Рішення

від 28.03.2023 по справі 569/9518/22

САРНЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/9518/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 березня 2023 року Сарненський районний суд Рівненської області

в складі : головуючого судді - ВЕДЯНІНОЇ Т.О.

при секретарі - ШЕВНІ І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сарни в залі суду цивільну справу № 569/9518/22 за позовом ОСОБА_1 до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АЛАТИР-С», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_4 звернувся до суду із позовною заявою до ТзОВ «Алатир-С», суб`єктів підприємницької діяльності ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , в якій просить стягнути з ТзОВ «Алатир-С» на користь позивача 23 000 доларів США безпідставно отриманих коштів за нікчемним договором, а також 26 729 грн. понесених судових витрат.

В обґрунтування заявлених вимог позивачем в позовній заяві вказано, що між ОСОБА_4 та ТзОВ «Алатир-С» підписано договір купівлі-продажу майна, що буде створено в майбутньому за №2/К1, предметом якого є створення та продаж нежитлового приміщення громадського призначення загальною площею 60м2 в житловому будинку АДРЕСА_1 .

На виконання умов вказаного вище договору ( а саме : п.6.2) ОСОБА_4 сплачено на користь ТзОВ через ФОП ОСОБА_5 4 400 доларів США та через ФОП ОСОБА_6 18 600 доларів США.

Позивач зазначає, що в даному випадку не було дотримано визначеної ст.657 ЦК України обов`язкової нотаріально посвідченої форми договору, через що він вважається нікчемним, через що сторони зобов`язані повернути усе, набуте ними за умовами такого договору.

В судове засідання представником позивача подано письмову заяву, відповідно до якої сторона підтримує заявлені позовні вимоги, просить здійснювати розгляд у відсутності позивача та його представника.

Відповідачі у судове засідання неодноразово не з`явились, повідомлялись про час слухання справи належним чином, не повідомили суд про причини неприбуття, відзив на позовну заяву не подали. Позивач не заперечує щодо заочного вирішення справи, а тому суд на підставі ст.280 ЦПК України ухвалює заочне рішення.

Клопотання представника позивача про розгляд справи у відсутності сторони судом задоволено.

Інших клопотань від сторін не надходило.

Суд дослідивши надані докази, дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення.

Правовідносини між сторонами виникли з приводу укладення та неналежного виконання договору.

Вказані правовідносини регулюються нормами ЦК України.

Відповідно до ст.509 ЦК України - зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, пунктом 1 частини 2 якої визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Із наданої суду копії договору №2/К1 від 10 лютого 2020 року, укладеного між ТзОВ«Алатир-С» в особі директора Кравченка І.П. з однієї сторони, який іменований «Продавець» та ОСОБА_4 , іменований надалі «Покупець», встановлено, що за умовами вказаного договору покупець вносить свої кошти за придбання нежитлового приміщення громадського призначення №К1, розташованого на 1 нежитловому поверсі загальною площею 60 кв.м., що буде збудоване в майбутньому та знаходиться у багатоквартирному житловому будинку АДРЕСА_1 , при чому вартість вказаного в договорі нежитлового приміщення громадського призначення на дату укладання договору становить 2000 000 грн. і складається з вартості матеріалів та будівельно-монтажних робіт.

Договір має просту письмову форму та підписаний сторонами.

Статтею 657 ЦК України передбачено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Вказаний договір передбачає набуття права власності на нерухоме майно після його створення, отже, дійсно, такий договір має укладатись у письмовій формі та має бути нотаріально посвідчений.

В даному випадку обов`язкову нотаріальну форму укладення вказаного вище договору сторонами не дотримано, що підтверджено дослідженою судом копією договору №2/К1 від 10 лютого 2020 року.

Відповідно до ч.2 ст.215 ЦК України - недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Отже, в даному випадку, договір №2/К1 від 10 лютого 2020 року, укладений сторонами по справі, є нікчемним.

Під час підписання договору позивачем за умовами договору №2/К1 від 10 лютого 2020 року здійснено оплату грошових коштів у сумі, відповідно, 4400 доларів США ФОП ОСОБА_5 та 18 600 доларів США ФОП ОСОБА_6 , що підтверджено наданими суду позивачем копіями квитанцій №150920 від 15 грудня 2020 року та №7 від 10 липня 2020 року.

Із змісту ч.1 ст.216 ЦК України вбачається, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Крім цього, частиною 2 статті 216 ЦК України визначено, що у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до ст.81 ЦПК України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідачами у відповідності до вказаної вище норми закону не надано заперечень щодо заявлених позивачем вимог, а також доказів на підтвердження таких заперечень.

Однак, в даному випадку позов позивачем пред`явлено як до сторони договору №2/К1 від 10 лютого 2020 року - ТзОВ«Алатир-С», так і до третіх осіб, які отримували грошові кошти за умовами вказаного договору.

Сторони це особи, між якими виник спір про право, який є предметом розгляду та вирішення судом. Відповідач це особа, яка за заявою позивача або іншого ініціатора процесу залучається судом до участі у справі для визначення підстав покладення на неї обов`язку щодо поновлення суб`єктивного права позивача, яке зазнало посягання.

Отже, враховуючи досліджені судом докази, надані позивачем в обґрунтування заявлених вимог, суд вважає вимоги ОСОБА_4 обґрунтованими, а тому такими, що підлягають до задоволення, але виключно в частині вимог, пред`явлених до ТзОВ«Алатир-С».

Крім цього, позивач просить вирішити питання розподілу судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Частиною 2 статті 141 ЦПК України встановлено, що інші судові витрати, пов`язані із розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Оскільки суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог слід стягнути з відповідача на користь позивача суму понесених судових витрат.

Оплата позивачем судових витрат судового збору на суму 6 729 грн. 80 коп. документально доводиться наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №113 від 12 липня 2022 року, а тому сума сплаченого позивачем судового збору підлягає стягненню на його користь з ТзОВ«Алатир-С».

Окрім судового збору позивач просить стягнути з відповідача ТзОВ«Алатир-С», інші судові витрати, а саме : витрати на правничу допомогу у сумі 20 000 грн.

Відповідно до договору про надання професійної правничої допомоги від 10 травня 2022 року позивач дійсно уклав договір із адвокатським об`єднанням «ВЕРІТАС», умовами якого є надання ОСОБА_4 послуг по представництву його інтересів стосовно стягнення безпідставно отриманих грошових коштів, розмір гонорара адвоката за яким складає 20 000 грн.

Крім цього, суду надано акт від 06 лютого 2023 року наданих за умовами вказаного вище договору послуг вартістю 20000 грн., до яких включено : підготовка позовної заяви, підготовка адвокатських запитів, представництво інтересів клієнта в суді.

Однак, суд вважає, що вимога про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу не підлягає до задоволення, оскільки суду не надано документального підтвердження оплати вказаної суми позивачем.

На підставі наведеного, ст.ст.625, 657, 215, 216 ЦК України, керуючись ст.ст.81, 141, 263-265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 (жителя АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АЛАТИР-С» (м.Рівне вул.Кн.Володимира,108 Рівненської області, ЄДРПОУ 40778138), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_4 , ІПН НОМЕР_2 ) про стягнення грошових коштів - задоволити частково.

Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АЛАТИР-С`на користь ОСОБА_1 23 000 доларів США та 6 729 грн. 80 коп. понесених судових витрат.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з моменту проголошення. У разі оголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя: