Ухвала

від 11.09.2023 по справі 910/4983/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

11.09.2023Справа № 910/4983/17

Суддя Господарського суду міста Києва Літвінова М.Є., розглянувши

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Київенерго-борг"

про заміну сторони її правонаступником, про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу дублікату виконавчого документа

у справі № 910/4983/17

за позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

до Житлово-будівельного кооперативу "Приладобудівник-3"

про стягнення 415 674,29 грн.

Представники учасників справи:

Від заявника: Алавердян Т.О.;

Від стягувача: не з`явився;

Від боржника: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (далі - позивач) до Житлово-будівельного кооперативу "Приладобудівник-3" (далі - відповідач) про стягнення 415 674,29 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.05.2017 у справі № 910/4983/17 (суддя Грєхова О.А.) затверджено мирову угоду сторін у справі № 910/4983/17, провадження у справі №910/4983/17 припинено.

06.06.2023 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва представниками Товариства з обмеженою відповідальністю "Київенерго-борг" подано заяву про заміну сторони її правонаступником, про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу дублікату виконавчого документа.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.06.2023 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Київенерго-борг" повернуто без розгляду.

Постановою Північного апеляційного господарського суду 02.08.2023 скасовано ухвалу суду від 12.06.2023 та передано справу №910/4983/17 до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва №05-23/809/23 від 10.08.2023 призначено повторний автоматизований розподіл матеріалів судової справи №916/4983/17 у зв`язку із перебуванням судді Грєхової О.А. у відпустці, за результатами якого заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Київенерго-борг" передано на розгляд судді Літвіновій М.Є.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.08.2023 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Київенерго-борг про заміну сторони її правонаступником, про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу дублікату виконавчого документа прийнято до свого провадження та призначено розгляд заяви на 11.09.2023.

01.09.2023 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Київенерго-борг" надійшли доповнення до заяви від 06.06.2023.

Представники стягувача та боржника 11.09.2023 у судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату та час були повідомлені належним чином.

Представник заявника 11.09.2023 у судовому засіданні заяву від 06.06.2023 підтримував та просив її задовольнити.

За результатами розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Київенерго-борг" про заміну сторони її правонаступником, про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу дублікату виконавчого документа, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Таким чином, оскільки виконання рішення суду є невід`ємною стадією процесу правосуддя, то і заміна сторони на цій стадії може відбуватися не інакше, як на підставах та у порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України та Законом України "Про виконавче провадження", який регулює умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Статтею 52 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.

Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав і обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.

Процесуальне правонаступництво виникає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв`язок матеріального і процесуального права, фактично, процесуальне правонаступництво слідує за матеріальним. У кожному конкретному випадку, для вирішення питань можливості правонаступництва, господарському суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

Відповідно до частини 1 статті 334 Господарського процесуального кодексу України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Згідно з частиною 5 статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до усталеної практики Верховного Суду, для вирішення питання можливості правонаступництва необхідним є встановлення фактичних обставин заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником відповідно до норм матеріального права.

Підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.

Підставами для заміни кредитора у зобов`язанні, відповідно до ч. 1-2 ст. 512 ЦК України, є: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 513, ч. 1 ст. 514 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

З доданих до заяви про заміну сторони виконавчого провадження документів, вбачається, що 25.08.2021 відбувся електронний аукціон з продажу майна в процедурі банкрутства Публічного акціонерного товариства "Київенерго", яке змінило найменування на Акціонерне товариство "К.Енерго», порушений господарським судом Донецької області у справі №905/1965/19, права вимоги на дебіторську заборгованість за спожиту теплову енергію та супутні послуги, переможцем якого визнано Товариство з обмеженою відповідальністю «СПОРТСЕРВІС-СТМ» (в подальшому змінено найменування на ТОВ «Київенерго-Борг»), що підтверджується протоколом електронного аукціону №UA-PS-2021-08-10-000016-3.

Згідно з Актом про придбання майна на аукціоні від 30.08.2021, Акціонерне товариство "К.Енерго» передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Київенерго-Борг» прийняло майно, що є предметом продажу на аукціону №UA-PS-2021-08-10-000016-3 по лоту 71, який відбувся 25.08.2021, а саме: право вимоги на дебіторську заборгованість за спожиту теплову енергію та супутні послуги на суму 241 900 394,18 грн. Так, у Додатку №1 до Акту про придбання майна на аукціоні від 30.08.2021 визначено, що право вимоги було продано до контрагента - Житлово-будівельного кооперативу "Приладобудівник-3" за Договором №810316 на суму 223 583 грн. 65 коп.

14.09.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю «СПОРТСЕРВІС-СТМ» на підставі протоколу загальних зборів учасників №1/2021 змінено найменування на ТОВ «КИЇВЕНЕРГО-БОРГ».

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність достатніх підстав для здійснення заміни Акціонерного товариства «К.ЕНЕРГО» на його правонаступника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Київенерго-Борг».

Відповідно до ч. 1 ст. 329 Господарського процесуального кодексу України, у разі пропуску строку для пред`явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

За змістом статті 12 Закону України "Про виконавче провадження", виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

В обґрунтування заяви підприємство зазначає, що 25.08.2021 заявник набув право вимоги до боржника за результатами аукціону електронного аукціону №UA-PS-2021-08-10-000016-3.

На думку нового правонаступника, що обсяг документів на підтвердження права вимоги є величезним, та складається з копій рішень, договорів, листування, різноманітних заявок, довідок, відомостей обліку та інших документів і їх дублікатів за період в декілька років щодо споживачів, об`єкти яких знаходяться в місті Києві та Київській області. Крім того, представник заявника зазнає, що систематизація переданих документів відсутня.

За змістом статті 12 Закону України "Про виконавче провадження", (у редакції, чинній на момент винесення постанови про закінчення виконавчого провадження) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом року, з наступного дня після набрання ними юридичної сили, якщо інше не передбачено законом.

2 червня 2016 року було прийнято Закон України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII у новій редакції, що набрав чинності 5 жовтня 2016 року, яким збільшено строк для пред`явлення виконавчих документів до виконання до трьох років.

Відповідно до пункту 5 Розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження" від 2 червня 2016 року виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Отже, новою редакцією Закону України "Про виконавче провадження" збільшено строк пред`явлення виконавчих документів з одного року до трьох років.

Згідно приписів пункту 1 частини 1 та частини 2 статті 23 Закону України "Про виконавче провадження", строк пред`явлення виконавчого документа до виконання переривається пред`явленням його до виконання. Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

Згідно з ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення 'є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 327 Господарського процесуального кодексу України, виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно з ст. 329 Господарського процесуального кодексу України, у разі пропуску строку для пред`явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, і розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк. Про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання суд постановляє ухвалу.

За змістом ст. 326 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу (справа "Юрій Миколайович Іванов проти України", рішення від 15.10.2009).

Також, у рішенні Європейського суду від 18.05.2004 у справі "Продан проти Молдови" суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантований Європейською конвенцією з прав/ людини, буде ілюзією, якщо правова система держав, які ратифікували Конвенцію, дозволятиме остаточному, обов`язковому судовому рішенню залишатися невиконаним, завдаючи шкоди одній зі сторін.

Відсутність у сторони можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, є втручанням у право сторони на мирне володіння майном, що є порушенням першого пункту статті 1 Першого протоколу Конвенції. Згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують Конвенцію про захист прав і основоположних свобод людини та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Конвенція не гарантує захист теоретичних та ілюзорних прав, а гарантує захист прав конкретних та ефективних ("Артіко проти Італії", рішення від 13.05.1980).

Згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини поняття "майна " охоплює цілу низку інтересів економічного характеру: рухоме і нерухоме майно, матеріальні і нематеріальні права, зокрема, акції, патенти, відшкодування шкоди згідно з рішеннями арбітражу, право на пенсію, право на орендну плату, економічні права, пов`язані з веденням підприємницької діяльності, правомірні очікування щодо певного стану речей у майбутньому (Постанова Європейського Суду у справі "Спорронг і Льонирот проти Швеції" A52 (1982), Постанова Європейського Суду у справі "Беєлер проти Італії " від 05.01.2000)

Також суд наголошує, що згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Зважаючи на те, що стягувач не мав можливості пред`явити виконавчий документ до примусового виконання у межах встановленого строку, суд визнає причини пропуску строку поважними та вважає за можливе його поновити.

Обґрунтовуючи заяву про видачу дублікату ухвали Господарського суду міста Києва від 22.05.2017 про затвердження мирової угоди товариство наголошує на тому, що під час придбання майна (право вимоги на дебіторську заборгованість) на аукціоні Первісним кредитором (АТ «К.ЕНЕРГО») не передано ТОВ «КИЇВЕНЕРГО-БОРГ» вищезазначену ухвалу суду у справі № 910/4983/17, а тому виникла необхідність у зверненні до суду з заявою про видачу дублікату виконавчого документа.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження", виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Відповідно до пункту 19.4 Розділу XI Перехідних положень Господарського процесуального кодексу, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Господарський процесуальний кодекс України не надає права відмовити у задоволенні заяви про видачу дубліката наказу з мотивів її необґрунтованості та не зобов`язує стягувача наводити причини втрати наказу. За встановлення факту невиконання судового рішення видача дубліката наказу не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов`язань, оскільки дублікат наказу має повністю відтворювати втрачений наказ, у тому числі містити й дату його видачі. Натомість відсутність наказу у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 21.03.2019 у справі № 11/477-ПД-08, від 21.01.2019 у справі № 916/215/15-г.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов до висновку про задоволення вимог заявника про видачу дубліката ухвали Господарського суду міста Києва від 22.05.2017 про затвердження мирової угоди.

Керуючись ст.ст. 12, 234, 235, 326, 327, 329, Розділом XI Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Київенерго-борг" задовольнити повністю.

2. Замінити сторону (Стягувача) з Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (код ЄДРПОУ 00131305) на Товариство з обмеженою відповідальністю "Київенерго-борг" (код ЄДРПОУ 32826328) згідно ухвали Господарського суду міста києва від 22.05.2017 в частині стягнення суми залишку основного боргу в розмірі 206 083 (двісті шість тисяч вісімдесят три) грн. 40 коп., трьох відсотків річних в розмірі 4 378 (чотири тисячі триста сімдесят вісім) грн. 43 коп., інфляційної складової боргу в розмірі 14 851 (чотирнадцять тисяч вісімсот п`ятдесят одну) грн. 36 коп., пені у розмірі 18 853 (вісімнадцять тисяч вісімсот п`ятдесят три) 71 грн. коп. за договором №810316, якою затверджено мирову угоду.

3. Поновити пропущений строк для пред явлення ухвали Господарського суду м. Києва від 22.05.2017 року про затвердження мирової угоди № 910/4983/17 до примусового виконання.

4. Видати дублікат ухвали Господарського суду міста Києва від 22.05.2017 року про затвердження мирової годи по справі №910/4983/17, яка відповідає вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження".

5. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано 17.10.2023.

Суддя М.Є. Літвінова