ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
м. Чернівці
08 серпня 2023 року Справа № 926/3306/23
Господарський суд Чернівецької області у складі судді Марущака І.В., перевіривши матеріали
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТВУД МАРКЕТ» (59000, Чернівецька обл., Чернівецький район, м. Сторожинець, вул. Вашківська, 11, код 40675355),
до Levidey Lavi Import Distribution Ltd (6 Derech Hayam st, Rehovot, Israel, 7638509, код 511079352)
про стягнення коштів в сумі 7434,50 доларів США,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕТВУД МАРКЕТ» звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Levidey Lavi Import Distribution Ltd про стягнення 7434,50 доларів США за Контрактом №20/09 від 20.09.2021.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання зазначеного договору позивач здійснив поставку відповідачу товару: пиломатріалів, щитів і інших матеріалів згідно Інвойса, який є невід`ємною частиною Контракту, на загальну суму 12 382,50 доларів США, проте останній лише частково сплатив їхню вартість, внаслідок чого заборгував кошти в сумі позову.
Пунктом 6.1 Договору сторони погодили, що у випадку якщо сторони не зможуть дійти згоди, всі спори та розбіжності підлягають вирішенню в Арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті України, місто Київ, Україна. Правом, яким регулюються даний договір, є матеріальне право України. Рішення арбітражу будуть остаточними та обов`язковими для сторін. Звернення в цивільний суд виключається.
У відповідності до статті 76 «Про міжнародне приватне право» суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у випадках, зокрема, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.07.2023 вказану позовну заяву передано до провадження судді Марущака І.В.
Ухвалою суду від 28.07.2023 позовну заяву ТОВ «МЕТВУД МАРКЕТ» залишено без руху через її не відповідність вимогам пунктів 8, 9 частини третьої статті 162, частини першої статті 172 ГПК України та зобов`язано позивача надати суду докази надіслання відповідачам копії позовної заяви та доданих до неї матеріалів справи листом в міжнародному поштовому відправленні; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи та зазначити щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
04.08.2023 представником позивача через систему «Електронний суд» подано заяву про усунення недоліків позовної заяви, до якої додано докази надіслання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів в міжнародному поштовому відправленні, зазначено про наявність у позивача оригіналів всіх доказів, доданих до позовної заяви, а також вказано, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи становить 30 000,00 грн.
Таким чином, суд дослідив, що недоліки позовної заяви позивачем усунуті, відтак вона відповідає вимогам, встановленим статтями 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до положень статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Згідно з частиною 5 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, відмова від права на звернення до господарського суду є недійсною.
Гарантуючи право на звернення до господарського суду, законодавець одночасно визначає, що угода сторін про передачу спору на розгляд третейського суду (міжнародного комерційного арбітражу) допускається (частина 6 статті 4 Господарського процесуального кодексу України).
Наслідки укладання сторонами такої угоди визначені у частині першій пункті 7 частини першої статті 226 ГПК України та пункту 5 частини першої статті 231 Господарського ГПК України.
Згідно з пунктом 7 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, і від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в господарському суді, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду у справі № 926/4889/22 від 16.06.2023: «Наявність арбітражної угоди не може бути підставою відмови у відкритті провадження у справі згідно пункту 1 частини 1 статті 175 Господарського процесуального кодексу України, а лише може бути підставою для залишення позову без розгляду у передбачених законом випадках, але після відкриття провадження у справі та за наявності сукупності умов, визначених у пункті 7 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України.
Відмова у відкритті провадження у справі з підстав наявності між сторонами укладеної арбітражної угоди (застереження) ґрунтується на неправильному застосуванні пункту 1 частини першої 175 Господарського процесуального кодексу України та суперечить частині 1 статті 4 цього Кодексу, яка визначає, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми пункту 1 частини першої статті 175 Господарського процесуального кодексу України у подібних правовідносинах, сформульованого в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду колегії суддів судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у справі №908/1481/19.
Отже, наявність арбітражної угоди в контракті, на підставі якого виник спір, не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі».
Однак якщо відповідач не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору, надасть заперечення проти вирішення спору в господарському суді, позов може бути залишено без розгляду.
Підстави для повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження у справі судом не встановлені, у зв`язку з чим наявні правові підстави для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у даній справі.
Відповідно до частини першої статті 12 ГПК України, господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження; позовного провадження (загального або спрощеного).
Згідно частини третьої статті 12 Господарського процесуального кодексу України загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
У свою чергу частиною першою статті 249 ГПК України визначено, що в порядку спрощеного позовного провадження справа розглядається за клопотанням позивача, поданого у письмовій формі одночасно з поданням позовної заяви або може міститися у ній.
Розглянувши матеріали позовної заяви, господарський суд дійшов висновку, що справу слід розглядати за правилами загального позовного провадження у зв`язку з відсутністю письмового клопотання позивача про розгляд справи у порядку спрощеного провадження.
Відповідач Levidey Lavi Import Distribution Ltd (6 Derech Hayam st, Rehovot, Israel, 7638509, код 511079352) є нерезидентом, який не має свого представництва на території України, тому про розгляд даної справи належить повідомляти в порядку, передбаченому чинними міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно статті 365 ГПК України іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов`язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.
Статтею 367 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Судове доручення надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.
Порядок передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном регулюється Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних та комерційних справах від 15.11.1965, яка була імплементована в національне законодавство Законом України «Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних та комерційних справах» від 19.10.2000 №2052-III і набрала чинності для України з 26.11.2000.
Дана Конвенція застосовується у цивільних та комерційних справах щодо всіх випадків, коли існує потреба в передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном.
Держава Ізраїль підписала дану Конвенцію 25 листопада 1965 року, 14 листопада 1972 року відбулася ратифікація та набрання чинності цією Конвенцією для держави Ізраїль.
Оскільки наразі між Україною та Ізраїлем не укладено окремого міжнародного договору про надання правової допомоги (в т.ч. договору, який би регулював порядок виконання судових доручень), порядок передачі судових та позасудових документів для вручення в Ізраїлі регламентується Конвенцією «Про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах».
У відповідності до статті 1 Конвенції, ця Конвенція застосовується у цивільних та комерційних справах щодо всіх випадків, коли існує потреба в передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном.
За приписами статті 2 Конвенції кожна Договірна Держава призначає Центральний Орган, обов`язком якого є отримання прохань про вручення документів, що виходять від інших Договірних Держав, і здійснення процесуальних дій відповідно до положень статей 3 - 6. Кожна Держава організовує Центральний Орган згідно із своїм правом.
Згідно зі статтею 3 Конвенції орган влади чи судовий працівник, компетентний відповідно до права запитуючої Держави, направляють Центральному Органу запитуваної Держави прохання згідно з формуляром, що додається до цієї Конвенції, без потреби легалізації або виконання інших аналогічних формальностей. До прохання додається документ, що підлягає врученню, або його копія. Прохання і документ надаються в двох примірниках.
Відповідно до статті 5 Конвенції Центральний Орган запитуваної Держави власноручно вручає документ або забезпечує його вручення відповідним органом: a) у спосіб, визначений його внутрішнім правом для вручення документів, складених в цій державі, особам, що перебувають на її території, або b) в особливий спосіб, обумовлений запитуючим органом, якщо такий спосіб не є несумісним із законами запитуваної Держави. Якщо документ має бути вручений відповідно до частини першої цієї статті, то Центральний Орган може вимагати, щоб документ був складений або перекладений офіційною мовою або однією з офіційних мов запитуваної Держави.
Згідно статті 7 Конвенції типові умови формуляра, доданого до цієї Конвенції, у всіх випадках обов`язково мають бути складені французькою або англійською мовами. Вони можуть при цьому бути складені офіційною мовою або однією з офіційних мов запитуючої Держави. Відповідні пробіли заповнюються або мовою запитуваної Держави, або французькою чи англійською мовами.
За змістом статті 15 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних та комерційних справах судове рішення не може бути винесено, поки не буде встановлено, що документ був дійсно доставлений особисто відповідачу та було здійснено в належний строк, достатній для здійснення відповідачем захисту.
У випадку, передбаченому частиною другою статті 15 Конвенції, суд може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку, якщо з дати направлення документа сплинув термін, який суддя визначив як достатній для даної справи і який становить щонайменше шість місяців.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність здійснення перекладу процесуальних документів та матеріалів справи на іврит.
При цьому, суд зазначає, що у випадку невиконання вимог суду щодо надання нотаріально засвідчених документів та матеріалів справи в перекладі відповідну мову позов може бути залишено без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до статті 80 Закону України «Про міжнародне приватне право» у разі якщо при розгляді справи з іноземним елементом у суду виникне необхідність у врученні документів або отриманні доказів, у проведенні окремих процесуальних дій за кордоном, суд може направити відповідне доручення компетентному органу іноземної держави в порядку, встановленому процесуальним законом України або міжнародним договором України.
Як з`ясовано судом, Центральним органом Ізраїлю (на який покладається обов`язок щодо організації вручення судових та позасудових документів) є Міністерства юстиції Ізраїлю (Ministry of Justice Office of the Deputy Attorney General (International Law)).
За таких обставин, з метою належного повідомлення Levidey Lavi Import Distribution Ltd, місцезнаходженням якого є Ізраїль, про дату, час та місце розгляду справи, господарський суд, керуючись приписами ст. 367 ГПК України, дійшов висновку про необхідність звернення до Міністерства юстиції Ізраїлю із судовим дорученням про вручення відповідачу судових документів.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги або вручення виклику до суду чи інших документів до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.
Враховуючи наведене, провадження в справі підлягає зупиненню.
Керуючись статтями 12, 176, 228-229, 234, 365-367 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.
2. Здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
3. Запропонувати відповідачу:
- у строк до 16 календарних днів з дня отримання даної ухвали надати суду відповідно до статті 165 Господарського процесуального кодексу України відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), що підтверджують заперечення проти позову;
- одночасно надіслати позивачу копію відзиву та доданих до нього документів, докази такого направлення надати суду разом з поданням відзиву на позову.
4. Зобов`язати позивача протягом десяти днів з моменту отримання цієї ухвали надати суду переклад на іврит з нотаріальним засвідченням його вірності ухвали Господарського суду Чернівецької області від 07.08.2023 про відкриття провадження у справі №926/3306/23, позовної заяви у трьох примірниках та переклад на англійську мову з нотаріальним засвідченням його вірності судового доручення про вручення документів у трьох примірниках.
5. Попередити позивача, що у випадку неподання без поважних причин витребуваних судом документів позов може бути залишено без розгляду.
6. Зобов`язати Levidey Lavi Import Distribution Ltd надати суду оформлений відповідно до міжнародних угод документ, що є доказом правосуб`єктності юридичної особи (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо).
7. Звернутись до Міністерства юстиції Ізраїлю (Ministry of Justice Office of the Deputy Attorney General (International Law), (Saladin 29, Jerusalem, 91010) із судовим дорученням про вручення Levidey Lavi Import Distribution Ltd перекладу на іврит, з нотаріальним засвідченням їх вірності, ухвали Господарського суду Чернівецької області від 07.08.2023 про відкриття провадження у справі, судового доручення про вручення документів та позовної заяви.
8. Зупинити провадження у справі №926/3306/23 до отримання відповіді від Міністерства юстиції Ізраїлю на судове доручення про вручення виклику до суду та вручення документів.
9. Після отримання відповіді від Міністерства юстиції Ізраїлю на судове доручення про вручення виклику до суду та вручення документів, судом ухвалою буде призначено підготовче засіданні по справі.
10. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та підлягає оскарженню окремо від рішення суду в порядку та строк, передбачені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя І.В. Марущак
Суд | Господарський суд Чернівецької області |
Дата ухвалення рішення | 08.08.2023 |
Оприлюднено | 09.08.2023 |
Номер документу | 112687023 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Західний апеляційний господарський суд
Зварич Оксана Володимирівна
Господарське
Господарський суд Чернівецької області
Марущак Ілля Васильович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні