Рішення

від 27.07.2023 по справі 508/178/21

МИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 508/178/21

Номер провадження 2/508/4/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2023 року смт. Миколаївка

Миколаївський районний суд Одеської області

в складі: головуючого судді - Банташ Д.С.,

за участю: секретаря с/з - Мазарак Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Миколаївка Березівського району Одеської області в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання державного акту на право приватної власності на землю недійсним, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Миколаївська селищна рада Березівського району Одеської області,

встановив:

Адвокат Хомиця Світлана Олександрівна в інтересах ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 про визнання державного акту на право приватної власності на землю недійсним. Змінивши предмет позову, остаточно наполягала на визнанні недійсним державного акту на право приватної власності на землю від 01.04.1993 року, зареєстрованого в книзі реєстрації державних актів на право приватної власності на землю за № 138, виданий на підставі рішення ХІІІ сесії 21 скликання Миколаївської селищної ради народних депутатів від 23.03.1993 року на ім`я ОСОБА_2 , у зв`язку із припиненням права власності на землю ОСОБА_2 відповідно до рішення Миколаївської селищної ради ХХІІІ скликання від 23.09.1998 року «Про припинення права користування землею головою селянського (фермерського) господарства», у зв`язку із добровільною відмовою від землі ОСОБА_2 .

Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням ХІІІ сесії 21 скликання Миколаївської селищної ради народних депутатів від 23.03.1993 року було передано у приватну власність відповідача земельну ділянку площею 8,21 га для організації селянського (фермерського) господарства, та видано державний акт на право приватної власності на землю від 01.04.1993, зареєстрований в Книзі реєстрації державних актів на право приватної власності на землю за № 138.

Рішенням Миколаївської селищної ради ХХІІІ скликання від 23.09.1998 року «Про припинення права користування землею головою селянського (фермерського) господарства», задоволено прохання голови селянського (фермерського) господарства ОСОБА_2 і припинено право користування земельною ділянкою загальною площею 21,21 га, в тому числі приватна власність 8,21 га та постійне користування 13,00 га. Відповідно до п. 2 рішення Миколаївської селищної ради XXIII скликання від 23.09.1998 року, вилучену у Відповідача земельну ділянку загальною площею 21.21 га переведено до земель запасу Миколаївської селищної ради.

Рішенням Миколаївської селищної ради ІІІ сесії ХХІІІ скликання від 23.09.1998 р. було надано згоду на виділення земельної ділянки позивачу площею 21,21 га ріллі - із них 8,21 га у приватну власність і 13,00 га постійне користування із земель запасу, розташованих на території Миколаївської селищної ради.

Рішенням Миколаївської районної ради народних депутатів Одеської області VI сесії ХХІІІ скликання від 30.06.1999 року, затверджено проект відводу земельної ділянки загальною площею 21,21 га ріллі в тому числі 8,21 га в приватну власність та 13,00 га в постійне користування ОСОБА_1 для ведення селянського (фермерського) господарства та вирішено видати державний акт на право приватної власності і постійного користування землею.

На підставі рішення VI сесії XXIII скликання Миколаївської районної Ради народних депутатів Миколаївського району Одеської області від 30.06.1999 року № 54 громадянину ОСОБА_1 передано у приватну власність земельну ділянку площею 8,21 га, в межах згідно з планом, для ведення селянського (фермерського) господарства, про що складено державний акт, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 58 від 16.09.1999 р.

З того часу позивач добросовісно користувався належною йому на праві приватної власності земельною ділянкою для ведення фермерського господарства «СЕРПАНОК» (код ЄДРПОУ 26470737).

Проте відповідач, маючи у наявності оригінал державного акту на право приватної власності на землю від 01.04.1993, зареєстрованого в Книзі реєстрації державних актів на право приватної власності на землю за № 138, здійснив державну реєстрацію земельної ділянки за собою (кадастровий номер земельної ділянки 5123555100:01:001:0351, місцезнаходження: Одеська область, Миколаївський район, Миколаївська селищна рада (за межами населеного пункту, власник - ОСОБА_2 ).

Вищевказані дії відповідача порушують право позивача як землевласника, адже на даний час він позбавлений права вільно користуватися та розпоряджатися своєю земельною ділянкою, обробляти її, отримувати від діяльності фермерського господарства дохід тощо, що і змусило звернутися до суду з відповідною заявою. (т. 1 а.с. 45-50)

Положеннями ст. 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

02 червня 2023 року від представника відповідача ОСОБА_2 , адвоката Павлової Г.М., подано до суду відзив на позов, за змістом відзиву відповідач висловив свої заперечення проти позову. Просила у позовних вимогах відмовити у повному обсязі, посилаючись на те, що з 01 квітня 1993 року відповідач є власником земельної ділянки з кадастровим номером 5123555100:01:001:0351, площею 8,17 га, яка розташована за адресою: Одеська область, Миколаївський район, Миколаївська селищна рада (за межами населеного пункту) на підставі Державного акту від 01.04.1993 року, по теперішній час. Миколаївська селищна рада, приймаючи рішення від 23.09.1998 року не дотрималась порядку припинення права власності на землю, права користування земельною ділянкою, передбачених статтями 27-29 ЗК України. Рішення ІІІ сесії ХХІІІ скликання Миколаївської селищної ради від 23.09.1998 року «Про припинення права користування землею головою селянського (фермерського) господарства» є ненормативним актом, передбачає конкретні приписи, звернені до окремого суб`єкта, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпує свою дію. Додатково зазначала, що ОСОБА_1 не належить право вимоги по пред`явленому в суді позову і він не є суб`єктом, який має право на звернення з позовними вимогами про визнання державного акту на право приватної власності на землю від 01.04.1993 р. відповідно до рішення ІІІ сесії ХХІІІ скликання Миколаївської селищної ради від 23.09.1993 року «Про припинення права користування землею головою селянського (фермерського) господарства» у зв`язку із добровільною відмовою від землі ОСОБА_2 ». (т. 1 а.с. 71-74)

Позивачем і його представником відповіді на відзив до суду не подано.

Рух справи в суді

У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.03.2021 року, зазначена справа передана до провадження судді Миколаївського районного суду Одеської області Банташ Д.С.

22.03.2021 року ухвалою судді було залишено позовну заяву без руху. На виконання ухвали суду від представника позивача надійшла заява про зміну предмету позову.

23.04.2021 року ухвалою було відкрито провадження у справі та призначено до підготовчого судового засідання на 08.06.2021 року.

Ухвалою суду від 08.06.2021 року, витребувано з відділу у Миколаївському районні Головного управління Держгеокадастру в Одеській області (вулиця Незалежності, буд. 71, смт. Миколаївка, Одеська область, 67000) завірену належним чином копію державного акту на право приватної власності на землю від 01.04.1993, зареєстрований в Книзі реєстрації державних актів на право приватної власності на землю за № 138, виданий на підставі рішення ХІІІ сесії 21 скликання Миколаївської селищної ради народних депутатів від 23.03.1993 року на ім`я ОСОБА_2 . Оголошено перерву у підготовчому засіданні на 22 липня 2021 року.

Ухвалою суду від 22 липня 2021 року, провадження по цивільній справі зупинено до розгляду цивільної справи № 508/363/21 за позовом ОСОБА_2 до Миколаївської селищної ради Миколаївського району Одеської області про визнання незаконним та скасування рішення Миколаївської селищної ради народних депутатів Миколаївського району Одеської області ІІІ сесії ХХІІІ скликання від 23 вересня 1998 року та набрання рішення законної сили.

22.04.2022 року ухвалою суду поновлено провадження у справі, підготовче засідання призначено на 23.06.2022 року.

Ухвалою суду від 23.06.2022 року, задоволено клопотання позивача та зупинено провадження у справі до розгляду Одеським апеляційним судом апеляційної скарги на рішення Миколаївського районного суду Одеської області від 27 січня 2022 року у справі № 508/363/21.

17.04.2023 року ухвалою суду поновлено провадження у справі, підготовче засідання призначено на 04.05.2023 року.

Ухвалою суду від 04 травня 2023 року, продовжено строк підготовчого провадження, відкладено підготовче судове засідання на 08.06.2023 року.

Ухвалою суду від 08 червня 2023 року закрито підготовче провадження у справі; замінено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Миколаївську селищну раду Миколаївського району Одеської області на Миколаївську селищну раду Березівського району Одеської області; призначено справу до судового розгляду на 06.07.2023 року.

Ухвалою суду від 06 липня 2023 року розгляд справи відкладено на 27.07.2023 року.

Позивач і його представник у судове засідання не з`явилися хоча про день, час та місце слухання справи були повідомлені належним чином. В матеріалах справи міститься заява позивача про розгляд справи за його відсутності і відсутності його представника.

Відповідач і його представник у судове засідання не з`явилися, хоча про день, час і місце слухання справи були повідомлені належним чином. Від представник відповідача, адвоката Павлової Г.М., надійшла заява про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв`язку з перебуванням відповідача на лікарняному. Підстав поважності своєї неявки представник відповідача суду не надала.

Згідно ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки; 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з`явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з`явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов`язковою.

Враховуючи вимоги ст. 223 ЦПК України, а також ту обставину, що представник відповідача, який був належним чином повідомлений про дату, час і місце слухання справи у судове засідання не з`явився, про причини своєї неявки не повідомила, суд вважає, що заява представника відповідача, адвоката Павлової Г.М., про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає.

Представник Миколаївської селищної ради Березівського району Одеської області в судове засідання не з`явився, хоча про день, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином. Заяв і клопотань на адресу суду не надходило.

Дослідивши подані сторонами докази, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до наступного.

Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Вимогами ст. 10 ЦПК України передбачено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до вимог ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3)показаннями свідків.

Частиною 2 ст. 77 ЦПК України передбачено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У відповідності до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Фактичні обставини справи встановлені судом.

Рішенням Миколаївської селищної ради ІІІ сесії ХХІІІ скликання від 23.09.1998 року «Про припинення права користування землею головою селянського (фермерського) господарства», задоволено прохання голови селянського (фермерського) господарства ОСОБА_2 і припинено право приватної власності на земельну ділянку площею 8,21 га і постійне користування 13.00 га ріллі наданою йому із земель запасу розташованої на території Миколаївської селищної ради. Вилучено земельну ділянку площею 21,21 га ріллі перенесено до земель запасу Миколаївської селищної ради. (т. 1 а.с. 14)

Згідно Рішення Миколаївської селищної ради ІІІ сесії ХХІІІ скликання від 23.09.1998 р. надано згоду на виділення земельної ділянки ОСОБА_1 площею 21,21 га ріллі - із них 8.21 га в приватну власність і 13.00 га постійне користування із земель запасу розташованих на території Миколаївської селищної ради. (т. 1 а.с. 16)

26.07.1999 року Миколаївською селищною Радою народних депутатів складено акт встановлення в натурі меж земельної ділянки, наданої для ведення селянського (фермерського) господарства ОСОБА_1 . (т. 1 а.с. 18)

Рішенням Миколаївської районної ради народних депутатів Одеської області VI сесії ХХШ скликання від 30.06.1999 року затверджено проект відводу земельної ділянки загальною площею 21,21 га ріллі в тому числі 8,21 га в приватну власність та 13,00 га в постійне користування ОСОБА_1 для ведення селянського (фермерського) господарства та вирішено видати державний акт на право приватної власності і постійного користування землею. (т. 1 а.с. 19-20)

На підставі рішення VI сесії XXIII скликання Миколаївської районної Ради народних депутатів Миколаївського району Одеської області від 30.06.1999 року № 54, ОСОБА_1 отримав державний акт на право приватної власності на землю серії І -ОД № 068085, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 58 від 16.09.1999 р, про передачу у приватну власність земельної ділянки площею 8,21 га, в межах згідно з планом, для ведення селянського (фермерського) господарства,. (т. 1 а.с. 22)

Як вбачається з копії свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи 23 листопада 2003 року зареєстровано Фермерське господарство «Серпанок» (ідентифікаційний код юридичної особи 26470737). (т. 1 а.с. 26).

Згідно відповіді № 160453 від 27.07.2023 року з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, засновниками Фермерського господарства «Серпанок» (ідентифікаційний код юридичної особи 26470737) є ОСОБА_1 і ОСОБА_3 , керівником є ОСОБА_3 . (т. 2 а.с. 3-4)

Як вбачається з відповіді Головного управління держгеокадастру в Одеській області від 19.07.2021 року за № 9-15-0.6-5177/2-21, надана на виконання ухвали суду від 08.06.2021 року, згідно наявних у Секторі № 1 управління у Березівському районі Головного управління книг реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі станом на 31.12.2012 зареєстрвоано державний акт на право приватної власності на землю за ОСОБА_2 від 02.04.1993 року за № 138. Зазначений державний акт у секторі № 1 відсутній. (т. 1 а.с. 101)

Згідно відповіді № 160442 від 27.07.2023 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право власності на земельну ділянку площею 8,17 га з кадастровим номером 5123555100:01:001:0351 зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі державного акту на право приватної власності на землю від 01.04.1993 року виданого Миколаївською селищною радою народних депутатів Миколаївського району Одеської області. (т. 2 а.с. 3-4)

Як вбачається з позовної заяви, для здійснення своєї діяльності Фермерське господарство використовує землі, надані ОСОБА_1 .

Щодо права ОСОБА_1 на звернення до суду за захистом

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси особи, і залежно від встановленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або про відмову в їх задоволенні.

У зазначеній справі ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, посилаючись на те, що земельна ділянка, набута відповідно до Державного акта на право приватної власності на землю серії І-ОД № 068085 виданого на підставі рішення VI сесії ХХІІІ скликання Миколаївської районної ради народних депутатів Миколаївського району Одеської області від 30 червня 1999 року № 54, для ведення селянського (фермерського) господарства.

Із матеріалів справи вбачається, що 20 лютого 1998 року було зареєстровано Фермерське Господарство «Серпанок» (ідентифікаційний код юридичної особи 26470737) зі статусом юридичної особи, керівником якого є ОСОБА_3 . Засновниками якого є ОСОБА_1 і ОСОБА_3 .

Як зазначено в позовній заяві, позивач добросовісно користується належною йому на праві приватної власності земельною ділянкою для ведення фермерського господарства «Серпанок» (ідентифікаційний код юридичної особи 26470737).

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про селянське (фермерське) господарство» (тут і надалі у редакції, чинній на момент створення ФГ «Серпанок») селянське (фермерське) господарство є формою підприємництва громадян України, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією.

Згідно із частиною першою статті 51 Земельного Кодексу України 1990 року (тут і надалі у редакції, чинній на момент створення ФГ «Серпанок») громадяни, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство (включаючи й тих, хто переїздить з іншої місцевості), для одержання земельної ділянки у власність або користування подають до сільської, селищної, міської, районної ради народних депутатів за місцем розташування земельної ділянки заяву, яку підписує голова створюваного селянського (фермерського) господарства.

Відповідно до статті 73 Земельного кодексу України 1990 року користування землею може бути постійним або тимчасовим. У постійне користування земля надається Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності, громадянам України для ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства.

Згідно з частиною першою статті 22, частиною першою статті 23 Земельного Кодексу України 1990 року право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними радами народних депутатів.

За змістом статті 9 Закону України «Про селянське (фермерське) господарство» після одержання державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право постійного користування землею або укладення договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, селянське (фермерське) господарство підлягає у 30-денний термін державній реєстрації у Раді народних депутатів, що передала у власність чи надала у користування земельну ділянку.

Після відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право постійного користування або укладання договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, та державної реєстрації селянське (фермерське) господарство набуває статусу юридичної особи, одержує печатку із своїм найменуванням і адресою, відкриває розрахунковий та інші рахунки в установах банку і вступає у відносини з підприємствами, установами та організаціями, визнається державними органами та органами місцевого самоврядування як самостійний товаровиробник при плануванні економічного і соціального розвитку регіону.

Сільська, селищна, міська Рада народних депутатів заносить до спеціальної погосподарської книги дані про склад господарства, передану у власність та надану у користування господарству земельну ділянку.

У відносинах, а також спорах з іншими суб`єктами, голова фермерського господарства, якому була передана у власність, постійне користування чи оренду земельна ділянка, виступає не як самостійна фізична особа, власник, користувач чи орендар земельної ділянки, а як представник (голова, керівник) фермерського господарства. У таких правовідносинах їх суб`єктом є не фізична особа - голова чи керівник фермерського господарства, а фермерське господарство як юридична особа.

Права та зобов`язання голови, керівника фермерського господарства, засновника не є тотожними з правами та зобов`язаннями самого фермерського господарства.

Враховуючи наведене, суд вважає, що з моменту створення ФГ «Серпанок» відбулася фактична заміна постійного землекористувача і права та обов`язки ОСОБА_1 щодо використання земельної ділянки перейшли до фермерського господарства з дня його державної реєстрації, а тому права позивача як фізичної особи у цій справі не порушені.

Отже, після створення ФГ «Серпанок», саме до нього перейшли правомочності користування земельною ділянкою, наданою ОСОБА_1 для ведення селянського (фермерського) господарства.

Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 10 серпня 2022 року у справі № 137/493/16-ц, від 14 грудня 2022 року у справі № 669/1057/19.

Частиною першою статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Виходячи із вищезазначеного, право позивача ОСОБА_1 як фізичної особи не порушено, тому в задоволенні позову слід відмовити.

У разі, якщо ФГ «Серпанок» вважає порушеними свої права землекористувача, воно не позбавлене права звернення до суду із відповідним позовом.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання державного акту на право приватної власності на землю недійсним, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Миколаївська селищна рада Березівського району Одеської області, відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення складено 03 серпня 2023 року.

Суддя Д.С. Банташ