Рішення

від 28.07.2023 по справі 308/1315/22

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/1315/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 липня 2023 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Шепетко І. О.,

за участі секретаря судових засідань Петришина Н.А.,

представника відповідача Пономаря С.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» про скасування рішення щодо державної реєстрації прав, -

в с т а н о в и в:

Представник позивача адвокат Радь Іван Іванович, що діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК», в якій просить скасувати рішення приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Деяк Катерини Каролівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 20.08.2021, індексний номер: 59965340 про державну реєстрацію права власності на нежитлове приміщення - салон краси, реконструйований з власних приміщень №3 та №4, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2438734021101, загальною площею 141.6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , за акціонерним товариством «ТАСКОМБАНК».

Свої позовні вимоги мотивує тим, що 24.10.2007 між відкритим акціонерним товариством «БАНК УНІВЕРСАЛЬНИЙ» з однієї сторони, та ОСОБА_1 з іншої сторони, укладено кредитний договір №06/2055К-07 (далі кредитний договір), згідно пункту 1.1. якого банк надає позичальнику грошові кошти (кредит) у тимчасове платне користування у сумі 50 000,00 доларів США під 14,0% річних.

З метою забезпечення виконання позивачем своїх зобов`язань, що виникають за кредитним договором №06/2055К-07 від 24.10.2007, 24.09.2007 між банком та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Сабов О.І. та зареєстрованого в реєстрі за №3224 (далі - договір іпотеки).

Згідно пункту 1.2.1. договору іпотеки вбачається, що предметом іпотеки є салон краси, реконструйований з власних приміщень №3 та №4, загальною площею 141,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить позивачу на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серія НОМЕР_1 від 27.10.2004, видане виконавчим комітетом Ужгородської міської ради на підставі рішення від 13.10.2004 №275.

У зв`язку з неможливістю ОСОБА_1 виконувати свої зобов`язання за кредитним договором на умовах реструктуризації, між банком та позивачем укладено та підписано необхідні зміни до кредитного договору 17.08.2009, 29.12.2010 та 18.12.2012 до договору іпотеки.

04.03.20:15, через неналежне виконання ОСОБА_1 своїх договірних зобов`язань, ПАТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» звернулося з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №06/2055К-07 від 24.10.2007 в сумі 805 015 гривень 81 коп. в результаті чого 07.04.2015 Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області відкрито провадження у справі №308/2494/15-ц. Станом на момент подання ОСОБА_1 даного позову, Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області рішення за результатом розгляду справи №308/2494/15-ц не ухвалено.

05.05.2021 акціонерним товариством «УНІВЕРСАЛ БАНК на адресу ОСОБА_1 подано лист за вих.№1176/ДЗ відповідно до якого повідомляється, що з 29.04.2021 всі права вимоги за кредитним договором №06/2055К-07 від 24.10.2007, разом з усіма змінами, доповненнями і додатковими угодами до нього, а також права за договорами забезпечення, у тому числі поруки, які забезпечують виконання зобов`язань за кредитним договором №06/2055К-07, перейшли від акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК».

20.05.2021 AT «ТАСКОМБАНК» до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області в межах справи №308/2494/15-ц подано заяву про заміну сторони у справі за результатом розгляду якої ПАТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», як позивача, на підставі ухвали від 03.09.2021 замінено його правонаступником AT «ТАСКОМБАНК».

У липні 2021 року ОСОБА_1 від AT «ТАСКОМБАНК» отримано повідомлення-вимогу про усунення порушення основного зобов`язання та/або іпотечного договору від 12.07.2021 за вих.№11249/70.2.2, згідно якого позивача повідомлено про порушення умов основного зобов`язання та з урахуванням умов кредитного договору, банк вимагає погашення вищезазначеної заборгованості за кредитним договором у тридцятиденний строк, зазначено, що у випадку невиконання або невчасного виконання цієї вимоги, банк буде вимушений звернути стягнення на передане в іпотеку майно, з метою стягнення вищезазначеної суми заборгованості за кредитним договором, шляхом набуття у власність, в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому чинним законодавством України.

Вказав, що сума заборгованості за кредитним договором №06/2055К-07 від 24.10.2007 вважається спірною, що і слугувало підставою звернення до суду та відкриття провадження у справі №308/2494/15-ц, адресована AT «ТАСКОМБАНК» вимога щодо повернення суми заборгованості за кредитним договором була залишена позивачем без задоволення.

На початку січня 2022 року позивачу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стало відомо, що 20.08.2021 приватним нотаріусом Деяк Катериною Каролівною прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 59965340 від 20.08.2021, згідно якого вирішено зареєструвати право власності на належне позивачу нежитлове приміщення - салон краси, за AT «ТАСКОМБАНК», а підставою для вчинення відповідної державної реєстрації слугував, зокрема, договір іпотеки.

Вважає, що здійснене AT «ТАСКОМБАНК» звернення стягнення на предмет іпотеки є протиправним, а від так прийняте приватним нотаріусом Деяк К.К. рішення про державну реєстрацію прав підлягає скасуванню, оскільки сума заборгованості за кредитним договором №06/2055К-07 від 24.10.2007 вважається позивачем надмірною та необґрунтованою.

Зазначає, що підставою невизнання позивачем суми заборгованості слугував, зокрема, той факт, що стосовно частини нарахованих ПАТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» сум останнім пропущено строк позовної давності, оскільки повернення суми кредиту здійснювалось ОСОБА_1 шляхом сплати кожного місяця платежів у відповідності до графіку платежів передбаченого як пунктом 4.5 кредитного договору №06/2055К-07 від 24.10.2007 так і додатковими угодами до нього, то зазначена сума заборгованості пред`явлена до стягнення із пропуском трирічного строку позовної давності.

Вказує, що ПАТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» реалізовано своє право на захист порушених прав за кредитним договором №06/2055К-07 від 24.10.2007 шляхом звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості, є достатні підстави прийти до висновку про відсутність правових підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки згідно договору іпотеки, оскільки майбутнє виконання основного зобов`язання на підставі рішення суду виключає можливість задоволення вимог за рахунок забезпечувального зобов`язання. Разом із тим, здійснення стягнення за основним зобов`язанням та одночасне звернення стягнення на предмет іпотеки за своєю природою є подвійним стягненням, що суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

В межах даного спору стягнення яке здійснюється AT «ТАСКОМБАНК» є не тільки подвійним але і надмірним, оскільки вартість предмета іпотеки не лише відповідає сумі заборгованості яка стягується відповідачем в межах справи №308/2494/15-ц але і перевищує її.

05.04.2022 представником відповідача ОСОБА_3 подано відзив на позовну заяву, в якому вона просила відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування відзиву зазначила, що наведені обставини позивачем, в обґрунтування поданого позову, не відповідають фактичним обставинам справи.

18 червня 2008 року між акціонерним товариством «УНІВЕРСАЛ БАНК», правонаступником якого є акціонерне товариство «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 було укладено генеральний договір про надання кредитних послуг №BL5574 з усіма супутніми змінами та доповненнями.

Відповідно до умов кредитного договору №BL5574 банк надав позичальнику кредитні кошти в рамках ліміту 115 000,00 доларів США.

24 вересня 2007 року в якості забезпечення виконання зобов`язань взятих на себе позичальником за кредитним договором №06/2055К-07, між відповідачем та ОСОБА_1 було укладено іпотечний договір (із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя), посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Сабов О.І. та зареєстрований в реєстрі за номером 3224, відповідно до умов якого позивач добровільно передав в іпотеку позивачу салон краси, реконструйований з власних приміщень №3 та №4, загальною площею 141,6 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , належну їй на праві власності.

Позичальник починаючи з березня 2014 року у повному обсязі перестав виконувати зобов`язання взяті на себе згідно умов кредитного договору, в зв`язку з чим на адресу іпотекодавця та позичальника були направлені дві вимоги про усунення порушення та виконання порушеного зобов`язання від 11.06.2021 та 12.07.2021, які залишились без задоволення, у зв`язку з чим відповідачем було прийнято рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки в порядку, передбаченому нормами Закону України «Про іпотеку».

Таким чином, відповідач, керуючись правами іпотекодержателя, звернув стягнення на передане в іпотеку нежитлове приміщення - салон краси, реконструйований з власних приміщень №3 та №4, загальною площею 141,6 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2438734021101 на підставі іпотечного договору від 24 вересня 2007 р., посвідченого приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Сабов О.І. та зареєстрований в реєстрі за номером 3224, у відповідності та в порядку ст. 37 Закону України «Про іпотеку».

З метою дотримання підпунктів 1, 2 п. 61 Порядку 1127 щодо державної реєстрації права власності на предмет іпотеки відповідачем AT «ТАСКОМБАНК» були надані наступні документи:

- договір іпотеки від 24.09.2007, посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Закарпатської області Сабов О.І., в реєстрі 3224, з відповідним застереженням у п.4.4 розділу 4 договору іпотеки, що передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання;

- договір про відступлення прав за договорами забезпечення від 29.04.2021 №1120, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Голубничою О.В. з Додатком №1 (реєстр прав);

- засвідчена іпотекодержателем копія письмового повідомлення-вимоги про усунення порушення основного зобов`язання та/або іпотечного договору, номер: 9785/70.2.2 від 11.06.2021;

- засвідчена іпотекодержателем копія поштового відправлення з оголошеною цінністю, що повернуто відправнику у зв`язку із закінченням встановленого строку зберігання, номер: 0103278836111 від 11.06.2021, видавник: AT «Укрпошта», дата повернення 01.07.2021;

- засвідчена іпотекодержателем копія письмового повідомлення-вимоги про усунення порушення основного зобов`язання та/або іпотечного договору, номер: 9786/70.2.2, від 11.06.2021;

- засвідчена іпотекодержателем копія поштового відправлення з оголошеною цінністю, що повернуто відправнику у зв`язку із закінченням встановленого строку зберігання, номер: 0103278836103 від 11.06.2021, видавник: AT «Укрпошта», дата повернення 05.07.2021;

- засвідчена іпотекодержателем копія письмового повідомлення-вимоги про усунення порушення основного зобов`язання та/або іпотечного договору, номер: 11249/70.2.2 від 12.07.2021;

- засвідчена іпотекодержателем копія повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення з відміткою про вручення адресату, номер: 88017 0882244 4, від 12.07.2021, видавник: AT «Укрпошта», Київ-32, вручено 20.07.2021;

- засвідчена іпотекодержателем копія письмового повідомлення-вимоги про усунення порушення основного зобов`язання та/або іпотечного договору, номер: 11246/70.2.2 від 12.07.2021;

- засвідчена іпотекодержателем копія повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення з відміткою про вручення адресату, номер: 88017 0882245 2 від 12.07.2021,видавник: AT «Укрпошта», Київ-32, вручено 20.07.2021;

- довідка іпотекодержателя про суму боргу за основним зобов`язанням, номер: 13248/70.2.2 від 19.08.2021;

- висновок про вартість предмета іпотеки, визначену суб`єктом оціночної діяльності, серія та номер: б/н, виданий 24.06.2021, видавник: ТОВ «ВЕКТОР ОЦІНКИ», код 38671351, оцінювач ОСОБА_4 .

Щодо покликань позивача щодо спливу строку позовної давності вказує, що частини нарахованих банком сум заборгованості по кредитному договору на час звернення банку до державного реєстратора не є підставою для скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем, оскільки такі обставини не передбачені статтею 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» як підстави для відмови у державній реєстрації права власності. (Аналогічна позиція викладена у постанові КЦС ВС від 11.03.2021 у справі №727/7775/18.)

Щодо вартості предмету іпотеки зазначає, що відповідно до п.1.3 Договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Сабов О.І. та зареєстрованого в реєстрі за номером 3224, на момент укладення даного договору сторони оцінюють предмет іпотеки, вартість предмету іпотеки визначається відповідно до розділу 4 даного договору.

Відповідно до п.4.4 іпотечного договору реалізація предмету іпотеки здійснюється іпотекодержателем в тому числі шляхом прийняття предмету іпотеки у власність іпотеко держателем, в порядку визначеному ст.37 Законом України «Про іпотеку». При цьому це застереження визначається сторонами як договір про задоволення вимог іпотекодержателя згідно якого сторони домовилися, що вартість предмету іпотеки не може нижчою від експертної оцінки майна, проведеної не пізніше, ніж за гри місяці до моменту прийняття предмету іпотеки у власність іпотекодержателем.

Заборгованість позичальника перед відповідачем AT «ТАСКОМБАНК» за кредитним договором 06/2055К-07 від 24.10.2007, станом на 19.08.2021 становила в загальному розмірі 119 385 доларів США 99 центів, що в еквіваленті по курсу НБУ (1 дол. США = 26,6455 грн.) становить 3 181 099 (три мільйони сто вісімдесят одна тисяча дев`яносто дев`ять) гривень 40 центів., що підтверджується довідкою іпотекодержателя від 19.08.2021 №13248/70.2.2.

Відповідно до звіту про оцінку нежитлового приміщення - салону краси, реконструйованого з власних приміщень №3 та №4, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (дата оцінки 24.06.2021, дата завершення складання звіту 25.06.2021), яка проведена суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «Вектор оцінки» (ідентифікаційний код 38671351), сертифікат суб`єкта оціночної діяльності №777/19 від 11 жовтня 2019 ринкова вартість вказаного нерухомого майна складала 2 106 700,00 грн.

З посиланням на ч. 3 ст. 37 Закону України «Про іпотеку» зазначає, що розмір заборгованості Позичальника по кредитному договору становив станом на 19.08.2021 становив 119 385 доларів США 99 центів, що в еквіваленті по курсу НБУ (1 дол. США = 26,6455 грн.) становить 3 181 099 гривень 40 центів, а вартість предмета іпотеки складала станом на 25.06.2021, 2 106 700,00 грн., що не перевищує 90 відсотків вартості предмета іпотеки.

На підставі вище викладеного, вказує, що реєстрація права власності на нерухоме майно за AT «ТАСКОМБАНК» здійснена в порядку і на підставі документів, визначених чинним законодавством України, а тому підстави для задоволення позову відсутні. Відповідачем, в свою чергу, було дотримано усі необхідні вимоги Закону України «Про іпотеку» та вчинено дії у повній відповідності до умов іпотечного договору, підписаного добровільно та власноруч позивачем, а також умов Кредитного договору укладеного з позичальником.

Додала, що відповідачем, з метою додаткового підтвердження належності та достовірності доказів, замовлено проведення рецензування звітів про оцінку предмету іпотеки, звіту про оцінку нежитлового приміщення - салону краси, реконструйованого з власних приміщень №3 та №4, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно рецензії від 16 лютого 2022 року, виконаної суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «ЦЕНТР РЕДЖІО» було підтверджено ринкову вартість нежитлового приміщення - салону краси, реконструйованого з власних приміщень №3 та №4. розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , та повторно встановлено, що ринкова вартість нежитлового приміщення - салону краси складала станом на дату здійснення оцінки - 2106700.00грн.

13.04.2022 представником позивача через канцелярію суду подано відповідь на відзив, в якому він зазначив, що надані відповідачем заперечення є безпідставними та помилковими.

Вказує, що 18.06.2008 між відкритим акціонерним товариством «УНІВЕРСАЛ БАНК» (майбутнє найменування ПАТ «УНІВЕРСАЛ БАНК») та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №BL5574, згідно якого банк зобов`язувався надати позичальнику кредитні послуги у валютах вказаних в цьому договорі в рамках ліміту встановленого в базовій валюті, що дорівнює 115 000,00 доларів США у порядку і на умовах, зазначених у цьому договорі.

Того ж дня, між відкритим акціонерним товариством «УНІВЕРСАЛ БАНК» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду №BL5574/BL5574-KL+ до кредитного договору №BL5574 відповідно до якого банк зобов`язується встановити ліміт позичальнику за кредитною лінією в сумі 50.000,00 доларів США, а позичальник зобов`язується прийняти, належним чином використовувати і повернути Банку кредитні кошти та сплатити плату за користування кредитною лінією в порядку та на умовах зазначених у даній Індивідуальній угоді.

18.05.2016 у зв`язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 своїх кредитних зобов`язань Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області в межах справи №308/2493/15-ц видано виконавчий лист відповідно до якого вирішено стягнути на користь ПАТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» (майбутнє найменування AT «УНІВЕРСАЛ БАНК») суму коштів з ОСОБА_2 в розмірі 23531,73 доларів США в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за додатковою угодою №BL5574/BL5574-KL+ від 18.06.2008 до кредитного договору №BL5574.

У подальшому, 30.04.2021 між АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція боргів» укладено договір факторингу №30/04/21/ФК1 згідно з яким останнє набуло статусу нового кредитора за кредитним договором №BL5574, додатковою угодою №BL5574/BL5574-KL+ від 18.06.2008 до кредитного договору №BL5574.

Згодом, 13.08.2021 між ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція боргів» та ТОВ «Фінансова компанія «Траст Фінанс» укладено договір факторингу №13/08/21/ФК1, відповідно до якого ТОВ Фінансова компанія «Траст Фінанс» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №BL5574, додатковою угодою №BL5574/BL5574-KL+ від 18.06.2008 до кредитного договору №BL5574 та договором поруки.

Існування зазначених обставин слугувало підставою для винесення Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області 23.03.2022 по справі №308/2493/15-ц ухвали про заміну сторони виконавчого провадження з AT «УНІВЕРСАЛ БАНК» на його правонаступника ТОВ «Фінансова компанія «Траст Фінанс».

Вважає, що в матеріалах справи №308/1315/22 відсутні та AT «ТАСКОМБАНК» не надано будь-яких доказів набуття права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №BL5574 та додатковою угодою №BL5574/BL5574-KL+ від 18.06.2008 до кредитного договору №BL5574, а відтак звернення стягнення відповідачем на предмет іпотеки згідно договору іпотеки через неналежне виконання ОСОБА_1 своїх зобов`язань за кредитним договором №BL5574 є необґрунтованим та безпідставним.

Також, наголосив на змісті поданих AT «ТАСКОМБАНК» на адресу ОСОБА_1 повідомлень - вимог про усунення порушення основного зобов`язання та/або іпотечного договору від 11.06.2021 року за вих.№0186/70.2.2 та від 12.07.2021 за вих.№11249/70.2.2, відповідно до яких ставиться вимога повернути загальний розмір заборгованості саме за кредитним договором №0б/2055К-07 від 24.10.2007, а не кредитним договором №BL5574.

Зазначив, що вказуючи про відсутність підстав для задоволення позовної заяви ОСОБА_1 , відповідач у відзиві на позовну заяву наводить ряд доводів які є суперечливими один одному, а саме з однієї сторони, як було вказано раніше, посилається на те, що звернення стягнення на предмет іпотеки згідно договору іпотеки здійснено у зв`язку із неналежним виконанням ОСОБА_1 своїх зобов`язань за кредитним договором №BL5574, а з іншої, що заборгованість позивача перед AT «ТАСКОМБАНК» виникла за кредитним договором №06/2055 К-07 від 24.10.2007.

Разом із тим, як зазначалось ОСОБА_1 в поданій позовній заяві, сума заборгованості за кредитним договором №06/2055К-07 від 24.10.2007 вважаться позивачем надмірною та необґрунтованою через те, що стосовно частини нарахованої суми боргу пропущено строк позовної давності, а також на те що 04.03.2015 ПАТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» звернувся з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №06/2055К-07 від 24.10.2007 в розмірі 53 466,64 доларів США у зв`язку із чим 07.04.2015 Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області відкрито провадження у справі №308/2494/15-ц, а відтак частина вимог по якій AT «ТАСКОМБАНК» звертав стягнення та застосовував іпотечне застереження є відсутня, не могла та не може нараховуватись після подання позову до суду.

Заперечуючи зазначеним доводам позивача AT «ТАСКОМБАНК» до відзиву на позовну заяву долучено довідку іпотекодержателя від 19:08.2021 №13248/70.2.2, яка містить відомості про суму боргу за основним зобов`язанням за кредитним договором №06/2055К-07 від 24.10.2007, згідно якої вбачається, що станом на 19.08.2021 заборгованість позивача за кредитним договором становить не 53 466,64 доларів США а 119 385,99 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ становить 3181099 гривень 40 коп. та включає в себе: 44 114,71 доларів США - заборгованість по основному боргу за кредитом, в т.ч. прострочена; 70 106,18 доларів СШЛА - заборгованість по процентам, в т.ч. прострочена; 5 165,10 доларів США - штрафні санкції (пеня).

Звертає увагу суду на те, що не дивлячись на відсутність зазначення в поданій відповідачем довідці від 19.08.2021 періоду, в межах якого здійснюється нарахування заборгованості, аналіз визначеної AT «ТАСКОМБАНК» суми боргу у розмірі 119 385, 99 доларів США та її складових дає достатні підстави прийти до висновку, що в даному випадку до вказаної суми зараховано заборгованість яка виникла за період з 24.10.2007 по 19.08.2021.

Вважає, що визначена AT «ТАСКОМБАНК» сума боргу за кредитним договором №06/2055К-07 від 24.10.2007 у розмірі 119 385 доларів США є також безпідставною.

Згідно фактичних обставин справи видно, що 24.10.2007 між відкритим акціонерним товариством «БАНК УНІВЕРСАЛЬНИЙ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №06/2055К-07 від 24.10.2007 згідно пункту 1.1. якого Банк надає Позивачу грошові кошти (кредит) у тимчасове платне користування у сумі 50 000, 00 Доларів США під 14,0% річних із строком погашення кредиту до 23.10.2017.

В подальшому в період з 14.02.2008 по 25.10.2013 роки між ОСОБА_1 та ПАТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» (колишнє найменування ВАТ «БАНК УНІВЕРСАЛЬНИЙ») укладено ряд додаткових угод до кредитного договору №06/2055К-07 від 24.10.2007, зокрема: додаткова угода №7 від 24.02.2012; додаткова угода №9 від 18.12.2012; додаткова угода №11 від 25.10.2013.

Зазначив, що вказаними додатковими угодами визначалися нові терміни та розміри щомісячних платежів у відповідності до яких позичальник зобов`язаний був сплачувати банку кошти для погашення кредиту та іншої заборгованості яка виникли на підставі кредитного договору №06/2055К-07 від 24.10.2007. Кінцевим термін погашення кредиту визначено 01.08.2019.

Однак, у жовтні 2014 року ОСОБА_1 від ПАТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» отримано вимогу від 30.09.2014, згідно якої повідомляється про необхідність дострокового повернення кредиту у тридцяти денний строк з моменту отримання відповідної вимоги в сумі 52 164.38 доларів США.

Застосовуючи норми права у подібних правовідносинах Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12 зазначила, що у разі порушення позичальником терміну внесення чергового платежу, передбаченого договором , (прострочення боржника), відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України кредитодавець до спливу визначеного договором строку кредитування вправі заявити вимоги про дострокове повернення тієї частини кредиту, що залишилася, і нарахованих згідно зі статтею 1048 ЦК України, але не сплачених до моменту звернення кредитодавця до суду, процентів, а також попередніх невнесених до такого, моменту щомісячних платежів у межах позовної давності щодо кожного із цих платежів. Невнесені до моменту звернення кредитора до суду щомісячні платежі підлягають стягненню у межах позовної давності, перебіг якої визначається за кожним з платежів окремо залежно від настання терміну сплати кожного з цих платежів.

Беручи до уваги вищевказані висновки Верховного Суду висвітлені у постанові від 28.03.2018 по справі №444/9519/12, дату звернення ПАТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» із позовною заявою щодо стягнення всієї суми заборгованості за кредитним договором №06/2055К-07 від 24.10.2007 04.03.2015, а також той факт, що погашення ОСОБА_1 суми заборгованості за кредитним договором №06/2055К-07 від 24.10.2007 здійснювалось шляхом сплати на користь банку щомісячних платежів, є достатні підстави прийти до висновку, що сума заборгованості за кредитним договором яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в межах строку позовної давності та із врахуванням раніше сплачених позичальником сум становить 26 349,69 доларів США. а подальше нарахування AT «ТАСКОМБАНК» відсотків та штрафних санкцій після пред`явлення ПАТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» вимоги до ОСОБА_1 про дострокове погашення кредиту є безпідставним.

Також навів розрахунок суми заборгованості за кредитним договором №06/2055К-07 від 24.10.2007 станом на 01.12.2014.

Просив також звернути увагу, що у період з 01.04.2012 по 01.12.2014 ОСОБА_1 у погашення суми заборгованості за кредитним договором №06/2055К-07 від 24.10.2007 сплачено 308,60 доларів США. Дана обставина підтверджується змістом наведеного ПАТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» розрахунку заборгованості за кредитним договором №06/2055К:07 від 24.10.2007, який наявний в матеріалах; справи №308/2494/15-ц.

Отже, загальна сума заборгованості за кредитним договором №06/2055К-07 від 24.10.2007 станом на 01.12.2014 складає 26 349.69 доларів США (26 658,29 -308,60 = 26 349, 69).

Вказує, що у відзиві на позовну заяву АТ «ТАСКОМБАНК» з посиланням на звіт про оцінку нежитлового приміщення - салону краси, реконструйований з власних приміщень №3 та №4, загальною площею 141,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка проведена суб`єктом оціночної діяльності, ТОВ «Вектор оцінки», зазначає, що ринкова вартість вказаного предмета іпотеки складає 2 106 700, 00 гривень. Аналогічна сума вартості предмета іпотеки визначена і рецензією на звіт про оцінку від 16.02.2022.

03.05.2022 представником відповідача подано заперечення на відповідь на відзив, в яких вона зазначає, що в першому абзаці пункту 1 відзиву на позовну заяву про скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, AT «ТАСКОМБАНК» зазначив, що 18 червня 2008 року між АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», правонаступником якого є АТ «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 було укладено генеральний договір про надання кредитних послуг №BL5574 з усіма супутніми змінами та доповненнями.

Відповідно до умов кредитного договору банк надав позичальнику кредитні кошти в рамках ліміту 115 000,00 доларів США.

Однак, зазначення вказаного генерального договору в першому абзаці пункту 1 відзиву на позовну заяву наданого банком є опискою.

Оскільки в іншій частині відзиву йде посилання на кредитний договір №06/2055К-07 від 24.10.2007 укладено між АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», правонаступником якого є АТ «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 задоволення вимог по якому банк здійснив шляхом реєстрації права власності на підставі ст.37 Закону України «Про іпотеку», що підтверджується доказами доданими до відзиву на позовну заяву.

Предметом позову в даній справі є вимога позивача про скасування рішення приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Деяк К.К. від 20.08.2021 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 59965340 про державну реєстрацію права власності на нежитлове приміщення, салон краси, реконструйований з власних приміщень №3 та №4, загальною площею 141,6 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номером об`єкта нерухомого майна: 2438734021101.

Зважаючи на предмет позову, судом мають встановлюватися обставини (перелік документів) щодо державної реєстрації права власності на предмет іпотеки на підставі іпотечного договору від 24.09.2007 в реєстрі за номером 3224, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, тобто дотримання (порушення) п. 61 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року № 1127, приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу СабовО.І. при реєстрації права власності на салон краси, реконструйований з власних приміщень №3 та №4, загальною площею 141,6 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Зазначає, що ні позовна заява, а ні заперечення на відзив позивача не містить жодного посилання на обставину, яка передбачена Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127, для скасування рішення про державну реєстрацію.

В якості доказу щодо ринкової вартості предмета іпотеки - нежитлового приміщення - салону краси, реконструйованого з власних приміщень №3 та №4, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 відповідачем було подано до суд звіт про оцінку (дата оцінки 24.06.2021, дата завершення складання звіту 25.06.2021), яка проведена суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «Вектор оцінки» та_рецензію від 16 лютого 2022 року, виконаної суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «ЦЕНТР РЕДЖІО», якими було підтверджено ринкову вартість нежитлового приміщення - салону краси, реконструйованого з власних приміщень №3 та №4, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 станом на дату здійснення оцінки - у розмірі 2 106 700,00 грн. В свою чергу, позивачем в порядку передбаченому ч. 2 та 4 ст. 83 ЦПК України, не було подано до суду жодного доказу, які спростовують достовірність зазначеного вище висновку та рецензії на висновок.

В судове засідання з`явився представник позивача адвокат Радь І.І., який позовні вимоги підтримав, просив задовольнити. Після оголошення перерви позивач та його представник в судове засідання не з`явилися, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, через канцелярію суду представник позивача подав заяву, в якій просить розглянути справу без їх участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

В судове засідання з`явився представник відповідача, заперечував проти задоволення позовних вимог, зазначив, що позов є необґрунтованим, надав пояснення, аналогічні викладеним у відзиві на позов та у запереченнях на відповідь на відзив, зазначив, що позивачем обрано неналежним спосіб захисту при зверненні до суду з даним позовом.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень.

Як встановлено судом, 24.10.2007 між відкритим акціонерним товариством «БАНК УНІВЕРСАЛЬНИЙ» з однієї сторони, та ОСОБА_1 з іншої сторони, укладено кредитний договір №06/2055К-07, відповідно до умов якого банк надає позичальнику грошові кошти (кредит) у тимчасове платне користування у сумі 50 000, 00 доларів США під 14,0% річних.

24.09.2007 в якості забезпечення виконання зобов`язань взятих на себе позичальником за кредитним договором №06/2055К-07, між відповідачем та ОСОБА_1 було укладено Іпотечний договір (із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя), посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Сабов О.І. та зареєстрований в реєстрі за номером 3224, відповідно до умов якого позивач добровільно передав в іпотеку позивачу салон краси, реконструйований з власних приміщень №3 та №4, загальною площею 141,6 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , належну їй на праві власності.

29.04.2021 між акціонерним товариством «УНІВЕРСАЛ БАНК» та акціонерним товариством «ТАСКОМБАНК» укладено договір про відступлення прав за договорами забезпечення, зокрема, і за кредитним договором №06/2055К-07 від 24.10.2007, разом з усіма змінами, доповненнями і додатковими угодами до нього, а також права за договорами забезпечення, у тому числі поруки, які забезпечують виконання зобов`язань за кредитним договором №06/2055К-07.

Статтею 3 Закону України «Про іпотеку» визначено, що іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч.1 ст. 12 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення іпотекодавцем обов`язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов`язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до п.4.1 договору іпотеки від 24.09.2007 встановлено, у випадку невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем кредитного договору та/або даного договору, іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно з п.4.3 договору іпотеки від 24.09.2007 звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до п.4.4 іпотечного договору встановлено, що реалізація предмету іпотеки здійснюється іпотекодержателем в тому числі шляхом прийняття предмету іпотеки у власність іпотеко держателем, в порядку визначеному ст.37 Законом України «Про іпотеку». При цьому це застереження визначається сторонами як договір про задоволення вимог іпотекодержателя згідно якого сторони домовилися, що вартість предмету іпотеки не може нижчою від експертної оцінки майна, проведеної не пізніше, ніж за гри місяці до моменту прийняття предмету іпотеки у власність іпотекодержателем.

За приписами частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» (в редакції, чинній на час укладення договору іпотеки) у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. У цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Положеннями статті 37 Закону України «Про іпотеку» (в редакції, чинній на час укладення договору іпотеки) визначено, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки.

Згідно зі статтею 36 Закону України «Про іпотеку» (в редакції, чинній на час укладення договору іпотеки) сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем та іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати:

- передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання в порядку, встановленому статтею 37 Закону України «Про іпотеку»;

- право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.

Отже, сторони в договорі чи відповідному застереженні можуть передбачити як передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в позасудовому порядку, так і надання іпотекодержателю права від свого імені продати предмет іпотеки як за рішенням суду, так і на підставі відповідного застереження в договорі про задоволення вимог іпотекодержателя чи застереження в іпотечному договорі на підставі договору купівлі-продажу.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Судом встановлено, що реєстрація права власності на предмет іпотеки - салон краси, реконструйований з власних приміщень №3 та №4, загальною площею 141,6 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , відбулася на підставі статті 37 Закону України «Про іпотеку» та відповідного застереження в іпотечному договорі від 24.09.2007.

Відповідно до частини третьої статті 33 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Отже, Закон України «Про іпотеку» прямо вказує, що договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, є одним зі шляхів звернення стягнення на предмет іпотеки.

Підписавши іпотечне застереження, сторони визначили лише можливі шляхи звернення стягнення, які має право використати іпотекодержатель. Стягнення є примусовою дією іпотекодержателя, направленою до іпотекодавця з метою задоволення своїх вимог. При цьому до прийняття Закону «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» право іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки (як у судовому, так і в позасудовому порядку) залежало не від наявності згоди іпотекодавця, а від наявності факту невиконання боржником умов кредитного договору.

За змістом ст.ст.3,6,627,629 ЦК України, в Україні діє принцип свободи договору, відповідно до якого сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

З`ясувавши повно, всебічно та об`єктивно обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані сторонами докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а також достатності і взаємозв`язку, суд вважає встановленим та доведеним, що позивач і банк, діючи вільно, на власний розсуд, уклали кредитний договір №06/2055К-07 від 24.10.2007 та на забезпечення його виконання, - іпотечний договір від 24.09.2007, за яким позивач передав в іпотеку банку приміщення - салон краси, реконструйований з власних приміщень №3 та №4, загальною площею 141,6 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Зазначені договори є чинними і обов`язковими для виконання.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цьогоЗакону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Отже,Закон України «Про іпотеку»прямо вказує, що договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, є одним зі шляхів звернення стягнення на предмет іпотеки.

Судом встановлено і це не оспорюються сторонами, а тому в силу вимогст.82 ЦПК Українине підлягає доведенню іншими належними засобами доказування, що позивач ОСОБА_1 належним чином своїх зобов`язань за зазначеним кредитним договором №06/2055/К-07 не виконувала, що призвело до виникнення заборгованості за кредитним договором і порушення прав банку.

У зв`язку з цим, на виконання вищевказаних норм закону та іпотечного договору відповідачем АТ «ТАСКОМБАНК» засобами поштового зв`язку надсилались письмові повідомлення-вимоги про усунення порушення основного зобов`язання та/або іпотечного договору, що підтверджується наданими суду копіями поштових відправлень, доданих до відзиву на позов, зокрема, поштового відправлення з оголошеною цінністю, що повернуто відправнику у зв`язку із закінченням встановленого строку зберігання, номер: 0103278836111 від 11.06.2021, видавник: AT «Укрпошта», дата повернення 01.07.2021; поштового відправлення з оголошеною цінністю, що повернуто відправнику у зв`язку із закінченням встановленого строку зберігання, номер: 0103278836103 від 11.06.2021, видавник: AT «Укрпошта», дата повернення 05.07.2021; повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення з відміткою про вручення адресату, номер: 88017 08822444, від 12.07.2021, видавник: AT «Укрпошта», Київ-32, вручено 20.07.2021; повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення з відміткою про вручення адресату, номер: 88017 0882245 2 від 12.07.2021,видавник: AT «Укрпошта», Київ-32, вручено 20.07.2021;

В подальшому 20.08.2021 приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Деяк К.К., у відповідності до Закону України «Про іпотеку», Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127, було прийнято рішення про реєстрацію права власності на нежитлове приміщення, а саме: салон краси, реконструйований з власних приміщень №3 та №4, загальною площею 141,6 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номером об`єкта нерухомого майна: 2438734021101 за АТ «ТАСКОМБАНК»

Зважаючи на викладене, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи, що позивачем не доведено порушення його прав позичальника при проведенні банком реєстрації права власності на іпотечне майно, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову у зв`язку з його необґрунтованістю.

Водночас, суд погоджується з доводами представника відповідача про те, що позивачем було обрано неналежний спосіб захисту з огляду на наступне.

Відносини, пов`язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулює Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у частині другій статті 18 якого зазначено, що перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, тапорядок державної реєстрації праввизначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі Порядок № 1127).

У пунктах 6, 7Порядку № 1127 (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса, крім випадків, передбачених цим Порядком. Для державної реєстрації прав заявник подає оригінали документів, необхідних для відповідної реєстрації, та документ, що підтверджує сплату адміністративного збору за державну реєстрацію прав.

Відповідно до пункту 12 Порядку№ 1127 розгляд заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, здійснюється державним реєстратором, який встановлює черговість розгляду заяв, що зареєстровані в базі даних заяв на таке майно, відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями, а також наявність підстав для проведення державної реєстрації прав, зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав.

Згідно з пунктами 18, 23Порядку№ 1127 за результатом розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації. За наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначеніЗаконом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державний реєстратор приймає відповідне рішення, яке повинне містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття, з відповідним обґрунтуванням їх застосування.

У частині першій статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» перелічено підстави для відмови удержавній реєстрації прав та їх обтяжень.

За наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав. Рішення про відмову в державній реєстрації прав повинне містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття(частина друга статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Також у статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено перелік обставин, за яких відмова в державній реєстрації прав з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, не застосовується.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення.

Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 02 липня 2019 року у справі № 48/340 (провадження № 12-14звг19) та багатьох інших.

При цьому відповідно до усталеної практики Великої Палати Верховного Суду якщо позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, то належним способом захисту може бути позов про витребування нерухомого майна, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру прав.

Натомість вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для відновлення його права (пункт 100 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (провадження № 14-256цс18)).

Задоволення позову про витребування майна є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру прав. Такі висновки сформульовані, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18), у пункті 98 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (провадження № 14-256цс18).

Водночас, такий позов ОСОБА_1 не був заявлений.

Одним з основних принципів цивільного судочинства є принцип диспозитивності, що передбачено у пункті 5 частини третьої статті 2 та статті 13 ЦПК України, за яким суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 по справі №199/8324/19 також звертає увагу на те, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію прав та їх обтяжень» право власності підлягає державній реєстрації.

Задоволення позовної вимоги про скасування державної реєстрації права власності суперечить зазначеній імперативній вимозі закону, оскільки виконання судового рішення призведе до прогалини в Державному реєстрі прав у частині належності права власності на спірне майно.

Отже, замість скасування неналежного запису про державну реєстрацію до Державного реєстру прав має бути внесений належний запис про державну реєстрацію права власності позивача. Такий запис вноситься на підставі судового рішення про задоволення віндикаційного позову (пункт 87 постанови Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі №466/8649/16-ц(провадження № 14-93цс20)).

У постанові від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц(провадження № 14-2цс21)Велика ПалатаВерховного Суду зробила висновки про те, що визначальним критерієм для розмежування віндикаційного та негаторного позовів є відсутність або наявність у позивача права володіння майном; відсутність або наявність в особи права володіння нерухомим майном визначається виходячи з принципу реєстраційного підтвердження володіння; особа, до якої перейшло право власності на об`єкт нерухомості, набуває щодо нього всі правоможності власника, включаючи право володіння.

Підстави припинення іпотеки передбачені у статті 17 Закону України «Про іпотеку». Зокрема, іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її ; з інших підстав, передбачених цим Законом. Наступні іпотеки припиняються внаслідок звернення стягнення за попередньою іпотекою. Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

З позовної заяви ОСОБА_1 вбачається, що позивач вимог про визнання іпотеки припиненою не заявляє, не спростовує невиконання нею умов кредитного договору та наявності кредитної заборгованості. Відповідно до умов укладеного іпотечного договору, який нею не оспорено ні в цілому, ні в частині, передбачено, зокрема, можливість звернення стягнення на предмет іпотеки в порядку, передбаченому статтю 37 ЗаконуУкраїни «Про іпотеку».

ОСОБА_1 у своєму позові заявляє, що її права порушенодержавною реєстрацією права власності на нерухоме майно за банком, не заперечуючи права іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки у зв`язку з неналежним виконанням основного зобов`язання, що спричинило наявність заборгованості.

Державна реєстрація права власності за іпотекодержателем не свідчить про суперечність зареєстрованому обтяженню арешту майна на користь самого іпотекодержателя та не є порушенням пункту 6 частини першої статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»у сукупності з пунктом 5 цієї ж частини.

З урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що заявлені позивачем вимоги про визнання протиправними рішень про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, скасування записів про державну реєстрацію права власності не впливають і не можуть вплинути на права позивача щодо права на предмет іпотеки.

Відповідно до ч. 9 ст. 158 ЦПК України, у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку про скасування заходів забезпечення позову, які накладені ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 03.02.2022 про накладення арешту на нерухоме майно, а саме: нежитлове приміщення, салон краси, реконструйований з власних приміщень №3 та №4, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2438734021101, загальною площею 141.6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та належить на праві приватної власності акціонерному товариству «ТАСКОМБАНК» згідно запису про право власності: 43602208.

Так як у задоволенні позову було відмовлено у повному обсязі, то понесені позивачем судові витрати у виді сплаченого судового збору слід покласти на позивача відповідно до вимог статті 141 ЦПК України.

Керуючись статтями 12, 13, 141,158,259, 263- 265, 268 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК», про скасування рішення щодо державної реєстрації прав відмовити.

Скасувати заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на нерухоме майно, а саме: нежитлове приміщення, салон краси, реконструйований з власних приміщень №3 та №4, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2438734021101, загальною площею 141.6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та належить на праві приватної власності акціонерному товариству «ТАСКОМБАНК» згідно запису про право власності: 43602208.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 07.08.2023.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Представник позивача: адвокат Радь Іван Іванович, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №21/880 від 28.02.2013, видане Закарпатською кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Закарпатської області на підставі рішення №78 від 08.02.2013.

Відповідач: акціонерне товариство «ТАСКОМБАНК», місцезнаходження: 01032, м.Київ, вул.Симона Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 09806443.

Представник відповідача: адвокат Грищенко Ірина Віталіївна, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №21/2281 від 14.09.2019, видане на підставі рішення Ради адвокатів Закарпатської області №461 від 10.09.2019.

Суддя І.О. Шепетко