Ухвала

від 07.08.2023 по справі 355/345/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

Іменем України

07 серпня 2023 року

м. Київ

справа № 355/345/22

провадження № 61-10556ск23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О.,

вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Щербакова Ігоря Миколайовича на постанову Київського апеляційного суду від 14 червня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Щербакова Ігоря Миколайовича, Державного підприємства «Сетам» про стягнення безпідставно одержаних грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Щербакова І. М., Державного підприємства «Сетам» (далі - ДП «Сетам») про стягнення безпідставно одержаних грошових коштів.

Рішенням Баришівського районного суду Київської області від 13 липня 2022 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 14 червня 2023 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

У липні 2022 року приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Щербаков І. М. звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, у якій просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 14 000,00 грн. ОСОБА_1 просив у задоволенні заяви приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Щербакова І. М.про ухвалення додаткового рішення відмовити.

Додатковим рішенням Баришівського районного суду Київської області від 27 липня 2022 року заяву про ухвалення додаткового рішення задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Щербакова І. М. витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 14 000,00 грн.

Рішення місцевого суду мотивовано тим, що заявником на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано належні та допустимі докази.

Постановою Київського апеляційного суду від 14 червня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Додаткове рішення Баришівського районного суду Київської області від 27 липня 2022 року змінено шляхом зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу з 14 000,00 грн до 5 000,00 грн.

З урахуванням критеріїв співмірності складності справи та обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, виходячи з конкретних обставин справи, беручи до уваги, що справа не є унікальною та не потребувала значного часу для вивчення та підготовки відзиву на апеляційну скаргу, апеляційний суд дійшов висновку, що зазначені приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Щербаковим І. М.витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 14 000,00 грн є завищеними та недостатньо обґрунтованими.

13 липня 2023 року приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Щербаков І. М. звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 14 червня 2023 року, в якій посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі додаткове рішення Баришівського районного суду Київської області від 27 липня 2022 року.

У касаційній скарзі як на підставу оскарження судового рішення міститься посилання на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України (суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду). Зокрема, у касаційній скарзі зазначено,

що апеляційний суд в оскаржуваному судовому рішенні не врахував висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21, від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, Об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі № 910/23210/17, від 13 лютого 2019 року у справі № 911/739/15, від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц, від 18 березня 2021 року у справі № 910/15621/19, від 25 травня 2021 року у справі № 910/7586/19, від 01 грудня 2021 року у справі № 641/7612/16-ц, від 26 жовтня 2022 року у справі № 910/4277/21, від 23 березня 2023 року у справі № 921/434/21.

Перевіривши доводи касаційної скарги, оскаржуване судове рішення, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК України у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу суд може визнати таку касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах).

Із матеріалів касаційної скарги, змісту оскаржуваного судового рішення Верховний Суд дійшов переконання, що скарга є необґрунтованою, правильне застосування апеляційним судом норм права при вирішенні питання щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Такого висновку Верховний Суд дійшов з огляду на таке.

Встановлені судами обставини

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Щербаков І. М. надав: копію договору від 01 червня 2022 року № 06/22 про надання правової допомоги; детальний опис наданих послуг та їх вартість; акт прийому передачі послуг за договором від 01 червня 2022 року № 06/22 та копію платіжного доручення від 06 червня 2022 року № 575 про сплату 14 000,00 грн.

Апеляційний суд, зменшуючи розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Щербакова І. М. до 5 000,00 грн, виходив з критеріїв співмірності складності справи, обсягу виконаної адвокатом роботи, конкретних обставин справи та враховуючи, що у задоволенні позову відмовлено, дійшов висновку, що зазначені приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Щербаковим І. М.витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 14 000,00 грн є завищеними та недостатньо обґрунтованими.

Такий висновок апеляційного суду є обґрунтованим з огляду на таке.

Нормативно-правове обґрунтування

Кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав (стаття 59 Конституції України).

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час ( стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Водночас, цивільно-процесуальним законодавством сформовані критерії, які підлягають застосуванню при визначенні розміру відшкодування витрат на професійну правничу допомогу на користь сторони, яка виграла справу.

За змістом частин першої, другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частин третьої - шостої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися (частина третя статті 141 ЦПК України).

За змістом частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Таким чином, ЦПК України передбачено основні критерії, які підлягають врахуванню при визначенні та розподілі судових витрат у вигляді правничої допомоги: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру та співмірність зі складністю справи і пропорційність до ціни позову.

Тож, сторона спору у договорі зі своїм адвокатом може визначати будь-яку ціну адвокатських послуг. Проте, суд, за результатами розгляду справи, здійснюючи розподіл судових витрат, в тому числі витрат на професійну правничу допомогу, зобов`язаний враховувати критерії, визначені законом.

Таке тлумачення норм процесуального закону узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ)

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Висновки Верховного Суду

При вирішенні питання щодо відшкодування відповідачу витрат на професійну правничу допомогу апеляційним судом враховано складність справи, ціну позову (158 805,50 грн) та керуючись принципом розумності, визначено розмір витрат, який підлягає відшкодуванню, а саме 5 000,00 грн.

Ураховуючи критерії розумності, співмірності та необхідності, Верховний Суд погоджується з висновком апеляційного суду щодо стягнення 5 000,00 грн у рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, оскільки вказаний розмір судових витрат є співмірним зі складністю справи.

Відповідно до висновків, сформульованих у постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі № 905/1795/18 та від 08 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Оскільки судами попередніх інстанцій відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 про стягнення безпідставно одержаних грошових коштів у загальному розмірі 158 805,50 грн, на переконання Верховного Суду судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 14 000,00 грн, які заявник просив стягнути з позивача на свою користь, зважаючи на ціну позову є завищеними щодо іншої сторони спору - ОСОБА_1 та є неспівмірними зі складністю справи.

Щодо доводів касаційної скарги

У касаційній скарзі як на підставу оскарження судового рішення міститься посилання на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України (суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду). Зокрема, у касаційній скарзі зазначено, що апеляційний суд в оскаржуваному судовому рішенні не врахував висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21, від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, Об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі № 910/23210/17, від 13 лютого 2019 року у справі № 911/739/15, від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц, від 18 березня 2021 року у справі № 910/15621/19, від 25 травня 2021 року у справі № 910/7586/19, від 01 грудня 2021 року у справі № 641/7612/16-ц, від 26 жовтня 2022 року у справі № 910/4277/21, від 23 березня 2023 року у справі № 921/434/21.

Оскаржуване судове рішення не суперечить зазначеним висновкам Верховного Суду, оскільки у приведених як приклад справах, визначаючи наявність підстав та розмір відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суди виходили з доказової бази з урахуванням наданих сторонами доказів, оцінюючи їх у сукупності. Однак вирішення питання про наявність підстав для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та визначення її розміру вирішується у кожному конкретному випадку, з урахуванням поданих сторонами доказів. Крім того, у справі, про перегляд якої подано касаційну скаргу, судом апеляційної інстанцій враховано реальність та необхідність понесених стороною відповідача витрат на професійну правничу допомогу.

Доводи касаційної скарги про те, що апеляційний суд не врахував розмір гонорару адвокату, який визначений у договорі від 01 червня 2022 року № 06/22 про надання правової допомоги, є необґрунтованими, оскільки апеляційний суд, зменшуючи розмір витрат на професійну правничу допомогу до 5 000,00 грн, виходив з критерію реальності адвокатських витрат і критерію розумності розміру витрат на професійну правничу допомогу, реально витрачений адвокатом час на надання послуг та їх обсяг, а тому їх розмір є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору та є співмірним із складністю справи.

Доводи касаційної скарги про те, що апеляційний суд втрутився у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару, є необґрунтованими, оскільки, зменшуючи розмір витрат на правничу допомогу до 5 000,00 грн, апеляційним судом враховані обставини справи та висновки, сформульовані у постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі № 905/1795/18 та від 08 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19 щодо завищення розміру гонорару, визначеного стороною та його адвокатом, по відношенню до іншої сторони.

Інші доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

Враховуючи, що постанова Київського апеляційного суду від 14 червня 2023 року прийнята з правильним застосуванням норм процесуального права, тож касаційна скарга є необґрунтованою, відповідно, відсутні підстави для відкриття касаційного провадження у цій справі.

Керуючись пунктом 1 частини другої, частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргоюприватного виконавця виконавчого округу м. Києва Щербакова Ігоря Миколайовича на постанову Київського апеляційного суду від 14 червня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Щербакова Ігоря Миколайовича, Державного підприємства «Сетам» про стягнення безпідставно одержаних грошових коштів відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:О. В. Ступак І. Ю. Гулейков С. О. Погрібний