Ухвала

від 25.07.2023 по справі 752/12628/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 липня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участі секретаря ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 05 травня 2023 року,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 05.05.2023 відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_6 на повідомлення про підозру у кримінальному провадженні № 12022100000000688 від 12.09.2022.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, захисник ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просила поновити строк апеляційного оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді, та постановити нову ухвалу, якою скасувати повідомлення про підозру ОСОБА_6 від 26.12.2022 у межах кримінального провадження № 12022100000000688 від 12.09.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Посилаючись на поважність причини пропуску строку апеляційного оскарження, захисник зазначала, що повний текст ухвали слідчого судді вона отримала лише 29.06.2023.

Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги, захисник зазначала, що повідомлення про підозру ґрунтується лише на припущеннях органу досудового розслідування без достатніх доказів на підтвердження обставин інкримінованого діяння, у ньому відсутні фактичні обставини події,

---

Справа № 752/12628/22 Слідчий суддя - ОСОБА_7

Апеляційне провадження № 11-сс/824/4406/2023 Суддя-доповідач - ОСОБА_1

підтверджені доказами, яке інкримінується ОСОБА_6 , а тому, наявність обґрунтованої підозри не доведено.

Підставою для повідомлення ОСОБА_6 про підозру стала заява службової особи ТОВ «Епіцентр М» ОСОБА_8 , подана в порядку ст.214 КПК України до Національної поліції.

Разом з тим, вказана заява є не легітимною та такою, що суперечить вимогам чинного законодавства, оскільки призначення на посаду директора ТОВ «Епіцентр М» ОСОБА_9 є незаконним, з тих підстав, що ОСОБА_10 , якій належать 19,1158% голосів від загальної кількості голосів учасників, не приймала участь у зборах учасників ТОВ «Епіцентр М» від 01.04.20 р. та не голосувала за звільнення ОСОБА_6 та призначення ОСОБА_9 .

Як доказ до заяви ОСОБА_8 долучено акт ревізії та вибіркова частина первинних документів по взаємовідносинам із одним контрагентом, на підставі яких формується вся підозра. Вказаний акт ревізії проводився на підприємстві ТОВ «Епіцентр М» за період діяльності 2020-2021 років по взаємовідносинах з ТОВ «Хаббер». Ревізія проведена на підставі наказу №43/12 від 15.08.22 року, підписаного виконуючого обов`язки директора ТОВ «Епіцентр К» ОСОБА_11 та проведена безпосередньо співробітниками ТОВ «Епіцентр К».

На переконання апелянта, вищевказаний наказ виконуючого обов`язки генерального директора ТОВ «Епіцентр К» №41-1/12 від 15.08.2022 ОСОБА_12 є грубим порушенням статуту ТОВ «Епіцентр М» та Законів України.

Органи досудового слідства повністю не дослідили фінансово господарські взаємовідносини ТОВ «Епіцентр М» з ТОВ «Хаббер» за весь період взаємовідносин та не взяли до уваги надходження в розмірі 7 841 000 грн. від ТОВ «Хаббер» на адресу ТОВ «Епіцентр М», які були в матеріалах справи.

Таким чином, на переконання апелянта, акт ревізії взаємовідносин ТОВ «Епіцентр М» та ТОВ «Хаббер» за період 2020-2021 роки, та відповідно і похідні від нього докази, а саме судова економічна експертиза у кримінальному провадженні №12022100000000688 від 12.09.2022 р. (висновок експерта №28638/22-72 від 05.12.2022), є неналежними та недопустимими доказами.

Апелянт зазначала, що керівництво та власники ТОВ «Епіцентр К» були повністю обізнані про фінансово-господарські взаємовідносини ТОВ «Епіцентр М» з ТОВ «Хаббер», та більше того, були ініціаторами взаємовідносин з ТОВ «Хаббер», про що також свідчать фінансово-господарські операції цих суб`єктів.

Органом досудового розслідування не вчинено жодних дій, націлених на перевірку викладеної в заяві інформації, здобутті інших документів, що можуть містити додаткову інформацію щодо вказаних взаємовідносин між підприємствами, не допитано співробітників ТОВ «Епіцентр М» та ТОВ «Хаббер», власників ТОВ «Епіцентр М», а також за увесь час досудового розслідування не допитано підозрюваного.

Крім того, на звернення сторони захисту ОСОБА_6 була проведена судово-економічна експертиза 23-21 /СЕН від 17.05.2023 року, де зазначено, що заподіяння матеріальної шкоди ТОВ «Епіцентр М» у сумі 15 434 933,77 гривень, спричиненої діями колишнього директора ТОВ «Епіцентр М» ОСОБА_6 документально не підтверджуються.

У судове засідання підозрюваний ОСОБА_6 та прокурор не прибули, про день та час розгляду апеляційної скарги належним чином повідомлені.

25.07.2023 від начальника відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_13 надійшло клопотання про відкладення судового розгляду у зв`язку із зайнятістю старшого прокурора групи прокурорів ОСОБА_14 у невідкладних слідчих (процесуальних) діях.

Підозрюваний про причини неприбуття в судове засідання підозрюваний не повідомив та клопотань про відкладення судового розгляду не подавав.

З урахуванням положень ч. 4 ст. 405 КПК України, колегія суддів вважає за можливе проводити апеляційний розгляд у відсутності підозрюваного та прокурора.

Заслухавши доповідь судді, вислухавши доводи захисника ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити в повному обсязі, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження підлягає задоволенню, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно ст. ст. 7, 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" № 1402-VIII від 02.06.2016, кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Доступність правосуддя для кожної особи забезпечується відповідно до Конституції України та в порядку, встановленому законами України.

Учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до вимог пункту 3 ч. 2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Згідно абзацу 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 113 КПК України, будь-яка процесуальна дія під час кримінального провадження має бути виконана без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.

Строк апеляційного оскарження може бути поновлений, якщо причини його пропуску є поважними.

До поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження належать об`єктивні обставини, що перешкодили поданню апеляційної скарги у визначені законом строки.

Дослідженням матеріалів судового провадження встановлено, що скаргу захисника розглянуто 05.05.2023 за участю підозрюваного та його захисників, із проголошенням у судовому засіданні вступної та резолютивної частини ухвали.

Повний текст оскаржуваної ухвали проголошено 12.05.2023 у відсутності учасників судового провадження, та відомості про направлення копії ухвали слідчого судді прокурору у матеріалах справи відсутні.

Згідно даних наявної у справі розписки, повний текст ухвали слідчого судді вручено захиснику ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 26.06.2023. Апеляційну скаргу подано захисником 03.07.2023.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає обгрунтованими вказані доводи апелянта про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 05.05.2023, оскільки матеріали справи не містять даних про обізнаність захисника із мотивами та обгрунтуванням оскаржуваної ухвали до моменту отримання повного тексту рішення, а саме 26.06.2023, а відтак пропущений апелянтом процесуальний строк підлягає поновленню.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.

Як убачається із матеріалів судового провадження, у провадженні СУ ГУНП у місті Києві перебуває кримінальне провадження № 12022100000000688 від 12.09.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

26.12.2022 у межах кримінального провадження № 12022100000000688 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у розтраті чужого майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 5 ст. 191 КК України.

07.03.2023 захисник ОСОБА_5 звернулась до слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва зі скаргою в порядку п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України, в якій просила скасувати повідомлення про підозру ОСОБА_6 від 26.12.2022 у межах кримінального провадження № 12022100000000688 від 12.09.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 05.05.2023 відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_6 на повідомлення про підозру у кримінальному провадженні № 12022100000000688 від 12.09.2022.

Постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні скарги, слідчий суддя виходив з того, що повідомлення про підозру відповідає вимогам ч. 1 ст. 277 КПК України, та при врученні повідомлення про підозру дотримано вимоги ст. 278 КПК України.

З такими висновками слідчого судді суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції.

Згідно п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.

Аналіз положень п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України дає підстави вважати, що в ході розгляду скарги на повідомлення про підозру підлягають з`ясуванню дотримання під час повідомлення про підозру Глави 22 КПК України, у тому числі щодо відповідності підозри вимогам ст. 277 КПК України.

Відповідно до ст. 277 КПК України, повідомлення про підозру має містити такі відомості:

1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення;

2) анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру;

3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення;

4) зміст підозри;

5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;

6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру;

7) права підозрюваного;

8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.

Як убачається зі змісту повідомлення про підозру ОСОБА_6 від 26.12.2022 у кримінальному провадженні № 12022100000000688 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, за формою та змістом вказане повідомлення відповідає вимогам ст. 277 КПК України, та містить усі передбачені вказаною статтею відомості, у тому числі зміст підозри, стислий виклад фактичних обставин кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_6 із зазначенням часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру.

Таким чином, підстав для висновку про недотримання органом досудового розслідування вимог, визначених Главою 22 КПК України, під час складення повідомлення про підозру та порядку його вручення, колегія суддів не вбачає.

Доводи апеляційної скарги захисника про те, що повідомлення про підозру складено без достатніх доказів на підтвердження обставин інкримінованого діяння, кримінальне провадження розпочато на підставі заяви ОСОБА_8 в порядку ст. 214 КПК України, яка суперечить вимогам чинного законодавства, посилання апелянта на залишення поза увагою органом досудового розслідування відомостей про фінансово-господарські взаємовідносини ТОВ "Епіцентр" та ТОВ "Хаббер", а також доводи про неналежність та недопустимість зібраним у справі доказів, зокрема акту ревізії, судової економічної експертизи та інших похідних доказів, фактично зведені до питань доведеності винуватості, оцінки належності та допустимості зібраних у справі доказів.

Однак, з`ясування вказаних обставин не є предметом доказування при розгляді скарги на повідомлення про підозру.

Так, як вірно зазначив слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі, перевірка повідомлення про підозру з точки зору обґрунтованості підозри з врахуванням положень ст. 17 КПК України не входить до предмету судового розгляду, який здійснюється слідчим суддею відповідно до положень п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України на стадії досудового розслідування, а може бути лише предметом безпосереднього судового розгляду кримінального провадження судом, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не уповноважений вдаватись до оцінки отриманих слідством доказів та порядку їх отримання, давати оцінку зібраним доказам з точки зору їх допустимості, а без такої оцінки висновок щодо обґрунтованості повідомленої особі підозри неможливий.

У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, правильності кваліфікації дій та винуватості особи в його вчиненні, вирішуються судом під час ухваленні вироку, тобто на стадії судового провадження.

Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його винуватості, дослідження та оцінка зібраних у справі доказів з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а сукупності таких доказів - з точки зору їх достатності та взаємозв`язку, потребують перевірки та оцінки у кримінальному провадженні під час судового розгляду по суті.

Такий висновок узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

В апеляційній скарзі не наведено, та під час апеляційного розгляду колегією суддів не встановлено даних про порушення стороною обвинувачення вимог ст. ст. 276-278 КПК України під час складення та вручення повідомлення про підозру ОСОБА_6 від 26.12.2022, які б слугували підставою для її скасування.

Інші наведені у апеляційній скарзі доводи висновків слідчого судді не спростовують.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, перевіркою матеріалів судового провадження в апеляційному порядку колегією суддів не встановлено.

За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 277, 278, 303, 404, 405, 407, 412, 422 КПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а:

Клопотання захисника ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 задовольнити та поновити строк апеляційного оскарження ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 05 травня 2023 року.

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 05 травня 2023 року, - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Судді:

---

---

---

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3