Постанова

від 04.08.2023 по справі 759/4792/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа №759/4792/23 Головуючий у І інстанції - Ключник А.С.

апеляційне провадження №22-ц/824/10636/2023 Доповідач у ІІ інстанції - Гуль В.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2023 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого Гуля В.В.,

суддів Матвієнко Ю.О., Мельника Я.С.

розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 25 квітня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Малого приватного підприємства «Щад» про відшкодування матеріальних та моральних збитків, -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2023 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Малого приватного підприємства «Щад» про відшкодування матеріальних та моральних збитків.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 25 квітня 2023 року позовну заяву визнано неподаною та повернуто позивачу.

Не погоджуючись з указаною ухвалою, позивач звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість оскаржуваної ухвали, просить її скасувати. Також просить розгляд апеляційної скарги здійснювати за її участю.

Зазначає, що справа впродовж 4 років розглядалася Голосіївським районним судом м. Києва, містила належно оформлений, підписаний нею позов, без чого був би неможливим тривалий розгляд справи.

Вказує, що копію ухвали Святошинського районного суду м. Києва від 21 березня 2023 року про залишення позову без руху вона не отримувала, офіційної електронної адреси вона не має, наявність недоліків у позові допустити не могла.

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, заперечень щодо змісту та вимог апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції не направив.

Окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо повернення заяви позивачеві (заявникові) (пункт 6 частини першої статті 353 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

За змістом частини другої статті 369 ЦПК України, апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

На підставі викладеного, розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до частини другої статті 369 ЦПК України, а тому клопотання скаржника про розгляд апеляційної скарги за її участю задоволенню не підлягає.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів та вимог апеляційної скарги суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем протягом наданого строку недоліки позовної заяви усунуто не було.

Статтею 263 ЦПК України установлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим та має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеного цим Кодексом. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Проте, оскаржувана ухвала не відповідає указаним нормам, що згідно статті 379 ЦПК України є підставою для скасування ухвали суду і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Як убачається з матеріалів справи, 04 жовтня 2019 року до Голосіївського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 про відшкодування матеріальних та моральних збитків.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 18 листопада 2019 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 22 грудня 2021 року матеріали справи направлено до Київського апеляційного суду для визначення підсудності.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 09 березня 2023 року визначено Святошинський районний суд м. Києва судом, який здійснить розгляд даної справи.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 21 березня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху.

Встановлено, що позовна заява не містить належного підпису позивача або представника позивача; додатки до позовної заяви - копії документів не містять підпису позивача або уповноваженого представника із зазначенням дати засвідчення.

Матеріалами справи встановлено, що копію ухвали Святошинського районного суду м. Києва від 21 березня 2023 року було направлено на електронну адресу позивача, що підтверджується відповідною довідкою від 21 березня 2023 року.

Повертаючи позовну заяву суд першої інстанції послався на те, що копія ухвали про залишення позовної заяви без руху була надіслана позивачу 22 березня 2023 року в електронному вигляді на її електронну адресу, проте остання протягом наданого строку недоліки не усунула.

Відповідно до частин п`ятої, шостої статті 272 ЦПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи. Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Згідно частини сьомої статті 14 ЦПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд надсилає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

У постанові Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 761/14537/15-ц зроблено висновок, що судову повістку може бути направлено на особисту адресу учасника процесу, якщо він надсилав із цієї електронної адреси до суду процесуальні документи.

Суд після виготовлення та підписання процесуального документа паралельно з порядком, визначеним процесуальним законодавством, надсилає електронні копії процесуального документа, скріплені електронним цифровим підписом судді (судді-доповідача, головуючого судді), електронною поштою на поштову скриньку учасника судового процесу, кримінального провадження, якщо такий учасник зареєстрований у Системі як користувач (пункт 1 розділу 4 Тимчасового регламенту).

Згідно підпункту 1 пункту 2 розділу 1 Тимчасового регламенту електронна адреса - адреса електронної пошти, що складається з ідентифікатора, позначки «@» та доменного імені. При цьому ідентифікатором для юридичних осіб є ідентифікаційний код юридичної особи, для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - ідентифікаційний номер платника податків - фізичної особи (у разі відсутності ідентифікаційного номера - серія та номер паспорта громадянина). Доменним іменем є ім`я у домені «mail.gov.ua».

За таких обставин суд першої інстанції був зобов`язаний надіслати судові рішення у паперовій формі рекомендованим листом або електронним листом на офіційну електронну адресу, зареєстровану в Системі, чого зроблено не було. Докази вручення оскаржуваного рішення особі в матеріалах справи відсутні (Постанова Верховного Суду від 27 жовтня 2021 року у справі №279/5407/20).

Таким чином, зважаючи на те, що судом першої інстанції копію ухвали про залишення позовної заяви без руху було надіслано на особисту електронну адресу позивача, з якої остання листування із судом не вела, суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку, що доставка судового рішення електронним листом на особисту електронну пошту особи є врученням такого рішення, а тому дійшов помилкового висновку про повернення позовної заяви з підстав неусунення недоліків у встановлений судом строк.

Враховуючи викладене, підстави для повернення позовної заяви з огляду на неналежне повідомлення позивача про залишення її позовної заяви без руху, відсутні.

Окрім того, справа за позовом ОСОБА_1 перебуває на розгляді в судах з 2019 року, під час якого остання приймала активну участь, зокрема, подавала заяви, клопотання, була особисто присутньою у судових засіданнях, що свідчить про те, що даний позов не втратив актуальність для позивача, яка протягом розгляду справи підтримувала заявлені позовні вимоги, та вправі очікувати на вирішення своєї справи.

Статтею 129 Конституції України встановлено основні засади судочинства, яким, зокрема, є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з підпунктом 1 частини третьої статті 3 ЦПК України верховенство права є однією із засад цивільного судочинства.

Європейський суд з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» зазначав, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право подавати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав та на суд, з якого випливає право доступу до суду, тобто право порушувати провадження у суді в цивільних справах, становить лише один аспект; однак це є той аспект, який дійсно робить можливим використання подальших гарантій, закладених у пункті 1 статті 6. Такі характеристики судового провадження, як справедливість, відкритість та невідкладність, насправді не мають жодної цінності, якщо таке провадження передусім не порушено. І в цивільних справах навряд чи можна уявити верховенство права без можливості мати доступ до суду.

Згідно з практикою ЄСПЛ, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, необхідно уникати надто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішенні питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист.

Отже, виходячи з вищенаведеного, колегія доходить висновку, що місцевий суд не врахував вищенаведені обставини, у зв`язку з чим зробив передчасний та помилковий висновок про повернення позовної заяви, що призвело до неправильного вирішення питання та постановлення ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Відповідно до статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Таким чином, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 367, 368, 374, 379, 381-384 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 25 квітня 2023 року- скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий В.В. Гуль

Судді Ю.О. Матвієнко

Я.С. Мельник