Рішення

від 04.08.2023 по справі 480/1832/23

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 серпня 2023 року Справа № 480/1832/23

Суддя Сумського окружного адміністративного суду Гелета С.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЛУІТЕК ФАРМІНГ" до Головного управління Державної податкової служби у Сумській області, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ФЛУІТЕК ФАРМІНГ" звернулось до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Державної податкової служби у Сумській області, і просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ГУ ДПС у Сумській області форми В1 від 13.02.2023 №82318280703, яким встановлено завищення ТОВ ФЛУІТЕК ФАРМІНГ суми бюджетного відшкодування ПДВ за жовтень 2022 року в розмірі 119 222 грн та нараховано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 11922,20 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує про безпідставність висновків контролюючого органу щодо заниження ПДВ за жовтень 2022 року, оскільки, на думку позивача, він правомірно сформував податковий кредит у червні 2022 року на підставі первинних документів без їх реєстрації в ЄРПН після внесення відповідних змін до Податкового кодексу України у зв`язку із оголошенням в Україні воєнного стану.

Від позивача до суду надійшли додаткові пояснення на виконання вимог ухвали суду в яких представник позивача зазначає про правомірність формування податкового кредиту на підставі первинних документів, як то передбачено пунктом 32-2 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України. Інші положення ПК України не містять жодних обмежень щодо застосування пункту 32-2. Також, позивач акцентує увагу на тому, що контрагент позивача в умовах воєнного стану дотримався граничних строків реєстрації податкових накладних в ЄРПН , а тому зазначення сума ПДВ у декларації за червень 2022року не може впливати на право позивача на включення сум ПДВ до складу податкового кредиту. Зазначає, що господарські операції в період з лютого 2022року по липень 2022року не відбувалися, сума ПДВ не вплинула на показники декларацій.

Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить в задоволенні позовних вимог відмовити, оскільки в порушення підпункту 69.1 1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі ПК України) позивачем не підтверджено суму, задекларовану в декларації з ПДВ за червень 2022 року. Так, відповідач зазначає, що фактично підприємством було здійснено передплату у лютому 2022року, але податкова накладна зареєстрована була у липні 2022року. Таким чином, підприємство повинно відобразити господарську операцію або у декларації за лютий 2022р. згідно первинного документу (перша подія перерахування коштів), або у декларації за липень 2022р., (місяць реєстрації ПН в ЄРПН). Враховуючи те, що у червні 2022року відсутні господарські операції, у підприємства не підтверджено сума від`ємного значення, що була заявлена до відшкодування у жовтні 2022року.

Судом відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Відмовлено у задоволенні клопотань учасників справи про розгляд даної справи із викликом сторін. Судом було витребувано додаткові докази та письмові пояснення у учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.

ГУ ДПС у Сумській області проведено 17.01.2023 документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ФЛУІТЕК ФАРМІНГ» щодо дотримання норм податкового законодавства при декларуванні за жовтень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.

За результатами перевірки ГУ ДПС у Сумській області складено акт від 17.01.2023 року №268/18-28-07-03-07/42714207/10, в якому встановлено порушення підприємством п.198.2, п.198.6 ст. 198, п. 200.1, п.200.4,ст. 200 ПК України, а саме порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість в результаті чого завищено суму податку на додану вартість, яка підлягає бюджетному відшкодуванню по декларації з податку на додану вартість за жовтень 2022 року на суму 119 222 грн.

На підставі акту перевірки від 17.01.2023 року №268/18-28-07-03-07/42714207/10 ГУ ДПС Сумській області винесено податкове повідомлення рішення форми «В1» від 13.02.2023 року №82318280703, яким встановлено завищення ТОВ «ФЛУІТЕК ФАРМІНГ» суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2022 року в розмірі 119 222 грн. та нараховано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 11 922,20 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

В даному випадку спірним є те, що податковий орган зазначає про завищення ТОВ «ФЛУІТЕК ФАРМІНГ» суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2022 року в розмірі 119 222 грн., оскільки позивачем неправомірно включено до складу податкового кредиту червня 2022 року сум податку на додану вартість по операціях з придбання товару у ТОВ «ДРОН.ЮА АГРО САПЛАЙ», враховуючи дату оплати придбаного товару лютий 2022 року, дата реєстрації ТОВ податкової накладної «ДРОН.ЮА АГРО САПЛАЙ» ( 12.07.2022).

В акті перевірки зазначено, що ТОВ «ФЛУІТЕК ФАРМІНГ» повинен був сформувати податковий кредит за такою операцією, або у лютому 2022 року на підставі первинних документів на попередню оплату товару та згодом зареєструвати податкову накладну в ЄРПН або у липні 2022 року на підставі податкової накладної, зареєстрованої в ЄРПН по даті її реєстрації (12.07.2022 року). Зазначення ТОВ «ФЛУІТЕК ФАРМІНГ» суми податкового кредиту у червні 2022 року за операцією з придбання товару у ТОВ «ФЛУІТЕК ФАРМІНГ» в лютому 2022 року є порушенням норм п. 198.6 ст. 198 ПК України.

Оскільки періодом виникнення від`ємного значення, заявленого платником податків до відшкодування у жовтні 2022 року є червень 2022 року, то підприємством порушено норми п.п. 14.1.18 п. 14.1ст. 14 та п. 200.1 ст. 200 ПК України

Суд не погоджується із тим, що підприємством завищено суму податку на додану вартість, яка підлягає бюджетному відшкодуванню по декларації з податку на додану вартість за жовтень 2022 року на суму 119 222 грн., враховуючи наступне.

В даному випадку, під час перевірки податковим органом встановлено, що податковий кредит з податку на додану вартість виник у ТОВ «ФЛУІТЕК ФАРМІНГ» за результатами операції з придбання у ТОВ «ДРОН.ЮА АГРО САПЛАЙ» безпілотного літального апарату та технічного обладнання до нього, що підтверджується договором купівлі - продажу №31012022 від 31.01.2022 року, специфікацією №1 від 31.01.2022 року, рахунком на оплату №СТ-000047 від 02.02.2022 року, платіжною інструкцією №14 від 03.02.2022 року, випискою АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» з рахунку підприємства за 03.02.2022 року, видатковою накладною №СТ-000529 від 07.07.2022 року, податкової накладною №21 від 03.02.2022 року та протоколом за результатами інвентаризації.

Загальна сума податкового кредиту по договору купівлі - продажу №31012022 від 31.01.2022 склала 165 490 грн. Зазначені обставини сторонами не заперечуються, не є спірними.

В акті перевірки зауваження щодо товарності операції з придбання безпілотного літального апарату та технічного обладнання до нього, повноти оплати за товар, якості первинних бухгалтерських документів, що підтверджують господарську операцію відсутні, перевіряючими не зазначено.

Таким чином ТОВ «ФЛУІТЕК ФАРМІНГ» за результатами операції з придбання у ТОВ «ДРОН.ЮА АГРО САПЛАЙ» безпілотного літального апарату та технічного обладнання до нього має право на суму податкового кредиту.

Матеріалами справи підтверджується та не є спірним, що перша з подій, що мала місце в операції з поставки товарів за договором купівлі - продажу №31012022 від 31.01.2022 є факт оплати товару ТОВ «ФЛУІТЕК ФАРМІНГ», яка відбулась 03.02.2022 року (платіжна інструкція №14 від 03.02.2022).

Разом із тим, податкова накладна 03.02.2022 не була зареєстрована в ЄРПН, а тому у лютому 2022 року ТОВ «ФЛУІТЕК ФАРМІНГ» не мало права включати до податкового кредиту суму податку на додану вартість, сплачену в ціні товару по договору купівлі - продажу №31012022 від 31.01.2022 .

Матеріалами справи підтверджується, що підприємством було подано податкові декларації з податку на додану вартість за лютий-травень 2022р. без відображення суми податку на додану вартість по господарській операції по першій із події факту оплати 03.02.2022. Податковий кредит за операціями, які відбулись у лютому 2022 року, на підставі первинних бухгалтерських документів, не формувався.

Разом із тим, 27.05.2022, тобто після подання податкових декларацій підприємством, набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12 травня 2022 року №2260-ІХ (далі - Закон №2260-ІХ).

Зазначеним законом внесені зміни до Податкового Кодексу України, а саме у розділі XX «Перехідні положення», пункт 32-2 підрозділу 2 викладено у наступній редакції: «Тимчасово, за податкові періоди лютий, березень, квітень, травень 2022 року за операціями з придбання товарів/послуг, за якими в Єдиному реєстрі податкових накладних постачальниками не зареєстровано податкові накладні та/або розрахунки коригування до них, платники податку: включають до складу податкового кредиту звітного (податкового) періоду суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) у складі вартості придбаних товарів/послуг, на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, складених (отриманих) платником податку за операціями з придбання товарів/послуг відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»;

Як зазначає позивач, у зв`язку із змінами до Податкового кодексу України , з 27.05.2022 у ТОВ «ФЛУІТЕК ФАРМІНГ» виникла можливість включити до складу звітного податкового періоду суми ПДВ, сплачені у лютому 2022 року за операцією з придбання товарів у ТОВ «ДРОН.ЮА АГРО САПЛАЙ» на підставі наявних первинних (розрахункових) документів без зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної.

Законом №2260-ІХ підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, пункт 69 доповнено підпунктом 69. 1-1 відповідно до якого платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки, зобов`язані зареєструвати в ЄРПН податкові накладні / розрахунки коригування, складені за операціями з постачання товарів / послуг, здійсненими протягом лютого - травня 2022 року, до 15.07.2022 року (не пізніше 14.07.2022).

ТОВ «ДРОН.ЮА АГРО САПЛАЙ» зареєстровано податкову накладну за операцією лютого 2022 року - 13.07.2022.

Відповідно до ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Так, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються нормами ПК України.

Згідно з п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом198.6 статті 198 ПКУ визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Згідно з п.201.10 ст. 201 ПК України відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжено.

Відповідно до Закону України від 03.03.2022 №2118 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану», внесено зміни до підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, а саме: доповнено пунктом 69, зокрема п.п. 69.1 такого змісту:

«Установити, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

У випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні».

Також, Законом України від 15.03.2022 №2120 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» до ПК України внесено зміни, зокрема, підрозділ 2 розділу ХХ "Перехідні положення" доповнено пунктом 32-2 наступного змісту:

«Тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, платники податку за операціями з придбання товарів/послуг, за якими в Єдиному реєстрі податкових накладних постачальниками не зареєстровано податкові накладні та/або розрахунки коригування до них, включають до складу податкового кредиту звітного періоду суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) у складі вартості придбаних товарів/послуг, на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, складених (отриманих) платником податку за операціями з придбання товарів/послуг відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Протягом шести місяців після припинення або скасування дії воєнного стану платники зобов`язані забезпечити реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних всіх податкових накладних та розрахунків коригування, реєстрація яких відстрочена на період дії воєнного стану, а податковий кредит, задекларований платниками під час дії воєнного стану на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, підлягає обов`язковому уточненню (приведенню у відповідність) з урахуванням даних податкових накладних та розрахунків коригування, зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних".

Законом України від 12.05.2022 №2260 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» також доповнено підпунктом 69.1-1 підрозділу 10 ХХ "Перехідні положення".

Відповідно до п.п. 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, з урахуванням змін відповідно до вищевказаного Закону, у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

У разі відсутності можливості у платника податків щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, такий платник податків звільняється від відповідальності, визначеної цим Кодексом, у межах діяльності, що провадиться через такі філії, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Платники податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов`язки, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення можливості платника податків, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, передбачених цим Кодексом, за умови виконання ними таких податкових обов`язків, щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, сплати податків і зборів, протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків.

Платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування єдиним податком за ставкою 2 відсотки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання податкових обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня переходу таких платників на застосування особливостей оподаткування єдиним податком третьої групи за ставкою 2 відсотки за умови виконання ними таких податкових обов`язків, щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, сплати податків і зборів, протягом 60 календарних днів з дня переходу на систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування єдиним податком за ставкою 2 відсотки.

Платники податку на додану вартість, тимчасово, до припинення або скасування воєнного стану, не мають права на подання уточнюючих розрахунків до податкових декларацій, передбаченого пунктом 50.1 статті 50 цього Кодексу, за звітні (податкові) періоди до лютого 2022 року із показниками на зменшення податкових зобов`язань та/або декларування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику".

Пунктом 69.1-1ПК України передбачено, що платники податку на додану вартість зобов`язані забезпечити у строки, встановлені підпунктом 69.1 цього пункту, реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, граничний термін реєстрації яких припадає на періоди, зазначені у підпункті 69.1 цього пункту, та уточнити (привести у відповідність) податковий кредит, задекларований платниками на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, з урахуванням даних податкових накладних та/або розрахунків коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п.п. 32-2 п. 32 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України тимчасово, за податкові періоди лютий, березень, квітень, травень 2022 року за операціями з придбання товарів/послуг, за якими в Єдиному реєстрі податкових накладних постачальниками не зареєстровано податкові накладні та/або розрахунки коригування до них, платники податку:

включають до складу податкового кредиту звітного (податкового) періоду суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) у складі вартості придбаних товарів/послуг, на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, складених (отриманих) платником податку за операціями з придбання товарів/послуг відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позивач мав право включити до податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) у складі вартості придбаних товарів/послуг, на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, складених (отриманих) платником податку за операціями з придбання товарів/послуг відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Матеріалами справи підтверджується, що у поданій 15.07.2022 декларації з податку на додану вартість за червень 2022року позивачем відображено дані господарської операції 03.02.2022 згідно первинних документів , а саме по факту оплати товару.

Пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Яке зазначає позивач, податковий кредит в розмірі 119 222 грн., заявлений ТОВ «ФЛУІТЕК ФАРМІНГ» до відшкодування у жовтні 2022 року, формувався за рахунок зобов`язань та податкового кредиту попередніх періодів, а саме 39 грн. - податковий кредит (сальдо на січень 2022 року), 165 490 грн. - податковий кредит червня 2022 року, 8 544 грн. - податковий кредит серпня 2022 року, 23 933 грн. зобов`язання серпня 2022 року

1607 грн. податковий кредит вересня 2022 року, 32 525 податкові зобов`язанням вересня 2022 року (23 933 +32 525) - (39 + 165 490 +8 544 +1607) = -119 222 грн.

Податкові зобов`язання у жовтні 2022 року ТОВ «ФЛУІТЕК ФАРМІНГ» не декларувались (відсутні), заниження або завищення підприємством податкових зобов`язань за період з 01.10.2022 року по 31.10.2022 року податковим органом не встановлено, про що свідчить зміст акту перевірки.

Крім того, матеріалами справи підтверджується, що позивачем в період з лютого 2022року по червень 2022року показники декларацій з податку на додану вартість є незмінні, взагалі не впливають та не змінюють показники розміру бюджетного відшкодування ПДВ за декларацією жовтня 2022 року, зокрема господарської операції 03.02.2022. Таким чином відображення господарської операції не у лютому 2022року чи липні 2022року, не підтверджують факт того, що підприємство зависило суму бюджетного відшкодування.

За таких обставин, суд доходить висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Враховуючи положення статті 139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір в розмірі підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Щодо клопотання позивача про стягнення на її користь витрат на правову допомогу у розмірі 5000,00 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.132 КАС України). Частинами першою, другою статті 134 КАС України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. При цьому даною статтею передбачено цілі розподілу, визначення розміру та розмір судових витрат.

Так, згідно з частиною третьою статті 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Водночас частинами четвертою, п`ятою статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Разом з тим, відповідно до частин шостої та сьомої статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

У справі East/West Alliance Limited проти України Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

У пункті 269 вказаного рішення Європейський суд з прав людини зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Слід зазначити, що відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, пов`язаних із розглядом справи, встановлюється на підставі доказів, поданих протягом 5 днів після ухвалення судового рішення. Даною нормою передбачено право подання таких доказів, а не право сторони їх створити протягом 5 робочих днів, зокрема укладати додаткові угоди до основного договору, яким не передбачено розмір та порядок сплати гонорару, така додаткова угода не була укладена сторонами до винесення судового рішення по справі.

Для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача, має бути встановлено, що позов позивача задоволено, а також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

На підтвердження позовних вимог представником надано договір від 01.03.03 про надання правової допомоги відповідно до якого зазначено фіксовану суму гонорару за договором складає 10000 грн., платіжну інструкцію №23 від 02.03.2023 про отримання коштів від позивача у сумі 10000 грн., , ордер про надання правничої допомоги.

Дослідивши зміст договору та оцінивши усі необхідні аспекти цієї справи: складність та обсяг виконаних адвокатом робіт, час, витрачений на виконання відповідних робіт, ціну позову та значення справи для сторони, враховує предмет спору та виходячи із критеріїв, визначених частинами 3, 5 статті 134, частиною 9 статті 139 КАС України, суд приходить висновку, що виходячи з вищевикладеного, розумним, справедливим та співмірним предмету позову призначити позивачу 10000,00 грн. компенсації витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст.77, 139, 241-246, 250, 251, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЛУІТЕК ФАРМІНГ" до Головного управління Державної податкової служби у Сумській області, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Сумській області форми В1 від 13.02.2023 №82318280703 про завищення Товариством з обмеженою відповідальністю ФЛУІТЕК ФАРМІНГ суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2022 року в розмірі 119 222 грн та нарахування штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 11922,20 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Сумській області (і.к. 43995469, вул. Іллінська, 13,м. Суми,Сумська область,40009) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЛУІТЕК ФАРМІНГ" (і.к. 42714207, вул. Героїв Крут, 60, оф. 2, м. Суми, Сумська область, 40034) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2684 грн. та 10000 грн. витрат на правничу допомогу.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.М. Гелета