Постанова

від 18.07.2023 по справі 910/2965/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2023 року

м. Київ

cправа № 910/2965/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Вронська Г.О., Студенець В.І.,

за участю секретаря судового засідання - Коровай Л.В.;

за участю представників учасників справи:

представника позивача - Риков О.О. (адвокат);

представника відповідача - Проц А.В. (адвокат)

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Моторного (транспортного) страхового бюро України

на рішення Господарського суду міста Києва

(суддя - Спичак О.М.)

від 14.09.2022,

додаткове рішення Господарського суду міста Києва

(суддя - Спичак О.М.)

від 12.10.2022,

постанови Північного апеляційного господарського суду

(головуючий - Ходаківська І.П., судді - Владимиренко С.В., Демидова А.М.)

від 22.03.2023

та додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуючий - Ходаківська І.П., судді - Владимиренко С.В., Демидова А.М.)

від 19.04.2023

за позовом Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія"

до Моторного (транспортного) страхового бюро України

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:

1. Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта";

2. Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ПЗУ Україна";

3. Приватне акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп";

4. Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група";

5. Приватне акціонерне товариство "Українська акціонерна страхова компанія АСКА";

6. Акціонерне товариство "Страхова компанія "Інго";

7. Приватне акціонерне товариство "Страхова група "ТАС";

8. Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Перша";

9. Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Гардіан"

про визнання недійсним рішення загальних зборів

Короткий зміст позовних вимог

1. У березні 2022 року Приватне акціонерне товариство "Українська транспортна страхова компанія" (далі - ПрАТ "УТСК", позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі - МТСБУ, відповідач) про визнання недійсним рішення загальних зборів повних членів МТСБУ, оформлене пунктом 2.1 питання 2 протоколу №264/2021 від 13.12.2021, про затвердження змін до Порядку фінансових взаємовідносин між страховиками - повними членами МТСБУ для забезпечення безумовного виконання зобов`язань за договорами міжнародного страхування (далі - рішення загальних зборів).

2. Позовні вимоги обґрунтовані: порушенням вимог законодавства та установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів повних членів МТСБУ; невідповідністю прийнятих загальними зборами рішень законодавству, нормативним та внутрішнім документам МТСБУ, що призвели до порушення прав та інтересів позивача; втручанням загальними зборами МТСБУ при затвердженні Порядку фінансових взаємовідносин між страховиками-повними членами МТСБУ від 13.12.2021 в договірні відносини сторін за договором внутрішнього перестрахування/приєднання від 28.12.2012; порушенням принципу правової визначеності у зв`язку з поширенням дії вказаного Порядку в редакції від 13.12.2021 на правовідносини сторін, що виникли понад 9 років за договором приєднання 29.12.2012.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

3. Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі - Бюро) є єдиним об`єднанням страховиків, які здійснюють обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності) за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у Бюро є умовою здійснення діяльності щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (пункт 1.1 Статуту, ч. 39.1 ст. 39 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").

4. Органами управління Бюро є Загальні збори членів Бюро, Загальні збори повних членів Бюро, Президія Бюро та Дирекція Бюро. Органами контролю Бюро є Координаційна Рада та Ревізійна комісія. Структура, функції, компетенція, порядок формування та роботи органів управління та контролю Бюро визначається чинним законодавством та цим Статутом (п. 1.5 Статуту МТСБУ, ч. 44.1 ст. 44 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").

5. ПрАТ "УТСК" є повним членом МТСБУ.

6. Листом вих. № 2400 від 07.12.2021 АТ "СК "Інго", яке є повним членом МТСБУ, керуючись Регламентом МТСБУ, за підтримки АТ "СГ "ТС", звернулось до Бюро "Зелена картка" з проханням скликати позачергові загальні збори повних членів на 13.12.2021 з наступним порядком денним: "Про внесення змін до Порядку фінансових взаємовідносин між строковиками повними членами МТСБУ для забезпечення безумовного виконання зобов`язань за договорами міжнародного страхування".

7. Листом вих. №8.1-04/44475 від 08.12.2021 відповідач повідомив позивача про скликання 13.12.2021 засідання загальних зборів повних членів МТСБУ в очній формі у приміщенні МТСБУ з наступним порядком денним: 1) Про заяву ПрАТ "СК "Вусо" від 28.10.2021 №5746; 2) Про зміни до Порядку фінансових взаємовідносин між страховиками повними членами МТСБУ для забезпечення безумовного виконання зобов`язань за договорами міжнародного страхування (відповідно до спільного листа АТ "СГ "ТАС" та АТ "СК "Інго" від 07.12.2021 №2400.

8. До вказаного листа було долучено проект Порядку фінансових взаємовідносин між страховиками повними членами МТСБУ для забезпечення безумовного виконання зобов`язань за договорами міжнародного страхування.

9. 10.12.2021 відбулось засідання Комітету з питань "Зеленої картки", прийняті рішення на якому оформлені протоколом №13-2021 від 10.12.2021.

10. На вказаному засіданні було ухвалено рішення рекомендувати загальним зборам повних членів МТСБУ схвалити зміни до Порядку фінансових взаємовідносин між страховиками - повними членами МТСБУ для забезпечення безумовного виконання зобов`язань за договорами міжнародного страхування, з урахуванням пропозицій, висловлених на засіданні Комітету з питань "Зеленої картки".

11. Листом вих. №8.1-04/45035 від 13.12.2021 відповідач (у доповнення до листа вих. №8.1-04/44475 від 08.12.2021) надіслав позивачу проект Порядку фінансових взаємовідносин між страховиками повними членами МТСБУ для забезпечення безумовного виконання зобов`язань за договорами міжнародного страхування з врахуванням пропозицій, висловлених на засіданні Комітету з питань "Зеленої картки", які відбулись 10.12.2021 (Протокол №13/2021).

12. 13.12.2021 були проведені загальні збори повних членів МТСБУ, на порядок денний винесені такі питання:

1) Про заяву ПрАТ "СК "Вусо" від 28.10.2021 № 5746;

2) Про зміни до Порядку фінансових взаємовідносин між страховиками повними членами МТСБУ для забезпечення безумовного виконання зобов`язань за договорами міжнародного страхування.

По другому питанню порядку денного збори ухвалили затвердити зміни до Порядку фінансових взаємовідносин між страховиками повними членами МТСБУ для забезпечення безумовного виконання зобов`язань за договорами міжнародного страхування, виклавши його у новій редакції; встановили, що зміни набувають чинності з дати їх прийняття.

Результати голосування: "за" -7 повних членів; "проти" - 1 повний член; "утримались" - 1 повний член.

Рішення прийнято.

13. Рішення загальних зборів повних членів МТСБУ оформлені протоколом № 264/2021 від 13.12.2021.

14. Цим рішенням були внесені були внесені зміни до Порядку фінансових взаємовідносин між страховиками повними членами МТСБУ для забезпечення безумовного виконання зобов`язань за договорами міжнародного страхування, затвердженого Протоколом загальних зборів повних членів МТСБУ від 29.11.2012 №110/2012:

1) Договір внутрішнього перестрахування - договір перестрахування ризиків за договорами міжнародного страхування з лімітом відповідальності до розміру власного утримання (включно) за Договором зовнішнього перестрахування, укладений між страховиками-повними членами МТСБУ за участю МТСБУ як гаранта виконання зобов`язань кожним із страховиків, за умови, що такий Договір внутрішнього перестрахування відповідає вимогам цього Порядку (п. 1.2);

2) у випадку порушення страховиками-учасниками Пулу внутрішнього перестрахування визначених у п. 2.1 розділу 2 цього Порядку строків сплати цільових додаткових гарантійних внесків до ФСГ понад 5 робочих днів, розмір ставки відрахувань за відповідний місяць збільшується на 5 відсоткових пунктів. Вважати відповідним місяцем місяць, за який вчасно не сплачено цільовий додатковий гарантійний внесок (п. 2.2);

3) власне утримання та квоти участі кожного з страховиків в ризиках, від інших страховиків-учасників Договорів внутрішнього перестрахування визначається пропорційно сумі нарахованих страхових за договорами, прозвітованими відповідним страховиком за перші 9 місяців року, який передує року дії відповідних Договорів внутрішнього перестрахування, якщо інше не визначене учасниками такого Пулу внутрішнього перестрахування (п. 3.2);

4) склад учасників Пулу внутрішнього перестрахування та їх квоти участі не можуть змінюватися протягом календарного року, крім випадків , передбачених п.п. 2.2., 3.8, 3.9 цього Порядку. Склад учасників Пулу внутрішнього перестрахування на кожний наступний рік та їх квоти участі визначаються учасниками Пулу внутрішнього перестрахування в строк до 31 грудня поточного року (п. 3.6);

5) у випадку встановлення страховиками-учасниками Пулу внутрішнього перестрахування факту та суми недостатності коштів цільових додаткових гарантійних внесків в ФСГ для виконання зобов`язань за Договорами внутрішнього перестрахування, розмір цільових додаткових гарантійних внесків для забезпечення виконання зобов`язань збільшується на відповідну суму (п. 3.10);

6) рішення про внесення змін до цього Порядку в частині вимог до Договорів внутрішнього перестрахування приймаються та доводяться до відома страховиків - учасників Договорів внутрішнього перестрахування не пізніше 31 жовтня поточного року та набувають чинності з 1 січня року, наступного за роком, в якому прийнято рішення про внесення таких змін. Страховиками-учасниками відповідного Пулу внутрішнього перестрахування в порядку, визначеному Договором внутрішнього перестрахування, розглядаються та приймаються рішення з будь-яких питань, що пов`язані із забезпеченням виконання зазначеного Договору, зокрема, але не виключно: затвердження складу страховиків - учасників Пулу внутрішнього перестрахування; визначення та перегляд квот участі страховиків-повних членів МТСБУ в Договорі внутрішнього перестрахування; встановлення (перегляд) умов перерахування та заліку сплачених (нарахованих) перестрахових платежів, у т.ч. коштів, що надійшли до ФСГ у якості додаткового гарантійного внеску у зв`язку із застосуванням санкцій відповідно до рішень Загальних зборів повних членів МТСБУ; встановлення факту та суми недостатності коштів цільових додаткових гарантійних внесків в ФСГ для виконання зобов`язань за Договором внутрішнього перестрахування; встановлення умов збільшення власного утримання перестрахувальника згідно з Договором внутрішнього перестрахування у випадку отримання протягом одного перестрахового періоду повідомлень про настання страхових випадків за договорами міжнародного страхування "Зелена картка", не внесеними в інформаційну систему МТСБУ до настання строку звітності за місяць, в якому почав діяти такий договір; встановлення факту порушення умов Договору внутрішнього перестрахування (у т.ч. передбачених цим Порядком, внутрішніми нормативними документами МТСБУ чи рішеннями, прийнятими Загальними зборами повних членів МТСБУ); вирішення у досудовому порядку спорів, пов`язаних із виконанням умов Договору внутрішнього страхування; визначення процедур та правил діяльності відповідного Пулу внутрішнього перестрахування; затвердження розподілу суми коштів цільових додаткових внесків страховика до ФСГ, що підлягає поверненню страховику або страховикам - членам Пулу внутрішнього перестрахування за підсумками розрахункового року, відповідно до затвердженого Загальними зборами повних членів МТСБУ порядку повернення страховикам частини сплачених цільових додаткових внесків до ФСГ. Прийняті відповідно до норм цього Порядку рішення Пулу внутрішнього перестрахування, який створений та діє відповідно до цього Порядку, є обов`язковими для виконання МТСБУ (п.п. 3.12 3.14);

7) договір внутрішнього перестрахування вважається таким, що відповідає вимогам цього Порядку, за наступних умов: кількість учасників такого договору складає не менше 3; сума залишків коштів ЦДВ вип до ФСГ таких страховиків станом на 30 вересня року, що передує кожному року діяльності відповідного Пулу внутрішнього перестрахування, перевищує тридцятикратний розмір власного утримання за Договором зовнішнього перестрахування таких страховиків і відповідний рік діяльності Пулу внутрішнього перестрахування. На 2022 рік ставка відрахувань цільових додаткових внесків до ФСГ визначається для страховиків, які не є учасниками Договорів внутрішнього перестрахування та якщо сума залишків коштів ЦДВ вип до ФСГ таких страховиків станом на 30.09.2021 перевищує десятикратний розмір їх власного утримання за Договорами зовнішнього перестрахування, ставка відрахувань складає 45% (пункти 8.2, 9.2.3).

15. Позивач приєднався до договору облігаторного перестрахування шляхом підписання акта про приєднання від 28.12.2012 (додаток № 3 до договору).

16. Відповідно до рішення членів Пулу внутрішнього перестрахування, оформленого протоком № 3/2015 (ПВП) від 24.12.2015 змінено назву договору на договір облігаторного квотно-пропорційного перестрахування власного утримання за договором зовнішнього перестрахування.

17. Пунктом 2.1. договору передбачено, що терміни вживаються у такому значенні:

- договір зовнішнього перестрахування;

- договір перестрахування ексцеденту збитку за договорами міжнародного страхування з лімітом відповідальності понад 500 тис. євро, або з нижчим лімітом відповідальності, укладений страховиками повними членами МТСБУ з перестраховиками, які не є членами МТСБУ, відповідно до вимог Порядку забезпечення платоспроможності страховиків-повних членів (шляхом перестрахування) та Бюро як члена міжнародної системи автострахування "Зелена карта", затвердженому загальними зборами повних членів МТСБУ;

- пул внутрішнього перестрахування - об`єднання страховиків-повних членів МТСБУ з метою перестрахування відповідальності за договорами міжнародного страхування серед членів пулу, утворене у відповідності до вимог, затверджених Загальними зборами страховиків-повних членів МТСБУ.

18. Відповідно до п. 12.3. договору останній може бути доповнений або змінений за взаємною згодою усіх його сторін. Така згода може бути оформлена у формі додаткової угоди або протокольним рішенням зборів сторін.

19. Пунктом 12.4 договору передбачено, що рішення зборів сторін є прийнятим, якщо за нього проголосували сторони, які мають разом частку участі (квоту) в ризиках за договором не менше 60% у поточному перестраховому періоді згідно із додатком 2 до договору . Такі рішення можуть бути прийняті з будь-яких питань , що стосуються цього договору, окрім питань: припинення цього договору; та виключення страховика зі складу учасників цього договору. Опитування страховиків може бути проведено шляхом листування.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

20. Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.09.2022, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.03.2023, позов задоволено повністю.

21. Суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погодився суд апеляційної інстанції, що внесені до Порядку зміни по суті є внесенням змін до договору перестрахування від 28.12.2012. Цей договір може бути може бути доповнений або змінений лише за взаємною згодою усіх його сторін. Така згода може бути оформлена у формі додаткової угоди або протокольним рішенням зборів сторін. У даному випадку така згода відсутня. Порушення порядку, встановленого нормами частини другої статті 634 ЦК України та пункту 12.3 Договору, при прийнятті рішення щодо внесення змін до Порядку (по суті - до договору перестрахування від 28.12.2012) є підставою для визнання недійсним рішення загальних зборів повних членів МТСБУ.

22. Суд апеляційної інстанції визнав обґрунтованими аргументи позивача, що застосування Порядку фінансових взаємовідносин в редакції 13.12.2021 до правовідносин сторін, що виникли понад 9 років тому за договором приєднання від 28.12.2012, порушує принцип правової визначеності, про що свідчить лист МТСБУ від 27.01.2022 за вих. 8.1-04/2165, відповідно до якого відповідач відмовився виконувати вимоги протоколу Пулу внутрішнього перестрахування, створеного 28.12.2012, оскільки кількість членів відповідного об`єднання не відповідає вимогам нової редакції Порядку фінансових взаємовідносин між страховиками - повними членами МТСБУ для забезпечення безумовного виконання зобов`язань за договорами міжнародного страхування в редакції 13.12.2021 (менше 3-ох учасників і відсутності встановленого нового розміру фінансового забезпечення).

23. Суди також врахували обставини недійсності іншого рішення загальних зборів повних членів МТСБУ, оформленого пунктом 3 протоколу від 15.11.2018 № 186/2018, визнання недійсними рішення загальних зборів повних членів МТСБУ, оформленого підпунктом 3.2 пункту 3 протоколу від 15.11.2018 № 186/2018 про внесення змін до "Порядку фінансових взаємовідносин між страховиками - повними членами МТСБУ для забезпечення безумовного виконання зобов`язань" (затвердженого протоколом Загальних зборів повних членів МТСБУ від 29.11.2012 №110/2012), що було встановлено в іншій справі № 910/19441/20 за позовом ПрАТ "УТСК" до МТСБУ, а також висновок Верховного Суду у постанові від 28.10.2021 у справі № 910/2802/20, що була ухвалена за участі сторін, що "зміни до договору перестрахування від 28.12.2012 можуть бути внесені виключно за взаємною згодою усіх його сторін, незалежно від того, яким чином оформлюються такі зміни: додатковою угодою або протокольним рішенням зборів сторін".

24. Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 12.10.2022, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.03.2023, заяву ПрАТ "УТСК" задоволено частково, стягнуто з МТСБУ на користь позивача витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 40 000,00 грн. У задоволенні іншої частини заяви відмовлено.

25. Додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.04.2023 заяву позивача про ухвалення додаткового рішення у справі задоволено частково. Стягнуто з МТСБУ на користь позивача 20 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції. У задоволенні іншої частини заяви відмовлено.

Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу. Підстава (підстави) відкриття касаційного провадження

26. 08.05.2023 МТСБУ звернулося до Верховного Суду з касаційними скаргами, просить рішення судів скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову, а також у стягненні витрат на правову допомогу відмовити повністю.

27. В обґрунтування підстави касаційного оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2022 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 22.03.2023, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник посилається на те, що суди внаслідок неправильного застосування норм пункту 39.1. статті 39, пунктів 44.1, 44.2 статті 44 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", абзац 5 статті 13 Закону України "Про страхування", пункту 8.2.1 підпунктів а), е) пункту 8.2.2., пунктів 8.2.5., 8.2.6 Статуту МТСБУ, оскільки помилково зробили висновок щодо відсутності повноважень у МТСБУ змінювати умови договорів перестрахування загальними зборами. Скаржник зазначає, що порядок фінансових взаємовідносин є внутрішнім нормативним документом МТСБУ, тому внесення змін до нього належить до виключної компетенції загальних зборів повних членів МТСБУ. Відсутній висновок Верховного Суду щодо повноважень МТСБУ та його органів управління, як особливого суб`єкта у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземного транспортного засобу.

Щодо додаткових рішень та постанови

28. Скаржник не погоджується з ухваленими додатковими рішеннями судів попередніх інстанцій щодо стягнутої суми судових витрат на професійну правничу допомогу та визначає підставою касаційного оскарження судових рішень пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України.

29. МТСБУ вважає, що суди порушили норми статей 124, 126, 129, 221 ГПК України, не врахували висновки щодо застосування цих норм права, викладені у постановах Верховного Суду від 06.04.2023 у справі № 910/19441/20 (щодо встановлення судом понесення фактичних адвокатських витрат та обґрунтованості заявленої суми), від 21.08.2019 у справі № 922/2821/18 (щодо обов`язку сторони процесу, яка очікує понести та має на меті відшкодувати судові витрати на професійну правничу допомогу, надати суду попередній (орієнтовний) розрахунок таких витрат), від 07.12.2018 у справі № 922/749/18 (щодо оцінки судом доказів оплати стороною наданих їй послуг з правничої допомоги), від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17, від 19.02.2019 у справі № 917/1071/18 та від 22.12.2022 у справі № 910/10404/21 (щодо застосування критерію співмірності при вирішенні питання про відшкодування судових витрат з професійної правничої допомоги).

Позиція інших учасників справи

30. 12.07.2023 позивач подав відзив на касаційну скаргу та додаткові пояснення до нього, просить судові рішення залишити без змін, а скарги - без задоволення. Позивач просить поновити строк на подання відзиву, посилаючись на те, що не отримував ухвалу Верховного Суду від 29.05.2023, ознайомився з її змістом в Єдиному державному реєстрі. Окрім того, позивач просить врахувати факт підготовки документів в період дії військового стану.

31. Позивач також заявив клопотання про закриття касаційного провадження.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосоване законодавство

32. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України, крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов`язковому дослідженню підлягає також питання щодо необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи.

33. Крім того, Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що зі змісту норми пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України вбачається, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію відносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.

34. При касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити, зокрема, конкретизацію змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи (постанова Верховного Суду від 12 листопада 2020 року у справі № 904/3807/19).

35. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму матеріального чи процесуального права суди попередніх інстанцій застосували неправильно, а також обґрунтувати необхідність застосування такої правової норми для вирішення спору, у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права, та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися (такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 25.02.2021 у справі № 910/800/19).

36. У касаційній скарзі скаржник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норм пункту 39.1. статті 39, пунктів 44.1, 44.2 статті 44 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", абзац 5 статті 13 Закону України "Про страхування", пункту 8.2.1 підпунктів а), е) пункту 8.2.2., пунктів 8.2.5., 8.2.6 Статуту МТСБУ.

37. Відповідно до абзацу 5 статті 13 Закону України "Про страхування" страховики, яким дозволено займатися обов`язковим страхуванням цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, зобов`язані бути членами Моторного (транспортного) страхового бюро України, яке є юридичною особою, що утримується за рахунок коштів страховиків. МТСБУ є єдиним об`єднанням страховиків, які здійснюють обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Участь страховиків у МТСБУ є умовою провадження діяльності щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

38. Відповідно до ч. 39.1 ст. 39 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ є єдиним об`єднанням страховиків, які здійснюють обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. МТСБУ є непідприємницькою (неприбутковою) організацією і здійснює свою діяльність відповідно до цього Закону, законодавства України та свого Статуту. Статут МТСБУ затверджується зборами засновників (членів) МТСБУ, погоджується з Уповноваженим органом та реєструється відповідно до вимог законодавства. МТСБУ не може виступати засновником чи співзасновником юридичних осіб, що займаються підприємницькою діяльністю та/або мають на меті одержання прибутку.

39. Відповідно до ч. 44.1 ст. 44 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» органами управління та контролю МТСБУ є: загальні збори членів МТСБУ; Координаційна рада МТСБУ; президія; дирекція; інші визначені Статутом МТСБУ органи.

40. Як убачається зі змісту норм, висновок про застосування яких за твердженням скаржника відсутній, вони регулюють загальний зміст правового статусу МТСБУ та склад органів управління та контролю МТСБУ, і не визначають питання та компетенцію МТСБУ щодо прийняття рішення в аспекті питань, що розглядаються у справі. Положення пункту 8.2.1 підпунктів а), е) пункту 8.2.2., пунктів 8.2.5., 8.2.6 Статуту МТСБУ не є нормами матеріального права.

41. Суди обох інстанцій, встановивши, що внесені до Порядку зміни по суті є внесенням змін до договору перестрахування від 28.12.2012, правильно врахували висновок Верховного Суду у постанові від 28.10.2021 у справі № 910/2802/20, що була ухвалена за участі сторін, що "зміни до договору перестрахування від 28.12.2012 можуть бути внесені виключно за взаємною згодою усіх його сторін, незалежно від того, яким чином оформлюються такі зміни: додатковою угодою або протокольним рішенням зборів сторін", дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для визнання недійсним рішення загальних зборів повних членів МТСБУ, оформленого пунктом 2.1 питання 2 протоколу №264/2021 від 13.12.2021, оскільки було порушено порядок, встановлений нормами частини другої статті 634 ЦК України та пункту 12.3 договору при прийнятті рішення щодо внесення змін до Порядку (по суті - до договору перестрахування від 28.12.2012).

42. Наявність у загальних зборів повних членів Бюро компетенції на вирішення будь-яких питань діяльності Бюро та його членів стосовно порядку укладання та виконання додаткових договорів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності та дотримання зобов`язань Бюро як члена міжнародної системи автострахування "Зелена картка" (пп "а" п. 8.2.2 Статуту МТСБУ), затвердження внутрішніх нормативних документів Бюро щодо питань встановлення порядку укладання та виконання договорів міжнародного страхування, порядку надання фінансових гарантій та забезпечення платоспроможності страховиків - повних членів Бюро та Бюро як члена міжнародної системи автострахування "Зелена картка" (пп "е" п. 8.2.2 Статуту МТСБУ), на чому наполягає скаржник, не спростовує висновок судів щодо особливого порядку змін до договору перестрахування від 28.12.2012.

Щодо додаткових рішень та постанови

43. Верховний Суд відхиляє аргументи скаржника щодо порушення судами норм статей 124, 126, 129, 221 ГПК України при визначенні суми витрат на професійну правничу допомогу адвоката в судах першої та апеляційної інстанцій та не врахування висновків щодо застосування цих норм права, що викладені у постановах Верховного Суду від 06.04.2023 у справі № 910/19441/20 (щодо встановлення судом понесення фактичних адвокатських витрат та обґрунтованості заявленої суми), від 21.08.2019 у справі № 922/2821/18 (щодо обов`язку сторони процесу, яка очікує понести та має на меті відшкодувати судові витрати на професійну правничу допомогу, надати суду попередній (орієнтовний) розрахунок таких витрат), від 07.12.2018 у справі № 922/749/18 (щодо оцінки судом доказів оплати стороною наданих їй послуг з правничої допомоги), від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17, від 19.02.2019 у справі № 917/1071/18 та від 22.12.2022 у справі № 910/10404/21 (щодо застосування критерію співмірності при вирішенні питання про відшкодування судових витрат з професійної правничої допомоги).

44. За частиною п`ятою статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

45. Частини друга та третя статті 126 ГПК України передбачає, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

46. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта статті 126 ГПК України).

47. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 ГПК України).

48. Основними критеріями визначення та розподілу судових витрат є їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін. Схожі правові висновки викладені в пункті 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19.

49. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

50. Суди з дотриманням вищенаведених норм здійснили розподіл судових витрат, зменшивши за клопотанням відповідача витрати на правову допомогу адвоката у суді першої інстанції до 40000,00 грн (було заявлено 50000,00 грн), витрати на правову допомогу адвоката у суді апеляційної інстанції до 20000,00 грн (було заявлено 40000,00 грн),

51. Аналіз висновків, зроблених судами у судових рішеннях щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, не свідчить про їх невідповідність висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду, на які посилається скаржник. В іншій справі № 910/19441/20 суд апеляційної інстанції не зменшував розмір витрат, не вирішував питання їх співмірності, докази а підтвердження факту понесення судових витрат були прийняті з порушенням п`ятиденного строку без вирішення питання про поновлення строку на їх подання (постанова ВС від 06.04.2023). Натомість у справі, що переглядається, докази понесення судових витрат були подані в межах строку, встановленого частиною 8 статті 129 ГПК України, суд апеляційної інстанції врахував заперечення відповідача щодо співмірності, що й стало підставою для зменшення розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

52. Питання співмірності витрат на оплату послуг адвоката, що підлягає розподілу, є оціночним і вирішуються судом залежно до конкретних обставин справи та поданих сторонами доказів, переоцінка яких відповідно до статті 300 ГПК України не є компетенцією суду касаційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

53. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити судове рішення суду апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.

54. Відповідно до частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судові рішення, переглянуті в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права.

55. З огляду на наведені вище висновки, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційні скарги слід залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Розподіл судових витрат

56. З огляду на те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, згідно з статтею 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 300, 301, пунктом 1 частини першої статті 308, статтями 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги Моторного (транспортного) страхового бюро України залишити без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.03.2023, рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2022, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2022 та додаткову постанов Північного апеляційного господарського суду від 19.04.2023 у справі № 910/2965/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий І. Кондратова

Судді Г. Вронська

В. Студенець