час затримки.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати за період з липня 2017 року до квітня 2018 року задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат необхідно здійснити відповідно до приписів ст.141 ЦПК України.

Керуючись ст.12,81,84, 141, 259,263,264,265 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Синельниківський Райагробуд», ЄДРПОУ 01351871, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_1 , середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні ОСОБА_5 за період з 05 лютого 2019 року по 01 квітня 2020 року в сумі 47390 (сорок сім тисяч триста дев`яносто) гривень 18 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Синельниківський Райагробуд», ЄДРПОУ 01351871, на користь держави в особі Державної судової адміністрації України (отримувач: ГУК у м.Києві/м. Київ/22030106 Код за ЄДРПОУ: 37993783 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106 ), судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог- відмовити.

На рішення протягом 30 (тридцяти) днів з дня його повного складення може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду .

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, а у разі її подання після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений 31 липня 2023 року

Суддя Я. Ю. Костеленко