Рішення

від 31.07.2023 по справі 916/1046/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

(додаткове)

"31" липня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/1046/23

Господарський суд Одеської області у складі: судді Волков Р.В.,

при секретарі судового засідання Крутьковій В.О.,

розглянувши заяву (вх. № 2-1086/23 від 20.07.2023) представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНІРЕ» про розподіл судових витрат у справі № 916/1046/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНІРЕ» (73000, Херсонська обл., м. Херсон, вул. Воронцовська, 2; код ЄДРПОУ 35568056)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАКОСА» (65045, Одеська обл., м. Одеса, вул. Тираспольська, буд. 3, кв. 10; код ЄДРПОУ 22464792)

про стягнення заборгованості 1 767 721,32 грн;

представники сторін:

від позивача Клабуков Р.В.,

від відповідача Шараг О.В.,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні господарського суду перебувала справа № 916/1046/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНІРЕ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАКОСА» про стягнення 2 017 721,32 грн.

Ухвалою від 05.07.2023 провадження у справі закрито в частині стягнення з відповідача 250 000,00 грн основного боргу.

Рішенням від 05.07.2023 позов задоволено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАКОСА» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНІРЕ» 1 449 523,78 грн заборгованості, 199 230,88 грн пені, 118 966,66 грн штрафу, 26 515,82 грн витрат зі сплати судового збору.

У судовому засіданні, яке відбулось 05.07.2023, представник позивача заявив, що має намір подати до суду докази понесення позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України.

20.07.2023 за вх. № 2-1086/23 до суду надійшла заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНІРЕ» про розподіл судових витрат, в якій він просить стягнути з відповідача на користь позивача 37 185,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

До заяви було додано клопотання (вх. № 24753/23 від 20.07.2023) в порядку ст. 119 ГПК України про поновлення пропущеного строку на її подання, яке обґрунтовувалось неотриманням ухвали про повернення без розгляду заяви про розподіл судових витрат від 12.07.2023, виявленням представником позивача зацікавленості та стурбованості про рух первинно поданої заяви про розподіл судових витрат шляхом телефонування до приймальної головуючого судді по справі та отримання інформації про повернення заяви без розгляду, пропущенням строку на подання заяви фактично через її недоліки, проханням уникнення надмірного формалізму при трактування норм процесуального права.

Ухвалою від 21.07.2023 клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНІРЕ» про поновлення пропущеного строку для звернення із заявою про розподіл судових витрат задоволено, поновлено заявнику процесуальний строк для звернення із заявою про розподіл судових витрат, призначено судове засідання для розгляду заяви на 31.07.2023.

У судовому засіданні, яке відбулось 31.07.2023, представник позивача просив задовольнити заяву у повному обсязі та стягнути з відповідача 37 185,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Представник відповідача у судовому засіданні не заперечував, що сторона позивача має право на розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у даній справі, й водночас просив зменшити розмір цих витрат на 7 035,00 грн.

31.07.2023 судом оголошено вступну та резолютивну частини додаткового рішення.

Розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНІРЕ» про розподіл судових витрат у справі № 916/1046/23, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Відповідно до положень ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Згідно з положеннями пункту 4 статті 1, частини третьої статті 27 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

З огляду на предмет договору про надання правової допомоги, об`єктом оплати за договором є надані адвокатом юридичні послуги, зокрема, у зв`язку із вирішенням спору в суді.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Разом із тим, згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі статтею 123 зазначеного Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).

До позовної заяви позивачем було додано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понеси у зв`язку із розглядом справи.

Згідно з вказаним розрахунком позивач зазначив, що планує понести 27 135,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Після ухвалення рішення у даній справі, представником позивача було подано до суду заяву про стягнення з відповідача 37 185,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

До заяви було додано докази понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, а саме: копію договору про надання правової допомоги від 16.02.2023, копії виставлених адвокатом рахунків, актів наданих послуг, платіжних інструкцій про сплату ТОВ «ЕНІРЕ» послуг правової допомоги.

Як встановлено судом з наданих доказів, 16.02.2023 між ТОВ «ЕНІРЕ» як довірителем та Адвокатським бюро «КЛАБУКОВ» в особі адвоката Клабукова Р.В. було укладено договір про надання правової допомоги (далі Договір), згідно з яким довіритель доручає, а адвокат приймає на себе зобов`язання надати довірителю правову (правничу) допомогу у справі про стягнення заборгованості з ТОВ «ЛАКОСА» за господарським договором.

У відповідності з п. 7 Договору вартість правової допомоги розраховується погодинно (з урахуванням умов співмірності, передбачених діючим законодавством України). Оплата правової допомоги здійснюється на підставі рахунку.

Відповідно до п. 8 Договору на підтвердження факту надання послуг відповідно до предмету та умов цього договору адвокат складає акт наданих послуг, який направляє довірителю для підписання. Довіритель повертає підписаним акт протягом трьох робочих днів або обґрунтовує неможливість його підписання, інакше акт вважається підписаним.

В процесі виконання Договору адвокатом виставлено ТОВ «ЕНІРЕ» рахунки, а саме: № 16/02 від 16.02.2023 на суму 6 000,00 грн, № 09/03 від 09.03.2023 на суму 8 000,00 грн, № 18/04 від 18.04.2023 на суму 8 000,00 грн, 16/05 від 16.05.2023 на суму 7 145,00 грн, № 06/07 від 06.07.2023 на суму 8 040,00 грн.

Також, позивачем та адвокатом було підписано акти наданих послуг, а саме: № 1 від 28.02.2023 на суму 7 035,00 грн, № 2 від 31.03.2023 на суму 12 060,00 грн, № 3 від 30.04.2023 на суму 6 030,00 грн, № 4 від 31.05.2023 на суму 4 020,00 грн, № 5 від 30.06.2023 на суму 5 025,00 грн, № 6 від 06.07.2023 на суму 3 015,00 грн.

З аналізу вказаних актів вбачається, що в кожному з них міститься детальний опис виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), а саме:

Акт № 1 від 28.02.2023:

- ознайомлення з матеріалами господарського договору, первинними документами тощо, їх правовий аналіз (1 година, 2010,00 грн);

- консультація адвоката, узгодження з довірителем правової позиції, обрання засобу захисту прав довірителя (0,5 години, 1005,00 грн);

- підготовка та відправка боржнику письмової претензії від 22.02.2023 (2 години, 4020,00 грн);

Акт № 2 від 31.03.2023:

- підготовка позовної заяви від 14.03.2023, збір доказів (4 години, 8040,00 грн);

- друк, копіювання документів, направлення відповідачу копії позовної заяви та доданих документів поштовим відправленням цінним листом, подання позовної заяви до канцелярії суду (2 години, 4020,00 грн);

Акт № 3 від 30.04.2023:

- представництво інтересів позивача в суді першої інстанції у судовому засіданні 18.04.2023 о 09:50 (підготовче засідання) (з урахуванням транспортних витрат та часу, необхідного для явки до суду) (1,5 години, 3015,00 грн);

- ознайомлення з відзивом відповідача, підготовка та відправка відповідачу та суду відповіді на відзив (1,5 години, 3015,00 грн);

Акт № 4 від 31.05.2023:

- представництво інтересів позивача в суді першої інстанції у судовому засіданні на 02.05.2023 о 09:30 (підготовче засідання) (з урахуванням транспортних витрат та часу, необхідного для явки до суду) (1 година, 2010,00 грн);

- представництво інтересів позивача в суді першої інстанції у судовому засіданні на 10.05.2023 о 17:00 (підготовче засідання) (з урахуванням транспортних витрат та часу, необхідного для явки до суду) (1 година, 2010,00 грн);

Акт № 5 від 30.06.2023:

- явка до суду першої інстанції до судового засідання, призначеного на 14.06.2023 о 12:00 (судове засідання не відбулось внаслідок мінування будівлі суду) (з урахуванням транспортних витрат та часу, необхідного для явки до суду) (1 година, 2010,00 грн);

- представництво інтересів позивача в суді першої інстанції у судовому засіданні 29.06.2023 о 14:30 (вступне слово, дослідження доказів) (з урахуванням транспортних витрат та часу, необхідного для явки до суду) (1,5 години, 3015,00 грн);

Акт № 6 від 06.07.2023:

- представництво інтересів позивача в суді першої інстанції у судовому засіданні 05.07.2023 о 16:00 (судові дебати, оголошення рішення суду) з урахуванням транспортних витрат та часу, необхідного для явки до суду) (1,5 години, 3015,00 грн).

За змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

В силу приписів наведених вище норм, для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У постанові від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19 Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду сформулювала висновок щодо застосування норм права при вирішенні питання про розподіл судових витрат на правову допомогу, зокрема, зазначивши, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. 5-7, 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись ч. 5-7, 9 ст. 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Слід зазначити, що витрати на копіювання документів, направлення відповідачу копії позовної заяви та доданих документів поштовим відправленням цінним листом, подання позовної заяви до канцелярії суду не можуть бути віднесені до жодного з видів правничої допомоги, які передбачені статтями 1, 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". А тому, витрати на здійснення вказаних видів робіт є явно завищеними та не можуть бути відшкодовані у якості витрат на професійну правничу допомогу.

Отже, друк, копіювання документів, направлення відповідачу копії позовної заяви та доданих документів поштовим відправленням цінним листом, подання позовної заяви до канцелярії суду (2 години, 4020,00 грн) не є видом адвокатської діяльності, тому, не можуть бути віднесені до правничої допомоги, яка передбачена ст. ст. 1, 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Відтак, витрати на здійснення вказаних видів робіт, які зазначені у п. 2 Акту № 2 від 31.03.2023, не можуть бути відшкодовані як витрати на професійну правничу допомогу.

Стосовно послуг, передбачених у п. п. 1, 2 Акту № 1 від 28.02.2023, суд зазначає, що ознайомлення з матеріалами господарського договору, первинними документами тощо, їх правовий аналіз, консультація адвоката, узгодження з довірителем правової позиції, обрання засобу захисту прав довірителя охоплюються послугою з підготовки позовної заяви та збору доказів, яка вказана у п. 1 Акту № 1 від 31.03.2023.

Що стосується послуги з підготовки та відправки боржнику письмової претензії (п. 3 Акту № 1 від 28.02.2023) суд зазначає, що обов`язкове досудове врегулювання спору не передбачено ані Господарським процесуальним кодексом України, ані укладеним між сторонами договором тайм-чартеру. Тобто підготовка та направлення відповідачу претензії не є необхідною та обов`язковою дією до подачі позову та розгляду справи, а тому вказана послуга також не може бути відшкодована в порядку розподілу судових витрат.

У відповідності до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до п.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. ч. 1-2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи все вищевикладене, розглянувши заяву представника позивача про розподіл судових витрат, оцінивши додані до заяви докази, враховуючи принципи співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, з урахуванням принципу справедливості, верховенства права та встановлення, що розмір гонорару, визначений позивачем та його адвокатом щодо деяких послуг, є завищеним щодо відповідача, суд приходить до висновку про часткове задоволення заяви та стягнення з відповідача на користь позивача 26 130,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 221, 232, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву (вх. № 2-1086/23 від 20.07.2023) представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНІРЕ» про розподіл судових витрат у справі № 916/1046/23 задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАКОСА» (65045, Одеська обл., м. Одеса, вул. Тираспольська, буд. 3, кв. 10; код ЄДРПОУ 22464792) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНІРЕ» (73000, Херсонська обл., м. Херсон, вул. Воронцовська, 2; код ЄДРПОУ 35568056) 26 130,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

3. У задоволенні решти заяви відмовити.

4. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Вступну та резолютивну частини додаткового рішення оголошено 31 липня 2023 р. Повний текст додаткового рішення складено та підписано 04 серпня 2023 р.

Суддя Р.В. Волков