Постанова

від 12.06.2023 по справі 925/564/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" червня 2023 р. Справа№ 925/564/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Михальської Ю.Б.

Іоннікової І.А.

при секретарі судового засідання: Горді В.В.

за участі представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача-1: не з`явився

від відповідача-2: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України в Черкаській області

та заяву Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області про приєднання до апеляційної скарги Головного управління Державної казначейської служби України в Черкаській області

на рішення Господарського суду Черкаської області від 01.02.2022 (повне судове рішення складено 10.03.2022)

та на додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 15.02.2022 (повне судове рішення складено 12.03.2022)

у справі №925/564/21 (суддя - Спаських Н.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська-мукомельна компанія»

до Головного управління ДПС у Черкаській області

та до Головного управління Державної казначейської служби України в Черкаській області

про стягнення 323 404,25 грн

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ:

1.1. короткий зміст позовних вимог

Позивачем заявлено позов про стягнення з Державного бюджету України збитків в розмірі 323 404,25 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що позивач просить стягнути з Державного бюджету кошти, які були сплачені ним своєму контрагенту ТОВ «КХП «Талне» з іноземними інвестиціями за господарськими зобов`язаннями у відповідності до п. 6.3. Додаткової угоди № 1 від 08.07.2020 до договору купівлі-продажу № 18 від 06.07.2020 (а.с. 15), укладеної між цими особами.

За наслідками порушення позивачем, як постачальником товару, строків реєстрації податкової накладної, позивач сплатив на користь ТОВ «КХП «Талне» за платіжним дорученням № 6 від 17.08.2020 року - 323 404,25 грн (а.с. 153 том 1), які є предметом спору.

Позивач посилається, що рішенням від 29.10.2020 у справі № 580/3874/20 Черкаського окружного адміністративного суду (а.с. 29 том 1) за позовом ТОВ «Українська мукомельна компанія» до ГУ ДПС у Черкаській області, було визнано протиправним та скасовано рішення комісії ГУ ДПС у Черкаській області № 1833321/42282608 від 13.08.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 06.07.2020, складеної за результатом вчинення господарської операції по договору купівлі-продажу № 18 від 06.07.2020. Це доводить неправомірність дій першого відповідача та підставність стягнення спірних коштів з державного бюджету як збитків позивача у господарській діяльності.

1.2. короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 01.02.2022 у справі № 925/564/21 позов задоволено частково.

Присуджено до стягнення з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська-мукомельна компанія» 315 704,25 грн збитків.

В решті вимог у позові відмовлено.

Додатковим рішенням Господарського суду Черкаської області від 15.02.2022 заяву позивача від 04.02.22 про винесення додаткового рішення у справі - задоволено.

Прийнято у справі додаткове рішення, яким присуджено до стягнення з Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Черкаській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська-мукомельна компанія» 20 000,00 грн на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду мотивовано тим, що зібраними у справі доказами доводиться неправомірність бездіяльності податкових органів в особі першого відповідача щодо нереєстрації податкової накладної позивача № 2 від 06.07.2020 року за результатами здійснення господарської діяльності по договору купівлі-продажу № 18 від 06.07.2020. Дана обставина підтверджується висновками з рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 29.10.2020 у справі № 580/3874/20 (а.с. 29 том 1).

Нереєстрація у встановлені строки належним чином оформленої позивачем податкової накладної потягнула за собою обов`язок позивача сплатити визначений додатковою угодою № 1 від 08.07.2020 (а.с. 15 том 1) штраф на користь ТОВ «КХП «Талне», що позивачем було виконано повністю.

Таким чином збитки у позивача є об`єктивним наслідком поведінки ГУ ДПС у Черкаській області, водночас позивач фактично сплатив штрафні санкції у розмірі більшому ніж це було передбачено, і за вказану переплату відповідачі не несуть відповідальності та не зобов`язані її компенсувати, а тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Водночас приймаючи додаткове рішення суд вказав, що судові витрати мають бути покладені на відповідача, а тому з огляду на відсутність від відповідача обґрунтованих заперечень щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, вказані витрати мають бути покладені на відповідача в повному обсязі.

1.3. короткий зміст вимог апеляційної скарги та заяви про приєднання до апеляційної скарги

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Головне управління Державної казначейської служби України в Черкаській області звернулося безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить суд рішення Господарського суду Черкаської області від 01.02.2022 та додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 15.02.2022 у справі №925/564/21 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

23.09.2022 до канцелярії суду від Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області надійшла заява про приєднання до апеляційної скарги Головного управління Державної казначейської служби України в Черкаській області на рішення Господарського суду Черкаської області від 01.02.2022 та на додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 15.02.2022 у справі №925/564/21, у якій відповідач-1 просив суд задовольнити апеляційну скаргу відповідача-2, скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 01.02.2022 та додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 15.02.2022 у справі №925/564/21 та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

2. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ:

2.1. визначення складу суду, заяви, клопотання

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.04.2022 для розгляду даної справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді: Іоннікова І.А., Михальська Ю.Б.

Розгляд справи неодноразово відкладався.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.09.2022 приєднано заяву Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області до апеляційної скарги Головного управління Державної казначейської служби України в Черкаській області на рішення Господарського суду Черкаської області від 01.02.2022 та на додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 15.02.2022 у справі №925/564/21.

Розгляд справи неодноразово відкладався.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2022 клопотання Головного управління ДПС у Черкаській області про зупинення провадження у справі - задоволено. Зупинено апеляційне провадження у справі № 925/564/21 до закінчення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 925/556/21 (провадження № 12-28гс22) за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Черкаській області як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на рішення Господарського суду Черкаської області від 07.12.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.05.2022. Зобов`язано сторін повідомити Північний апеляційний господарський суд про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі № 925/564/21.

24.03.2023 до канцелярії суду від Головного управління Державної казначейської служби України в Черкаській області надійшло клопотання про поновлення апеляційного розгляду та розгляд справи за участі представника апелянта в режимі відеоконференції використанням власних технічних засобів, а також надійшли додаткові пояснення.

27.03.2023 до канцелярії суду від Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області надійшло клопотання про поновлення провадження у справі.

Ухвалою від 03.04.2023 поновлено провадження у справі, розгляд справи призначено на 19.04.2023.

У судовому засіданні 19.04.2023 оголошено перерву на 12.06.2023.

У судове засідання 12.06.2023 представники сторін не з`явились.

2.2. узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповно з`ясованих обставинах справ без врахування позиції Верховного Суду в подібних правовідносинах.

Апелянт стверджує, що позивачем обрано неналежних відповідачів, оскільки відповідачем мала бути держава Україна, а не державні органи.

Апелянт стверджує, що оскільки діяльність податкових органів виходить за межі волі та управління позивача, а тому позивач не був зобов`язаний відповідати за дії податкових органів, не був зобов`язаний сплачувати штрафні санкції, сума яких є предметом позову у даній справі, а отже і відповідні витрати позивача не можна кваліфікувати як збитки.

Крім того, апелянт зазначає, що оскільки позовна заява підписана директором, а не адвокатом, то судові витрати в розмірі 12 000,00 грн за підготовку позовної заяви не мали бути компенсовані позивачу, а інші судові витрати мали бути задоволені пропорційно, а саме на суму 7 809,60 грн, що свідчить про незаконність додаткового рішення.

У свою чергу, заява Головного управління ДПС у Черкаській області про приєднання до апеляційної скарги мотивована тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, а тому відповідач-1 приєднується до апеляційної скарги відповідача-2 та просить скасувати оскаржуване рішення.

Відповідач-1 стверджує, що даний спір не підлягає під юрисдикцію господарського суду, а отже прийняте рішення має бути скасоване, а крім того сплата позивачем штрафних санкцій була його внутрішньою волею, та не може бути кваліфікована як збитки.

2.3. узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Позивач своїм правом на подання письмового відзиву не скористався.

2.4. інші процесуальні дії у справі

Представник сторін у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи належне повідомлення учасників процесу про дату, час та місце розгляду справи, а також з огляду на те, що наявних у справі матеріалів достатньо для перегляду оскаржуваного рішення в апеляційному порядку, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами за відсутності представників сторін.

Мотивувальна частина.

3.ПОЗИЦІЯ СУДУ:

3.1. встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини

З матеріалів справи вбачається, що 06 липня 2020 між ТОВ «Українська мукомельна компанія» та ТОВ «Комбінат хлібопродуктів «Талне» з іноземними інвестиціями» було укладено договір купівлі-продажу, за умовам якого Позивач, як Продавець, зобов`язався передати у власність ТОВ «КХП «Талне», як Покупцю, транспортні засоби - Спеціалізовані вантажні автомобілі згідно переліку та видів, які вказані у розділі 1 Договору (а.с. 12 том 1).

Загальна сума договору становить 1503353,60 грн. в т.ч. ПДВ 250 558,53 грн. (п. 2.1.).

За умовами Договору його сторони домовилися про 100% оплату товару Покупцем не пізніше 31.12.2020 (п. 2.2) та про поставку товару Покупцю за актом приймання-передачі з належними документами та вільним від будь-яких прав третіх осіб.

За наслідками реалізації товару по Договору позивач повинен скласти і зареєструвати податкову накладну.

Сторонами не заперечується, що податкова накладна є звітним документом, який використовують платники ПДВ для обліку власного податкового зобов`язання та податкового кредиту. Для отримання покупцем товару права на податковий кредит, податкову накладну продавцю товару необхідно зареєструвати у єдиному реєстрі податкових накладних згідно вимог та правил податкового законодавства.

Позивач доводить, що на виконання умов Договору між ним та ТОВ «КХП «Талне» було складено видаткову накладну № 4 від 06.07.2020 року (а.с. 16 том 1) про передачу покупцю вантажних автомобілів на загальну суму 1503353,60 грн. з ПДВ в сумі 250558,93 грн.

Також цими сторонами складено Акт приймання-передачі № 1 від 06.07.2020 (а.с. 17 том 1) про те, що покупець без зауважень прийняв від позивача автомобілі згідно умов Договору від 06.07.2020.

Розрахунок за автомобілі проведено покупцем із позивачем повністю на суму 1503353,60 грн. платіжним дорученням № 22 від 06.07.2020 (а.с. 18 том 1).

Доказів визнання недійсним договору купівлі-продажу № 18 від 06.07.2020 чи окремо додаткової угоди до нього № 1 і приведення сторін у первісний стан суду не подано.

Позивач доводить, що 08.07.2020 сторонами договору купівлі-продажу № 18 від 06.07.2020 було укладено Додаткову угоду № 1 від 08.07.2020 (а.с. 15 том 1), за умовами якої п. 6.3. містить умови, що при порушенні Постачальником термінів реєстрації належним чином оформленої податкової накладної, включаючи зупинення її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, незалежно від причин, порушення інших вимог податкового законодавства, що пов`язано із цим договором, Постачальник зобов`язаний сплатити неустойку (штраф) в розмірі 21% від суми поставки та відшкодувати Покупцю збитки.

3.2. обставини встановлені судом апеляційної інстанції і визначення відповідно до них правовідносин та доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що формулювання п. 6.3. за умовами Додаткової угоди № 1 від 08.07.2020 повністю охоплює всі випадки не реєстрації податковим органом з будь-яких причин належним чином оформленої податкової накладної, яку повинен скласти позивач за результатом проведення господарської операції по договору купівлі-продажу № 18 від 06.07.2020. Протилежні доводи першого відповідача з цього приводу підлягають відхиленню у зв`язку з необґрунтованістю.

Крім того, судом першої інстанції правомірно відхилено заперечення першого відповідача про те, що рішення про нереєстрацію податкової накладної було прийнято не ГУ ДПС у Черкаській області, а Державною податковою службою України, яка і повинна фінансово відповідати за позовом перед позивачем.

Однак дане питання про можливість пред`явлення позову за місцем знаходження відокремленого підрозділу органу державної влади без статусу юридичної особи у спорах, що виникають з діяльності цього органу (ч. 3 ст. 29 ГПК України) вже вирішено у постанові Північного апеляційного господарського суду від 18.10.2021 по даній справі № (а.с. 48 том 2).

Рішенням від 29.10.2020 у справі № 580/3874/20 Черкаського окружного адміністративного суду (ас.. 29 том 1) встановлено, що в межах здійснення господарських операцій по договору від 06.07.2020 про продаж позивачем на користь ТОВ «КХП «Талне» з іноземними інвестиціями вантажних автомобілів та отримання за них повної суми коштів, позивачем було вчинено дії, спрямовані на реєстрацію податкової накладної № 2 від 06.07.2020. Дана податкова накладна відображає продаж транспортних засобів на загальну суму 1503353,60 грн. в т.ч. ПДВ 250558,93 грн.

Також адміністративним судом встановлено, що ГУ ДПС у Черкаській області було прийнято на реєстрацію вказану податкову накладну, але її реєстрація зупинена з причини ненадання позивачем додаткових пояснень та договорів про проведену операцію та походження товару. Суд прийшов до висновку, що незважаючи на виконання позивачем всіх вимог податкового органу щодо надання додаткових документів та пояснень, податкова накладна протиправно так і не була зареєстрована. Суд вказав також, що у відповідності до п. 9-11 Порядку № 520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних, письмові пояснення та копії документів, подані платником податків до контролюючого органу в порядку п. 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

За результатами вирішення спору у адміністративній справі № 580/3874/20 було визнано протиправним та скасовано рішення комісії ГУ ДПС в Черкаській області № 1833321/422282608 від 13.08.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 06.07.2020 та зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 2 від 06.07.2020 днем її фактичного подання на реєстрацію.

Постановою шостого апеляційного адміністративного суду від 24.12.2020 рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 29.10.2020 залишено без змін.

У відповідності до положень ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

В справу не подано доказів, які спростовують факт перерахування позивачем на користь свого контрагента ТОВ «КХП «Талне» з іноземними інвестиціями штрафних санкцій в сумі 323 404,25 грн. за платіжним дорученням № 6 від 17.08.2020, оригінал якого додано до справи (а.с. 153 том 1).

Однак суд не погоджується із правомірністю визначення суми перерахованих штрафних санкцій позивачем, виходячи з такого:

За умовами п. 6.3. Додаткової угоди № 1 від 08.07.2020 до Договору купівлі-продажу № 18 від 06.07.2020 (а.с. 15 том 1) позивач зобов`язався сплатити на користь ТОВ «КХП «Талне» з іноземними інвестиціями неустойку (штраф) у розмірі 21% від суми поставки за порушення термінів реєстрації чи не реєстрацію податкової накладної.

Таким чином штраф складає 315 704,26 грн. (1 503 353,60 Х 21%).

З претензії ТОВ «КХП «Талне» з іноземними інвестиціями на адресу позивача від 13.08.2020 № 158 (а.с. 26 том 1) вбачається, що ТОВ «КХП «Талне» вимагало сплатити крім 315704,26 грн. штрафу, ще й 7699,99 грн. неустойки.

На вимогу суду позивач подав у справу розрахунок пені на суму 7886,44 грн. (а.с. 62 том 2), при тому що така пеня у загальній сумі, сплаченій на користь ТОВ «КХП «Талне», повинна складати лише 7699,99 грн.

Питання сплати позивачем на користь ТОВ «КХП «Талне» штрафних санкцій за нереєстрацію податкової накладної врегульовано лише у п. 6.3. Договору купівлі-продажу № 18 від 06.07.2020 в редакції Додаткової угоди № 1 (а.с. 15 том 1). Даний пункт не передбачає сплати пені та не визначає її розмір і порядок обрахунку, що сторонами спору не спростовано, а отже вимоги про стягнення пені з відповідачів правомірно відхилені судом першої інстанції.

Позивач не вказав суду положення закону чи умов Договору купівлі-продажу № 18 від 06.07.2020, якими було б передбачено сплату пені за нереєстрацію позивачем податкової накладної.

Отже правові підстави для сплати пені у складі спірної суми за ціною позову у позивача були відсутні, а тому ці кошти не можуть стягуватися із державного бюджету в якості компенсації збитків позивача у виниклих спірних відносинах.

Як вже визначився суд, Позивач, заявляючи вимогу про відшкодування збитків, заподіяних протиправною бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, не ставить позовної вимоги про вирішення при цьому публічно-правового спору. Відносини між сторонами є господарськими, а тому даний спір правомірно розглянуто Господарським судом Черкаської області.

Дослідивши обставини справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що зібраними у справі доказами доводиться неправомірність бездіяльності податкових органів в особі першого відповідача щодо нереєстрації податкової накладної позивача № 2 від 06.07.2020 року за результатами здійснення господарської діяльності по договору купівлі-продажу № 18 від 06.07.2020. Дана обставина підтверджується висновками з рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 29.10.2020 у справі № 580/3874/20 (а.с. 29 том 1).

Нереєстрація у встановлені строки належним чином оформленої позивачем податкової накладної потягнула за собою обов`язок позивача сплатити визначений додатковою угодою № 1 від 08.07.2020 (а.с. 15 том 1) штраф на користь ТОВ «КХП «Талне», що позивачем було виконано повністю.

Таким чином збитки у позивача є об`єктивним наслідком поведінки ГУ ДПС у Черкаській області.

Таким чином, наданими у справу доказами позивачем доведено неправомірні дії ГУ ДПС у Черкаській області, наявність збитків у позивача за наслідками таких дій та розмір цих збитків і причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяними збитками.

Крім того, оскільки подальше рішення адміністративного суду, яким зобов`язано податкову зареєструвати податкові накладні не відновить права позивача та не може бути підставою для повернення йому сплачених штрафних санкцій, обраний позивачем спосіб захисту порушеного права є належним.

У постанові від 16 червня 2021 року в справі № 910/14341/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду звертає увагу на правову позицію Великої Палати Верховного Суду у постанові від 19.06.2018 у справі № 910/23967/16 згідно якої кошти державного бюджету належать на праві власності державі з урахуванням чого боржником у зобов`язанні зі сплати коштів державного бюджету є держава Україна як учасник цивільних відносин (частина друга статті 2 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 170 ЦК України держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Отже у аналогічних спорах відповідачем є держава, яка бере участь у справі через відповідні органи державної влади, у даному випадку ГУ ДПС у Черкаській області.

Відповідно до підпункту 2 пункту 35, п. 36 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого Постановою КМУ 03.08.2011 № 845 казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації) шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових чи службових осіб під час здійснення ними своїх повноважень. У разі здійснення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 35 цього Порядку стягувачі подають документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку, до органу Казначейства за місцезнаходженням органу державної влади, внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності якого заподіяно шкоду.

Отже територіальний орган Державної казначейської служби України є уповноваженим державою органом, що здійснює списання коштів державного бюджету на виконання судових рішень про відшкодування шкоди, заподіяної юридичним особам, внаслідок незаконних дій (бездіяльності).

Відповідно до частини п`ятої статті 238 ГПК України, чинної на момент прийняття рішень судами першої та апеляційної інстанцій, відсутні вимоги про зазначення таких відомостей, як орган, через який грошові кошти мають перераховуватися, номера (види) рахунків, з яких має бути здійснено стягнення (списання) коштів, зокрема, за вимогами до держави Україна. Аналогічної позиції щодо стягнення шкоди завданої органами державної влади, їх посадовими та службовими особами з Державного бюджету України дотримується Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.03.2019 у постанові № 920/715/17.

Тому резолютивна частина рішень у зазначених спорах не повинна містити відомостей про суб`єкта його виконання, номери та види рахунків, з яких буде здійснено безспірне списання (аналогічний висновок викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.06.2020 у справі № 906/775/17, від 02.03.2021 у справі № 911/2371/19).

Отже позивачем правомірно заявлено позов і доведено його правові підстави про стягнення спірних коштів з Державного бюджету України.

Щодо прийнятого судом додаткового рішення, колегія суддів зазначає наступне.

04.02.2022 судом зареєстровано заяву позивача про прийняття додаткового рішення на розподіл витрат на професійну правничу допомогу в сумі 20 000,00 грн.

В засіданні представник позивача просить заяву задовольнити повністю.

З боку другого відповідача, ГУ Державної казначейської служби України в Черкаській області, в справу надійшло клопотання від 14.02.2022 про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.

Першим відповідачем в справу подано заперечення від 31.01.2022 на клопотання про долучення до матеріалів справи документів позивача на правничу допомогу.

При прийнятті рішення у справі від 01.02.2022 року судом було встановлено, що саме через неправомірні дії Головного управління ДПС у Черкаській області не було зареєстровано податкову накладну позивача № 2 від 06.07.2020 року за результатами здійснення господарської діяльності по договору купівлі-продажу № 18 від 06.07.2020. Дана обставина підтверджується висновками з рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 29.10.2020 у справі № 580/3874/20 (а.с. 29 том 1).

Нереєстрація у встановлені строки належним чином оформленої позивачем податкової накладної потягнула за собою обов`язок позивача сплатити визначений додатковою угодою № 1 від 08.07.2020 (а.с. 15 том 1) штраф на користь ТОВ «КХП «Талне», що позивачем було виконано повністю.

Таким чином суд прийшов до висновку, що збитки у позивача є об`єктивним наслідком поведінки ГУ ДПС у Черкаській області.

Стосовно другого відповідача у справі судом було встановлено, що відповідно до підпункту 2 пункту 35, п. 36 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого Постановою КМУ 03.08.2011 № 845 казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації) шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових чи службових осіб під час здійснення ними своїх повноважень.

Отже органи державного казначейства не можуть бути безпосередніми сторонами майнових спорів між стягувачами та державою Україна щодо відшкодування збитків/шкоди, завданої неправомірними діями чи бездіяльністю державних органів, саме з якими у стягувачів і виникли спірні відносини.

З цих підстав лише на першого відповідача, ГУ ДПС у Черкаській області може бути покладено судові витрати за вирішення спору у справі, що правомірно зазначено судом першої інстанції.

Заявою від 15.02.2022 представник позивача просив суд заявлені до стягнення витрати на професійну правничу допомогу покласти лише на Державну податкову служби України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Черкаській області.

24.01.2022 позивачем у справу подано (а.с. 72 том 2) копію договору про надання правничої допомоги № 25/03/21 від 25.03.2021 за яким позивач уклав із адвокатом Починок О.І. угоду про надання позивачу правничої допомоги про стягнення збитків, спричинених не реєстрацією податкової накладної № 2 від 06.07.2020. Сторонами даного договору погоджено, що вартість правничої допомоги розраховується за тарифом погодинної ставки 2000 грн./година. Вартість послуги по участі в судовому засіданні з підготовкою до нього розраховується як 4000,00 грн.

Згідно підписаного адвокатом та позивачем уточненого Акту виконаних робіт від 01.02.2022, в межах розгляду вказаного спору адвокат надав позивачу послуги, які в кінцевому розрахунку сторони обмежили до суми 20000,00 грн., що включило в себе аналіз законодавства, з`ясування всіх фактичних обставин спору, пошук та аналіз судової практики, підготовка і подання позову до суду, участь в судових засіданнях та ін. Акт підписано позивачем без зауважень.

За доводами позивача кошти за професійну правничу допомогу сплачено позивачем на користь адвоката Починок О.І. платіжним дорученням № 5 від 03.08.2021.

Надання адвокатських послуг підтверджується участю в судових засіданнях адвоката Починок О.І., складення ним документів з процесуальних питань, надання суду всіх необхідних пояснень.

Водночас, колегія суддів відхиляє доводи апелянта, що оскільки позовна заява підписана директором, то відсутні підстави для стягнення витрат по підготовці позовної заяви, оскільки матеріалами справи не спростовано, що текст позовної заяви готувався саме адвокатом.

При прийнятті рішення у справі від 01.02.2022 суд визначився, що зібраними у справі доказами доводиться неправомірність бездіяльності податкових органів в особі першого відповідача щодо не реєстрації податкової накладної позивача № 2 від 06.07.2020 року за результатами здійснення господарської діяльності по договору купівлі-продажу № 18 від 06.07.2020. Дана обставина підтверджується висновками з рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 29.10.2020 у справі № 580/3874/20 (а.с. 29 том 1).

Таким чином судові витрати позивача на професійну правничу допомогу повинні бути покладені лише на першого відповідача у справі.

З цих підстав суд обґрунтовано відхилив клопотання другого відповідача, ГУ Державної казначейської служби в Україні, про зменшення заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу, оскільки відповідач-2 не наділений повноваженнями діяти в інтересах відповідача-1.

Першим відповідачем не подано суду доказів неспівмірності заявлених до стягнення позивачем коштів в сумі 20000,00 грн. як витрат на професійну правничу допомогу, а у відсотковому відношенні частина позовних вимог яка не була задоволена є незначною, тому суд першої інстанції скористався своїм правом та правомірно поклав всі судові витрати позивача на відповідача-1.

3.3. чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси за захистом яких мало місце звернення до суду

Порушенням права є такий стан суб`єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб`єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов`язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Колегія суддів дійшла висновку, що позивачем доведено наявність у нього збитків у зв`язку з неправомірними діями відповідача-1, а відповідачами не спростовано, що позивач міг відновити своє право у інший спосіб ніж заявлення даного позову.

4. ВИСНОВКИ СУДУ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА:

4.1. висновки за результатами розгляду матеріалів справи

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позов підлягає частковому задоволенню.

4.2. посилання на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Згідно із частиною другою статті 11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, а отже, підставою цивільно-правової відповідальності як обов`язку відшкодувати шкоду є заподіяння майнової шкоди.

За правилами ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

При цьому збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до статті 56 Конституції України кожному гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

За загальними положеннями, передбаченими статтею 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до положень ч. 1 статті 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

У ч.1 статті 1174 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

У пункті 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України визначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Дії (бездіяльність) органу державної влади та її посадової особи, внаслідок яких (якої), на думку позивача, було завдано шкоди/збитків, є основним предметом доказування та, відповідно, встановлення у цій справі, оскільки відсутність такого елемента делікту свідчить про відсутність інших складових цієї правової конструкції та відсутність самого заподіяння шкоди як юридичного факту, внаслідок якого виникають цивільні права та обов`язки.

Відповідно до частини першої статті 170 ЦК України держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Відповідно до підпункту 2 пункту 35, п. 36 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого Постановою КМУ 03.08.2011 № 845 казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації) шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових чи службових осіб під час здійснення ними своїх повноважень. У разі здійснення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 35 цього Порядку стягувачі подають документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку, до органу Казначейства за місцезнаходженням органу державної влади, внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності якого заподіяно шкоду.

В силу положень ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 126 ГПК України внормовано, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

При цьому, за змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

5. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ:

5.1. мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу

Колегія суддів відхиляє доводи апелянта, що позивачем обрано неналежних відповідачів, оскільки відповідачем мала бути держава Україна, а не державні органи, оскільки держава здійснює свої функції через певні органи, і саме орган відповідальний за спірні правовідносини в даному випадку виступає представником держави.

Колегія суддів також відхиляє доводи апелянта, що оскільки діяльність податкових органів виходить за межі волі та управління позивача, а тому позивач не був зобов`язаний відповідати за дії податкових органів, не був зобов`язаний сплачувати штрафні санкції, сума яких є предметом позову у даній справі, а отже і відповідні витрати позивача не можна кваліфікувати як збитки, з огляду на те, що у випадку належного виконання відповідачем-1 покладених на нього функцій, позивач не поніс би спірних витрат, а отже такі витрати є саме збитками позивача. А крім того, збитки зазвичай і пов`язані з обставинами які особа не контролює.

Доводи апелянта, що оскільки позовна заява підписана директором, а не адвокатом, то судові витрати в розмірі 12 000,00 грн за підготовку позовної заяви не мали бути компенсовані позивачу, колегія суддів визнає необґрунтованими, оскільки факт підготовки позовної заяви не ототожнюється з підписанням її остаточного тексту, а докази, що послуги по підготовці тексту позовної заяви іншою особою (не адвокатом) у матеріалах справи відсутні.

Щодо пропорційного зменшення судових витрат, у зв`язку з частковим задоволенням позову, то колегія суддів зазначає, що у відсотковому відношенні частина незадоволених позовних вимог є незначною, та з огляду на обставини справи суд першої інстанції мав право покласти всі судові витрати позивача на відповідача-1.

Щодо доводів особи яка приєдналась до апеляційної скарги, а саме Головного управління ДПС у Черкаській області, колегія суддів зазначає що вони здебільшого повторюють доводи відповідача-2.

Водночас колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що доводи відповідача-1 щодо юрисдикції даного спору не знайшли свого підтвердження, а доводи щодо внутрішньої волі позивача на сплату штрафних санкцій, є безпідставними, оскільки така сплата виникла у зв`язку з наявністю обов`язку, який виник з порушення умов договору та з вини відповідача-1.

6. ВИСНОВКИ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ:

Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення та додаткове рішення прийнято у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування не вбачається.

Рішення Господарського суду Черкаської області від 01.02.2022 та додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 15.02.2022 у справі №925/564/21 підлягають залишенню без змін.

Апеляційна скарга Головного управління Державної казначейської служби України в Черкаській області та заяву Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області про приєднання до апеляційної скарги Головного управління Державної казначейської служби України в Черкаській області на рішення Господарського суду Черкаської області від 01.02.2022 та на додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 15.02.2022 у справі №925/564/21 задоволенню не підлягає.

7. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ:

7.1. Судові витрати у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги, згідно ч. 1 ст. 129 ГПК України покласти на скаржника.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України в Черкаській області та заяву Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області про приєднання до апеляційної скарги Головного управління Державної казначейської служби України в Черкаській області на рішення Господарського суду Черкаської області від 01.02.2022 та на додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 15.02.2022 у справі №925/564/21 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 01.02.2022 та додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 15.02.2022 у справі №925/564/21 залишити без змін.

3. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Сторони мають право оскаржити постанову в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів, відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 26.07.2023.

Головуючий суддя К.В. Тарасенко

Судді Ю.Б. Михальська

І.А. Іоннікова