Ухвала

від 31.07.2023 по справі 916/378/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"31" липня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/378/23

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Босової Ю.С.

За участю представників сторін:

Від позивача: не з`явився;

Від відповідача: не з`явився;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми Дніпрофільтр (вх. №2-1084/23 від 20.07.2023р.) про розподіл судових витрат на правову допомогу, подану по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми Дніпрофільтр до комунального підприємства агрофірма радгосп Білозерський про стягнення 285 073,44 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Одеської області від 05.07.2023р. позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми Дніпрофільтр (далі по тексту ТОВ ВКФ Дніпрофільтр) було задоволено шляхом присудження до стягнення із комунального підприємства агрофірма радгосп Білозерський (далі по тексту КП Білозерський) суми основного боргу у розмірі 285 073,44 грн., судового збору у розмірі 4 276,11 грн.

20.07.2023р. до суду від ТОВ ВКФ Дніпрофільтр надійшла заява про ухвалення додаткового рішення шляхом присудження до стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 4 600,00 грн.

Ухвалою суду від 24.07.2023р. заява позивача була призначена до розгляду у судовому засіданні на 31.07.2023р., явку представників у якому судом було визнано необов`язковою. При цьому, судом було запропоновано відповідачу надати пояснення на заяву позивача про розподіл судових витрат на правову допомогу.

КП Білозерський не скористалось правом на подання пояснень на заяву позивача про розподіл судових витрат на правову допомогу.

Відповідно до ч. ч. 3, 6 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Суд викликає або повідомляє експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених цим Кодексом, - також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв`язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв`язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

Про призначення судового засідання для розгляду заяви позивача відповідач був повідомлений шляхом направлення ухвали суду від 24.07.2023р. на його електронну пошту, зазначену у раніше поданому до суду клопотанні, у зв`язку із необхідністю розгляду заяви у строки, визначені ст. 221 ГПК України.

Вирішуючи питання про наявність правових підстав для ухвалення додаткового рішення, господарський суд виходить із наступного.

Згідно зі ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

ТОВ ВКФ Дніпрофільтр у поданій до суду позовній заяві не повідомляло попередній розрахунок суми судових витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У судовому засіданні 05.07.2023р. до закінчення судових дебатів ТОВ ВКФ Дніпрофільтр було повідомлено, що у випадку задоволення судом заявлених позовних вимог до КП Білозерський позивачем буде подано до суду заяву про стягнення із відповідача понесених витрат на правову допомогу.

Рішенням суду від 05.07.2023р. позовні вимоги ТОВ ВКФ Дніпрофільтр було задоволено.

20.07.2023р. до суду від ТОВ ВКФ Дніпрофільтр надійшла заява про ухвалення додаткового рішення. Вказана заява була передана позивачем до суду засобами поштового зв`язку. При цьому, до заяви було додало лист з описом вкладення на підтвердження направлення заяви відповідачу, який містить відбиток календарного штемпеля 18.07.2023р. Таким чином, заява була передана позивачем до суду засобами поштового зв`язку не раніше 18.07.2023р.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За положенням ч. 2 ст. 2 ГПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Приписами ч. ч. 2, 4 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суб`єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії.

За загальним правилом питання, як розподілити між сторонами судові витрати, суд вирішує під час ухвалення рішення суду і зазначає про це в резолютивній частині (пункт 5 частини першої статті 237, пункт 2 частини п`ятої статті 238 ГПК України).

Водночас, ч. 1 ст. 221 ГПК України передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог (частина перша).

Така норма кореспондується з ч. 8 ст. 129 ГПК України, якою визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 221 ГПК України вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати (ч. 3 ст. 244 ГПК України).

Верховним Судом у постанові від 20.04.2023р. по справі №917/527/18 під час вирішення питання про судові витрати було зроблено наступні висновки:

- право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень статей 124, 129 ГПК України, кореспондується з її обов`язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв`язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду;

- процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема, не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів;

- ГПК України не встановлено неможливості поновлення пропущеного процесуального строку для подання стороною доказів на підтвердження розміру судових витрат у зв`язку з розглядом справи;

- заяву щодо вирішення питання про стягнення витрат необхідно залишити без розгляду, якщо докази були надані поза межами строку, без клопотання про поновлення цього строку та обґрунтування поважності причин його пропуску;

- потрібно розрізняти наслідки своєчасного неподання заяви про відшкодування судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, та доказів на підтвердження їх розміру, та загальні правила розподілу судових витрат за результатами розгляду справи. Неподання чи незаявлення стороною до закінчення судових дебатів у справі про необхідність розподілу судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, крім судового збору, є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат. Неподання стороною доказів у підтвердження розміру витрат, пов`язаних із розглядом справи, до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву, має своїм процесуальним наслідком залишення такої заяви без розгляду.

Відповідно до ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Господарський суд зазначає, що позивачем до закінчення судових дебатів було зроблено заяву про подання доказів на підтвердження понесення витрат на правову допомогу. Таким чином, заява мала бути передана до суду, в даному випадку, засобами поштового зв`язку не пізніше 10.07.2023р. Проте, як зазначалось вище по тексту ухвали вказана заява була передана до суду 18.07.2023р., тобто із пропуском п`ятиденного строку, визначеного ч. 8 ст. 129 ГПК України. При цьому, клопотання про поновлення пропущеного строку позивачем заявлено не було.

З огляду на викладене вище, враховуючи пропуск позивачем 5-денного строку для подання до суду заяви про розподіл судових витрат на правову допомогу, клопотання про поновлення якого позивачем заявлено не було, господарський суд дійшов висновку про необхідність залишення заяви ТОВ ВКФ Дніпрофільтр без розгляду.

Керуючись ст. ст. 13, 118, 119, 123, 124, 129, 221, 234, ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми Дніпрофільтр про розподіл судових витрат на правову допомогу залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її постановлення.

Повний текст ухвали складено 03.08.2023р.

Суддя С.П. Желєзна