Ухвала

від 26.07.2023 по справі 442/7299/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

Іменем України

26 липня 2023 року

м. Київ

справа № 442/7299/22

провадження № 61-11161ск23

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 30 січня 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 13 червня 2023 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії та рішення приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича, заінтересована особа - акціонерне товариство «Таскомбанк»,

ВСТАНОВИВ:

18 листопада 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою, в якій просив визнати протиправною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького І. М. у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 щодо не направлення на його адресу документів виконавчого провадження щодо реалізації належного йому - боржнику ОСОБА_1 нерухомого майна, визнати неправомірними дії приватного виконавця щодо проведення оцінки цього майна, визнати протиправною оцінку нерухомого майна відповідно до звіту від 22 серпня 2022 року, визнати неправомірними та скасувати постанови приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького І. М. про опис та арешт майна (коштів) боржника від 10 січня 2022 року та про призначення суб`єкта оціночної діяльності від 17 лютого 2022 року.

Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 30 січня 2023 року, яка залишена без змін постановою Львівського апеляційного суду від 13 червня 2023 року, у задоволенні скарги відмовлено.

Відмовляючи у задоволення скарги ОСОБА_1 суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що у виконавчому документі місце проживання ОСОБА_1 зазначено: АДРЕСА_1 , така адреса місця його проживання була внесена до автоматизованої системи виконавчих проваджень і на цю адресу приватним виконавцем рекомендованим поштовим відправленням було надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження з ідентифікатором доступу до виконавчого провадження. Отже, ОСОБА_1 вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, оскільки йому з дотриманням вимог частини другої статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» було надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. При цьому, заяви щодо зміни свого місця проживання боржник ОСОБА_1 в межах виконавчого провадження ВП НОМЕР_1 не подавав, не зазначав у заяві від 20 грудня 2021 року, адресованій приватному виконавцю, що за адресою, вказаною у виконавчому документі, він більше не проживає.

Крім того, приватним виконавцем боржнику ОСОБА_1 було надіслано постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності від 17 лютого 2022 року та звіт про незалежну оцінку вартості майна від 22 серпня 2022 року на адресу, зазначену у виконавчому документі.

Звіт ПП «Західний експертно-консалтинговий центр» про незалежну оцінку вартості майна від 22 серпня 2022 року складено суб`єктом оціночної діяльності за наявності відповідного сертифіката МК № 01047 від 22 червня 2019 року з дотриманням вимог статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» та правил, встановлених Національним стандартом № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1440 від 10 вересня 2003 року, для оцінки нерухомого майна для його подальшої реалізації на підставі інформації щодо об`єкта оцінки, наданої замовником, даних візуального обстеження об`єкта оцінки, фотознімків об`єкта оцінки та інформації з періодичної преси та інтернет сайтів по пропозиціях купівлі-продажу подібних об`єктів нерухомого майна.

При цьому належних доказів того, що ціна об`єкта нерухомого майна є заниженою, боржником ОСОБА_1 надано не було.

21 липня 2023 року ОСОБА_2 , який діє від імені ОСОБА_1 , засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 30 січня 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 13 червня 2023 року у вказаній вище справі.

Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Згідно із статтею 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до статті 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Суд установив, що на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького І. М. перебуває виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-3144/2010, виданого Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області 02 жовтня 2010 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 109 715,62 дол. США, що в гривневому еквіваленті становить 868 805,08 грн, а також судових витрат в сумі 1 820,00 грн.

Постановою приватного виконавця від 16 грудня 2021 року відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа № 2-3144/2010.

Копію зазначеної постанови направлено до виконання до банківських, інших фінансових установ та сторонам виконавчого провадження для відома, що підтверджується списком № 5 рекомендованих листів від 18 грудня 2021 року.

20 грудня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до приватного виконавця з заявою про зняття арешту з заробітної банківської картки.

10 січня 2022 року приватним виконавцем винесено постанову про арешт майна (коштів) боржника ОСОБА_1 , згідно якої здійснено опис та встановлено обмеження права користування (відчуження) садовим будинком загальною площею 61,5 кв. м та земельною ділянкою кадастровий номер 5610600000:01:079:0330, для ведення садівництва, площею 0,04 га, що в садовому товаристві « Світанок », на АДРЕСА_2 .

Копію постанови від 10 січня 2022 року направлено на адресу боржника, яка заначена у виконавчому документі, а саме: АДРЕСА_1 .

17 лютого 2022 року приватним виконавцем винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - ПП «Західний експертно-консалтинговий центр» та зобов`язано його надати звіт про оцінку зазначеного вище нерухомого майна боржника ОСОБА_1

22 серпня 2022 року ПП «Західний експертно-консалтинговий центр» складено звіт про оцінку нерухомого майна, відповідно до якого ринкова вартість садового будинку загальною площею 61,5 кв. м та земельної ділянки кадастровий номер 5610600000:01:079:0330, для ведення садівництва, площею 0,04 га, що в садовому товаристві «Світанок», на АДРЕСА_2 , без урахування ПДВ становить 350 500,00 грн.

Листом за № 8983 від 30 серпня 2022 року приватним виконавцем повідомлено боржника ОСОБА_1 про вартість арештованого майна згідно звіту про незалежну оцінку вартості майна від 22 серпня 2022 року.

31 серпня 2022 року приватним виконавцем сформовано та подано до ДП «СЕТАМ» заявку з приводу реалізації зазначеного вище нерухомого майна.

Відповідно до протоколу проведення електронного аукціону (торгів) № 576692 від 21 вересня 2022 року торги не відбулися у зв`язку з відсутністю допущених учасників торгів.

Згідно протоколу проведення електронного аукціону (торгів) № 577633 від 12 жовтня 2022 року повторні торги не відбулися, оскільки від жодного учасника не надійшла цінова пропозиція.

Відповідно до протоколу проведення електронного аукціону (торгів) № 578702 від 02 листопада 2022 року торги не відбулися, оскільки від жодного учасника не надійшла цінова пропозиція.

Постановою приватного виконавця від 12 грудня 2022 року виконавче провадження ВП НОМЕР_1 закрито на підставі заяви стягувача.

У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (частина перша статті 1 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» примусовому виконанню підлягають рішення на підставі виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Частиною першою статті 18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

За змістом статей 48, 56, 57, 61 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є, зокрема, звернення стягнення на майно боржника, що полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

У частинах першій - третій статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна.

Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання.

Згідно із частиною п`ятою статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.

Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначені Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Відповідно до частини шостої статті 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» положення (національні стандарти) оцінки майна є обов`язковими до виконання суб`єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.

Статтею 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачено, що звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання відповідно до договору. Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

Положення (національні стандарти) оцінки майна є обов`язковими до виконання суб`єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.

Враховуючи викладене, дії приватного виконавця відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження», оскільки приватним виконавцем надсилались боржнику усі документи виконавчого провадження на адресу, зазначену у виконавчому листі, а тому суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні скарги.

Доводи касаційної скарги стосовно того, що оцінка майна не відповідає дійсній вартості майна, оскільки проводилася суб`єктом оціночної діяльності без огляду нерухомого майна, висновків суду не спростовують, зводяться до переоцінки доказів та обставин справи, які були предметом розгляду в судах попередніх інстанцій.

Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Згідно з частинами п`ятою та шостою статті 394 ЦПК України питання про відкриття касаційного провадження у випадку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, вирішує колегія суддів у складі трьох суддів. Ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.

Оскільки правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, тому колегія суддів вважає, що касаційна скарга є необґрунтованою та у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Керуючись частинами четвертою, п`ятою та шостою статті 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 30 січня 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 13 червня 2023 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії та рішення приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича, заінтересована особа - акціонерне товариство «Таскомбанк».

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: А. І. Грушицький

І. В. Литвиненко

Є. В. Петров