Рішення

від 24.07.2023 по справі 910/6395/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.07.2023Справа № 910/6395/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., за участю секретаря судового засідання Бенчук О.О., розглянув матеріали господарської справи

за позовом Міністерства оборони України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ 2"

про стягнення 5 400 636,60 грн

За участі представників сторін:

від позивача Хмара Ю.О.

від відповідача Кріпченко Ю.В., Ревенчук Д.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Міністерство оборони України (далі - позивач, заявник) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповід альністю "МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ 2" (далі - відповідач) про стягнення 5 400 636,60 грн, а саме: 4 512 564,00 грн попередньої оплати та 888 072,60 грн штрафних санкцій, у т.ч. 129 961,84 грн пені та 758 110,76 грн штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором № 286/2/22/61 від 27.09.2022 в частині поставки товару, обумовленого таким договором, у встановлений строк.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.05.2023 відкрито провадження у справі № 910/6395/23, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено проведення підготовчого засідання на 01.06.2023 о 14:15 год, а також встановлено строки для вчинення учасниками справи процесуальних дій.

Копія вказаної ухвали суду направлена сторонам та отримана позивачем 09.05.2023.

Відповідачу копія ухвали суду направлена за адресою сторони, яка вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проте повернута до суду з довідкою відділення зв`язку від 11.05.2023, в якій причиною невручення поштового відправлення № 0105493279331 вказано "адресат відсутній за вказаною адресою".

Правом на подання відзиву на позов відповідач не скористався.

Ухвалою суду від 01.06.2023, яка занесена до протоколу судового засідання, відкладено підготовче засідання на 15.06.2023.

У підготовче засідання 15.06.2023 представник відповідача не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою суду від 15.06.2023 судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 06.07.2023.

04.07.2023 до суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 06.07.2023, яка занесена до протоколу судового засідання, оголошено перерву в судовому засіданні до 17.07.2023.

Ухвалою суду від 17.07.2023, яка занесена до протоколу судового засідання, оголошено перерву в судовому засіданні до 24.07.2023.

20.07.2023 відповідачем подано клопотання про долучення документів.

Ухвалою суду від 24.07.2023, яка занесена до протоколу судового засідання, суд поновив строк для подання відповідачем документів та долучив подані відповідачем докази до матеріалів справи.

У судовому засіданні 24.07.2023 представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, відповідач посилався на настання форс-мажорних обставин при виконанні умов спірного договору.

Зважаючи на належне повідомлення сторін про розгляд даної справи та наявність в матеріалах справи доказів, достатніх для розгляду даної справи, в судовому засіданні 24.07.2023, судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

27.09.2022 між позивачем (замовник) та відповідачем (постачальник) укладено договір № 286/2/22/61 про постачання продовольчих товарів для державних потреб (за кошти Державного бюджету України), за умовами якого постачальник зобов`язується у 2022 році поставити замовнику продукти харчування та сушені продукти різні (Продуктові набори) Продуктові набори (раціон добових польових наборів продуктів) з ДПНП-Р по 1-ДПНП-Р-14 (далі - товар), а замовник - забезпечити приймання та оплати товару в асортименті, кількості та у строки, встановлені цим договором (п. 1.1 договору).

Ціну договору сторонам погоджено в розмірі 5 415 439,68 грн (п. 3.1 договору).

Розрахунки за товар здійснюються шляхом проведення 100% попередньої оплати (авансу) на весь товар (кожну партію) відповідно до п. 1.2 договору протягом 20 календарних днів з моменту отримання рахунку-фактури (п. 4.1 договору).

Згідно з п. 7.4.4 договору за порушення строків виконання зобов`язання постачальник сплачує замовнику пеню в розмірі 0,1% від вартості товару, з яких пропущено прострочення виконання, за кожен день прострочення. За прострочення понад 30 днів з постачальника додатково стягується штраф в розмірі 7% вказаної вартості.

Відповідно до п. 10.1 останній набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2022, а в частині проведення розрахунків та гарантійного строку - до повного їх завершення.

Додатковою угодою № 1 від 06.10.2022 сторонами внесені зміни до специфікації та зменшено ціну договору, встановлено її в розмірі 5 415 076,80 грн.

Також специфікацією до договору встановлені строки поставки товару та місце поставки.

Як встановлено судом під час розгляду справи, 31.10.2022 відповідачем виставлено позивачу рахунок-фактуру № 3 від 31.10.2022 на суму 5 415 076,80 грн.

На підставі рішення № 34147/з від 19.10.2022 та згідно з вимогами на оплату від 03.11.2022 позивачем проведена попередня оплата товару в розмірі 100% за договором № 286/2/22/61 на суму 5 415 076,80 грн.

Відповідачем відповідно до акту № 236 від 23.12.2022 та видаткової накладної № 412 від 23.12.2022 було поставлено, а позивачем прийнято товар на суму 902 512,80 грн.

Листом № 1-1/1;06.01.23 від 06.01.2023 відповідач звертався до позивача та повідомляв, що у зв`язку з систематичним відключення електроенергії на виробничих потужностях відповідача за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н, смт. Димер, вул. Народна, 56 у період з 20.10.2022 по 06.01.2023 відсутня можливість поставки товару в обумовлені договором з урахуванням специфікації строки. При цьому відповідач не відмовляється від виконання зобов`язань згідно з договором та гарантує поставку товару через п`ятнадцять календарних днів після фактичного постійного отримання електричної енергії.

Крім того, відповідачем до матеріалів справи надано сертифікат Торгово-промислової палати України № 3100-23-0902, виданий 24.02.2023, яким засвідчено факт настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у період з 20.10.2022 по 24.02.2023 (тривають) щодо виконання зобов`язань за договором № 286/2/22/61 від 27.09.2022. Розглядаючи даний спір та вирішуючи його по суті, суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до пояснень представників сторін, станом на момент розгляду даної справи позивач не може прийняти товар, обумовлений договором, оскільки строк дії договору закінчився 31.12.2022.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Враховуючи, що позивачем здійснено попередню оплату товару в розмірі 5 415 076,80 грн, проте відповідачем товар поставлений на суму 902 512,80 грн, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача суми попередньої оплати в розмірі 4 512,564,00 грн (5 415 076,80 грн - 902 512,80 грн) обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача неустойки в розмірі 888 072,60 грн, з яких 129 961,84 грн пеня та 758 110,76 грн штраф.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Як визначено ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

При цьому, в силу ч. 2, 3 вказаної норми штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Як зазначалось вище, сторонами в договорі погоджено, що за порушення строків виконання зобов`язання постачальник сплачує замовнику пеню в розмірі 0,1% від вартості товару, з яких пропущено прострочення виконання, за кожен день прострочення. За прострочення понад 30 днів з постачальника додатково стягується штраф в розмірі 7% вказаної вартості.

Суд дійшов висновку, що у даному випадку настали обставини непереборної сили (обставини форс-мажору), а саме: військова агресія проти України, введення воєнного стану, відключення на території смт Димер електроенергії на виробничих потужностях відповідача (аварійні, стабілізаційні, екстрені тощо), що засвідчено, зокрема, сертифікатом Торгово-промислової палати України № 3100-23-0902, виданим 24.02.2023.

У даному випадку суд вважає за необхідне звернутися до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 26.10.2022 у справі № 905/857/19, такого змісту:

- єдиний належний документ, який підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов`язань - це сертифікат, виданий у порядку та на підставі статті 141 Закону «Про торгово-промислові палати в Україні»;

- разом з цим обставини, які можуть бути кваліфіковані як обставини непереборної сили (форс-мажор), можуть бути підтверджені належними доказами, зокрема висновками експертів, показаннями свідків. Суд також враховує підстави звільнення від доказування - обставини, які визнаються учасниками справи, обставини, визнані судом загальновідомими тощо (стаття 75 ГПК України). Отже, суд визнає наявність форс-мажорних обставин з урахуванням установлених обставин справи та наявних у справі доказів.

Відповідно до статті 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

У силу приписів частини другої статті 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Частиною другою статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» визначено, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо.

Отже, відповідачем належними засобами доказування підтверджено настання форс-мажорних обставин, які (обставини) у даному конкретному випадку (враховуючи, що виготовлення, поставка продуктових наборів та їх зберігання неможливі за відсутності безперебійного або хоча прогнозованого постачання електричної енергії за графіком тощо) призвели до часткового невиконання відповідачем договірних зобов`язань у встановлений договором строк. Судом враховано доводи відповідача про те, що продукцію, замовлену позивачем, після відновлення електропостачання було виготовлено та повідомлено про готовність її поставити. У той же час, як зазначено вище, за твердженням представника позивача, таке прийняття неможливе з огляду на закінчення строку дії договору.

Судом враховано строки постачання товару, погоджені сторонами у договорі та додатках до нього, які охоплюються періодом, протягом якого постачальник перебував під дією форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), що засвідчено сертифікатом Торгово-промислової палати України № 3100-23-0902 від 24.02.2023, у зв`язку з чим відповідач звільняється від відповідальності за порушення зобов`язань.

Таким чином, відсутні підстави для стягнення з відповідача 129 961,84 грн пені та 758 110,76 грн штрафу.

За вказаних обставин, суд позовні вимоги задовольняє в частині стягнення з відповідача суми попередньої оплати. У той же час, в іншій частині позову суд відмовляє.

Судові витрати з урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ 2" (04136, місто Київ, вулиця Маршала Гречко, будинок 13, код 41744450) на користь Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 6, код 00034022) 4 512 564,00 грн (чотири мільйони п`ятсот дванадцять тисяч п`ятсот шістдесят чотири грн 00 коп.) суми сплаченої попередньої оплати, а також 67 688,46 грн (шістдесят п`ять тисяч шістсот вісімдесят вісім грн 46 коп.) судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення підписано 02.08.2023.

Суддя О.Г. Удалова