Ухвала

від 27.07.2023 по справі 926/781/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34

У Х В А Л А

27 липня 2023 року Справа № 926/781/23За позовом керівника Чернівецької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України

до відповідачів 1) Подільського управління капітального будівництва Міністерства оборони України

2) Товариства з обмеженою відповідальністю Житлобуд-2012

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Квартирно-експлуатаційний відділ м. Чернівці

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю Ромтіс Буд

про визнання договору недійсним

Суддя Проскурняк О.Г.

Секретар судового засідання Паращук Д.В.

Представники сторін:

прокурор - Самокіщук М.Ю.

від позивача (в режимі ВКЗ) - Григорчук С.А.

від відповідача 1 (в режимі ВКЗ) - Лукіянчук С.М.

від відповідача 2 - не з`явився.

від третьої особи 1 - Сідлецький Д.Ю.

від третьої особи 2 - не з`явився.

СУТЬ СПОРУ: Керівник Чернівецької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону звернувся до Господарського суду Чернівецької області із позовом в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до відповідача 1) Подільського управління капітального будівництва Міністерства оборони України; 2) Товариства з обмеженою відповідальністю Житлобуд-2012 про визнання договору недійсним.

Стислий виклад позиції прокурора.

Позов обґрунтованим тим, що 22 грудня 2018 року між Подільським УКБ та ОЖБК Житлобуд-2012 (правонаступником якого є ТОВ Житлобуд-2012) укладено договір № 12 про реконструкцію будівлі № 96 під багатоповерховий житловий будинок по вул. Кутузова, 2, у м. Чернівці на земельній ділянці площею 0,7995 га, розташованій на розі вулиць Щербанюка (Чапаєва) Кутузова Михайла Фельдмаршала у м. Чернівці (військове містечко № 1).

Вказана земельна ділянка належить державі в особі Міністерства оборони України на праві власності.

Крім цього, 26 грудня 2019 року між Подільським УКБ та ТОВ Житлобуд-2012 укладено додатковий договір до Договору № 12 про реконструкцію будівлі № 96 під багатоповерховий житловий будинок по вул. Кутузова, 2, у м. Чернівці.

На думку керівника Чернівецької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону, Договір № 12 (та відповідно додатковий договір до нього) суперечить вимогам законодавства у сфері збереження та використання нерухомого майна Міністерства оборони України, а саме укладений особою, яка не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності та без проведення відповідного конкурсу.

Разом з тим, 21 квітня 2023 року до суду надійшла заява про зміну підстав позову, підписана керівником Чернівецької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону, згідно змісту якої прокурор вказує на те, що оспорюваний договір є удаваним правочином, оскільки не є договором про реконструкцію будівлі, а фактично є договором про передачу у користування земельної ділянки під будівництво нових будинків.

Стислий виклад позиції позивача Міністерства оборони України.

04 липня 2023 року до суду надійшли письмові пояснення, разом із листом тимчасово виконуючого обов`язки начальника головного управління капітальних вкладень представника Міністерства оборони України, згідно змісту яких, з метою забезпечення житлом військовослужбовців та членів їх сімей, дотримання економічних інтересів Міністерства оборони України, останній не підтримує позовні вимоги прокурора.

27 липня 2023 року до суду надійшла письмова відмова позивача від позову, згідно змісту якої позивач Міністерство оборони України відмовляється від позову у справі № 926/781/23 та просить закрити провадження у справі.

Стислий виклад позиції відповідача 1 - Подільського управління капітального будівництва Міністерства оборони України.

15 травня 2023 року до суду від Подільського управління капітального будівництва Міністерства оборони України надійшов письмовий відзив на позовну заяву (зі зміною підстав позову).

Так, останній вказує на те, що Подільське управління капітального будівництва Міністерства оборони України, як сторона Договору, на момент вчинення оскаржуваного правочину було наділене компетенцією та володіло достатнім обсягом повноважень для його підписання, окрім того, проведено відповідний конкурс.

Стислий виклад позиції відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю Житлобуд-2012.

17 березня 2023 року до суду надійшов письмовий відзив адвоката відповідача 2, згідно змісту якого останній заперечує проти задоволення позову з наступних підстав.

Так, останній вважає, що Подільське управління капітального будівництва Міністерства оборони України на момент вчинення оскаржуваного правочину був наділений компетенцією та володів достатнім обсягом повноважень для організації будівництва та реконструкції об`єктів, а відтак сторони укладеного договору володіли достатнім обсягом цивільної дієздатності у зв`язку з чим, на думку представника не відбулось порушення процедури укладення Договору та відсутні підстави визнання його недійсним.

Крім того, адвокат відповідача 2 вказує на те, що визнання оскаржуваного Договору недійсним є економічно недоцільним та призведе до невиправданих збитків держави та відсутності можливості забезпечити житлом військовослужбовців та членів їх сімей.

Разом з тим, відповідач 2 вказує на те, що позов пред`явлено з пропуском строку позовної давності, про застосування якої останнім подано відповідну заяву (вх.№ 2946 від 03 липня 2023 року).

Стислий виклад позицій третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці та Товариства з обмеженою відповідальністю Ромтіс Буд.

07 квітня 2023 року до суду надійшли письмові пояснення Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці, згідно яких, третя особа підтримує позовні вимоги прокурора, погоджуючись з його доводами, викладеними у позовній заяві.

Товариства з обмеженою відповідальністю Ромтіс Буд не скористалось своїм правом на подання письмових пояснень до суду по суті спору та явку належного представника в судове засідання не забезпечило.

Процесуальні дії у справі.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 лютого 2023 року, судову справу № 926/781/23 передано на розгляд судді Проскурняку О.Г.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 24 лютого 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 15 березня 2023 року; залучено Квартирно-експлуатаційний відділ м. Чернівці в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.

Ухвалою суду від 15 березня 2023 року відкладено підготовче засідання на 27 березня 2023 року.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 22 березня 2023 року підготовче засідання призначено на 29 березня 2023 року.

Ухвалою суду від 29 березня 2023 року в судовому засіданні оголошено перерву до 10 квітня 2023 року.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 10 квітня 2023 року підготовче засідання у справі відкладено на 24 квітня 2023 року; залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю Ромтіс Буд.

Ухвалою суду від 10 квітня 2023 року підготовче засідання у справі № 926/781/23 відкладено на 24 квітня 2023 року.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 13 квітня 2023 року заяву Чернівецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону про забезпечення позову - задоволено.

Ухвалою суду від 24 квітня 2023 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів; в судовому засіданні оголошено перерву до 17 травня 2023 року.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 17 травня 2023 року підготовче засідання у справі № 926/781/23 відкладено на 01 червня 2023 року.

Ухвалою суду від 01 червня 2023 року заяву прокурора про зміну підстав позову задоволено; в судовому засіданні оголошено перерву до 04 липня 2023 року.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 04 липня 2023 року в судовому засіданні оголошено перерву до 17 липня 2023 року.

Ухвалою суду від 17 липня 2023 року в судовому засіданні оголошено перерву до 26 липня 2023 року.

Судове засідання призначене на 26 липня 2023 року не відбулося, оскільки електромережу суду було знеструмлено, у зв`язку з чим, ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 26 липня 2023 року призначено судове засідання на 27 липня 2023 року.

В судовому засіданні 27 липня 2023 року прокурор та представник КЕВ м. Чернівці позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Представник позивача проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав викладених у відзиві на позов та поясненнях.

Товариство з обмеженою відповідальністю Житлобуд-2012 та Товариство з обмеженою відповідальністю Ромтіс Буд явку належних представників в судове засідання 27 липня 2023 року не забезпечили, хоча були належним чином повідомлені про місце, час та дату судового засідання. При цьому, перед судовим засіданням адвокат ТОВ Житлобуд звернулась до суду із клопотанням про розгляд справи у підготовчому засіданні без її участі.

Згідно із частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

В порядку статей 8, 222 Господарського процесуального кодексу України, здійснювалося фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів (відео-запис)

На виконання вимог статті 223 Господарського процесуального кодексу України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи, суд

ВСТАНОВИВ:

22 грудня 2018 року між Подільським управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України (Сторона-1) та Обслуговуючим житлово-будівельним кооперативом Житлобуд-2012 (Сторона-2) (правонаступником якого є ТОВ Житлобуд-2012) укладено договір № 12 про реконструкцію будівлі № 96 під багатоповерховий житловий будинок по вул. Кутузова, 2, у м. Чернівці.

В подальшому, 26 грудня 2019 року між Подільським УКБ Міністерства оборони України (Сторона-1) та ТОВ Житлобуд-2012 (Сторона-2) (правонаступником якого є ТОВ Житлобуд-2012) укладено додатковий договір до Договору № 12 про реконструкцію будівлі № 96 під багатоповерховий житловий будинок по вул. Кутузова, 2, у м. Чернівці.

Згідно пункту 1.1. вказаного Договору в редакції Додаткового Договору, предметом цього Договору є співпраця і участь Сторін у реконструкції існуючих будівель з новим будівництвом багатоповерхових житлових будинків для військовослужбовців та членів їхніх сімей з приміщеннями громадського призначення, м. Чернівці, на розі вулиць Щербанюка Олександра Кутузова Михайла фельдмаршала (кадастровий номер 7310113630000:03:004:0009), передача Стороною 1 Стороні 2 передбачених цим договором прав щодо проектування, будівництва, реалізації майнових прав на об`єкти нерухомого майна, що будуть створені в майбутньому, введення в експлуатацію, оформлення права власності.

Пунктами 2.1. та 2.3. Договору унормовано, що проектна загальна площа житла Об`єкта будівництва орієнтовно складає 10904,11 кв.м. Об`єкт буде розміщено на земельній ділянці орієнтовною площею 0,7995 га., що розташована вул. Кутузова, 2, кадастровий № 7310113630000:03:004:0009.

Пунктом 3.4. укладеного Договору в редакції Додаткового Договору унормовано, що після завершення будівництва, введення Об`єкта в експлуатацію та підписання Акту приймання-передачі та розподілу Об`єкту Стороні 1 підлягає безумовному отриманні загальної площі житла (квартир) для заселення військовослужбовцями Збройних Сил України в кількості 1350 кв.м. Остаточна кількість квадратних метрів, що підлягає безумовному отриманню Стороною 1, підлягає коригуванню Сторонами після проведення експертизи проекту будівництва, шляхом підписання додаткової угоди до цього Договору. При цьому, якісний стан зазначеного житла (квартир) повинен відповідати встановленим санітарно-технічним вимогам (під Ключ).

Разом з тим, пунктом 3.7. укладеного Договору унормовано, що після завершення будівництва, введення Об`єкта в експлуатацію та підписання Акта приймання-передачі та розподілу Об`єкту Сторона 2 набуває право власності на весь Об`єкт без врахування тієї частини, яка за умовами Договору передається Стороні 1.

Як вбачається із відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, земельна ділянка на якій буде розміщено Об`єкт будівництва належить державі в особі Міністерства оборони України на праві власності.

Звертаючись із позовом до суду, прокурор вказував на те, що укладені між Подільським управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України (Сторона-1) та Обслуговуючим житлово-будівельним кооперативом Житлобуд-2012 (Сторона-2) (правонаступником якого є ТОВ Житлобуд-2012) Договір № 12 від 22 грудня 2018 року та додатковий договір до Договору № 12 від 26 грудня 2019 року підлягають визнанню недійсними, оскільки суперечать вимогам законодавства, інтересам держави та суспільства та укладені особою, яка не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності, без проведення відповідного конкурсу.

В подальшому, прокурор змінив підстави позову та зазначив, що укладений між Подільським управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України (Сторона-1) та Обслуговуючим житлово-будівельним кооперативом Житлобуд-2012 (Сторона-2) (правонаступником якого є ТОВ Житлобуд-2012) Договір № 12 від 22 грудня 2018 року є удаваним правочином, оскільки спірний договір не є договором про реконструкцію будівлі, а фактично є договором про передачу у користування земельної ділянки під будівництво нових будинків.

Так, на думку прокурора, вказаний Договір є удаваним правочином, який приховує інший правочин договір на нове будівництво на земельній ділянці, що належить Міністерству оборони України.

Положеннями частин 1, 2 статті 4 ГПК України унормовано, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно положень частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 4 ГПК України, до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно частини 1, 3 статті 41 Господарського процесуального кодексу України, у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи. У справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Статтею 53 ГПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до пункту 2 Рекомендації Rec (2012) 11 Комітету Міністрів Ради Європи державам-учасникам Про роль публічних обвинувачів поза системою кримінальної юстиції, прийнятій 19 вересня 2012 року на 1151-му засіданні заступників міністрів, якщо національна правова система надає публічним обвинувачам певні обов`язки та повноваження поза системою кримінальної юстиції, їх місія полягає у тому, щоби представляти загальні або публічні інтереси, захищати права людини й основоположні свободи та забезпечувати верховенство права.

Пунктом 3 статті 131-1 Конституції України унормовано, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Так, вказаний пункт Основного Закону відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України Про прокуратуру.

Згідно абзацу 1 частини 3 статті 23 Закону України Про прокуратуру, прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті. Відповідно до абзаців 1-2 частини 4 статті 23 Закону України Про прокуратуру, наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі Ф.В. проти Франції (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява № 61517/00, п. 27).

Європейський Суд з прав людини також звертав увагу на категорії справ, де підтримка прокурора порушує справедливий баланс. Так, у справі Менчинська проти Російської Федерації (рішення від 15.01.2009, заява №42454/02, п. 35) Європейський Суд з прав людини висловив таку думку (неофіційний переклад): сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави.

Водночас, Європейський Суд з прав людини уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо, суд вирішує наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.

Наявність інтересів держави повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом, про що зазначено в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07 грудня 2018 року у справі № 924/1256/17.

У рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 №1604 (2003) Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені та ефективні органи.

Крім того, саме лише посилання в позовній заяві на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для звернення з відповідним позовом прокуратурою недостатньо. В такому разі, прокурор повинен надати належні та допустимі докази відповідно до вимог процесуального закону (наприклад, внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення на підставі статті 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість); вирок суду щодо службових осіб; докази накладення дисциплінарних стягнень на державних службовців, які займають посаду державної служби в органі державної влади та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків тощо).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18, вирішуючи виключно правову проблему щодо правових підстав участі прокурора у судовому процесі в інтересах держави, урегульовуючи розбіжності та уточнюючі висновки, зроблені у постановах: Великої Палати Верховного Суду від 15 жовтня 2019 року у справі № 903/129/18; Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 927/246/18, від 16 квітня 2019 у справах № 910/3486/18 та № 925/650/18, від 17 та 18 квітня 2019 року у справах № 923/560/18 та № 913/299/18 відповідно, від 13 травня 2019 року у справі № 915/242/18; Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 0440/6738/18, зробила наступні правові висновки:

1.Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави (п.45 постанови ВП ВС).

2. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно (п.47 постанови ВП ВС).

3. Якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. І в таких справах виникають підстави для залишення позову без розгляду (п.54 постанови ВП ВС).

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві (заяві) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Так, прокурором при поданні позовної заяви зазначено Міністерство оборони України, як орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

За змістом статті 23 Закону України Про прокуратуру, прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом правових підстав для представництва.

При цьому, сам лише той факт, що стороною договору є орган державної влади, не свідчить про автоматичну наявність інтересів держави щодо виконання цього договору.

Разом з тим, відповідно до положень статті 7 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до змісту статті 55 ГПК України, органи та особи, які відповідно до цього Кодексу звернулися до суду в інтересах інших осіб, мають процесуальні права та обов`язки особи, в інтересах якої вони діють, за винятком обмежень, передбачених частиною другою цієї статті. Органи та особи, які відповідно до цього Кодексу мають право звертатися до суду в інтересах осіб, за винятком осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах юридичної особи у спорах про відшкодування збитків, заподіяних її посадовою особою, не мають права укладати мирову угоду. Відмова органів та осіб, які відповідно до цього Кодексу звернулися до суду в інтересах інших осіб, від поданої ними заяви або зміна позовних вимог не позбавляє особу, на захист прав та інтересів якої подано заяву, права вимагати від суду розгляду справи та вирішення вимоги у первісному обсязі. Якщо особа, яка має процесуальну дієздатність і в інтересах якої подана заява, не підтримує заявлених позовних вимог, суд залишає заяву без розгляду, крім позову про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою, поданого власником (учасником, акціонером) цієї юридичної особи в її інтересах, а також позову прокурора в інтересах держави. Відмова органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, від поданого прокурором в інтересах держави позову (заяви), подання ним заяви про залишення позову без розгляду не позбавляє прокурора права підтримувати позов (заяву) і вимагати розгляду справи по суті. Прокурор та інша особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, з метою вирішення питання щодо наявності підстав для перегляду судових рішень у справі, розглянутій без його (її) участі, має право ознайомлюватися з матеріалами справи в суді та отримувати їх копії. Прокурор користується таким самим правом з метою вирішення питання про вступ у справу за позовом (заявою) іншої особи.

Велика палата Верховного суду у постанові від 26 травня 2020 року по справі № 912/2385/18 зробила наступні правові висновки.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

При цьому, прокурором не надано суду доказів настання негативних наслідків для держави та понесення державою збитків, з огляду на те, що метою укладеного Сторонами договору, є зокрема, надання квартир військовослужбовцям. Окрім того, обґрунтовуючи бездіяльність компетентного органу, прокурор до подання позову звертався до Міністерства оборони України із листом, щодо необхідності захисту інтересів держави, в якому вказував, що оспорюваний договір укладено без проведення конкурсу, що в свою чергу суперечить вимогам законодавства, а тому є підстави для визнання його недійсним в судовому порядку.

Позовна заява, з якою звертається прокурор також містить посилання про відсутність проведеного конкурсу, що в свою чергу є підставою для визнання недійсним договору.

Отже, з вищевикладеного вбачається, що на думку прокурора бездіяльність Міністерства оборони України полягає у відсутності реагування на стверджуване прокурором порушення інтересів держави, щодо не проведення конкурсу і як наслідок недійсності правочину. Тобто, на думку суду, обґрунтування та доведення бездіяльності компетентного органу повинно передувати звернення прокурора до компетентного органу з тими ж підставами та позовними вимогами, які аналогічно відображаються в позовній заяві і в цьому випадку компетентному органу стає відомо або повинно стати відомо про яке саме можливе порушення інтересів держави заявляє прокурор.

Однак, в подальшому, як вбачається із вищевикладеного, прокурор змінив підстави позову, вказуючи, що оспорюваний договір є удаваним, при цьому попередньо не звертаючись до компетентного органу щодо вжиття заходів про реагування на можливе порушення інтересів держави, виходячи саме з підстав удаваності правочину.

Таким чином, з вищевикладеного вбачається, що прокурор змінивши підстави позову фактично не надав можливості Міністерству оборони України, як компетентного органу, відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави і як наслідок не довів бездіяльності позивача.

Разом з тим, прокурор доводячи бездіяльність компетентного органу у листах до позивача, позовній заяві та заяві про зміну підстав позову, посилається на відсутність проведення конкурсу та укладення оспорюваного договору особою, яка не мала цивільної дієздатності, як замовник будівництва.

Так, в матеріалах справи міститься документація, щодо проведення конкурсу по реконструкції будівлі під багатоповерховий житловий будинок, проведений Подільским управлінням капітального будівництва, який згідно Положення виконує функції замовника Міністерства оборони України і має повноваження згідно наказу Директора департаменту капітального будівництва № 12 від 12 березня 2011 року відносно Чернівецької області.

Стосовно доведення обставин, щодо реконструкції будівлі під багатоповерховий житловий будинок, відносно нового будівництва, прокурор не зазначив в чому полягає різниця в даних обставинах з посиланням на норми ДБН, не надавши суду відповідних доказів.

Зокрема, прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень для захисту інтересів держави. В контексті зазначеного суд звертає увагу, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який відсутній або всупереч вимог закону не здійснює захисту чи робить це неналежно. І саме в таких рамках прокурор має процесуальну дієздатність.

У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Разом з тим, як вбачається із наявних матеріалів справи, а саме письмових пояснень від 04 липня 2023 року та відмови позивача від позову від 27 липня 2023 року, Міністерство оборони України не підтримує позовних вимог прокурора та відмовляється від позову у справі № 926/781/23.

Відтак, доказів того, що позивач, який є самостійною юридичною особою з відповідною процесуальною дієздатністю, не має можливості самостійно захистити права у наведеному випадку, як і неналежності здійснення ним такого захисту, прокурором не надано та, відповідно, матеріали справи не містять. Крім того, прокурором не надано суду письмових заперечень та обґрунтувань стосовно відмови позивача від позову та беззаперечних аргументів необхідності продовження розгляду справи по суті.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що у даній справі немає передбачених законом виключних випадків, коли прокурор може звернутися до суду за захистом інтересів держави, а доказів того, що Міністерство оборони України неналежним чином здійснює захист свої прав є безпідставним та такими, що не підтверджені матеріалами господарської справи № 926/781/23.

Відповідно до статті 226 ГПК України, суд залишає позов без розгляду, якщо: 1) позов подано особою, яка не має процесуальної дієздатності.

Враховуючи викладену норму та той факт, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти, а не прокурор та те, що прокурор виконує субсидіарну роль, та не може вважатись альтернативним суб`єктом звернень до суду, а в позовній заяві прокурор належними та допустимими доказами не обґрунтував та не довів наявність підстав, з яких у прокуратури виникає процесуальна дієздатність для звернення до суду з даним позовом, тому суд дійшов висновку залишити позов без розгляду.

Як передбачено пунктом 1 частини 2 статті 185 ГПК України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

З огляду на викладене, позов керівника Чернівецької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до відповідачів 1) Подільського управління капітального будівництва Міністерства оборони України; 2) Товариства з обмеженою відповідальністю Житлобуд-2012 за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Квартирно-експлуатаційний відділ м. Чернівці та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю Ромтіс Буд про визнання договору недійсним підлягає залишенню без розгляду на підставі пункту 2 частини 1 статті 226 ГПК України.

Відповідно до частини 4 статті 226 ГПК України, особа позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Щодо скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до частини 9 статті 145 Господарського процесуального кодексу України, у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

З огляду на залишення без розгляду позову керівника Чернівецької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до відповідачів 1) Подільського управління капітального будівництва Міністерства оборони України; 2) Товариства з обмеженою відповідальністю Житлобуд-2012 про визнання договору недійсним, заходи забезпечення позову вжитті ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 13 квітня 2023 року у справі № 926/781/23 підлягають скасуванню.

Стосовно розподілу судового збору.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 7 Закону України Про судовий збір, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Беручи до уваги приписи пунктом 4 частини 1 статті 7 Закону України Про судовий збір та відсутність клопотання від платника судового збору, підстави для повернення судового збору цією ухвалою відсутні.

Керуючись статтями 4, 20, 123, 231, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Позов керівника Чернівецької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до відповідачів 1) Подільського управління капітального будівництва Міністерства оборони України; 2) Товариства з обмеженою відповідальністю Житлобуд-2012 за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Квартирно-експлуатаційний відділ м. Чернівці та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю Ромтіс Буд про визнання договору недійсним залишити без розгляду.

2.Заходи забезпечення позову у вигляді: заборони органам державної влади, органам місцевого самоврядування, фізичним та юридичним особам до прийняття рішення у справі та набрання ним законної сили вчинення будь яких дій щодо державної реєстрації, зміни цільового призначення, відчуження (вилучення) та передачі в користування іншим особам земельної ділянки загальною площею 0,7995 га по вул. Щербанюка - Кутузова у м. Чернівці (кадастровий номер земельної ділянки 7310136300:03:004:0009), що належить Міністерству оборони України; заборони товариству з обмеженою відповідальністю Обслуговуючий житлово-будівельний кооператив Житлобуд 2012 (58000, м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, 108-А, код ЄДРПОУ 38224090) та товариству з обмеженою відповідальністю РОМТІС БУД (58000, Чернівецька область, місто Чернівці, вул. Героїв Майдану, буд. 108-А, код ЄДРПОУ 37597068) вчиняти дії, а саме: будь-які будівельні та монтажні роботи на земельній ділянці за кадастровим номером 7310136300:03:004:0009 загальною площею 0,7995 га по вул. Щербанюка - Кутузова у м. Чернівці, що належить Міністерству оборони України, вжиті ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 13 квітня 2023 року у справі № 926/781/23 - скасувати.

Повний текст ухвали складено та підписано 01 серпня 2023 року

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 235 ГПК України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 254-257 ГПК України.

Суддя О.Г. Проскурняк