Ухвала

від 08.08.2023 по справі 640/18852/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

08 серпня 2023 року

м. Київ

справа №640/18852/18

адміністративне провадження № К/9901/3372/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Рибачука А.І.,

суддів: Тацій Л.В., Бучик А.Ю.,

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу № 640/18852/18

за позовом Приватного підприємства (далі - ПП) «Обрій-2003» до Комунального підприємства (далі - КП) «Київблагоустрій», Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними дій та скасування приписів та доручення, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою ПП «Обрій-2003»

на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.12.2020, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Кобаля М.І., суддів Бужак Н.П., Костюк Л.Г.,

ВСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. 13.11.2018 ПП «Обрій-2003» звернулось до суду з позовом, у якому просило:

визнати протиправними та скасувати приписи КП «Київблагоустрій» від 12.10.2018 № 1815831 та від 31.10.2018 № 1815987;

визнати протиправними та скасувати доручення Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 29.10.2018 № 064-7907 та від 05.11.2018 № 064-8145;

визнати протиправними дії Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та КП «Київблагоустрій» щодо демонтажу та знесення належного позивачу майна: господарської споруди та металевої огорожі по вул. Сиваській, 1 у Дніпровському районі м. Києва.

Позовні вимоги ПП «Обрій-2003» обґрунтувало тим, що оспорювані приписи КП «Київблагоустрій» від 12.10.2018 № 1815831 та від 31.10.2018 № 1815987 та доручення Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 29.10.2018 № 064-7907 та від 05.11.2018 № 064-8145 є протиправними та такими, що винесені всупереч приписам Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 № 1051/1051 (далі - Правила благоустрою міста Києва), оскільки споруди, які розміщені на земельній ділянці по вул. Сиваській, 1 у м. Києві з кадастровим номером 66:056:007 входять до майнового комплексу, належного йому на праві власності.

2. Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 25.04.2019, залишеним без змін поснованою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.09.2019, задовольнив позовні вимоги:

визнав протиправними дії КП «Київблагоустрій», Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо демонтажу та знесення належного ПП «Обрій-2003» майна, а саме - господарської споруди (вагона), яка відповідно до матеріалів інвентаризаційної справи Київського бюро технічної інвентаризації позначена літерою «К» та металевої огорожі (паркану) по периметру земельної ділянки 66:056:007 по вулиці Сиваській, 1 у Дніпровському районі міста Києва та металевої огорожі по вул. Сиваській, 1 у Дніпровському районі м. Києва.

визнав протиправними та скасував приписи КП «Київблагоустрій» від 12.10.2018 № 1815831 та від 31.10.2018 № 1815987.

визнав протиправними та скасував доручення Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 29.10.2018 № 064-7907 та від 05.11.2018 № 064-8145.

3. Зазначені судові рішення у цій справі були предметом перегляду Верховним Судом, за наслідком якого судом касаційною інстанцією ухвалено постанову від 17.09.2020 про часткове задоволення касаційних скарг КП «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), скасування постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.09.2019 та направлення справи на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції.

4. Під час нового розгляду Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 14.12.2020 скасував рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.04.2019, ухвалив нову постанову, якою відмовив в задоволенні адміністративного позову ПП «Обрій-2003» до КП «Київблагоустрій», Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними дій та скасування приписів та доручення.

5. 28.01.2021 ПП «Обрій - 2003» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення ним норм процесуального права, просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.12.2020, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.04.2019 у справі №640/18852/18 - залишити в силі.

6. Верховний Суд ухвалою від 25.03.2021 поновив ПП «Обрій-2003» строк на касаційне оскарження постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.12.2020 у справі №640/18852/18; відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою з підстави, визначеної пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

7. 19.04.2021 та 29.04.2021 від КП «Київблагоустрій» та Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надійшли відзиви на зазначену вище касаційну скаргу, у яких відповідачі просять залишити останню без задоволення, а оскаржуване ПП «Обрій-2003» судове рішення - без змін.

8. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 13.06.2023 № 908/0/78-23 «Про призначення повторного автоматизованого розподілу» призначено повторний автоматизований розподіл цієї судової справи між суддями у зв`язку із звільненням судді ОСОБА_1 (рішення Вищої ради правосуддя від 08.06.2023 № 622/0/15-23 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку»), що унеможливлює її участь у розгляді цієї справи.

9. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.06.2023 визначено склад колегії суддів для розгляду цієї справи: Рибачук А.І.- головуючий суддя, судді: Бучик А.Ю., Тацій Л.В.

10. Ухвалою судді Верховного Суду від 19.06.2023 прийнято зазначену справу до провадження.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

11. У справі, яка розглядається суди встановили, що ПП «Обрій-2003» на підставі договору купівлі-продажу від 20.10.2005, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Петровою С.М. та зареєстрованого в реєстрі за № 8433, є власником майнового комплексу по вул. Сиваській, 1 у Дніпровському районі м. Києва .

Відповідно до інвентаризаційної справи вказаний майновий комплекс загальною площею 387,60 кв.м складається з низки нежилих будівель, зокрема, з окремо розташованої нежилої будівлі - господарської споруди(літера К) площею 73,2 кв.м.

Вказана споруда міститься на кадастровому плані земельної ділянки за кадастровим номером 66.056:007.

12.10.2018 інспектором КП «Київблагоустрій» Бистриком Д.І. винесено припис №1815831, відповідно до якого встановлено порушення підпункту 20.1.1 Правил благоустрою міста Києва за адресою: м. Київ, Дніпровський район, вул. Сиваська, 1, вчинене власником тимчасової споруди. Позивачу запропоновано усунути порушення шляхом надання дозвільної документації на розміщення тимчасової споруди. У разі відсутності дозвільної документації на розміщення тимчасової споруди, терміном в 3 дні демонтувати власними силами та відновити благоустрій (далі по тексту - оскаржуваний припис №1).

Також, контролюючим органом зазначено, що в разі невиконання вимог припису будуть вжиті заходи, відповідно до чинного законодавства; про виконання припису повідомити КП «Київблагоустрій».

Листом від 23.10.2018 № 10/23 ПП «Обрій-2003» повідомлено КП «Київблагоустрій» про належність йому вказаної будівлі, до якого також було додано копію чергового кадастрового плану та копію реєстраційного посвідчення.

29.10.2018 Департаментом видано КП «Київблагоустрій» доручення № 064-7907 щодо вжиття заходів шляхом демонтажу самовільно встановленого павільйону за адресою: м. Київ, Дніпровський район, вул. Сиваська, 1.

Відповідно до актів проведення демонтажу (переміщення) від 29.10.2018 № 03-498, від 30.10.2018 б/н, від 31.10.2018 б/н, від 01.11.2018 б/н, від 06.11.2018 № 173, 07.11.2018 № 176, працівниками КП «Київблагоустрій» проведено частковий демонтаж павільйону, розміщеного за адресою: м. Київ, Дніпровський район, вул. Сиваська, 1.

Також, 31.10.2018 інспектором КП «Київблагоустрій» Бистриком Д.І. винесено припис № 1815987 про порушення власником тимчасової огорожі підпункту 20.1.1 Правил благоустрою міста Києва за адресою: м. Київ, Дніпровський район, вул. Сиваська, 1 (далі по тексту - оскаржуваний припис №2).

Листом від 02.11.2018 ПП «Обрій-2003» повідомлено КП «Київблагоустрій» про приналежність огорожі до майнового комплексу, що є власністю позивача. До вказаного листа позивачем додано копії правовстановлюючих документів.

05.11.2018 Департаментом міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видано КП «Київблагоустрій» доручення № 064-8145 щодо вжиття заходів шляхом демонтажу самовільно встановленої огорожі за адресою: м. Київ, Дніпровський район, вул. Сиваська, 1.

Відповідно до акта від 05.11.2017 № 170 працівниками КП «Київблагоустрій» проведено демонтаж огорожі.

Вважаючи такі дії та оскаржувані приписи протиправними, ПП «Обрій-2003» звернулось до суду з цим позовом.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

12. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що спірна господарська будівля є капітальною спорудою, а не тимчасовою, як стверджують відповідачі, що підтверджується долученими до матеріалів справи договором купівлі-продажу та інвентаризаційною справою, де зазначено, що спірна будівля - це окремо розташована нежила будівля, господарська споруда (вагон), яка є нерухомим майном, що, в свою чергу, свідчить про виключний капітальний характер будівлі.

13. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив із того, що оскаржувані приписи, доручення та дії відповідачів спрямовані на демонтаж та знесення належного позивачу майна, а саме - господарської споруди та металевої огорожі по вул. Сиваській, 1 у Дніпровському районі м. Києва, відповідають нормам чинного законодавства та прийняті в межах наданих їм повноважень, оскільки господарська споруда та металева огорожа по вул. Сиваській, 1 у Дніпровському районі м. Києва, власником якої є ПП «Обрій-2003», відносяться до тимчасових споруд, а тому на них розповсюджуються Правила благоустрою міста Києва, на підставі яких діяли відповідачі.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

14. Касаційна скарга позивача обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції помилково відніс спірну господарську споруду (вагон) до тимчасових, у зв`язку із чим застосував до спірних відносин норми матеріального права, які не підлягали застосуванню. При цьому, ПП «Обрій-2003» у касаційні скарзі вказало на те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 10.08.2020 у справі № 161/13062/18, згідно із яким демонтаж самовільно розміщених тимчасових споруд є крайнім заходом, якому має передувати вжиття уповноваженим суб`єктом інших заходів реагування, націлених на достеменне встановлення порушення в галузі благоустрою населених пунктів, його припинення та ліквідацію наслідків, якщо такі є.

15. У відзивах на касаційну скаргу позивача відповідачі просять залишити останню без задоволення, а оскаржуване ПП «Обрій-2003» судове рішення - без змін.

ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУД

16. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів виходить із такого.

17. Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

18. Такі виключні випадки визначені у частині четвертій статті 328 КАС України, згідно з якою підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема у випадку - якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

19. Отже, законодавець чітко визначив, які судові рішення, з яких підстав і у яких випадках можуть бути оскаржені до суду касаційної інстанції.

20. Відповідно до положень цих норм касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових:

суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду;

спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

21. Колегія суддів враховує, що процесуальний кодекс та інші законодавчі акти не містять визначення поняття «подібні правовідносини», а також будь-яких критеріїв визначення подібності правовідносин з метою врахування відповідного висновку, тому для розуміння відповідних термінів звертається до правових висновків, викладених у судовому рішенні Великої Палати Верховного Суду.

22. У постанові від 19.05.2020 (справа №910/719/19) Велика Палата Верховного Суду вказала, що під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

23. Відтак, колегія суддів зазначає, що подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи, перевірка правильності встановлення яких не належить до компетенції Верховного Суду.

24. Встановлюючи обов`язковим при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин врахування висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду, частина п`ята статті 242 КАС презюмує застосування норм права у подібних правовідносинах.

25. Так, у постанові Верховного Суду від 10.08.2020 у справі № 161/13062/18, на яку позивач посилається на підтвердження підстави, визначеної пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, суд касаційної інстанції, скасовуючи постанову суду апеляційної інстанції та залишаючи в силі рішення суду першої інстанції про визнання протиправним та скасування рішення виконавчого комітету органу місцевого самоврядування щодо демонтажу металевого гаража, який належить позивачу у тій справі, виходив із того, що відповідачами не доведено, що гараж (як мала архітектурна форма та тимчасова споруда), був розміщений (встановлений або збудований) позивачем без відповідної, оформленої в установленому порядку дозвільної документації, з відхиленням від проекту, натомість матеріалами справи було підтверджено належне оформлення позивачем необхідної документації для розміщення вказаної тимчасової споруди.

26. Натомість у справі, яка розглядається оспорювані приписи, доручення та дії відповідачів були спрямовані на демонтаж та знесення належних позивачу тимчасових споруд, а саме - господарської споруди та металевої огорожі, які були розміщені за відсутності дозвільної документації, у зв`язку із чим суд апеляційної інстанції дійшов до висновку про їх відповідність нормам чинного законодавства та прийняття їх (вчинення) в межах наданих їм повноважень.

27. Аналіз зазначеної ПП «Обрій-2003» постанови Верховного Суду від 10.08.2020 у справі № 161/13062/18, на яку зроблено посилання у касаційній скарзі як на приклад іншого правозастосування, та оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції не дає підстав для висновку про те, що ці рішення прийняті у справах, правовідносини у яких є подібними, що виключає можливість касаційного перегляду оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції за цією касаційною скаргою, з підстави та у випадку, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, оскільки вони не містять різного тлумачення та умов у підходах застосування правових норм до предмета правового регулювання.

28. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 339 КАС України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

29. З урахуванням наведеного, касаційне провадження, відкрите з підстави, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, підлягає закриттю.

З огляду на викладене, керуючись статтями 343, 339 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,

УХВАЛИВ:

Закрити касаційне провадження за касаційною скаргою Приватного підприємства «Обрій-2003» на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.12.2020 у справі №640/18852/18 за позовом Приватного підприємства «Обрій-2003» до Комунального підприємства «Київблагоустрій», Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними дій та скасування приписів та доручення, яке було відкрито з підстави, встановленої пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

А.І. Рибачук

Л.В. Тацій

А.Ю. Бучик,

Судді Верховного Суду