Ухвала

від 03.08.2023 по справі 757/68688/21-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

03 серпня 2023 року

м. Київ

справа № 757/68688/21-ц

провадження № 61-5355ск23

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Петрова Є. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , на постанову Київського апеляційного суду від 16 березня 2023 року, до якої включені заперечення на ухвалу Київського апеляційного суду від 04 листопада 2022 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 27 січня 2023 року, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фелікс Агро» до PE Investments Limited, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , Noyex Capital Limited, про стягнення збитків,

ВСТАНОВИВ:

25 травня 2023 року ОСОБА_1 , через представника ОСОБА_2 , подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 16 березня 2023 року, до якої включені заперечення на ухвалу Київського апеляційного суду від 04 листопада 2022 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 27 січня 2023 року, у зазначеній вище справі.

Ухвалою Верховного Суду від 13 червня 2023 року відмовлено у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору та залишено касаційну скаргу без руху з наданням строку для усунення її недоліків, а саме: надіслання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень разом із відповідними доказами на підтвердження поважності причин пропуску цього строку, надання уточненої редакції касаційної скарги, в якій повинно бути зазначено підстави, на яких подається касаційна скарга з визначенням передбачених статтею 389 ЦПК України, підстав та надання документу на підтвердження сплати судового збору, а також роз`яснено про наслідки її невиконання.

На адресу суду надійшла заява про поновлення строку на касаційне оскарження, уточнена касаційна скарга, та заява про відстрочення сплати судового збору.

Заявник просить відстрочити йому сплату судового збору, посилаючись на те, що сума судового збору є непосильною для заявника, оскільки його дохід за 2022 рік складав 231 501,25 грн. На підтвердження вказаного надав довідку ПФУ по формі ОК-7 від 06 липня 2023 року, відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків за період з 1 кварталу 2022 року по 4 квартал 2022 року, довідку про розмір отриманої заробітної плати у ТОВ «Аграрні Системні Технології» за 2022 рік. Зазначене, на думку заявника, також підтверджується відповіддю на запит № 167122185 від 30 червня 2023 року до ДФС України про наявні рахунки у боржників ? юридичних осіб та/або фізичних осіб?підприємців, а також рахунки відкриті боржником ? юридичною особою через свої відокремлені підрозділи, відповідно до якої ОСОБА_1 на обліку в органах ДФС України не перебуває. Крім того, ОСОБА_1 просить врахувати, що відносно нього відкрите виконавче провадження від 26 вересня 2022 року ВП № НОМЕР_1 по стягненню 15 225 000,00 доларів США та накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника.

Клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з положеннями статті 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов`язком суду, який, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони, що є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується клопотання.

Звільнення від сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин, враховуючи, що статтею 129 Конституції України закріплено один із основоположних принципів правосуддя - рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

ЄСПЛ також вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року, пункт 59).

Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункт 44; рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).

Надані заявником матеріали на підтвердження обставин, викладених у клопотанні, не є беззаперечними і достатніми доказами його скрутного майнового стану та не підтверджують з достовірністю тієї обставини, що він не може сплатити судовий збір, оскільки заявник не надав доказів про наявність чи відсутність інших доходів, рухомого або нерухомого майна та їх обсягу, цінних паперів, можливості розпоряджатися ними.

Враховуючи встановлений законом обов`язок сплатити судовий збір та відсутність у ОСОБА_1 пільг щодо його оплати, можна зробити висновок про те, що належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справи та інтересами заявника щодо можливості звернення до суду касаційної інстанції (за умови виконання вимог закону щодо оплати касаційної скарги судовим збором) у цій справі дотримано.

Таким чином, заявнику необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду.

Відповідно до частини другої статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Враховуючи викладене вище, строк для усунення недоліків слід продовжити та повідомити про це заявника.

До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в ухвалі від 29 вересня 2020 року у справі № 757/33972/16-ц (провадження № 61-10906ск20).

Керуючись статтями 127, 185, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення йому сплати судового збору відмовити.

Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настають наслідки, передбачені процесуальним законом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Петров