Рішення

від 03.08.2023 по справі 756/4678/23

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03.08.2023 Справа № 756/4678/23

Унікальний номер судової справи 756/4678/23

Номер провадження 2/756/2997/23

РІШЕННЯ

Іменем України

31 липня 2023 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Луценка О.М.,

за участю секретаря судового засідання Галелюк Т.О.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Левченка К.М. ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Правова група «Домінанта»</a>, третя особа: ОСОБА_4 , про стягнення безпідставно набутих коштів,

УСТАНОВИВ:

12.04.2023 позивач ОСОБА_3 через свого представника - адвоката Нагалку Я.Я. звернувся до суду із зазначеним позовом.

Просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з ТОВ «Правова група «Домінанта» на користь ОСОБА_3 безпідставно набуті кошти в розмірі 4 050 000,00 грн, 3% річних у розмірі 130 154,79 грн та інфляційні втрати в розмірі 1 006 927,27 грн.

В обгрунтування вимог позову вказує, що 06.02.2017 між ТОВ «Правова група «Домінанта» (виконавець) та ОСОБА_4 (замовник-1), та ОСОБА_3 (замовник-2) укладено договір №06-02-17-1 про надання юридичних послуг та правової допомоги. На виконання п. 5.1 Договору позивачем було сплачено виконавцю 4 050 000,00 грн готівкою, а відповідачем було надано позивачу квитанцію до прибуткового касового ордеру на вказану суму. У зв`язку з невиконанням відповідачем умов договору позивачем та третьою особою 22.09.2021 направлено на поштові адреси відповідача письмове повідомлення про припинення надання послуг з 11.12.2021 та повернення грошових коштів, сплачених по вказаному договору. Листом від 08.11.2021 відповідач надав відповідь та запропонував, серед іншого, прибути за адресою: м. Київ, вул. Воздвиженська, 10-Б, офіс 17 . Додатковою заявою від 01.12.2021 до письмового повідомлення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , яке направлено на поштові адреси відповідача, повторно повідомлено відповідача про припинення надання послуг за договором №06-02-17-1 від 06.02.2017 з 01.03.2022 та додатково запропоновано повернути грошові кошти отримані авансом по вказаному договору. У відповідь на зазначену додаткову заяву до повідомлення відповідач повідомив, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вже скористатись своїм правом на одностороннє розірвання договору, про що повідомили листом від 21.09.201 та вчергове запропонували прибути за адресою м. Київ, вул. Воздвиженьска, 10-Б, офіс 17 . Разом з тим, після розірвання договору на вимогу позивача та третьої особи відповідач так і не повернув сплачені кошти в загальному розмірі 4 050 000,00 грн.

Окрім того, представник позивача зауважує, що з метою недопущення безпідставного посилання відповідача на недоліки квитанції до прибуткового касового ордера, а саме відсутності прізвища, ім`я т по батькові особи, яка отримала кошти та видала вказану квитанцію, позивач звернувся до Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України для проведення судово-почеркознавчої експертизи документів. Висновком експерта №22-4517 від 23.12.2022 встановлено, що досліджуваний підпис у наданому н експертизі документі - квитанції до прибуткового касового ордера б/н від б/д про прийняття від ОСОБА_3 «підстава: оплата за юридичні послуги згідно договору №06-02-17-1 від 06.02.2017р.» суми 4 050 000 (чотири мільйони п`ятдесят тисяч грн.) «Типова форма № КО-1, розміщений в графі «Головний бухгалтер» (прізвище, підпис, ініціали), виконаний ОСОБА_5 . Висновком експерта №22-4817 від 23.12.2022 встановлено, що відбитки печатки «Правова група «Домінанта» Ідентифікаційний код 37949430», які розміщені у наданих на експертизу документах: договорі про надання юридичних послуг та правової допомоги №06-02-17-1 від 06.02.2017, укладений між ТОВ «Правова група «Домінанта» та ОСОБА_4 і ОСОБА_6 ; квитанції прибуткового касового ордера (Типова форма №КО-1) б/н та дати на суму 4 050 000 грн, нанесено однією і тією самою печаткою «Правова група «Домінанта» Ідентифікаційний код 37949430».

На переконання позивача вищенаведені висновки експертів підтверджують факт передачі ОСОБА_3 н відповідно отримання ОСОБА_5 (директором ТОВ «Правова група «Домінанта») грошових коштів в розмірі 4 050 000,00 грн за договором №06-02-17-1 від 06.02.2017 про надання юридичних послуг та правової допомоги згідно квитанції до прибуткового касового ордера. У зв`язку з неповерненням ТОВ «ПГ «Домінанта» безпідставно набутих коштів в загальному розмірі 4 050 000 грн, позивач був змушений звернутися до суду за захистом своїх прав.

Окрім того, представник позивача вказує, що за безпідставне користування коштами позивача відповідач також має сплатити інфляційні втрати у розмірі 1 006 927,27 грн та 3% річних у сумі 130 154,79 грн.

Ухвалою суду від 19.04.2023 у справі відкрито загальне позовне провадження.

Ухвалою суду від 27.04.2023 застосовано заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти відповідача.

Ухвалою суду від 09.05.2023 постановлено скасувати заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою суду від 27.04.2023.

15.05.2023 на адресу суду від представника відповідача - адвоката Левченка К.М. надійшов відзив на позовну заяву. Просить відмовити у задоволенні позову з огляду на те, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими. Так, дійсно між позивачем, третьою особою та відповідачем було укладено договір про надання юридичних послуг та правової допомоги. За вказаним договором обом замовникам надавались юридичні послуги та правова допомога з приводу стягнення заборгованості з ОСОБА_7 та з КС «Перше кредитне товариство» на користь ОСОБА_4 . На виконання зазначеного договору відповідачем протягом тривалого часу надавався цілий комплекс послуг. За твердженням представника відповідача договір дійсно укладався, однак, квитанція до прибуткового касового ордеру ніколи не оформлювалась. Зазначена у квитанції сума коштів ніколи не надходила та не отримувалась відповідачем. Відповідач взагалі не має права видавати квитанцію до прибуткового касового ордера. Відповідно до листа Головного управління ДПС у м. Києві за №62193/6/26-15-12-03-06 від 27.10.2022 відомості щодо зареєстрованих реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій, книг обліку розрахункових операцій ТОВ «Правова група «Домінанта» відсутні. Отже, за відповідачем не зареєстровані визначені контролюючими органами програми чи системи, які б надавали можливість відповідачу проводити операції з готівкою. У відповідача технічно була відсутня можливість проводити готівкові розрахунки. У самому договорі сторони чітко передбачили, визначили та закріпили, що розрахунки проводяться виключно в безготівковій формі. Окрім того, позивач був позбавлений законної можливості передавати готівкою суму коштів вказану у квитанції до прибуткового касового ордера. Вищевказане свідчить про фіктивність квитанції до прибуткового касового ордера, про яку йдеться в матеріалах позовної заяви та безпідставність тверджень позивача в цілому.

09.06.2023 від представника позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву. Просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Представник позивача вказував на те, що висновки експертів повністю спростовують доводи відповідача стосовно того, що відповідач ніколи не оформлював та не видавав квитанцію до прибуткового касового ордеру, яка підтверджує факт передачі ОСОБА_3 відповідачу авансу в розмірі 4 050 000 грн, та не отримував від позивача коштів у вказаному розмірі. Та обставина, що відповідач згідно податкового законодавства України начебто не має права здійснювати розрахунки готівкою, у відповідача відсутній зареєстрований реєстр розрахункових операцій та інші програми, які надають можливість працювати з готівкою, жодним чином не спростовують факт фізичного отримання директором ТОВ «ПГ «Домінанта» ОСОБА_5 від ОСОБА_3 грошових коштів у розмірі 4 050 000 грн в кості авансу за договором №06-02-17-1 від 06.02.2017.

23.06.2023 від представника відповідача на адресу суду надійшли заперечення на відповідь на відзив. Представник відповідача вказував на те, що обидва висновки експерта не підтверджують факту передачі позивачем грошових коштів відповідачу. Враховуючи те, що стороною позивача не доведено факт отримання відповідачем грошових коштів, то у задоволенні позову слід відмовити.

Ухвалою суду від 24.07.2023 постановлено задовольнити клопотання сторони відповідача про витребування оригіналу квитанції до прибуткового касового ордеру.

Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні вимоги позову підтримав, просив задовольнити з підстав, викладених у позові та відповіді на відзив. Окрім того, на виконання ухвали суду представником позивача було надано для огляду судом оригіналу квитанції до прибуткового касового ордеру про сплату ОСОБА_3 на користь відповідача 4 050 000,00 грн.

Представник відповідача Левченко К.М. у судовому засіданні вимоги позову не визнав, просив відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві на позов та запереченнях на відповідь на відзив.

Третя особа, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце судового розгляду справи по суті, у судове засідання не з`явилась.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Позивач ОСОБА_3 звертаючись з позовом до ТОВ «ПГ «Домінанта» про стягнення безпідставно набутих коштів стверджував, що ним було сплачено на корить відповідача 4 050 000,00 грн в якості оплати послуг згідно договору про надання юридичних послуг та правової допомоги від 06.02.2017.

Відповідачем не заперечувався факт укладення між сторонами договору про надання юридичних послуг та правової допомоги, однак заперечувався факт отримання грошових коштів у розмірі 4 050 000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

06.02.2017 між ТОВ «ПГ «Домінанта» (виконавець) та ОСОБА_4 (замовник-1), ОСОБА_3 (замовник-2) укладено договір №06-02-17-1 про надання юридичних послуг та правової допомоги (далі - Договір) (т.1, а.с. 54-62).

Відповідно до розділу 2 Договору (Предмет договору) сторони погоди, що виконавець за дорученням замовників надає останнім юридичні послуги та правову допомогу з приводу стягнення заборгованості з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_4 , з приводу стягнення заборгованості з КС «Перше Кредитне Товариство» на користь ОСОБА_4 , а замовники зобов`язуються оплачувати надані послуги на умовах, передбачених договором.

Отже, судом встановлено, що між сторонами існувала домовленість про надання юридичних послуг та правової допомоги ТОВ «ПГ «Домінанта» ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .

Окрім того, відповідно до квитанції до прибуткового касового ордера вбачається, що ОСОБА_3 сплатив на користь ТОВ «ПГ «Домінанта» 4 050 000,00 грн; підстава: оплата за юридичні послуги згідно договору №06-02-17-1 від 06.02.2017 (т. 1, а.с. 63).

Оригінал зазначеної квитанції до прибуткового касового ордера було оглянуто судом у судовому засіданні, призначеному на 31.07.2023.

На підтвердження доводів сторони позивача про оригінальність квитанції до прибуткового касового ордера до позовної заяви було долучено два висновки експерта Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Відповідно до висновку експерта Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз №22-4517 судово-почеркознавчої експертизи від 23.12.2022, який складено за результатами проведеного експертного дослідження Сакалюк Вітою Русланівно , встановлено, що досліджуваний підпис у наданому н експертизі документі - квитанції до прибуткового касового ордера б/н від б/д про прийняття від ОСОБА_3 «підстава: оплата за юридичні послуги згідно договору №06-02-17-1 від 06.02.2017р.» суми 4 050 000 (чотири мільйони п`ятдесят тисяч грн.) «Типова форма № КО-1, розміщений в графі «Головний бухгалтер» (прізвище, підпис, ініціали), виконаний ОСОБА_5 (т. 1, а.с. 92-101).

Експерт Віта Сакалюк попереджена про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України за надання завідомо неправдивого висновку №22-4517, про що свідчить відповідна розписка (т. 1, а.с. 102).

Висновком експерта Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз №22-4817 судово-технічної експертизи від 23.12.2022, який складено за результатами проведеного експертного дослідження Бурдейною Олександрою Георгіївною , встановлено, що відбитки печатки «Правова група «Домінанта» Ідентифікаційний код 37949430», які розміщені у наданих на експертизу документах: договорі про надання юридичних послуг та правової допомоги №06-02-17-1 від 06.02.2017, укладений між ТОВ «Правова група «Домінанта» та ОСОБА_4 і ОСОБА_6 ; квитанції прибуткового касового ордера (Типова форма №КО-1) б/н та дати на суму 4 050 000 грн, нанесено однією і тією самою печаткою «Правова група «Домінанта» Ідентифікаційний код 37949430» (т. 1, а.с. 105-116).

Експерт Олександра Бурдейна попереджена про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України за надання завідомо неправдивого висновку №22-4817, про що свідчить відповідна розписка (т. 1, а.с. 117).

Представник відповідача заперечував щодо оригінальності квитанції до прибуткового касового ордеру, при цьому вказував, що висновки експертів жодним чином не підтверджують факт передачі позивачем грошових коштів відповідачу.

Однак, стороною відповідача не було заявлено в ході розгляду справи у суді про призначення судової почеркознавчої та/або інших судових експертиз з метою спростування доводів позивача щодо оригінальності квитанції до прибуткового касового ордеру.

Так само, стороною відповідача не надано жодних доказів на спростування доводів сторони позивача щодо передачі грошових коштів на виконання умов договору.

Отже, суд визнає квитанцію до прибуткового касового ордера, відповідно до якого ОСОБА_3 сплатив на користь ТОВ «ПГ «Домінанта» 4 050 000,00 грн; підстава: оплата за юридичні послуги згідно договору №06-02-17-1 від 06.02.2017, належним, допустимим та достовірним доказом.

Так, адвокат Ковальчук Р.М., який діяв в інтересах ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , направляв на адресу відповідача 16.07.2021 адвокатський запит, де просив надати інформацію та копії підтверджуючих документів, а саме: стосовно ходу виконання договору про надання послуг щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_4 та стягнення заборгованості з КС «Перше Кредитне Товариство» на користь ОСОБА_4 ; вартості та об`єму наданих послуг по договору станом на сьогоднішній день (т. 1, а.с. 64-65).

09.08.2021 та 27.10.2021 на адресу відповідача адвокатом Ковальчуком Р.М. були направлені аналогічні адвокатські запити (т. 1, а.с. 66-69).

Відповідач своїм листом від 03.11.2021 №1/03-11-21 повідомив адвоката Ковальчука Р.М. про те, що враховуючи всі обставини справи та направлення попередніх листів з їхнього боку є об`єктивна та очевидна необхідність впевнитись у реальності намірів клієнта та дійсності наданих ними повноважень, підписі, тощо. Протягом тривалого часу жоден із замовників не виходить на особистий контакт, що позбавляє можливості встановити дійсність їхніх намірів, як клієнтів компанії. Враховуючи ту обставину, що умовами Договору як виконавець має відповідні зобов`язання щодо збереження конфіденційної інформації, в т.ч. і після припинення його дії. Оскільки відповідач не має письмової згоди від жодного з замовників на розголошення відомостей, що становлять конфіденційну інформацію про хід справи та виконання умов договору, відтак відсутні будь-які правові підстави щодо розголошення зазначеної інформації, що в свою чергу позбавляє відповідача права, не порушуючи взятих на себе зобов`язань, надати запитувану інформацію (т. 1, а.с. 70-71).

Позивачем ОСОБА_3 спільно з третьою особою ОСОБА_4 на адресу відповідача ТОВ «ПГ «Домінанта» було направлено лист, де, серед іншого, повідомили про припинення надання послуг за договором з 11 грудня 2021 року. Також просили повернути кошти, отримані виконавцем в якості авансу по договору за мінусом вартості наданих послуг за період його виконання (т. 1, а.с. 72-73).

У свою чергу, 08.11.2021 відповідачем на адресу позивача та третьої особи було надіслано лист, де повідомили, що у разі якщо цей лист-повідомлення був дійсно підготовлений та надісланий вами або від вашого імені за дорученням, тоді з метою прискорення надання/отримання відповіді просили безпосередньо зв`язатися з особами, які були закріплені за виконанням зазначеного договору та запропоновано особисто прибути за адресою: м. Київ, вул. Воздвиженська, буд. 10Б, оф. 17 об 11.00 год. 12 листопада 2021 року для з`ясування та вирішення поставлених питань (т. 1, а.с. 80-81).

01.12.2021 позивачем ОСОБА_3 спільно з третьою особою ОСОБА_4 на адресу відповідача ТОВ «ПГ «Домінанта» направлено додаткову заяву до письмового повідомлення від 21.09.2021 про розірвання договору №06-02-17-1 про надання юридичних послуг та правової допомоги від 06.02.2017. Даною заявою повідомили відповідача про те, що договір в цілому вважається припиненим з 01.03.2022. У зв`язку з тим, що договір вважається припиненим з 01.03.2022 на підставі Розділу 4 Договору просили: повернути авансовий платіж у розмірі 4 050 000,00 грн у семиденний строк з моменту розірвання договору, а саме з 01.03.2022 до 09.03.2022 включно на підставі ч. 2 ст. 530 ЦК України; у разі незгоди з вищевказаною сумою авансового платежу, який підлягає поверненню, до 01.03.2022 провести звірку взаєморозрахунків по договору. У разі відмови від проведення звірки до 01.03.2022 вважатиметься, що виконавець згоден з розрахунком суми невикористаного платежу, який проведений замовником; на підставі п. 1.8. Договору повернути замовнику-1 протягом 7 робочих днів з дня отримання цієї вимоги всі оригінали документів, які були надані виконавцю на виконання предмету договору та згідно п. 10.6 Договору протягом 7 робочих днів з моменту розірвання договором, а саме з 01.03.2022 по 12.03.2022 включно повернути замовнику-1 всі документи, які були передані замовниками на підставі умов договору (т. 1, а.с. 82-83).

31.12.2021 відповідачем направлено на адресу третьої особи та позивача лист у відповідь на додаткову заяву до письмового повідомлення від 21.09.2021 про розірвання договору №06-02-17-1 від 06.02.2017 про надання юридичних послуг та правової допомоги. Так, відповідач зазначає у листі про те, 21.09.2021 замовники вже скористалися своїм право на одностороннє розірвання Договору, про що повідомили компанію відповідним листом. У свою чергу, листами та особистими повідомленням неодноразово інформували про статус зазначеного договору та стан розрахунку. З урахуванням вказаного, а також беручи до уваги той факт, що протягом тривалого часу жоден із замовників не виходить на особистий контакт, у замовників наявна значна непогашена заборгованість перед виконавцем за наданими в рамках Договору послугами, на адресу компанії надходять листи, зміст яких грубо суперечить один одному, з посиланням на сумнівні документи, відтак вищевказані листи-повідомлення та додаткові заяви викликають ряд сумнівів щодо їх оригінальності та належності підписів під ним особам, від імені яких вони зроблені. Також, відповідач зауважує, що неодноразово замовники були запрошені на очну зустріч (в тому числі письмово), яка з їхнього боку була проігнорована. Враховуючи той факт, що за результатами надання/отримання послуг в рамках договору про надання юридичних послуг та правової допомоги є невирішені питання, в тому числі і щодо оплати за надані послуги, вкотре було запропоновано провести зустріч, в тому числі і на предмет звірки щодо оплати наданих послуг та оформлення відповідних документів. Зі свого боку готові провести таку зустріч у запропонований ними період до 01.03.2022. Зі свого боку запросили змовників на зустріч 25.02.2022 об 11.00 год. за адресою: м. Київ, вул. Воздвиженська, буд. 10Б, оф. 17 (т. 1, а.с. 91-92).

Позивач звертаючись до суду з вказаним позовом, посилався на те, що кошти сплачені ним на рахунок відповідача в розмірі 4 050 000,00 грн були сплачені за юридичні послуги, однак, відповідачем не було виконано жодних робіт. Окрім того, позивач вказував на те, що договір від 06.02.2017 було припинено (розірвано) в односторонньому порядку з 01.03.2022.

За загальним поняттям договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків . Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору (ст.626 ЦК України).

Згідно положень ст. 627, 628 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У відповідності до положень статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом в ході розгляду справи встановлено, що між сторонами виникли та існували на момент здійснення позивачем оплати відповідачу в розмірі 4 050 000,00 грн договірні відносини щодо надання юридичних послуг, що підтверджується договором та квитанцією до прибуткового касового ордера про сплату позивачем на рахунок відповідача за надання вказаних послуг.

Жодних доказів на спростування вказаних обставин сторонами не надано.

Також суд зазначає, що відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Так, звертаючись із позовом представник позивача вказував, що правова підстава набуття відповідачем грошових коштів відпала у зв`язку з тим, що договір був припинений (розірваний).

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення та його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.

Сутність зобов`язання із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави полягає у вилученні в особи - набувача частини її майна, що набуте поза межами правової підстави, у випадку, якщо правова підстава переходу відпала згодом, або взагалі без неї - якщо майновий перехід не ґрунтувався на правовій підставі від самого початку правовідношення, та передання майна тій особі - потерпілому, яка має належний правовий титул на нього.

Системний аналіз положень ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11, ч. 1 ст. 177, ч. 1 ст. 202, ч.ч. 1,2 ст. 205, ч. 1 ст. 207, ч. 1 ст. 1212 ЦК України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою для набуття майна (отримання грошей).

Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в не заборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов`язків, зокрема внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені в ч.2 ст.11 ЦК.

Загальна умова ч. 1 ст.1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення в зобов`язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї норми тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним.

Окрім того, якщо ж зобов`язання не припиняється з підстав, передбачених статтями 11, 600, 601, 604 - 607, 609 ЦК України, до моменту його виконання, таке виконання має правові підстави (підстави, за яких виникло це зобов`язання).

Згідно з ч. 1 ст. 604 ЦК України зобов`язання припиняється за домовленістю сторін.

Відповідно до розділу 4 Договору замовники мають право, зокрема, припинити надання послуг за цим договором та/або цей договір в цілому в будь-який час шляхом надання виконавцю письмового повідомлення про таке припинення за 60 робочих днів до бажаної дати розірвання договору та/або припинення надання послуг. В такому разі платник повинен здійснити оплату відповідно до статті 5 даного Договору за фактично надані виконавцем послуги.

Судом встановлено, що позивач разом з третьою особою зверталися до відповідача з письмовим повідомленням про припинення надання послуг за договором з 11 грудня 2021 року, а також 01.12.2021 з додатковою заявою до письмового повідомлення від 21.09.2021 про розірвання договору.

Відповідач у свою чергу листом від 31.12.2021 підтвердив, що замовники скористалися своїм правом на одностороннє розірвання Договору.

Отже, судом встановлено, що між сторонами існували договірні відносини протягом більше ніж 4-х років, в тому числі на момент здійснення позивачем оплати відповідачу в розмірі 4 050 000,00 грн.

З матеріалів справи також убачається, що стороною позивача були проігноровані пропозиції відповідача щодо проведення звірки щодо оплати наданих послуг та оформлення відповідних документів.

Позивачем не надано до суду будь-яких належних та достатніх доказів того, що набуття відповідачем грошових коштів в розмірі 4 050 000,00 грн відбулось без достатньої правової підстави та/або того, що така підстава згодом відпала.

Отже, позивачем не доведено того, що правова підстава набуття відповідачем грошових коштів за договором відпала у зв`язку з розірвання договору, то підстав для застосування до спірних правовідносин положень ст. 1212 ЦК України немає.

Окрім того, згідно правового висновку, який викладено Верховним Судом України у постанові від 24 вересня 2014 року у справі № 6-122цс14, відповідно до змісту статті 1212 ЦК України зазначена норма закону застосовується лише в тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуто з допомогою інших, спеціальних способів захисту.

Зокрема, у разі виникнення спору щодо набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень частини першої статті 1212 ЦК України, у тому числі й щодо зобов`язання повернути майно потерпілому.

За змістом положень частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частини першої статті 177, частини першої статті 202, частини першої статті 1212 ЦК України договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).

Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в незаборонений цивільним законодавством спосіб, зокрема, внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною другою статті 11 ЦК України.

Отже, оскільки відносини, які склалися між сторонами, є договірними, то позивачем помилково застосовано до них ст. 1212 ЦК України.

Суд також враховує , що у відповідності до п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є: справедливість, добросовісність та розумність.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17 (провадження № 61-22315сво18) зазначено, що: "добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них". Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала (частина перша статті 1212 ЦК України). Тлумачення вказаних норм свідчить, що при визначенні того чи підлягають безпідставно набуті грошові кошти потерпілій особі слід враховувати, що акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад, зокрема, добросовісності. Безпідставно набуті грошові кошти не підлягають поверненню якщо потерпіла особа знає, що в неї відсутнє зобов`язання (відсутній обов`язок) для сплати коштів, проте здійснює таку сплату, тому що вказана особа поводиться суперечливо, якщо згодом вимагає повернення сплачених коштів.

При цьому, суд зауважує, що позивач звертаючись до суду із зазначеним позовом, знав про те, що договір був чинний протягом тривалого часу, а саме з 06.02.2017 по 11.12.2021, при цьому, не зазначає про обсяг та вартість наданих відповідачем послуг, просить стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти, які були сплачені ним на виконання договору.

Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості є однією із основних засад судочинства (пункт 3 частина перша статті 129 Конституції України).

За змістом статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Процесуальний закон містить вимоги до доказів, на підставі яких суд встановлює обставини справи, а саме: докази повинні бути належними (стаття 77 ЦПК), допустимими (стаття 78 ЦПК), достовірними (стаття 79 ЦПК), а у своїй сукупності - достатніми (стаття 80 ЦПК ).

За змістом статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують у державах-учасницях з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд обов`язок щодо обґрунтування, який випливає зі статті 6 Конвенції, може бути вирішене тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України» (заява № 63566/00, § 23).

Отже, виходячи з встановлених в судовому засіданні обставин справи, а також діючого матеріального закону, з урахуванням загальних засад цивільного судочинства, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено підстав для стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів у розмірі 4 050 000,00 грн.

З огляду на те, що суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову про стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів у розмірі 4 050 000,00 грн як безпідставно набутих, то похідні вимоги про стягнення інфляційних втрат та 3% річних відповідно до ст. 625 ЦК України також задоволенню не підлягають

Інші докази наявні в матеріалах справи висновків суду не спростовують.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд приймає до уваги те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, у зв`язку з чим за рахунок відповідача не відшкодовуються.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 12, 13, 77, 78, 79, 80, 81, 133, 137, 141, 258, 259, 265, 273, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 (адреса проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Правова група «Домінанта»</a> (адреса місцезнаходження: 04210, м. Київ, просп. Героїв Сталінграда, 41, кв. 147; код ЄДРПОУ 37949430), третя особа: ОСОБА_4 (адреса проживання: АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_2 ), про стягнення безпідставно набутих коштів - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання повного рішення - 03.08.2023.

Суддя Олександр ЛУЦЕНКО