СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2/759/343/24
ун. № 759/4792/23
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 червня 2024 року м. Київ
Святошинський районний суд міста Києва в складі головуючого судді Горбенко Н.О., за участю секретаря судового засідання Натальчук А.І., позивача ОСОБА_1 , співвідповідача ОСОБА_2 , представника співвідповідача ОСОБА_2 - адвоката Сєнькова О.О., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в місті Києві заяву позивача ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до малого приватного підприємства «ЩАД» співвідповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування матеріальних та моральних збитків, -
В С Т А Н О В И В :
У провадженні суду перебуває вказана цивільна справа.
31.05.2024 року позивач направила до суду через «Електроний суд» вхід. № 37378, заяву про збільшення позовних вимог, а саме збільшення позовних вимог пов`язане із сумою завданих матеріальних збитків, яка складає 926 564, 56 грн.
Позивач у судовому засіданні підтримала заяву про збільшення позовних вимог та просила прийняти до розгляду.
Представник співвідповідача та співвідповідач у судовому засіданні заперечували щодо прийняття заяви про збільшення позовних вимог.
Інші учасники процесу у судове засідання не з`явилися, про час та місце проведення судового засіданні повідомлені належним чином.
Вивчивши заяву позивача про збільшення позовних вимог в частині збільшення позовних вимог пов`язане із сумою завданих матеріальних збитків, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.
ЦПК України передбачає право позивача змінити предмет або підставу позову, тому необхідно чітко розуміти поняття й ознаки цих правових явищ. При цьому, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.
Верховний суд у постанові № 910/18389/20 зробив висновок про те, що необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.
Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи:
1) заміна одних позовних вимог іншими;
2) доповнення позовних вимог новими;
3) вилучення деяких із позовних вимог;
4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
При цьому Верховний Суд зазначає про те, що збільшити або зменшити розмір позовних вимог можна лише тоді, коли вони виражені у певному цифровому еквіваленті, наприклад, у грошовому розмірі. Доповнення позовних вимог новими відбувається шляхом зміни предмету позову, а не через збільшення розміру позовних вимог.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи - об`єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову.
При цьому при поданні вказаних заяв (клопотань) позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ЦПК України.
При застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Враховуючи вищевикладене, суд розцінює заяву позивача як заяву про зміну предмета позову.
В аспекті можливості чи неможливості прийняття до розгляду такого процесуального документу як «нова редакція позовної заяви», суд виходить з того, що відповідно до практики ЄСПЛ надмірний формалізм вважається порушенням права на справедливий суд, а відтак вважає за можливе прийняти до розгляду заяву позивача про збільшення позовних вимог та розглядати справу з урахуванням викладення позовних вимог позивача у редакції від 03.07.2023 року.
Звідси, приймаючи до уваги зміст поданої заяви про зміну позовних вимог, суд приходить до висновку про наявність підстав для її задоволення.
Керуючись: ст.ст.13, 49, 258-261 ЦПК України, -
П О С Т А Н О В И В :
Прийняти до розгляду заяву позивача ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до малого приватного підприємства «ЩАД» співвідповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування матеріальних та моральних збитків.
В подальшому розглядати справу з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог.
Не пізніше п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали відповідач має право надіслати відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову до суду з підтвердженням направлення позивачу, іншому відповідачу та третій особі у справі копії відзиву та доданих до нього документів.
Позивач не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву, до початку розгляду справи по суті, має право підготувати відповідь на відзиви, виклавши письмово свої міркування, аргументи та надати відповідні докази, та направити відповідачам, третій особі у справі та суду з підтвердженням такого направлення учасникам справи.
Відповідач не пізніше п`яти днів з дня отримання відповіді позивача на відзив, до початку розгляду справи по суті, має право підготувати заперечення на відповідь на відзив, та направити позивачу, іншому відповідачу, третій особі й суду з підтвердженням такого направлення учасникам справи.
Роз`яснити учасникам справи, що подання заяв по суті справи (позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення є їхнім правом. У разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою на порталі судової влади України в мережі Інтернет - https://sv.ki.court.gov.ua.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили негайно з моменту її проголошення.
Суддя Н.О.Горбенко
Суд | Святошинський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 03.06.2024 |
Оприлюднено | 04.06.2024 |
Номер документу | 119457587 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів» |
Цивільне
Святошинський районний суд міста Києва
Горбенко Н. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні