Постанова

від 02.08.2023 по справі 760/19429/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 760/19429/22 головуючий у суді І інстанції Шереметьєва Л.А.

провадження № 22-ц/824/7641/2023 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Фінагеєв В.О.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

02 серпня 2023 року м. Київ

Київський апеляційний суд

у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Фінагеєва В.О. (суддя-доповідач), Кашперської Т.Ц., Яворського М.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 16 лютого 2023 року про повернення позовної заяви у справі за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Західна 11» про відшкодування збитків та стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом та просив стягнути з ОСББ «Західна 11» в особі Костюченка І.М. на користь позивача кошти у сумі 2 112 грн. 27 коп.; стягнути з Костюченка І.М. моральні збитки у розмірі 50 000 грн.; зобов`язати ОСББ «Західна 11» в особі Костюченка І.М. надати до відповідних органів інформацію про суму коштів, що позивач сплачує за утримання будинку та прибудинкової території (квартплату) для нарахування передбаченої законом пільги.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 16 лютого 2023 року позовну заяву повернуто ОСОБА_1 .

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу першої інстанції через невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права, матеріального права та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач зазначає, що отримавши ухвалу з вимогою про усунення недоліків, позивачем 10 лютого 2023 року до суду було надано додаток до позовної заяви, де він дав відповіді на всі пункти вимог, вказані в ухвалі суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зокрема, про повернення заяви позивачеві (заявникові), розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вищезазначене, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, виходячи з наступного.

Постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не виконав вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Апеляційний суд не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно з вимогами ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху і надає позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ним ухвали. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи положення ст. 185 ЦПК України повернення заяви можливе у випадку, коли позивач отримав ухвалу суду про залишення позовної заяви без руху, але не виконав вимоги, зазначені в ній.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 10 січня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали.

Підставою для залишення позовної заяви без руху стало те, що при подачі позовної заяви позивачем не обґрунтовано: за який період часу утворилася заборгованість, яку позивач просить стягнути з відповідача, і за який вид послуг; яким чином було здійснено розрахунок заборгованості; якими доказами підтверджується виникнення заборгованості; яка сума нараховувалася в цей період і яка сплачувалася; якими доказами підтверджується сплата заборгованості за житлово-комунальні послуги; не викладено зміст позовних вимог щодо відшкодування моральної шкоди; якими саме діями чи бездіяльністю дана шкода завдана; якими доказами підтверджується завдання позивачу моральної шкоди;.

З матеріалів справи вбачається, що 06 лютого 2023 року позивач отримав ухвалу суду про залишення позовної заяви без руху.

10 лютого 2023 року, у строк визначений ухвалою суду, позивач на виконання вимог ухвали надав додаток до позовної заяви. Зі змісту зазначеного додатку вбачається, що позивач фактично виконав всі пункти ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

Проте, суд першої інстанції вважав, що ОСОБА_1 не повністю виконав вимоги ухвали та повернув позовну заяву позивачу.

Разом з тим, усуваючи недоліки позовної заяви, позивач надав всі відомі йому відомості щодо наявної заборгованості по виплаті йому пільги по оплаті житлово-комунальних послуг, як ветерану органів внутрішніх справ. Крім того, позивачем на власний розсуд обрано спосіб захисту.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 13, ч. 2 ст. 83 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви.

Відповідно до ч. 2 ст. 31 ЦПК України крім прав та обов`язків, визначених у статті 27 цього Кодексу, позивач має право протягом усього часу розгляду справи збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову, а відповідач має право визнати позов повністю або частково. До початку розгляду судом справи по суті позивач має право шляхом подання письмової заяви змінити предмет або підставу позову, а відповідач - пред`явити зустрічний позов.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише і фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист.

Зокрема, у рішенні від 04 грудня 1995 року у справі «Беллет проти Франції» Європейський суд з прав людини зазначив, що ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

У рішенні від 13 січня 2000 року у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» та у рішенні від 28 жовтня 1998 року у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції.

ЄСПЛ акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції має право встановлювати правила судової процедури, у тому числі процесуальні заборони й обмеження, які полягають у тому, щоб судовий процес не перетворився на безладний рух. Разом з тим суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (справа «Жоффр де ля Прадель проти Франції»).

Враховуючи викладене, при поверненні позовної заяви позивачу, суд першої інстанції не звернув увагу на вищезазначене та помилково вважав, що позивач не виконав вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху у встановлений строк, у зв`язку з цим постановив оскаржувану ухвалу з порушенням норм процесуального права, що у відповідності до ст. 379 ЦПК України є підставою для її скасування та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

На підставі викладеного та керуючись статтями 374, 379, 381, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 16 лютого 2023 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Судді: Фінагеєв В.О.

Кашперська Т.Ц.

Яворський М.А.