Ухвала

від 01.08.2023 по справі 120/8669/23

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

м. Вінниця

01 серпня 2023 р. Справа № 120/8669/23

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Яремчука Костянтина Олександровича, розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Державної установи "Вінницька виправна колонія (№ 86)" про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла скарга ОСОБА_1 до Державної установи "Вінницька виправна колонія (№ 86)".

Ухвалою від 26 червня 2023 року позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачеві усунути недоліки, що містить позовна заява, у спосіб:

- подання до суду позовної заяви, а не звернення у формі скарги;

- зазначення ідентифікаційного коду відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (Державної установи "Вінницька виправна колонія (№ 86)"), а також реєстраційного номера облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України;

- формування позовних вимог із зазначенням, які саме права та свободи засудженого порушуються протиправними діями та бездіяльністю відповідача, а також долучення доказів на підтвердження обставин, про які йдеться;

- зазначення власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;

- подання до суду копії позовної заяви разом із копіями доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи;

- надання документа про сплату судового збору за звернення до суду з позовом немайнового характеру в розмірі 1073,60 гривень (або надання документа, відповідно до якого позивач звільнений від сплати судового збору на підставі закону).

17 липня 2023 року на виконання вимог ухвали від 26 червня 2023 року ОСОБА_1 подано до суду два примірники позовної заяви із долученням до таких наявних в позивача доказів.

При цьому із поданих ОСОБА_1 документів слідує, що ним усунуто недоліки позовної заяви в частині подання до суду звернення у формі позовної заяви; зазначення серії та номера паспорта громадянина України ОСОБА_1 ; формування позовних вимог; зазначення власного письмового підтвердження ОСОБА_1 , що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав; подання до суду копії позовної заяви із копіями долучених до неї документів відповідно до кількості учасників справи.

Проте позивачем не виконано вимоги ухвали суду від 26 червня 2023 року в частині необхідності надання документа про сплату судового збору за звернення до суду з позовом немайнового характеру в розмірі 1073,60 гривень.

Водночас у поданій позовній заяві йдеться про те, що відповідно до статті 537 Кримінального процесуального кодексу України засуджені до позбавлення волі звільнені від сплати судового збору у разі, якщо на їх особистих рахунках відсутні кошти для його сплати.

При цьому позивач зазначив, що він звернувся із заявою до Державної установи "Райківецька виправна колонія (№ 78)" (саме у цій установі позивач наразі відбуває покарання), у якій просив надати інформацію про наявність коштів на його особовому рахунку, проте відповіді від установи не отримав.

За таких обставин позивач клопотав витребувати у Державної установи "Райківецька виправна колонія (№ 78)" інформацію щодо наявності чи відсутності коштів на його особовому рахунку.

Визначаючись із наявністю підстав для продовження процесуального строку для усунення недоліків, що містить позовна заява, слід врахувати наступне.

Особливості інституту процесуальних строків врегульовано главою 6 розділу І Кодексу адміністративного судочинства України.

Процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом (частина 1 статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частин 1 та 2 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Відтак пропущений з поважної причини процесуальний строк може бути поновлений за заявою учасника справи, а встановлений судом процесуальний строк - продовжений судом, який встановив такий строк, як за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду, про що в письмовому провадженні постановляється відповідна ухвала суду.

Таким чином, зважаючи на те, що вимоги ухвали від 26 червня 2023 року залишились невиконані в частині необхідності надання документа про сплату судового збору за звернення до суду з позовом немайнового характеру в розмірі 1073,60 гривень або надання документа, відповідно до якого позивач звільнений від сплати судового збору на підставі закону, тому строк для подання такого доказу слід продовжити.

Визначаючись із заявленим клопотанням про витребування доказу, зважаю на таке.

Одним із принципів адміністративного судочинства є офіційне з`ясування всіх обставин у справі. Цей принцип визначає особливості адміністративного судочинства і полягає у більш активній ролі суду: саме на суд покладено обов`язок вживати передбачені законом заходи, необхідні для всебічного з`ясування обставин у справі. Отже, адміністративний суд має повністю встановити обставини справи, щоб на засадах верховенства права ухвалити законне та обґрунтоване рішення.

Відповідно до частин 1, 2 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Водночас частиною 4 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи (частини 1, 2, 3 статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України).

Особливості витребування доказів врегульовано статтею 80 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, частиною 1 статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу (частина 2 статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини 3 статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.

Так, постановляючи ухвалу про залишення позовної заяви без руху від 26 червня 2023 року, суд вказав на необхідності надання ОСОБА_1 документа про сплату судового збору за звернення до суду з позовом немайнового характеру в розмірі 1073,60 гривень або документа, відповідно до якого позивач звільнений від сплати судового збору.

На виконання вимог цієї ухвали позивач 17 липня 2023 року подав заяву, у якій вказав на те, що у нього відсутні кошти на особовому рахунку, а тому він звільнений від сплати судового збору на підставі статті 537 Кримінального процесуального кодексу України.

З метою надання відповідного доказу, який би підтверджував доводи про відсутність на особовому рахунку позивача коштів, останній звернувся із заявою до Державної установи "Райківецька виправна колонія (№ 78)".

Проте відповіді від установи не отримав.

Надаючи оцінку таким аргументам позивача, суд враховує приписи статті 5 Закону України "Про судовий збір", якою встановлені пільги щодо сплати судового збору.

Так, пунктом 17 частини 1 цієї статті передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються зокрема й засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк та до покарань, не пов`язаних з позбавленням волі, а також особи, взяті під варту, - у справах, пов`язаних із питаннями, які вирішуються судом під час виконання вироку відповідно до статті 537 Кримінального процесуального кодексу України, у разі відсутності на їхніх особових рахунках коштів, достатніх для сплати судового збору.

Відтак, оскільки позивач відбуває покарання у виді позбавлення волі та оскаржує дії (бездіяльність) адміністрації установи виконання покарань в порядку пункту 13-1 частини першої статті 537 Кримінального процесуального кодексу України, тому у разі відсутності на його особовому рахунку коштів, достатніх для сплати судового збору, він має бути звільнений від сплати такого.

З огляду на наведені позивачем обставини дійшов висновку витребувати у Державної установи "Райківецька виправна колонія (№ 78)" інформацію щодо наявності чи відсутності коштів на особовому рахунку ОСОБА_1 .

Відповідно до частин 7, 8 статті 80 КАС України особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.

Керуючись статтями 72, 77, 79, 80, 118, 121, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Продовжити ОСОБА_2 строк до 18 серпня 2023 року для усунення недоліків, що визначені ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 26 червня 2023 року, в частині надання документа про сплату судового збору за звернення до суду з позовом немайнового характеру в розмірі 1073,60 гривень або документа, відповідно до якого позивач звільнений від сплати судового збору.

Витребувати у Державної установи "Райківецька виправна колонія (№ 78)" інформацію щодо наявності чи відсутності коштів на особовому рахунку ОСОБА_1 (у разі наявності коштів - зазначити їх розмір).

Ухвала суду першої інстанції оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Яремчук Костянтин Олександрович