Ухвала
07 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 355/345/22
провадження № 61-10556ск23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О.,
вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яку подав представник - адвокат Мельник Олександр Юрійович, на рішення Баришівського районного суду Київської області від 13 липня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 14 червня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Щербакова Ігоря Миколайовича, Державного підприємства «СЕТАМ» про стягнення безпідставно одержаних грошових коштів,
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Щербакова І. М., Державного підприємства «Сетам» (далі - ДП «Сетам») про стягнення безпідставно одержаних грошових коштів.
В обґрунтування позову зазначав, що 05 листопада 2020 року ДП «Сетам» проведені електронні торги № 448405 з реалізації арештованого майна - земельної ділянки, площею 1,3798 га, кадастровий номер 3220286700:21:093:1593, яка розташована у с. Власівка, Баришівського району Київської області.
Він був учасником цих торгів, сплатив гарантійний внесок на користь ДП «Сетам» у розмірі 7 940,28 грн та в результаті став переможцем торгів, придбавши вказану земельну ділянку за 158 805,50 грн, про що складений протокол № 510009.
Вказував, що 17 листопада 2020 року провів повний розрахунок за придбане з торгів майно, перерахувавши на рахунок приватного виконавця Щербакова І. М. вартість земельної ділянки. 19 листопада 2020 року приватним виконавцем Щербаковим І. М. складений акт про проведення електронних торгів № 60081484. Проте вказаний правочин купівлі - продажу земельної ділянки є недійсним в силу закону (нікчемним) з огляду на те, що на момент відчуження земельної ділянки існував мораторій на продаж землі відповідно до п. 15 розділу Х «Перехідних положень» Земельного кодексу України.
Вважав, що у разі недійсності договору купівлі - продажу, укладеного за результатами електронних торгів, у сторін договору виникає обов`язок щодо повернення отриманого на виконання цього правочину.
Враховуючи викладене, просив суд зобов`язати приватного виконавця Щербакова І. М. повернути йому безпідставно одержані від продажу з електронних торгів № 448405 земельної ділянки, площею 1,3798 га, кадастровий номер 3220286700:21:093:1593, грошові кошти у розмірі 150 865,22 грн, а ДП «Сетам» зобов`язати повернути йому безпідставно одержані від продажу з електронних торгів № 448405 земельної ділянки, площею 1,3798 га кадастровий номер 3220286700:21:093:1593, грошові кошти у розмірі 7 940,28 грн, сплачені як гарантійний внесок за участь в торгах.
Рішенням Баришівського районного суду Київської області від 13 липня 2022 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 14 червня 2023 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 , суди виходили з того, що позивачем невірно обрано спосіб захисту порушених прав.
17 липня 2023 року ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Мельника О. Ю. звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Баришівського районного суду Київської області від 13 липня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 14 червня 2023 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Верховний Суд дійшов висновку, що відсутні підстави для відкриття касаційного провадження з огляду на таке.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Предметом позову у цій справі є стягнення безпідставно одержаних грошових коштів у загальному розмірі 158 805,50 грн, що є меншим, ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (268 400,00 грн), а тому відповідно до вимог ЦПК України справа є малозначною.
Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню.
Оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, та судом не встановлено передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України випадків, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню, тому відсутні підстави для відкриття касаційного провадження.
Верховний Суд враховує рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року № R (95) 5, згідно яких державам-членам необхідно вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 1 частини шостої статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд,
УХВАЛИВ:
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яку подав представник - адвокат Мельник Олександр Юрійович, на рішення Баришівського районного суду Київської області від 13 липня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 14 червня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Щербакова Ігоря Миколайовича, Державного підприємства «СЕТАМ» про стягнення безпідставно одержаних грошових коштів відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:О. В. Ступак І. Ю. Гулейков С. О. Погрібний
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 07.08.2023 |
Оприлюднено | 09.08.2023 |
Номер документу | 112691867 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Ступак Ольга В`ячеславівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні