Рішення

від 01.08.2023 по справі 363/2602/19

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01.08.2023 Справа № 363/2602/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткове)

01 серпня 2023 року Вишгородський районний суд Київської області в складі: головуючого судді Баличевої М.Б., секретаря Редкач М.В., розглянувши відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вишгороді заяву позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вишгородського районного суду Київської області перебувала вищевказана цивільна справа.

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 11.07.2023 року позовні вимоги було задоволено.

19.07.2023 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про стягнення витрат на правничу допомогу, в якому просив: стягнути з ОСОБА_2 на його користь судові витрати в розмірі 20 800,00 грн. Заява обґрунтувала тим що, у зв`язку з розглядом справи позивач поніс судові витрати, про що було до закінчення судових дебатів у справі зроблено відповідну заяву.

Позивач та чого представник в судове засідання не з`явилися, повідомлені належним чином.

Представник відповідача в судове засідання не з`явилася, 31.07.2023 року через канцелярію суду подала клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, в якій просить вказану заяву залишити без розгляду, оскільки подана в порушення встановленого законом строку, також просила проводити розгляд справи за відсутності відповідача та його представника.

Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положення цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про задоволення заяви та ухвалення додаткового рішення по справі з наступних підстав.

Відповідно до ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

Право сторони на відшкодування понесених витрат на оплату послуг адвоката вбачається з рішень Європейського суду з прав людини, практика якого в силу ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»та ч. 4 ст. 10 ЦПК України має використовуватись судами як джерело права, зокрема, п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015 року, п.п. 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна та інші проти України" від 10.12.2009 року, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006 року, п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 року.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові на позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як передбачено ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Таку правову позицію щодо застосування норм права висловив Верховний Суд у постанові від 23 січня 2019 року по справі № 552/2145/16-ц.

На підтвердження понесених витрат, представником позивача надані:

-договір №04-06/2019 від 04.06.2019 року про надання правової (правничої) допомоги, укладений між ОСОБА_1 та АБ «Володимира Власенка»;

-квитанція № 0.0.1372673933.1 від 05.09.2019 року про сплату ОСОБА_1 на користь Власенко В. за надання правової допомоги суми в розмірі 3500,00 грн.;

-Додаткова угода № 3 до договору №04-06/2019 від 04.06.2019 року на загальну вартість робіт (послуг/гонорару) у розмірі 11000,00 грн.;

-квитанція №СЕ58-9Н75-6К23-90АН від 07.12.2021 року про сплату ОСОБА_1 на користь Власенко В. за надання правової допомоги суми в розмірі 8200,00 грн.;

-Додаткова угода № 4 від 10.01.2022 року до Договору про надання правової (правничої) допомоги від 04.06.2019 р. на загальну вартість робіт (послуг/гонорару) у розмірі 4100,00 грн.;

-квитанція від 15.12.2021 р. № 87ЕВ-Р55Х-1М0Х-Х2Т1 про сплату ОСОБА_1 на користь Власенко В. за послуги адвоката суми в розмірі 2500,00 грн.;

-квитанція від 10.01.2022 р. № ВА11-2С4Е-8ММН-ЕЕН2 про сплату ОСОБА_1 на користь Власенко В. за складання відповіді на відзив 28.12.2023 по справі № 363/2602/19 в розмірі 4100,00 грн.;

-квитанція від 02.02.2022 р. № К599-КНА0-593В-КНС4 про сплату ОСОБА_1 на користь Власенко В. за послуги адвоката в розмірі 2500,00 грн.;

-Акт виконаних робіт до Договору № 04-06/2019 від 14.07.2023 р. про надання правової (правничої) допомоги, згідно якої надані наступні послуги: вивчення матеріалів справи, формування правової позиції у справі; складання позовної заяви та направлення її до суду; представництво інтересів Замовника у суді першої інстанції, але не більше ніж у трьох судових засіданнях вартістю послуг 3500,00 грн., складання та направлення до суду (та Відповідачу): 1. Заяви про зменшення позовних вимог (у зв`язку з видачею Замовником розписки від 08.06.2020 р. про отримання від Відповідача 200 300 грн. (в рахунок сплати процентів); 2. Відповіді на відзив Відповідача від 19.11.2021 р. вартістю послуг - 8200,00 грн.; складання та направлення до суду (та Відповідачу) Відповіді на відзив Відповідача від 28.12.2021 р. (на заяву про зменшення позовних вимог) у справі № 363/2602/19 вартістю послуг - 4100,00 грн., представництво інтересів Замовника у суді у судових засіданнях вартістю послуг - 5000,00 грн.;

-Довідкою Адвокатського Бюро Власенка В. № 14-07/2023 від 14.07.2023 р., згідно якої ОСОБА_1 було сплачено на банківський рахунок АБ «Володимира Власенка» грошових коштів на загальну суму 20800,00 грн., а саме: 3500,00-06.06.2019 р., 8200,00 грн. - 07.12.2021 р., 2500,00 грн. - 15.12.2021 р., 4100,00 грн. - 10.01.2022 р., 2500,00 грн. - 02.02.2022 р.

Суд вважає, що заявлений розмір витрат на оплату послуг адвоката у цьому випадку є співмірним із складністю справи та обсягом виконаних робіт (наданих послуг), а також часом, витраченим на виконання цих робіт (послуг).

14.07.2023 року представником позивача засобами поштового зв`язку до суду направлено заяву про ухвалення додаткового рішення, вказана заява надійшла до суду 19.07.2023 року, тобто в межах строку, передбаченою ст. 141 ЦПК України, таким чином вимога представника відповідача щодо залишення вказаної заяви задоволенню не підлягає.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги підлягають задоволенню, у зв`язку з чим, слід стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у сумі 20 800,00 гривень на відшкодування витрат на правничу допомогу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 15, 133, 137, 141, 265, 270 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ :

Заяву адвоката Прохорова Андрія Павловича задовольнити.

Ухвалити додаткове рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 20 800,00 грн.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ).

Відповідач: ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ).

Суддя: М.Б. Баличева