Постанова

від 17.09.2020 по справі 640/18852/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 640/18852/18

адміністративне провадження № К/9901/28179/19, № К/9901/29132/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стрелець Т.Г.,

суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В.,

розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу №640/18852/18

за позовом Приватного підприємства "Обрій-2003" до 1) Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), 2) Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними дій, скасування приписів та доручення, провадження по якій відкрито

за касаційними скаргами Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 квітня 2019 року (ухвалене у складі головуючого судді Шевченко Н.М.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2019 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Беспалова О.О., суддів - Єгорової Н.М., Сорочка Є.О.)

у с т а н о в и в :

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Приватне підприємство Обрій-2003 звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства Київблагоустрій , Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними дій щодо демонтажу та знесення належного позивачу майна: господарської споруди та металевої огорожі по вул. Сиваській, 1 у Дніпровському районі м. Києва; визнання протиправними та скасування приписів КП Київблагоустрій від 12.10.2018 р. № 1815831 та від 31.10.2018 р. № 1815987; визнання протиправними та скасування доручень Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 29.10.2018 р. № 064-7907 та від 05.11.2018 р. № 064-8145.

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що приписи КП Київблагоустрій від 12.10.2018 р. № 1815831 та від 31.10.2018 р. № 1815987 та доручення Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 29.10.2018 р. № 064-7907 та від 05.11.2018 р. № 064-8145 є протиправними, та такими, що винесені всупереч приписам Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 № 1051/1051. Також позивач наголошує, що господарська споруда (вагон), яка є предметом демонтажу, не належать до тимчасових споруд.

Короткий зміст рішення суду І інстанції

3. 25 квітня 2019 року Окружний адміністративний суд міста Києва вирішив:

Адміністративний позов Приватного підприємства Обрій-2003 (02154, м. Київ, Русанівська набережна, 6, кв. 3, код ЄДРПОУ 32661924) до Комунального підприємства Київблагоустрій (03680, м. Київ, вул. Дегтярівська, 31А, корпус 2, код ЄДРПОУ 26199708), Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (03680, м. Київ, вул. Дегтярівська, 31А, корпус 2, код ЄДРПОУ 34926981) про визнання протиправними дій та скасування приписів та доручення задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Комунального підприємства Київблагоустрій , Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо демонтажу та знесення належного Приватному підприємству Обрій-2003 майна, а саме - господарської споруди (вагона), яка відповідно до матеріалів інвентаризаційної справи Київського бюро технічної інвентаризації позначена літерою К`та металевої огорожі (паркану) по периметру земельної ділянки 66:056:007 по вулиці Сиваській, 1 у Дніпровському районі міста Києва та металевої огорожі по вул. Сиваській, 1 у Дніпровському районі м. Києва .

Визнати протиправними та скасувати приписи Комунального підприємства Київблагоустрій від 12.10.2018 № 1815831 та від 31.10.2018 № 1815987.

Визнати протиправними та скасувати доручення Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 29.10.2018 № 064-7907 та від 05.11.2018 № 064-8145.

Присудити на користь Приватного підприємства Обрій-2003 (02154, м. Київ, Русанівська набережна, 6, кв. 3, код ЄДРПОУ 32661924) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 8810,00 грн. (вісім тисяч вісімсот десять гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Комунального підприємства Київблагоустрій (03680, м. Київ, вул. Дегтярівська, 31А, корпус 2, код ЄДРПОУ 26199708), Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (03680, м. Київ, вул. Дегтярівська, 31А, корпус 2, код ЄДРПОУ 34926981).

4. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що спірна господарська будівля є капітальною спорудою, а не тимчасовою, як стверджують відповідачі, та підтверджується залученими до матеріалів справи договором купівлі-продажу та інвентаризаційною справою. Відповідачами не надано жодних належних та допустимих доказів, що спірна господарська будівля не є капітальною спорудою, в той час, коли позивачем такі обставини підтверджені належними та допустимими доказами.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

5. 26 вересня 2019 року Шостий апеляційний адміністративний суд вирішив:

Апеляційну скаргу комунального підприємства Київблагоустрій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 квітня 2019 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства Обрій-2003 до комунального підприємства Київблагоустрій , Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними дій та скасування приписів та доручення залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 квітня 2019 року залишити без змін.

6. Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що повноваження з розгляду поданих на виконання припису документів наявні виключно у Департаменту. Згідно змісту оскаржуваних приписів, позивача було повідомлено про необхідність надання правовстановлюючих документів до КП Київблагоустрій , що в подальшому вплинуло на результат розгляду питання робочою групою Департаменту щодо демонтажу без врахування цих документів. Визнаючи протиправними та скасовуючи приписи, суд першої інстанції не допустив порушень норм матеріального чи процесуального права, оскільки КП Київблагоустрій під час прийняття оскаржуваних приписів, перебрало на себе повноваження Департаменту, що, в свою чергу, призвело до прийняття Департаментом необґрунтованих рішень про надання доручень.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. 11 жовтня 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) .

У касаційній скарзі скаржник просить рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 квітня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2019 року у справі № 640/18852/18 скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що рішення судів першої та апеляційної інстанції винесенні з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягають скасуванню. Скаржник зазначає, що відповідачами дотримано порядок проведення демонтажу тимчасових споруд, передбачений Правилами благоустрою міста Києва. Оскаржувані приписи/рішення стосувалося виключно тимчасових споруд (огорожі та вагону), а не іншого нерухомого майна позивача. Суд апеляційної інстанції формально поставився до розгляду апеляційної скарги Комунального підприємства Київблагоустрій , зокрема, неналежним чином дослідив наявні у справі докази та не звернув уваги на аргументи та доводи викладені в апеляційній скарзі та не надав їм належної оцінки.

Також касатор звертає увагу, що КП Київблагоустрій не розглядає отримані документи на виконання вимог приписів, оскільки прийняття рішення щодо демонтажу тимчасової споруди відноситься до повноважень Департаменту. Висновок суду апеляційної інстанції не відповідає діючому законодавству та матеріалам справи, оскільки рішення щодо демонтажу тимчасових споруд приймає Департамент на підставі документів наданих позивачем.

8. Ухвалою Верховного Суду від 21 жовтня 2019 року відкрито касаційне провадження за скаргою Комунального підприємства "Київблагоустрій".

9. 08 листопада 2019 року до Верховного Суду від представника ПП Обрій-2003 надійшов відзив на касаційну скаргу Комунального підприємства "Київблагоустрій".

У відзиві на касаційну скаргу представник позивача просить касаційну скаргу Комунального підприємства "Київблагоустрій" залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

10. Крім того, 22 жовтня 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

У касаційній скарзі скаржник просить рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 квітня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2019 року у справі № 640/18852/18 скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що рішення судів першої та апеляційної інстанції винесенні з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягають скасуванню. Скаржник зазначає, що рішенням Київської міської ради від 23.10.2013 р. № 246/9734 Про міський благоустрій затверджено Положення про головного інспектора та інспекторів з благоустрою міста Києва, відповідно до якого головний інспектор та інспектор з благоустрою міста Києва - посадові особи управління контролю за благоустроєм міста Києва Департаменту, інспектори районних в місті Києві відділів контролю за благоустроєм, інспектори КП Київблагоустрій наділені повноваженнями із здійснення контролю за станом благоустрою населеного пункту, виконанням Правил благоустрою міста Києва, а також притягнення винних до відповідальності за порушення законодавства у сфері благоустрою.

Також скаржник вказує, що питання щодо виділення земельної ділянки по вул. Сиваській, 1 для обслуговування майнового комплексу, у складі якого наявні спірні споруди, знаходиться на розгляді КМР та на даний час не вирішене. Тобто, у позивача відсутні будь-які правовстановлюючі документи на земельну ділянку.

Крім того, відповідно до Технічного опису та оцінки господарських будівель, який позивач долучив до позовної заяви, відсутня інформація з приводу наявності фундаменту господарської споруди (вагону), що дає підстави віднести її до тимчасових споруд.

Також касатор зауважує, що адреса є єдиною можливістю ідентифікувати об`єкт нерухомого майна, визначити його місце розташування на місцевості та, відповідно, встановити чи дійсно оскаржуваний припис стосується саме об`єкту нерухомого майна. У Реєстрі адрес, який розроблений в м. Києві відповідно до рішення Київської міської ради від 22.05.2013 р. № 337/9394, відсутні відомості про присвоєння поштової адреси об`єктам нерухомості ПП Обрій-2003 на земельній ділянці по вулиці Сиваській, 1 у місті Києві.

Відповідач стверджує, що згідно договору купівлі - продажу вагон під літерою К - не входить до складу майнового комплексу. Відповідно до Реєстраційного посвідчення від 16.11.2005 р. засвідчується право власності саме на майновий комплекс загальною площею 387,6 кв.м (будівлі під літерами Е ; Ж ; З ). Тобто на вагон під літерою К право власності не зареєстроване.

Крім того, позивачем не виконані вимоги припису від 12.10.2018 р., яким встановлено вимогу надати проектно-дозвільну документацію протягом трьох днів, тобто до 15.10.2018 р. включно. Однак, лише 23.10.2018 р. позивачем направлено лист з додатками: копія чергового кадастрового плану та копія реєстраційного посвідчення.

Додані до листа документи не є правовстановлюючими на спірну споруду, оскільки вагон під літерою К не зазначено у реєстраційному посвідченні, а черговий кадастровий план - це графічне зображення земельних ділянок, розташованих у межах кадастрових зон і кварталів, адміністративно - територіальних утворень (село, селище, місто, район), із зазначенням номерів кадастрових зон і кварталів, їх меж, розмірів і кадастрових номерів земельних ділянок, меж земельних угідь та сервітутів, територіальних зон. За твердженням касатора, він передає інформацію про положення земельної ділянки, її розміщення в межах того чи іншого населеного пункту, місцевості. Тобто черговий кадастровий план не є правовстановлюючим документом ні на споруду, ні на земельну ділянку.

11. Ухвалою Верховного Суду від 31 жовтня 2019 року відкрито касаційне провадження за скаргою Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

12. 20 листопада 2019 року до Верховного Суду від Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надійшли додаткові пояснення.

13. 25 листопада 2019 року до Верховного Суду від представника ПП Обрій-2003 надійшов відзив на касаційну скаргу Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

У відзиві на касаційну скаргу представник позивача просить касаційну скаргу Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

14. Ухвалою Верховного Суду від 16 вересня 2020 року відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи за участю позивача, справу призначено до касаційного розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами на 17 вересня 2020 року.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

15. ПП Обрій-2003 є власником майнового комплексу по вул. Сиваській, 1 у Дніпровському районі міста Києва на підставі договору купівлі-продажу від 20.10.2005 р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Петровою C. M. та зареєстрованого в реєстрі за № 8433, та є приватною власністю, яка зареєстрована Київським міським БТІ 16.11.2005 р. за реєстровим № 1131-з.

До майнового комплексу, огородженого по периметру парканом, входять об`єкти нерухомого майна - окремо розташовані нежила будівля (літера Е), площею 85,50 кв. м, нежила будівля (літера Ж), площею 175,70 кв. м, нежила будівля (літера З), площею 126,40 кв. м, господарська будівля (вагон) (літера К), навіс пилорами (літ И), пилорама (літера и), які вказані в інвентаризаційній справі Київського БТІ.

10.07.2007 р. позивачем подано до Київської міської ради клопотання про наданняу користування земельної ділянки, розташованої по вул. Сиваській, 1 на умовах оренди терміном на 49 років площею 0, 548 га (а. с. 34).

12.10.2018 р. інспектором КП Київблагоустрій Бистриком Д. І. прийнято припис №1815831, відповідно до якого встановлено порушення підпункту 20.1.1 Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 р. № 1051/1051 за адресою: м. Київ, Дніпровський район, вул. Сиваська, 1, вчинене власником тимчасової споруди. Запропоновано усунути порушення шляхом надання дозвільної документації на розміщення тимчасової споруди. В разі відсутності дозвільної документації на розміщення тимчасової споруди, терміном в 3 дні демонтувати власними силами, відновити благоустрій. В разі невиконання вимог припису будуть вжиті заходи відповідно до чинного законодавства. Про виконання припису повідомити КП Київблагоустрій . Припис наклеєно на фасад тимчасової споруди 12.10.2018 р. об 11:30 годин (а. с. 35).

Листом від 23.10.2018 р. № 10/23 позивачем повідомлено КП Київблагоустрій щодо належності йому вказаної будівлі, до якого також було додано копію чергового кадастрового плану та копію реєстраційного посвідчення (а. с. 39).

29.10.2018 р. Департаментом видано КП Київблагоустрій доручення № 064-7907 щодо вжиття заходів шляхом демонтажу самовільно встановленого павільйону за адресою: м. Київ, Дніпровський район, вул. Сиваська, 1.

Відповідно до актів проведення демонтажу (переміщення) від 29.10.2018 р., від 30.10.2018 р., від 31.10.2018 р., від 01.11.2018 р., від 06.11.2018 р., від 07.11.2018 р., працівниками КП Київблагоустрій проведено частковий демонтаж павільйону, розміщеного за адресою: м. Київ, Дніпровський район, вул. Сиваська, 1.

Також, 31.10.2018 р. інспектором КП Київблагоустрій Бистриком Д. І. винесено припис про порушення власником тимчасової огорожі підпункту 20.1.1 Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 р. № 1051/1051 за адресою: м. Київ, Дніпровський район, вул. Сиваська, 1 з аналогічною попередньому припису пропозицією усунення порушень (а. с. 36).

Листом від 02.11.2018 р. позивачем повідомлено КП Київблагоустрій щодо належності огорожі до майнового комплексу, що є власністю позивача. До вказаного листа позивачем додано копію реєстраційного свідоцтва про право власності, копію інвентаризаційної справи БТІ, копію витягу з державного земельного кадастру, копію узгодженого генплану ділянки (а. с. 40).

05.11.2018 р. Департаментом видано КП Київблагоустрій доручення № 064-8145 щодо вжиття заходів шляхом демонтажу самовільно встановленої огорожі за адресою: м. Київ, Дніпровський район, вул. Сиваська, 1.

Відповідно до акту від 05.11.2018 р. № 170 працівниками КП Київблагоустрій проведено частковий демонтаж огорожі.

ІІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

16. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданих касаційних скарг, Верховний Суд виходить з наступного.

Правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів, заходи створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини визначено Законом України "Про благоустрій населених пунктів" (далі - Закон №2807-IV).

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону № 2807-IV благоустрій населених пунктів - це комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращення мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля. В той же час, заходи з благоустрою населених пунктів - роботи щодо відновлення, належного утримання та раціонального використання територій, охорони та організації упорядкування об`єктів благоустрою з урахуванням особливостей їх використання.

Управління у сфері благоустрою населених пунктів здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та інші органи влади в межах їх повноважень (ст. 5 Закону № 2807-IV).

Згідно зі ст. 34 Закону № 2807-IV правила благоустрою території населеного пункту - це нормативно-правовий акт, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту. Правила розробляються на підставі Типових правил благоустрою території населеного пункту (далі - Типові правила) для всіх сіл, селищ, міст і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування. Типові правила розробляються та затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

За приписами пп. 6.7 п. 6 Положення про Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27.01.2011 № 94, Департамент має право здійснювати у встановленому порядку демонтаж та очищення території міста від безхазяйного майна, самовільно розміщених тимчасових споруд та елементів благоустрою, рекламних носіїв, покинутих будівельних матеріалів і конструкцій, транспортних засобів тощо.

Рішенням Київської міської ради ІІ сесії VI скликання від 25.12.2008 №1051/1051 затверджені Правила благоустрою, які визначають правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою міста і спрямовані на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини.

Згідно з положеннями розділу І Правил благоустрою тимчасова споруда - це споруда функціонального (в тому числі для здійснення підприємницької діяльності), декоративно-технологічного призначення, в тому числі мала архітектурна форма, яка виготовляється з полегшених збірних конструкцій та встановлюється без улаштування заглибленого фундаменту тощо.

Підпунктом 13.3.1 пункту 13.3 розділу ХІІІ Правил благоустрою передбачено, що у разі виявлення самовільно розміщених (встановлених) малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, в т. ч. тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, паспорти прив`язки яких анульовані або строк дії яких закінчився, самовільно розміщених (встановлених) засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі (автомагазини, автокафе, автокав`ярні, авторозвозки, автоцистерни, лавки-автопричепи, візки, спеціальне технологічне обладнання (низькотемпературні лотки-прилавки) тощо), об`єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі (на розміщення яких відсутні оформлені в установленому порядку документи) уповноважені особи Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), структурних підрозділів з питань контролю за благоустроєм районних в місті Києві державних адміністрацій, комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київблагоустрій" вносять припис його власнику (користувачу або особі, яка здійснила розміщення (встановлення)) з вимогою усунення порушень шляхом проведення демонтажу малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, демонтажу (переміщення) засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі із зазначенням строку демонтажу (переміщення) відповідно до абзаців другого і третього цього підпункту.

На підставі аналізу наведених правових норм Суд дійшов висновку, що Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) наділений повноваженнями приймати рішення щодо демонтажу та здійснювати відповідний демонтаж виключно щодо об`єктів, які належать до тимчасових споруд у розумінні Правил благоустрою.

Відповідно до п. 20.2.11 Правил благоустрою міста Києва у разі виявлення уповноваженими особами Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), структурних підрозділів з питань контролю за благоустроєм районних в місті Києві державних адміністрацій, КП "Київблагоустрій" самовільно розміщених (встановлених) малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, в т. ч. тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, паспорти прив`язки яких анульовані або строк дії яких закінчився, самовільно розміщених (встановлених) об`єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі (на розміщення яких відсутні оформлені в установленому порядку документи), елементів об`єктів благоустрою, їх власникам (користувачам або особам, які здійснили розміщення (встановлення)), вноситься припис з вимогою усунення порушень шляхом проведення демонтажу малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, демонтажу (переміщення) об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, елементу об`єкта благоустрою, із зазначенням строку демонтажу (переміщення) відповідно до пп. 13.3.1 п. 13.3 розділу XIII цих Правил.

При цьому, відповідно до п. 19.1.1 Правил благоустрою контроль за станом благоустрою міста, а також контроль за дотриманням та здійсненням заходів, спрямованих на виконання вимог Закону № 2807-IV, цих Правил здійснюється Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), яке виконує функції інспекції з питань благоустрою в м.Києві, та управліннями (відділами) контролю за благоустроєм виконавчих органів районних у м. Києві рад (районних у м. Києві державних адміністрацій), а також Головним управлінням МВС України в м. Києві, іншими структурними підрозділами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в межах наданих повноважень, комунальними підприємствами, установами та організаціями, які несуть відповідальність за належне утримання об`єктів благоустрою.

Згідно з п. 20.2.1 Правил благоустрою, якщо під час перевірки виявлені причини та умови, які можуть спричинити порушення благоустрою, посадова особа контролюючого органу зобов`язана скласти та видати офіційний документ - припис, який є обов`язковим для виконання в термін до трьох діб особами, які є відповідальними за утримання об`єктів благоустрою.

У разі виявлення тимчасової споруди (малої архітектурної форми), встановлений (або невстановлений) власник (користувач) якої створив причини та умови, які можуть спричинити порушення благоустрою, посадова особа контролюючого органу зобов`язана скласти та видати офіційний документ - припис з дотриманням вимог Положення про порядок розміщення тимчасових споруд у м. Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради "Про запровадження принципу організаційної єдності з видачі дозволів на розміщення тимчасових споруд у м. Києві" від 21.05.2009 № 462/1518. У такому випадку одна копія припису наклеюється на тимчасову споруду (малу архітектурну форму) поряд з Ордером на розміщення тимчасової споруди (у разі його наявності) або на фронтальній частині такої тимчасової споруди (малої архітектурної форми), а ще одна копія вручається особисто присутньому власнику (користувачу), надсилається власникові тимчасової споруди (малої архітектурної форми) поштою (цінним листом з описом вкладення) за адресою, зазначеною в Ордері на розміщення тимчасової споруди (у разі його наявності). Посадова особа, яка винесла припис, здійснює фотофіксацію наклеєного припису поряд з Ордером на розміщення тимчасової споруди (малої архітектурної форми) у випадку його наявності або на фронтальній частині тимчасової споруди (малої архітектурної форми).

Наведене свідчить, що винесення припису є результатом проведеної перевірки, в якому власнику пропонується надати в певний строк проектно-дозвільну документацію на розміщення тимчасової споруди або усунути порушення шляхом демонтажу тимчасової споруди власними силами в разі відсутності відповідних дозвільних документів.

Разом з цим, як зазначено вище, здійснювати відповідний демонтаж можливо виключно щодо об`єктів, які належать до тимчасових споруд у розумінні Правил благоустрою.

За визначенням ч. 2 ст. 28 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту. Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення.

Натомість, нерухоме майно - це земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення. (Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень").

Також відповідно до приписів ст. 181 Цивільного кодексу України, ст. 1 Закону України "Про іпотеку" та ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлюється комплекс кваліфікуючих ознак для нерухомого майна.

Таким чином, на відміну від нерухомого майна, переміщення якого неможливе без їх знецінення та зміни призначення, тимчасові споруди мають відмінності, зокрема, виготовляються з полегшених збірних конструкцій та встановлюється без улаштування заглибленого фундаменту тощо.

Суд апеляційної інстанції, приймаючи рішення у даній справі, виходив з того, що повноваження з розгляду поданих на виконання припису документів наявні виключно у Департаменту. Згідно змісту оскаржуваних приписів, позивача було повідомлено про необхідність надання правовстановлюючих документів до КП Київблагоустрій , що в подальшому вплинуло на результат розгляду питання щодо демонтажу робочою групою Департаменту без врахування цих документів. КП Київблагоустрій під час прийняття оскаржуваних приписів з зазначенням уповноваженого органу на розгляд правовстановлюючих документів, перебрало на себе повноваження Департаменту, що, в свою чергу, призвело до прийняття Департаментом необґрунтованих рішень про надання доручень.

Також колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду в оскаржуваному судовому рішенні вказала на відсутність можливості надавати оцінку правовстановлюючим документам позивача на вагон та огорожу без попереднього надання такої оцінки Департаментом міського благоустрою в межах дискреційних повноважень з урахуванням наданих документів.

Верховний Суд вважає помилковим такий висновок суду апеляційної інстанції про те, що КП Київблагоустрій перебрало на себе повноваження Департаменту, з огляду на наступне.

По-перше, в оскаржуваних приписах не зазначено, що уповноваженим органом на розгляд правовстановлюючих документів є КП Київблагоустрій .

У вказаних приписах зазначено, що про виконання припису повідомити КП Київблагоустрій .

По-друге, рішення щодо демонтажу було прийнято Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

По-третє, будь-які відомості, що КП Київблагоустрій здійснювало розгляд документів, поданих на виконання приписів, у матеріалах справи відсутні.

Таким чином, колегія суддів Верховного Суду вважає, що Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов передчасного висновку щодо прийняття Департаментом необґрунтованих рішень про надання доручень.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції не досліджував питання щодо того чи є нерухомим майном або тимчасовою спорудою спірний об`єкт.

Шостий апеляційний адміністративний суд мав перевірити зібрані у справі докази з метою з`ясування, чи належить будівля, щодо якої розміщена інформація про демонтаж, до тимчасових споруд у розумінні Правил №1051/1051 або є об`єктом нерухомого майна. Це має вирішальне значення для визначення питання щодо наявності повноважень у відповідачів видавати оскаржувані приписи та приймати рішення щодо демонтажу.

Крім того, апеляційний суд не надав оцінки доводам апелянта щодо відсутності в рішенні Окружного адміністративного суду міста Києва жодного висновку протиправності демонтажу огорожі. Також судом не було досліджено питання стосовно того чи належить позивачу на праві приватної власності огорожа, щодо якої винесено припис № 1815987 від 31.10.2018 р.

Отже, без дослідження і з`ясування наведених вище обставин ухвалене у справі рішення суду апеляційної інстанції не можна вважати законним та обґрунтованим.

Враховуючи викладене, Верховний Суд вважає, що судом апеляційної інстанції допущено порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Між тим суд касаційної інстанції в силу положень статті 341 КАС України обмежений у праві встановлення обставин і додаткової перевірки зібраних у справі доказів.

17. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

8 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ .

За правилом пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення зазначеного Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.

18. Відповідно до частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази; або 2) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; 3) суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.

19. Згідно частини четвертої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

20. Таким чином, касаційні скарги підлягають частковому задоволенню, а оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції - скасуванню із направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

21. З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 344, 349, 353, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

1. Касаційні скарги Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) задовольнити частково.

2. Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2019 року у справі № 640/18852/18 скасувати та направити справу на новий судовий розгляд до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. Г. Стрелець

Судді С. Г. Стеценко

Л. В. Тацій