Постанова

від 04.08.2023 по справі 569/1243/20

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Рівненський апеляційний суд

П О С Т А Н О В А

04 серпня 2023 року м. Рівне

Суддя Рівненського апеляційного суду - Полюхович О.І., розглянувши заяву захисника Кононенко О.С. в інтересах ОСОБА_1 про перегляд постанови Рівненського апеляційного суду від 30 квітня 2020 року за виключними обставинами, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 14 лютого 2020 року провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.483 МК України закрито у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Постановою Рівненського апеляційного суду від 30 квітня 2020 року судове рішення суду першої інстанції скасовано. Задоволено апеляційну скаргу в.о. начальника Поліської митниці Мужева О.О. та визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України та застосовано до нього стягнення у виді штрафу в розмірі 1 597 807,04 грн. (один мільйон п`ятсот дев`яносто сім тисяч вісімсот сім гривень) з конфіскацією товару - безпосереднього предмету порушення митних правил. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 420,40 грн..

08 серпня 2023 року від захисника Кононенко О.С. в інтересах ОСОБА_1 надійшла заява про перегляд постанови Рівненського апеляційного суду від 30 квітня 2020 року за виключними обставинами.

В обґрунтування вище вказаної заяви Кононенко О.С. зазначає, що підставою для перегляду рішення суду за виключними обставинами в порядку ст.459 КПК України є ухвалення 05 липня 2023 року Другого сенату Конституційного суду України Рішення №5-р(ІІ)/2023, відповідно до якого положення абз.2 ч.1 ст.483 МК України було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконтитуційним).

У вказаній заяві просить постанову Рівненського апеляційного суду від 30 квітня 2020 року скасувати та ухвалити нову постанову, якою визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України та застосувати до нього стягнення виключно у вигляді конфіскації товару - безпосереднього предмету порушення митних правил або скасувати вказану постанову та направити матеріали справи №569/1243/20 на новий розгляд до Рівненського апеляційного суду.

Перевіривши заяву Кононюк О.С. з усіма доданими до неї матеріалами вважаю, що дана заява не підлягає розгляду та її слід повернути особі, яка її подала, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Повноваження суду при розгляді конкретної справи визначені відповідним процесуальним законом, а у справах про адміністративні правопорушення - КУпАП, який містить норми як матеріального, так і процесуального права.

Відповідно до положень ст.7 КУпАП, які узгоджуються з приписами ст.55 Конституції України, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Згідно зі ст.2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо. Положення цього Кодексу поширюються і на адміністративні правопорушення, відповідальність за вчинення яких передбачена законами, ще не включеними до Кодексу.

Відповідно до положень ст.294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути переглянута лише в апеляційному порядку. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Главою 24-1 цього Кодексу також передбачено перегляд постанови по справі про адміністративне правопорушення у разі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні справи судом. Проте, у цьому випадку, згідно з положеннями ст.297-4 КУпАП, заява про перегляд такої постанови подається до Верховного Суду.

Іншого порядку перегляду судових рішень по справах про адміністративне правопорушення (в тому числі за виключними обставинами) чинним законодавством не передбачено. Повноваженнями переглядати судові рішення, які набрали законної сили, у цій категорії справ апеляційний суд не наділений.

Статтею 459 КПК України, на яку посилається заявник у своїй заяві, дійсно передбачено перегляд судових рішень, які набрали законної сили, за нововиявленими обставинами або виключними обставинами, але це стосується лише вироків та ухвал, які ухвалені або постановлені у кримінальних провадженнях, а діюча норма КПК України не розповсюджується на судові рішення, ухвалені в порядку КУпАП.

Верховний Суд в ухвалі від 15.10.2019 року, провадження N 51-4998ска19, зробив висновок, що нормами КУпАП не передбачена ні можливість касаційного оскарження постанови апеляційного суду у справі про адміністративне правопорушення, ані можливість перегляду такої постанови Верховним Судом за нововиявленими обставинами. Так само нормами КПК не передбачено можливості перегляду за нововиявленими обставинами судових рішень у справах про адміністративні правопорушення.

Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що застосування аналогії права в даному випадку є неприйнятним, оскільки це порушувало б загальні принципи судочинства, зокрема принцип правової визначеності.

У відповідності до рішення ЄСПЛ у справі «Васильєв проти України» (заява №11370/02) від 21 червня 2007 року, повноваження судів вищої інстанції переглядати справи повинне використовуватись для виправлення судових помилок та неправильності у здійсненні правосуддя, а не для проведення нового розгляду справи. Перегляд справи не повинен розглядатися як замаскована апеляція, а сама лише можливість існування двох точок зору на предмет не є підставою для повторного розгляду справи. Відхилення від цього принципу виправдане лише в тому випадку, коли воно здійснене як зумовлене обставинами значного та непереборного характеру.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Устименко проти України» від 29 жовтня 2010 року зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

Згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 року жодна із сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її рішення.

Враховуючи викладене та виходячи з практики ЄСПЛ, суд приходить до висновку про неможливість діяти у спосіб, непередбачений процесуальним законом, тобто в даному випадку - здійснити перегляд судового рішення в порядку, не визначеному КУпАП, крім того, прийняття заяви до розгляду не відповідає нормам діючого національного законодавства та правовим позиціям, викладеним у вищезазначених рішеннях ЄСПЛ, а тому така заява підлягає поверненню особі, яка її подала.

Керуючись ст.ст.294, 297-1 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву захисника Кононенко О.С. в інтересах ОСОБА_1 про перегляд постанови Рівненського апеляційного суду від 30 квітня 2020 року за виключними обставинами повернути особі, яка її подала.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Рівненського апеляційного суду О.І.Полюхович