Рішення

від 31.07.2023 по справі 925/352/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" липня 2023 р.м. ХарківСправа № 925/352/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ємельянової О.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Фізичної особи - підприємця Лищенко Юрія Петровича, АДРЕСА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Текнолоджиз", 61124, м. Харків, вул. Каштанова, буд. 33, офіс 1 простягнення 92 749,05 грн.без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Лищенко Юрій Петрович звернувся до Господарського суду Черкаської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Текнолоджиз" про стягнення 92 749,05 грн., з яких: 90000,00 грн. сума заборгованості за договором, 1994,53 грн. інфляційні нарахування, 754,52 грн. 3% річних.

Також до стягнення заявлені судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору оренди вантажного автомобіля з екіпажем від 01.11.2022 року в частині повного та своєчасного розрахунку.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 14.03.2023 року матеріали справи № 925/352/23 передано за встановленою підсудністю до Господарського суд Харківської області.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.04.2023 року визначено суддю доповідача Ємельянову О.О.

Ухвалою суду від 17.04.2023 року позовну заяву Фізичної особи - підприємця Лищенко Юрія Петровича (вх. № 1349/23 від 10.04.2023 року) залишено без руху. Встановлено Фізичній особі - підприємцю Лищенко Юрію Петровичу строк на усунення недоліків позовної заяви - п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

08.05.2023 року від позивача через канцелярію суду надійшла заява (вх. № 11403/23) про усунення недоліків, у якій зазначає, що у прохальній частині позовної заяви, позивачем було допущено описку, та замість 1994,53 грн. розрахунку 3% річних помилково вказано 1995,53 грн., що стало невідповідністю між ціною позову та позовними вимогами.

23.05.2023 року від позивача через канцелярію суду надійшли документи для долучення до матеріалів справи (вх. № 13053/23), а саме докази направлення позовної заяви та доданих до неї документів на адресу відповідача.

Ухвалою суду від 29.05.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 925/352/23.Розгляд справи № 925/352/23 призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами. Встановлено відповідачу 15 (п`ятнадцятиденний) строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов.

Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався. Як вбачається із матеріалів справи, ухвалу суду від 29.05.2023 року про відкриття провадження у справі було направлено судом на юридичну адресу відповідача, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та яку зазначено позивачем у позовній заяві, проте 08.06.2023 року копія ухвали суду була повернута поштовим відділенням Укрпошти на адресу суду.

Згідно з пунктами 3, 4, 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 року (надалі - Правила), і які регулюють відносини між ними.

Поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю. Рекомендовані поштові картки, листи та бандеролі з позначкою "Вручити особисто", рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка" приймаються для пересилання лише з рекомендованим повідомленням про їх вручення (пункти 11, 17 Правил).

Пунктом 99 Правил визначено, що рекомендовані поштові відправлення (крім рекомендованих листів з позначкою Судова повістка), рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об`єкта поштового зв`язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім`ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.

Рекомендовані поштові відправлення з позначкою Судова повістка, адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку адресат відсутній за вказаною адресою, яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду (п. 992 Правил).

Відповідно до пунктів 116, 117 Правил у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Системний аналіз статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил свідчить, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічна позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 року у справі № 910/22873/17 та від 14.08.2020 року у справі № 904/2584/19).

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.12.2020 року у справі № 902/1025/19 Верховний Суд звернув увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 року у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Крім того, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.12.2022 року у справі № 910/1730/22 Верховний Суд зробив висновок, що якщо судове рішення направлено судом за поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про прийняття певного рішення суду. ГПК України не передбачено обов`язку суду повторно направляти на адреси учасників справи процесуальні документи, які раніше вже повернулися до суду з відміткою про неможливість вручення.

Також суд враховує, що згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Частиною 4 статті 89 Цивільного кодексу України передбачено, що до єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом.

Згідно з частини 2 статтею 27 Господарського процесуального кодексу України для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Абзац 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" встановлює, що Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до пункту 10 частини 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб: місцезнаходження юридичної особи.

Відповідно до частин 1, 3 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Отже, інформація щодо місцезнаходження юридичної особи вноситься до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на підставі відомостей, наданих безпосередньо цією юридичною особою, яка

З матеріалів справи вбачається, що ухвалу суду від 29.05.2023 року про відкриття провадження у справі № 925/352/23 було надіслана юридичну адресу відповідча.

Відповідно до пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

З огляду на наведене, суд зазначає, що не отримання судової кореспонденції за місцем реєстрації відповідача є суб`єктивною поведінкою відповідача.

Враховуючи вищевикладене, судом було вжито усіх належних заходів, щодо повідомлення учасників справи про розгляд справи.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд, має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно вимог статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

При цьому, будь-яких клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до вимог статті 252 Господарського процесуального кодексу України від учасників справи не надходило.

Разом з тим, за висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.

Як зазначає позивач, 01.11.2022 року між Фізичною особою - підприємцем Лищенко Юрієм Петровичем (позивач, орендодавець) Товариством з обмеженою відповідальністю "Еко Текнолоджиз" (відповідач, орендар) було укладено договір оренди вантажного автомобіля з екіпажем.

Даний договір набирає чинності з моменту початку терміну оренди за пунктом 4.1. даного договору (пункт 9.2. договору)

Пунктом 1.1. договору, сторони погодили, що орендодавець передає, а орендар бере в тимчасове володіння наступне майно: вантажний автомобіль марки MAN TGX 18.400 державний номер НОМЕР_1 і напівпричіп Krone державний номер НОМЕР_2 .

Автомобіль, що орендується, буде використовуватися орендарем для перевезення вантажу продукції, згідно товаросупроводними документами (пункт 2.1. договору).

Пунктом 3.1. договору, сторони визначили, що передача автомобіля в оренду здійснюється з моменту підписання даного договору.

Термін оренди складає строк від 01.11.2022 року до 09.11.2022 року (пункт 4.1. договору).

Згідно пункту 5.1. договору, орендна плата встановлюється у розмірі 90000,00 грн.

Орендна плата встановлюється за домовленістю сторін. Платежі, не обумовлені даним договором, орендарем не здійснюються (пункти 5.2. 5.3. договору).

Відповідно до пункту 8.1. договору, автомобіль повинен бути повернений орендодавцю по закінченню терміну оренди за пунктом 4.1. договору, але не раніше дати вивантаження товару у місці призначення.

Повернення автомобіля відбувається за актом прийому передачі (пункт 8.2. договору).

Також позивач зазначає, що 14.11.2022 року між сторонами підписано акт прийому передачі до договору оренди вантажного автомобіля з екіпажем від 01.11.2022 року відповідно до якого орендар передав, а орендодавець прийняв у належному технічному стані транспортний засіб MAN TGX 18.400 державний номер НОМЕР_1 та транспортний засіб марки Krone державний номер НОМЕР_2 .

За твердженнями позивача, у даному випадку, моментом виникнення зобов`язання вважається дата підписання акту приймання передачі, тому прострочення зобов`язання розраховується з наступного дня після підписання акту, а саме з 14.11.2022 року.

Проте, станом на 23.02.2023 року відповідачем не сплачено суму орендної плати за договором у розмірі 90000,00 грн.

Вищевказані обставини, стали причиною звернення позивача із відповідним позовом до суду.

Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані до матеріалів справи та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Статтею 173 Господарського кодексу України та статтею 509 Цивільного кодексу України, визначено, що зобов`язання виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконати її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до частини 7 статті 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як вбачається із матеріалів справи, між сторонами було укладено договір оренди вантажного автомобіля з екіпажем від 01.11.2022 року.

Згідно частини 1 статті 795 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

За приписами статті 798 Цивільного кодексу України предметом договору найму транспортного засобу можуть бути повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби тощо. Договором найму транспортного засобу може бути встановлено, що він передається у найм з екіпажем, який його обслуговує. Сторони можуть домовитися про надання наймодавцем наймачеві комплексу послуг для забезпечення нормального використання транспортного засобу.

Статтею 799 Цивільного кодексу України передбачено, що договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі. Договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

Положеннями статті 762 Цивільного кодексу України визначено, що за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за найм (оренду) майна може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за найм (оренду) майна встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за найм (оренду) майна. Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Згідно частини 2 статті 193 Господарського кодексу, України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У відповідності до положень статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства , а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивачі вказують на те, що відповідачем відповідно до акту від 14.11.2022 року прийому передачі до договору оренди вантажного автомобіля з екіпажем від 01.11.2022 року орендар передав, а орендодавець прийняв у належному технічному стані транспортний засіб MAN TGX 18.400 державний номер НОМЕР_1 та транспортний засіб марки Krone державний номер НОМЕР_2 .

Проте, станом на 23.02.2023 року відповідачем не сплачено суму орендної плати за договором у розмірі 90 000,00 грн.

Пунктом 4.1. договору визначено, що термін оренди складає строк від 01.11.2022 року до 09.11.2022 року.

Згідно пункту 5.1. договору, орендна плата встановлюється у розмірі 90000,00 грн.

Відповідно до пункту 7.1. договору, орендар зобов`язується своєчасно сплатити оренду.

У відповідності до положень статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства , а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (частина 1 статті 599 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З аналізу вищевикладеного слідує, що з моменту підписання акту прийому передачі від 14.11.2022 року у відповідача виник строк оплати суми оренди відповідно до умов договору.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому, відповідачем доказів здійснення повної оплати за спірною господарською операцією до суду не надано, наявність суми боргу відповідач не спростував, наявність інших господарських відносин з позивачем, щодо акту прийому передачі від 14.11.2022 року не надав, у зв`язку із чим, суд дійшов висновку, про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення суми у розмірі 90000,00 грн.

У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань, позивачем було нараховано відповідачу 3% річних у розмірі 754,52 грн., інфляційні втрати у розмірі 1994,53 грн. відповідно до наданого розрахунку.

Згідно частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши правильність нарахування позивачем 3 % річних у розмірі у розмірі 754,52 грн. (за період з 14.11.2022 року по 23.02.2023 року) та інфляційних втрат у розмірі 1994,53 грн. (за період з 14.11.2022 року по 31.01.2023 року) судом встановлено, що такі нарахування здійснено не вірно визначено період.

Судом здійснено власний розрахунок в онлайн системі "ЛігаЗакон" заявлених до стягнення сум, та встановлено, що вірний період є з 15.11.2022 року, у зв`язку із чим, за розрахунком суду, арифметично вірним є розрахунок, інфляційних втрат у розмірі 1994,53 грн. (за період з 15.11.2022 року по 31.01.2023 року) та 3 % річних у розмірі у розмірі 747,12 грн.. (за період з 15.11.2022 року по 23.02.2023 року)

В частині стягнення 3 % річних у розмірі 7,40 грн. відмовити.

Частиною 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (стаття 74 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому, матеріали справи не містять доказів сплати суми оренди за договором у розмірі 90000,00 грн. або спростування суми позовних вимог, відповідачем відповідні докази до суду надано не було.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме про стягнення із відповідача суму у загальному розмірі 92741,65 грн. з яких: 90 000,00 грн. суми заборгованості за договором, 1994,53 грн. інфляційні нарахування, 747,12 грн. грн. 3% річних.

В частині стягнення 3 % річних у розмірі 7,40 грн. відмовити.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 2683,78 грн.

Керуючись статтями 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

У позові відмовити частково.

Стягути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Текнолоджиз" (61124, м. Харків, вул. Каштанова, буд. 33, офіс 1, ЄДРПОУ 41723535) на користь фізичної особи - підприємця Лищенко Юрія Петровича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) 90000,00 грн. суми заборгованості за договором, 1 994,53 грн. інфляційні нарахування, 747,12 грн. 3% річних та 2683,78 грн. судового бору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення 3 % річних у розмірі 7,40 грн. відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду, у межах апеляційного округу, протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.

Інформацію щодо роботи суду та щодо розгляду конкретних судових справ можна отримати на сайті суду, а також за допомогою Телеграм-бота Господарського суду Харківської області https://t.me/GospSud_kh_bot.

Реквізити сторін:

позивач: фізична особа - підприємець Лищенко Юрій Петрович ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 );

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Еко Текнолоджиз" (61124, м. Харків, вул. Каштанова, буд. 33, офіс 1, ЄДРПОУ 41723535).

Повне рішення складено "31" липня 2023 р.

СуддяО.О. Ємельянова