Постанова

від 19.12.2023 по справі 569/9518/22

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2023 року

м. Рівне

Справа № 569/9518/22

Провадження № 22-ц/4815/1216/23

Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Ковальчук Н. М.

суддів: Хилевича С. В., Шимківа С. С.

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Алатир-С»,

відповідач суб`єкт підприємницької діяльності ОСОБА_2 ,

відповідач суб`єкт підприємницької діяльності ОСОБА_3

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Ільїна Вадима Анатолійовича на заочне рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 28 березня 2023 року у складі судді Ведяніної Т. О., постановлене в м. Сарни Рівненської області о 15 годині 55 хвилини, повний текст рішення складено 07 вересня 2023 року,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувсядо судуз позовомдо Товаристваз обмеженоювідповідальністю «Алатир-С»,суб`єкта підприємницькоїдіяльності ОСОБА_2 ,суб`єкта підприємницькоїдіяльності ОСОБА_3 про стягненнябезпідставно отриманихкоштів занікчемним договоромта понесенихсудових витрат.Свої вимогиобґрунтовував тим,що між ОСОБА_1 та ТзОВ «Алатир-С» підписано договір купівлі-продажу майна, що буде створено в майбутньому, за №2/К1, предметом якого є створення та продаж нежитлового приміщення громадського призначення загальною площею 60м2 в житловому будинку АДРЕСА_1 . На виконання умов вказаного вище договору, зокрема, п.6.2, ОСОБА_1 сплачено на користь ТзОВ через ФОП ОСОБА_2 4 400 доларів США та через ФОП ОСОБА_3 18 600 доларів США. Зазначав, що в даному випадку не було дотримано визначеної ст.657 ЦК Україниобов`язкової нотаріально посвідченої форми договору, через що він вважається нікчемним, а сторони зобов`язані повернути усе, набуте ними за умовами цього договору.Просив суд стягнути з ТзОВ «Алатир-С» на користь позивача 23 000 доларів США безпідставно отриманих коштів за нікчемним договором, а також 26 729 грн. понесених судових витрат.

Заочним рішеннямСарненського районногосуду Рівненськоїобласті від28березня 2023

року вказанийпозов задоволеночастково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Алатир-С» на користь ОСОБА_1 23 000 доларів США та 6 729 грн. 80 коп. понесених судових витрат.

Вважаючи рішеннясуду першоїінстанції вчастині відмовиу задоволеннівимоги простягнення витратна професійнуправничу допомогунезаконним,необґрунтованим,ухваленим зпорушенням нормматеріального тапроцесуального права,представник ОСОБА_1 адвокатІльїн ВадимАнатолійович оскарживйого вапеляційному порядку.В поданійапеляційній скарзістверджує пропомилковість висновкусуду щодовідсутності доказівпонесення позивачемвитрат наоплату професійноїправової допомогита пояснює,що удоговорі міжсторонами чітковизначено фіксованусуму гонорарута порядокйого сплатиза наданняправової допомогив судіпершої інстанції,а томусуд немав законнихпідстав відмовлятив задоволенніцієї вимоги. З наведених підстав просить змінити рішення суду першої інстанції та стягнути з ТОВ «Алатир-С» 20000,00 грн. судових витрат на оплату професійної правової допомоги в суді першої інстанції.

Відзиву на апеляційну скаргу не подано.

Дослідивши матеріали та обставини справина предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, апеляційний суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Рішення суду першої інстанції оскаржене лише в частині відмови у стягненні витрат на правничу допомогу, а тому, у відповідності до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, переглядається апеляційним судом виключно в цій частині.

Судом встановлено, що заочним рішеннямСарненського районногосуду Рівненськоїобласті від28березня 2023 року частково задоволено позов ОСОБА_1 з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алатир-С», суб`єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 , суб`єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 про стягнення безпідставно отриманих коштів за нікчемним договором та понесених судових витрат. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Алатир-С» на користь ОСОБА_1 23 000 доларів США та 6 729 грн. 80 коп. понесених судових витрат.

Як вбачається із матеріалів справи, окрім судового збору, позивач просив стягнути з відповідача ТзОВ«Алатир-С» й інші судові витрати, зокрема, витрати на правничу допомогу у сумі 20000,00 грн.

Відмовляючи у задоволенні цієї вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем суду не надано документального підтвердження оплати вказаної суми.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (частини перша-другастатті 133 ЦПК України).

Відповідно достатті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьоїстатті 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України)

3) Розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 ЦПК України).

Відповідно до частини першої та другоїстатті 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною восьмоюстатті 141 ЦПК Українивизначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 квітня 2023 року по справі № 760/10847/20-ц було сформульовано висновок, що у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.

Пунктом 12 частини третьої статті 2 ЦПК України визначено, що одним із основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (частина перша статті 133 ЦПК України).

Пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, віднесено витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137, частина восьма статті 141 ЦПК України).

Саме такою є правова позиція Верховного Суду, висловлена: Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, а також постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22).

Зазначена правова позиціє є незмінною, вона безпосередньо передбачена положеннями пункту 1 частини другої статті 137, частини восьмої статті 141 ЦПК України.

Матеріали справи містять договір про надання професійної правничої допомоги від 10 травня 2022 року, укладений між ОСОБА_1 та Адвокатським об`єднанням «ВЕРІТАС», умовами якого є надання ОСОБА_1 послуг по представництву його інтересів стосовно стягнення безпідставно отриманих грошових коштів за нікчемним договором купівлі-продажу нерухомого майна. Розмір гонорару адвоката за цим договором становить 20000,00 грн.

Крім цього, суду надано Акт від 06 лютого 2023 року наданих за умовами договору послуг вартістю 20000,00 грн., до яких включено: підготовка позовної заяви, підготовка адвокатських запитів, представництво інтересів клієнта в суді.

Зазначені документи подані суду в передбачений ч. 8 ст. 141 ЦПК України строк.

У зв`язку з наведеним, висновок місцевого суду про відсутність підстав для стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу з огляду на відсутність документального підтвердження оплати суми цих витрат є передчасним, адже витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.

Задовольняючи апеляційну скаргу, апеляційний суд також враховує, що відповідачем ТзОВ «Алатир-С» не подано заперечень щодо розміру витрат на правничу допомогу, в тому числі і відзиву на апеляційну скаргу, яка отримана ним завчасно (20.11.2023 року відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0690020206060).

Об`єднана Палата Верховного Суду у справі № 922/445/19, серед іншого наголосила, що:

- зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт;

- суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи;

- суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) з врахуванням критеріїв ч. ч. 5-7, 9 ст.129 ГПК України, може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Подібні висновки можна також зустріти в ряді постанов Верховного Суду, зокрема, у справі № 922/3436/20, у справі № 910/7586/19, у справі № 910/16803/19.

У справі № 755/9215/15-ц Велика Палата також вказала, що суд не може за власною ініціативою зменшити витрати на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку іншої, зацікавленої сторони.

Оцінюючи встановлені обставини справи в сукупності і взаємозв`язку з нормами закону, що їх регулює, а також беручи до уваги те, що позовні вимоги по суті задоволені в повному обсязі, апеляційний суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Алатир-С» на користь ОСОБА_1 понесених судових витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції в розмірі 20000,00 грн.

Згідно ч.1ст.376ЦПК України,підставами дляскасування судовогорішення повністю або частковота ухваленнянового рішенняу відповіднійчастині абозміни судового рішення є: неповнез`ясування обставин,що маютьзначення длясправи; недоведеність обставин,що маютьзначення длясправи,які судпершої інстанціївизнав встановленими; невідповідність висновків,викладених урішенні судупершої інстанції,обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись ст. ст. 137, 141, 367, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Ільїна Вадима Анатолійовича задовольнити частково.

Заочне рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 28 березня 2023 року в частині відмови у задоволенні вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу скасувати.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Алатир-С» на користь ОСОБА_1 20000 (двадцять тисяч) гривень 00 копійок понесених судових витрат на правничу допомогу.

В решті заочне рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 28 березня 2023 року залишити без зміни і в цій частині поновити його дію.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 21 грудня 2023 року.

Головуючий Ковальчук Н. М.

Судді: Хилевич С. В.

Шимків С. С.