Постанова

від 02.08.2023 по справі 910/4983/17

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" серпня 2023 р. Справа№ 910/4983/17

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шапрана В.В.

суддів: Андрієнка В.В.

Буравльова С.І.

без повідомлення учасників справи

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Київенерго-борг" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.06.2023

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Київенерго-борг" про заміну сторони її правонаступником, про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу дублікату виконавчого документа

у справі №910/4983/17 (суддя - Грєхова О.А.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

до Житлово-будівельного кооперативу "Приладобудівник-3"

про стягнення заборгованості.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.05.2017 у справі №910/4983/17 за позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго" до Житлово-будівельного кооперативу "Приладобудівник-3" про стягнення заборгованості за договором №810316 від 01.11.1999 на постачання теплової енергії в сумі 415674,29 грн затверджено мирову угоду сторін та припинено провадження.

06.06.2023 представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Київенерго-борг" до суду першої інстанції подано заяву про заміну сторони її правонаступником, про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу дублікату виконавчого документа.

Оскаржуваною ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.06.2023 вказану заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Київенерго-борг" повернуто заявнику без розгляду.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Київенерго-борг" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, згідно якої просить скасувати оскаржувану ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування своїх вимог заявник апеляційної скарги зазначає, що в порушення вимог частини 1 статті 173 ГПК України судом першої інстанції не враховано правила об`єднання позовних вимог та підстави виникнення зазначених у заяві вимог, що призвело до невірного застосування норм процесуального права і постановлення необґрунтованої ухвали про повернення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Київенерго-борг".

Також скаржник вказує, що заявлені в заяві вимоги нерозривно пов`язані між собою підставою виникнення, подані одним і тим же позивачем (заявником) до одного й того самого відповідача (боржника), а також співвідносяться між собою як основна та похідні вимоги та мають розглядатися в комплексі, оскільки задоволення однієї вимоги прямо залежить від іншої.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 29.06.2023 апеляційну скаргу у справі №910/4983/17 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Буравльов С.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.07.2023 поновлено скаржнику строк на апеляційне оскарження ухвали місцевого господарського суду, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Київенерго-борг" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.06.2023 у справі №910/4983/17, вирішено здійснювати її розгляд без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання) на підставі ч. 2 ст. 271 ГПК України, встановлено боржнику (відповідачу) строк на подання відзиву на апеляційну скаргу.

В межах встановлених судом процесуальних строків відповідачем не було надано відзив на апеляційну скаргу, що в свою чергу не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції, відповідно до ч. 3 ст. 263 ГПК України.

Враховуючи те, що предметом апеляційного перегляду наразі є ухвала про повернення заяви заявникові (п. 6 ч. 1 ст. 255 ГПК України), яка входить до визначеного у ч. 2 ст. 271 ГПК України переліку та з огляду на відсутність обставин справи, що зумовлюють необхідність розгляду апеляційної скарги у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, виклик сторін (учасників справи) колегією суддів не здійснювався.

Згідно з ч. 1 ст. 270 ГПК України в суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.

У відповідності до вимог ч. ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом при прийнятті оскарженої ухвали норм процесуального права, з огляду на викладені скаржником доводи та вимоги апеляційної скарги, дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Київенерго-борг" стверджує, що є правонаступником всіх прав Акціонерного товариства "К.Енерго" за договором №810316 від 01.11.1999 в тому числі за ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.05.2017 про затвердження мирової угоди по справі №910/4983/17 в частині стягнення суми залишку основного боргу в розмірі 206083,40 грн, 3% річних в розмірі 4378,43 грн, інфляційної складової боргу в розмірі 14851,36 грн та пені в розмірі 18853,71 грн, оскільки придбало спірну заборгованість на аукціоні з придбання майна банкрута Акціонерного товариства "К.Енерго" за лотом №71, що підтверджується електронним протоколом №UA-PS-2021-08-10-000016-3 від 25.08.2021.

Проте, з огляду на закінчення 25.11.2022 строку для пред`явлення ухвали Господарського суду міста Києва від 22.05.2017 до примусового виконання та враховуючи обставину не передання первісним кредитором Товариству з обмеженою відповідальністю "Київенерго-борг" при придбанні на аукціоні наведену ухвалу, яка є виконавчим документом, Товариство з обмеженою відповідальністю "Київенерго-борг" 06.06.2023 звернулося до суду з відповідною заявою.

Отже, предметом розгляду у даній справі є заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Київенерго-борг" про заміну сторони її правонаступником, про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу дублікату виконавчого документа, згідно ухвали Господарського суду міста Києва від 22.05.2017 у справі №910/4983/17 про затвердження мирової угоди.

Місцевий господарський суд повертаючи без розгляду вказану заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Київенерго-борг" виходив з того, що законодавцем встановлена обов`язковість розгляду зазначених заяв в межах вже розглянутої судової справи, проте в окремих судових провадженнях, у відповідності до приписів ГПК України. Тоді як сумісний розгляд заявлених заявником вимог є неможливим, оскільки наведені вимоги розглядаються за різними правилами ГПК України та з дотриманням різних процесуальних форм розгляду.

Водночас суд апеляційної інстанції вважає помилковими наведені висновки Господарського суду міста Києва, зауважуючи при цьому, що питання порядку застосування положень п. 2 ч. 5 ст. 174 ГПК України у системному співвідношенні з нормами ст. 173 ГПК України, якою визначено правила об`єднання і роз`єднання позовів, вже було предметом дослідження Верховного Суду у справі №902/434/19, №910/16077/20 і судом була висловлена така позиція.

Частиною 1 ст. 173 ГПК України встановлено, що в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який одночасно є способом захисту порушеного права. При цьому об`єднанню підлягають вимоги, пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.

Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Отже, позивач має право об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Однорідними можуть вважатися позовні заяви, пов`язані однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим самим позивачем до одного і того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного і того самого відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів. Наведений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 у справі №911/414/18, постанові Верховного Суду від 22.04.2019 у справі №914/2191/18.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).

За замістом ч. 1 ст. 173 ГПК України порушення правил об`єднання позовних вимог має місце у випадках, якщо заявлені в одній позовній заяві вимоги (1) не пов`язані підставою виникнення або поданими доказами (не є однорідними); (2) не співвідносяться між собою як основна та похідна.

Крім того, не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які можуть і відповідати критеріям, наведеним у ч. 1 ст. 173 ГПК України, проте підпадають під заборони, прямо визначені в частинах 4, 5 вказаної статті.

Саме встановлення господарським судом наведених вище обставин, які свідчать про порушення позивачем правил об`єднання позовних вимог, є підставою для повернення позовної заяви з посиланням на п. 2 ч. 5 ст. 174 ГПК України.

У той же час аналіз п. 2 ч. 5 ст. 174 ГПК України у системному співвідношенні з приписами статті 173 цього Кодексу свідчить про те, що у разі порушення правил об`єднання позовних вимог суд з метою виконання завдання господарського судочинства може не повертати позовну заяву, а за клопотанням учасника справи або за власною ініціативою самостійно роз`єднати позовні вимоги за правилами ч. 6 ст. 173 ГПК України та розглянути кожну з заявлених вимог окремо.

Отже, за приписами ч. 6 ст. 173 ГПК України суд, з урахуванням конкретних обставин, має право застосувати як у разі дотримання правил об`єднання позовних вимог, так і у випадку їх порушення. Проте вчинення відповідної процесуальної дії є дискрецією господарського суду, яка застосовується (або не застосовується) ним за власним переконанням та з урахуванням конкретних обставин справи.

Проте у будь-якому випадку коли заявлені в одному позові вимоги є однорідними або співвідносяться як основна та похідна та не підпадають під заборони, визначені у частинах 4, 5 статті 173 ГПК України, у суду відсутні підстави для повернення позовної заяви, незалежно від того, чи заявлено позивачем клопотання про об`єднання позовних вимог. У цьому разі суд має керуватися змістом самої позовної заяви, обставинами та доказами, якими обґрунтовано позов.

Відповідного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 23.10.2019 у справі №902/434/19.

Як було зазначено вище, Товариство з обмеженою відповідальністю "Київенерго-борг" подало до Господарського суду міста Києва заяву про:

- поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання;

- заміну сторони правонаступником;

- видачу дублікату виконавчого документа.

Здійснивши аналіз заявлених вимог на предмет їх відповідності правилам об`єднання визначених частиною 1 статті 173 ГПК України суд апеляційної інстанції встановив наступне.

Відповідно до підпункту 19.4 пункту 19 розділу XI «Перехідні положення» ГПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Дублікат виконавчого документа - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документа. Від оригіналу зазначений документ відрізняється лише спеціальною позначкою "Дублікат".

Аналіз змісту підпункту 19.4 пункту 19 розділу XI "Перехідні положення" ГПК України свідчить, що обов`язковою умовою для видачі дубліката наказу є звернення до суду з такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.

Отже, умовою для видачі дубліката наказу суду є подання стягувачем відповідної заяви до суду відповідно до підпункту 19.4 пункту 19 розділу XI "Перехідні положення" ГПК України протягом строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

З зазначеного вбачається, що отримання дублікату виконавчого документу є вимогою для задоволення якої Товариству з обмеженою відповідальністю "Київенерго-борг", як правонаступнику, необхідно для початку звернутися із заявою про заміну сторони стягувача на правонаступника, оскільки не отримавши процесуального статусу «стягувач» Товариство з обмеженою відповідальністю "Київенерго-борг" буде позбавлений права на звернення із заявою про видачу дубліката виконавчого документа.

При цьому, можливість отримати право на звернення з виконавчим документом до примусового виконання залежить не тільки від реалізації процесуального правонаступництва, але й дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання, передбачених Законом про виконавче провадження. А якщо ці строки пропущені, то разом з питанням правонаступництва має вирішуватись питання поновлення цих строків, оскільки за відсутності підстав поновлення відсутня дійсна процесуальна мета такого правонаступництва.

За наведеного колегія суддів вважає вірними твердження скаржника стосовно того, що заявлені Товариством з обмеженою відповідальністю "Київенерго-борг" вимоги нерозривно пов`язані між собою підставою виникнення, подані одним і тим же позивачем (заявником) до одного й того самого відповідача (боржника), а також співвідносяться між собою як основна та похідні вимоги, а тому мають розглядатися в комплексі, оскільки задоволення однієї вимоги прямо залежить від іншої.

У зв`язку з цим, Північний апеляційний господарський суд вважає, що вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Київенерго-борг", заявлені в заяві від 06.06.2023, згідно з положеннями ч. 1 ст. 173 ГПК України можуть бути об`єднані в одній заяві. При цьому, у даному випадку об`єднання відповідних вимог не матиме наслідком утруднення вирішення спору, а навпаки, дасть можливість досягти процесуальної економії за однакових обставин.

Таким чином місцевий господарський суд, не дослідивши в повному обсязі зміст поданої Товариством з обмеженою відповідальністю "Київенерго-борг" заяви, обставини та докази, якими її обґрунтовано, дійшов хибного висновку про недотримання заявником правил об`єднання вимог, чим проявив надмірний формалізм у вирішенні питання про повернення відповідної заяви.

Колегія суддів зазначає, що формалізм у процесі є позитивним й необхідним явищем, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу, проте надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду, не сприяє правовій визначеності, належному здійсненню правосуддя та є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини "Перед де Рада Каваніллес проти Іспанії", "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії").

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини при застосуванні процедурних правил варто уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом, та порушення принципу правової визначеності (рішення у справах "Волчлі проти Франції", "ТОВ "Фріда" проти України").

Суд першої інстанції на зазначені обставини і вимоги закону уваги не звернув та всупереч вимогам ч. 4 ст. 13 ГПК України, яка зобов`язує суд зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, підійшов до вирішення цього питання формально та безпідставно повернув заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Київенерго-борг" без розгляду.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає слушними доводи апеляційної скарги щодо порушення місцевим господарським судом норм процесуального права внаслідок безпідставного повернення заяви, які знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду ухвали Господарського суду міста Києва від 12.06.2023 у справі №910/4983/17. Висновок місцевого господарського суду про наявність підстав для повернення позовної заяви на підставі п. 2 ч. 5 ст. 174 ГПК України зроблений з порушенням норм процесуального права, що призвело до помилкового повернення заяви.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Зважаючи на вищевикладені обставини справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Київенерго-борг" підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.06.2023 у справі №910/4983/17 - скасуванню, з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Оскільки у даному випадку суд апеляційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, а скасовує ухвалу місцевого господарського суду з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не проводиться та повинен здійснюватися судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами за ст.129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Київенерго-борг" задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.06.2023 у справі №910/4983/17 скасувати.

3. Справу №910/4983/17 передати до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк двадцять днів з дня складення її повного тексту.

Головуючий суддя В.В. Шапран

Судді В.В. Андрієнко

С.І. Буравльов