Ухвала

від 19.07.2023 по справі 369/11128/22

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/11128/22

Провадження № 2/369/2217/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.07.2023 м. Київ

Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Ковальчук Л.М., розглянувши матеріали заяви представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Ковриженко О.О. про застосування зустрічного забезпечення позову у цивільній справі за позовом Заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі: Головного управління Держгеокадастру у м.Києві та Київській області, Міністерства розвитку громад та територій України до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про витребування земельних ділянок з незаконного володіння, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2022 року року позивач звернувся до суду з позовом і просить витребувати на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області з незаконного володіння: ОСОБА_5 земельні ділянки площею 0,7072 га з кадастровим номером 3222484405:03:005:5069, площею 0,2411 га з кадастровим номером 3222484405:03:005:5071; ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,9 га з кадастровим номером 3222484405:03:005:5072; ОСОБА_3 земельні ділянки площею 2 ра з кадастровим номером 3222484405:03:005:5064, площею 2 га з кадастровим номером 3222484405:03:005:5067, ОСОБА_4 земельні ділянки площею 2 га з кадастровим номером 3222484405:03:005:5065, площею 2 га з кадастровим номером 3222484405:03:005:5066 та площею 2 га з кадастровим номером 3222484405:03:005:5068, які розташовані на території с. Мила Бучанського району Київської області.

Ухвалою суду від 13.07.2023 року за клопотанням позивача були вжиті заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту тазаборони державнимреєстраторам здійснюватибудь-якіреєстраційні діїв томучислі іреєстрацію (перереєстрацію),пов`язануз відчуженням,зміною,поділом,заставою абоіншого видузміни власниківна земельніділянки:площею 0,7072га зкадастровим номером3222484405:03:005:5069,площею 0,2411газ кадастровимномером 3222484405:03:005:5071,які належать ОСОБА_5 ; площею 0,9 га з кадастровим номером 3222484405:03:005:5072 яка належить ОСОБА_1 ; площею 2 га з кадастровим номером 3222484405:03:005:5064, площею 2 га з кадастровим номером 3222484405:03:005:5067, які належать ОСОБА_3 ; площею 2 га з кадастровим номером 3222484405:03:005:5065, площею 2 га з кадастровим номером 3222484405:03:005:5066, площею 2 га з кадастровим номером 3222484405:03:005:5068 які належать ОСОБА_4 .

Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Ковриженко О.О. звернувся до суду з заявою і просить застосувати зустрічне забезпечення шляхом внесення позивачем на депозитний рахунок суду грошових коштів у сумі 111877,80 грн.

Заяву обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 є добросовісним набувачем, який за відплатним договором набув земельну ділянку загальною площею 0,9000 га, кадастровий номер 3222484405:03:005:5072, цільове призначення: 03.10 для будівництва та обслуговування будівельної ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку), що знаходиться за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р., Дмитрівська сільська рада, с. Мила. Між ОСОБА_1 та ТОВ «ТОВ «Теслапроектбуд» укладено договір підряду № 23/01-22 від 22 січня 2022 року. Предметом вказаного Договору є виконання Підрядником електромонтажних робіт по будівництву трансформаторної підстанції потужністю 400кВА, кабельної лінії 10 кВ та інше обладнання для електропостачання за адресою: с. Мила кадастровий номер 3222484405:03:005:5072, Києво Святошинського району, Київської області. Згідно п.2.1 Договору вартість робіт складає 1 118 778, 00 грн. Для виконання вказаного Договору ОСОБА_1 мав отримати кредит (спрямувати кошти на оплату підрядних робіт) та передати в заставу зазначену земельну ділянку, але внаслідок її арешту через забезпечення позову цього зробити неможливо. У зв`язку із викладеним ОСОБА_1 зупинив виконання договору, чим допустив порушення договірних зобов`язань, що є підставою для стягнення з ОСОБА_1 неустойки. Відповідно до вищевказаного договору (п. 5.3.) у випадку затримки Замовником оплати виконаних робіт, останній сплачує Підряднику пеню в розмірі 0,2 % від суми простроченого платежу за кожний день починаючи з восьмого дня, але не більше 10 % вартості Договору. Відповідно 10 % від вартості Договору складає 111 877, 80 грн. Розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову та невиконання вищевказаного Договору складатиме суму в розмірі 111 877, 80 грн. З метою запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям вищевказаних заходів прав та охоронюваних законом інтересів відповідача ОСОБА_1 доцільно застосувати зустрічне забезпечення в розмірі можливих збитків відповідача 111 877, 80 грн. Таким чином, внесення позивачами вище зазначеної суми буде цілком співмірним із заходами забезпечення позову та розміром збитків, яких зазнає відповідач у зв`язку з забезпеченням позову, оскільки саме такий розмір збитків передбачений за вищевказаним Договором. А тому, з огляду на те, що обраний позивачем спосіб забезпечення суттєво обмежує правомочність власника ОСОБА_1 щодо розпоряджання своїм нерухомим майном на власний розсуд та враховуючи конкретні обставини (відсутність державних будівель на землі), якими обґрунтовуються позовні вимоги, вважаємо за доцільне визначити позивачам розмір зустрічного забезпечення в розмірі 111 877, 80 грн та зобов`язати сплатити позивачів вказану суму на депозитний рахунок суду у десятиденний строк.

Дослідивши матеріали справи, суд не знаходить підстав для задоволення заяви, виходячи з наступного.

Ухвалою суду від 13.07.2023 року в порядку забезпечення позову, з яким позивач звернулася до суду, були вжиті заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту тазаборони державнимреєстраторам здійснюватибудь-якіреєстраційні діїв томучислі іреєстрацію (перереєстрацію),пов`язануз відчуженням,зміною,поділом,заставою абоіншого видузміни власниківна земельніділянки:площею 0,7072га зкадастровим номером3222484405:03:005:5069,площею 0,2411газ кадастровимномером 3222484405:03:005:5071,які належать ОСОБА_5 ; площею 0,9 га з кадастровим номером 3222484405:03:005:5072 яка належить ОСОБА_1 ; площею 2 га з кадастровим номером 3222484405:03:005:5064, площею 2 га з кадастровим номером 3222484405:03:005:5067, які належать ОСОБА_3 ; площею 2 га з кадастровим номером 3222484405:03:005:5065, площею 2 га з кадастровим номером 3222484405:03:005:5066, площею 2 га з кадастровим номером 3222484405:03:005:5068 які належать ОСОБА_4 .

Відповідно до ч.ч.1,2,3,4 ст.154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.

Суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо:

1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або

2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснено шляхом:

1) надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів;

2) вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов`язаних із забезпеченням позову.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з п.1 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

З точки зору ч.1 ст.154 ЦПК України метою зустрічного забезпечення є забезпечення відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову.

Тобто, на відміну від забезпечення позову, метою якого є захист інтересів позивача, зустрічне забезпечення направлено, перш за все, на захист інтересів відповідача.

Реалізація заходів зустрічного забезпечення є правом суду, а не його обов`язком, за виключенням випадків, передбачених ч.3 ст.154 ЦПК України, згідно з якою суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Такої ж позиції дотримується і Верховний Суд, яка викладена в постанові в справі № 753/2380/18-цз від 19 квітня 2019 року, яка, з точки зору ч.4 ст.263 ЦПК України, має враховуватися судом.

За змістом ч.ч.4,5 ст.154 ЦПК України зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснено шляхом: надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів; вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов`язаних із забезпеченням позову.

Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

Предметом спору в справі є витребування земельних ділянок з кадастровими номерами 3222484405:03:005:5069, 3222484405:03:005:5071, 3222484405:03:005:5072, 3222484405:03:005:5064, 3222484405:03:005:50670, 3222484405:03:005:5065, 3222484405:03:005:5066, 3222484405:03:005:5068 на користь Головного управління Держгеокадастру у м.Києві та Київській області, сформованих із земельної ділянки з кадастровим номером 3222484405:03:005:5011.

При постановленні судом ухвали про забезпечення позову за зверненням позивача суд не знайшов підстав для застосування зустрічного забезпечення за ініціативою суду.

В обґрунтування необхідності застосування зустрічного забезпечення позову шляхом зобов`язання позивача внесення коштів на депозитний рахунок суду, представник відповідача зазначає, що внесення позивачем зазначеної суми може гарантувати відшкодування відповідачу шкоди, заподіяної внаслідок обтяження його майна до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно дост. 81 ЦПК Україникожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування (ч. 1ст. 77 ЦПК України).

Разом з тим, представником відповідача належним чином не обґрунтовано необхідності застосування зустрічного забезпечення позову, оскільки саме по собі вжиття заходів забезпечення позову не свідчить про те, що майновий стан позивача чи його інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Обраний судом вид забезпечення позову не впливає на майновий стан відповідача як власника майна та не призводить до понесення додаткових витрат внаслідок його застосування. Докази завдання відповідачу збитків, спричинених забезпеченням позову, відсутні.

Наслідком такої дії як арешт є накладення заборони на відчуження нерухомого майна. Це тимчасовий захід, який триває до визначення подальшої долі майна, щодо якого є спір. Таким чином, накладення заборони на відчуження нерухомого майна, як спосіб забезпечення, не порушує права власності нинішнього власника спірного майна.

Таким чином, підстав для обов`язкового застосування заходів зустрічного забезпечення, передбачених ч. 3ст. 154 ЦПК України, судом не здобуто.

Враховуючи предмет позову, захід забезпечення позову, що був вжитий ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13.07.2023 року, недоведеність необхідності застосування зустрічного забезпечення позову, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання представника відповідача про зустрічне забезпечення.

Керуючись ст. ст.149, 150, 154 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Ковриженко О.О. про застосування зустрічного забезпечення позову у цивільній справі за позовом Заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі: Головного управління Держгеокадастру у м.Києві та Київській області, Міністерства розвитку громад та територій України до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про витребування земельних ділянок з незаконного володіння, - відмовити.

Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

СУДДЯ Л.М.КОВАЛЬЧУК