Ухвала

від 03.08.2023 по справі 2-1407/11

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 2-1407/11

Провадження № 4-с/752/136/23

У Х В А Л А

Іменем України

03.08.2023 року м. Київ

Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Ольшевської І.О.,

за участю секретаря Крекотень О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність органу державної виконавчої служби, заінтересовані особи Васильківський відділ державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Акціонерне товариство «Універсал Банк», -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва із скаргою бездіяльність органу державної виконавчої служби, за якою просить визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Васильківського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), який не розглянув своєчасно та не задовольнив заяву боржника від 06.04.2023р. про зняття арешту в ВП НОМЕР_4; зняти арешт у ВП НОМЕР_4 із грошових коштів на рахунку№ НОМЕР_1 , відкритому в АТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_1 , і на який зараховується пенсія боржнику ОСОБА_1 , на які накладено арешт постановою державного виконавця Васильківського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 16.02.2023р. у ВП НОМЕР_4; скасувати постанову державного виконавця Васильківського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 16.02.2023р. у ВП НОМЕР_4.

В обгрунтування скарги зазначає, що на виконанні Васильківського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебуває виконавчий лист Голосіївського районного суду міста Києва від 22.03.2012р. №2-1407 про стягнення з нього на користь АТ «Універсал Банк» заборгованості. Постановою державного виконавця від 16.02.2023р. було накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення

на які заборонено законом, та належать ОСОБА_1 , в межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів 1 239 234,73 грн. Як зазначає заявник, він звернувся до виконавчої служби із заявою від 06.04.2023р. про зняття арешту із грошових коштів (пенсії) та припинення звернення стягнення на пенсію боржника. Заява була отримана виконавчою службо 20.04.2023р. Разом з тим, станом на дату звернення із скаргою до суду державний виконавець заяву боржника по суті не розглянув, арешт не скасував, чим допустив протиправну бездіяльність. З посиланням на ст.ст. 70, 56, 59, абз. 6 п. 102 Розділу XIII Закону України «Про виконавче провадження», рішення Конституційного Суду України від 22.03.2023р. №3-р(ІІ)2023, правові висновки Великої Палати Верховного Суду у справі №756/8812/20, заявник заявляє про необхідність зняття арешту з рахунку, на який зараховується пенсія, та скасування постанови державного виконавця від 16.02.2023р. у ВП НОМЕР_4.

Заявник та його представник у судове засідання не з`явилися, подали заяву про розгляд скарги без їх участі, вказали, що вимоги скарги підтримують у повному обсязі та просять їх задовольнити.

Заінтересовані особи письмових пояснень щодо скарги не подали, в судове засідання не з`явились, клопотань про відкладення розгляду скарги до суду від них не надійшло.

Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Вивчивши матеріали скарги та справи, суд приходить до наступного висновку.

За змістом ст. 129-1 Конституції України та у відповідності до ст. 18 ЦПК України судове рішення, що набрало законної сили, обов`язкове для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції».

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Згідно з ч. 1ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Так, Голосіївським районним судом міста Києва 28.09.2011р. прийнято рішення у справі №2-1407/11 за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за яким позов задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №023-2008-1378 від 25.04.2008р., а саме 8 310,54 грн. простроченої заборгованості по кредиту, 1 057 935,49 грн. суми дострокового стягнення кредиту, 58 465,55 грн. відсотків, 1 700,00 грн. судового збору та 120,00 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи.

На виконання цього рішення судом видано виконавчий лист.

З матеріалів справи вбачається, що 09.01.2013р. відділом державної виконавчої служби Васильківського міськрайонного управління юстиції відкрито виконавче провадження ВП НОМЕР_4 з виконання виконавчого листа №2-1407, виданого 22.03.2012р. Голосіївським районним судом міста Києва про стягнення із ОСОБА_1 на користь ПАТ «Універсал Банк» боргу в розмірі 1 126 531,58 грн.

16.02.2023р. у вказаному виконавчому провадженні головним державним виконавцем Назаренко Оленою Юріївною винесено постанову про арешт коштів боржника, за якою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, в також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_1 .

У відповідності до п. 7 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, на електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Частинами першою-третьою статті 56 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження» розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. За ч. 3 ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження» загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.

У п. 3 ч. 102 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про

виконавче провадження» зазначено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX припиняється звернення стягнення на пенсію, стипендію (крім рішень про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю внаслідок кримінального правопорушення, та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації).

Частиною 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» визначені підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини, серед яких, зокрема, отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

ОСОБА_1 звернувся до виконавчої служби із заявою про зняття арешту із грошових коштів (пенсії) та припинення звернення стягнення на пенсію боржника, за якою просив зняти арешт у ВП НОМЕР_4 із грошових коштів на рахунку НОМЕР_2 , відкритому в АТ КБ «ПриватБанк», і на який зараховується пенсія боржнику ОСОБА_1 ; припинити звернення стягнення на пенсію боржника ОСОБА_1 на час воєнного стану в Україні. До заяви була додана довідка АТ КБ «ПриватБанк» від 05.04.2023р.

Вказана заява отримана виконавчою службою 20.04.2023р.

У матеріалах справи відсутні докази того, що заява ОСОБА_1 була розглянута виконавчою службою.

У відповідності до п. 3 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.

Разом з тим, з довідки АТ КБ «ПриватБанк» від 05.04.2023р. вбачається, що ОСОБА_1 станом на 05.04.2023р. має в АТ КБ «ПриватБанк» картку НОМЕР_3 ( НОМЕР_1 ), на яку отримує пенсійні виплати. Також на вказану картку (рахунок) може бути зарахована будь-яка виплата (переказ).

Відповідно до виписки по даному рахунку за період 01.11.2022 - 28.04.2023р. на нього надходили цільові кошти.

Однак, як встановлено вище, за постановою від 16.02.2023р. на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках ОСОБА_1 , виконавчою службою накладено арешт.

При цьому, з наведених вище норм Закону України «Про виконавче провадження» вбачається наявність заборони на звернення стягнення на пенсію.

Відповідно до ст. 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до статті 46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що накладення арешту на кошти на рахунку НОМЕР_1 , відкритому в АТ КБ «Приватбанк», на який надходить пенсія, є протиправним.

При винесенні постанови про накладення арешту на рахунок боржника державним виконавцем не здійснено дій для належного визначення статусу коштів, що зараховуються на рахунок, належний боржнику, що призвело до порушення законних прав особи на отримання належного їй пенсійного утримання.

Зважаючи на те, що накладений на грошові кошти арешт на вказаному рахунку в банку унеможливлює отримання пенсійних виплат, тому скарга підлягає задоволенню в частині шляхом визнання неправомірною бездіяльність виконавчої служби щодо нерозгляду заяви боржника та зняття арешту з грошових коштів, які перебувають на рахунку НОМЕР_1 , відкритому в АТ КБ «Приватбанк», та скасування постанови державного виконавця від 16.02.2023р. в частині накладення арешту на кошти, що знаходяться на вказаному рахунку.

За приписами ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту, можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об`ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості що узгоджується також зі статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, народних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ч. 2, 4 ст. 10 Цивільного процесуального кодексу України).

Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 Україною ратифіковано 17.07.1997, а, отже, з цього моменту застосування її положень та практики ЄСПЛ є пріоритетним завданням адаптації національного законодавства України, в тому числі шляхом здійснення правосуддя керуючись цими міжнародними актами.

Таким чином, виходячи із встановлених обставин та на підставі наведених вище норм закону слід скаргу задовольнити частково.

Керуючись ст.ст. 447, 450-451 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність органу державної виконавчої служби, заінтересовані особи Васильківський відділ державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Акціонерне товариство «Універсал Банк» задовольнити частково.

2. Визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Васильківського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Назаренко Олени Юріївни щодо нерозгляду заяви боржника про зняття арешту у ВП НОМЕР_4.

3. Зобов`язати державного виконавця Васильківського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Назаренко Олену Юріївну зняти арешт у ВП НОМЕР_4 із грошових коштів на рахунку НОМЕР_1 , відкритому в АТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_1, на які накладено постановою від 16.02.2023р.

4. Скасувати постанову державного виконавця Васильківського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Назаренко Олени Юріївни від 16.02.2023р. у ВП НОМЕР_4 в частині накладення арешту на грошові кошти на рахунку НОМЕР_1 , відкритому в АТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_1 .

5. В іншій частині скарги відмовити.

6. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

7. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду або через Голосіївський районний суд міста Києва відповідно до вимог, встановлених ст. ст. 353-356 ЦПК України.

Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Повний текст ухвали суду складений та підписаний 08.08.2023р.

Суддя І.О. Ольшевська