Постанова

від 02.08.2023 по справі 925/181/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" серпня 2023 р. Справа№ 925/181/20(925/399/23)

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Полякова Б.М.

Остапенка О.М.

Секретар судового засідання: Гудько А.В.

Представники учасників справи у судове засідання не з`явилися.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Манеж» на рішення Господарського суду Черкаської області від 02.05.2023 у справі № 925/181/20(925/399/23) (суддя Хабазня Ю.А., повний текст рішення складено та підписано - 15.05.2023)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Селена» у особі ліквідатора банкрута

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Манеж»

про стягнення грошових коштів у сумі 69 145,50 грн

в межах справи № 925/181/20

за заявою ініціюючого кредитора, Головного управління ДПС у Черкаській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Селена»

про банкрутство юридичної особи

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

23.03.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «Селена» у особі ліквідатора банкрута (надалі також позивач/ТОВ «Селена») звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Манеж» (надалі також відповідач/скаржник/ТОВ «Манеж») про стягнення грошових коштів у сумі 69 145,50 грн, з яких: інфляційні втрати - 57 431,10 грн та 3% річних - 11 714,40 грн.

На обгрунтування позовних вимог ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю «Селена» зазначає, що у відповідача виникло щомісячне грошове зобов`язання по сплаті орендних платежів, а відтак, інфляційні втрати та 3 % річних відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України мають бути нараховані та, відповідно, відшкодовані відповідачем щодо кожного із щомісячних орендних платежів.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 02.05.2023 у справі № 925/181/20(925/399/23) (суддя Хабазня Ю.А., повний текст рішення складено та підписано - 15.05.2023) позовну заяву боржника у особі ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Голінного А.М. задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Манеж» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Селена» 12 328,20 грн інфляційних та 2 041,20 грн три проценти річних; у решті вимог відмовлено.

Судове рішення прийнято з посиланням на приписи ст.ст. 2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства (надалі - КУзПБ), ст.ст. 284, 291 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), ст.ст. 11, 232, 256, 260, 261, 267, 614, 625 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) та мотивоване тим, що розрахунок позивача 3 % річних та інфляційних витрат є вірним, однак заявлені вимоги підлягають частковому задоволенню у зв?язку із застосуванням строку позовної давності.

Короткий зміст вимог апеляційних скарг та узагальнення її доводів

Не погодившись із вищевказаним рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Манеж» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 02.05.2023 у справі № 925/181/20(925/399/23) та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Узагальнені доводи та заперечення учасників справи

30.06.2023 на електронну пошту Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Селена» надійшов відзив на апеляційну скаргу, згідно з яким останнє просить суд, зокрема, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Манеж» залишити без задоволення; рішення Господарського суду Черкаської області від 02.05.2023 у справі № 925/181/20(925/399/23) в частині п. 1 резолютивної частини змінити, а саме виклавши її в наступній редакції:

«Позовну заяву боржника у особі ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Голінного А.М., від 22.03.2023 №925/181/20/220 задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Манеж» (18001, м. Черкаси, вул. Максима Залізняка (Громова), 146, код ЄДРПОУ 31332957) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Селена» (19622, Черкаська область, Черкаський район, с. Свидівок, вул. Дахнівська, 21, код ЄДРПОУ 31537129, розрахунковий рахунок НОМЕР_1 , АТ КБ «Приват Банк», МФО 354347, код ЄДРПОУ банку: 14360570, код ЄДРПОУ підприємства 31537129) кошти в сумі 69 145 грн. 50 коп. (шістдесят дев`ять тисяч сто сорок п`ять гривень п`ятдесят копійок), які включають в себе: інфляційні втрати - 57 431,10 грн. та 3% річних - 11 714,40 грн.»;

В іншій частині рішення господарського Черкаської області від 02.05.2023 року у справі № 925/181/20(925/399/23) - залишити без змін.

Судові витрати покласти на апелянта - ТОВ «Манеж».

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.05.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Манеж» передано для розгляду колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Грек Б.М., Сотніков С.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2023 у справі № 925/181/20(925/399/23) витребувано з Господарського суду Черкаської області матеріали справи № 925/181/20(925/399/23) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Селена» у особі ліквідатора банкрута до Товариства з обмеженою відповідальністю «Манеж» про стягнення грошових коштів у сумі 69 145,50 грн. Відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Манеж» на рішення Господарського суду Черкаської області від 02.05.2023 у справі № 925/181/20(925/399/23) до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи № 925/181/20(925/399/23).

12.06.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 925/181/20(925/399/23).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2023 у справі № 925/181/20(925/399/23) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Манеж» на рішення Господарського суду Черкаської області від 02.05.2023 у справі № 925/181/20(925/399/23) залишено без руху.

20.06.2023 на електронну пошту Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Манеж» надійшов лист на виконання вимог ухвали.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/2250/23 від 26.06.2023 у зв`язку з перебуванням судді Грека Б.М., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 925/181/20(925/399/23).

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.06.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Манеж» передано для розгляду колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Поляков Б.М., Сотніков С.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.06.2023 у справі № 925/181/20(925/399/23) відкрито апеляційне провадження у даній справі; розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Манеж» на рішення Господарського суду Черкаської області від 02.05.2023 у справі № 925/181/20(925/399/23) призначено на 02.08.2023.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/2662/23 від 01.08.2023 у зв`язку з перебуванням судді Сотнікова С.В., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 925/181/20(925/399/23).

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.08.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Манеж» передано для розгляду колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Грек Б.М., Поляков Б.М.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/2712/23 від 02.08.2023 у зв`язку зі звільненням судді Грека Б.М., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), з посади судді Північного апеляційного господарського суду у відставку, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 925/181/20(925/399/23).

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.08.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Манеж» передано для розгляду колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Остапенко О.М., Поляков Б.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.08.2023 у справі № 925/181/20(925/399/23) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Манеж» на рішення Господарського суду Черкаської області від 02.05.2023 у справі № 925/181/20(925/399/23) прийнято до провадження колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Остапенко О.М., Поляков Б.М.

Явка представників сторін

Представники учасників справи у судове засідання 02.08.2023 не з`явилися; про час, місце та дату судового засідання повідомлялися завчасно та належним чином; про причини нез`явлення суд не повідомили, окрім Товариства з обмеженою відповідальністю «Селена», від якого 01.08.2023 на електронну пошту Північного апеляційного господарського суду надійшла заява №925/181/20/561 від 01.08.2023 про розгляд справи без участі представника.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Слід зазначити, що копія ухвали Північного апеляційного господарського суду від 28.06.2023 у справі № 925/181/20(925/399/23) була надіслана судом апеляційної інстанції в електронні кабінети учасників справи, що підтверджується відповідними довідками про доставку електронного документа.

При цьому колегія суддів робить акцент на тому, що відповідно до приписів ч.ч. 6, 7 ст. 6 ГПК України: «Адвокати, реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку».

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків, має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

Розумність строків розгляду справи повинна визначатися з огляду на конкретні обставини справи з урахуванням критеріїв, сформованих у практиці Суду, зокрема складності справи, поведінки сторін та відповідних державних органів (рішення Європейського суду з прав людини від 29.05.2008 «Якименко проти України»; рішення Європейського суду з прав людини від 21.12.2006 «Мороз та інші проти України» та інші).

Таким чином, враховуючи наявність у матеріалах справи доказів повідомлення учасників справи про час, місце та дату судового засідання, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті без участі представників учасників справи.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

27.03.2008 згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 26.04.2021 № 254387659 за ТОВ «Селена» на праві приватної власності зареєстровано об`єкт нерухомості (комплекс будівель: ресторан з актовою залою, реєстраційний номер майна 18446170; нежитлові будівлі, реєстраційний номер майна 22232706; нежитлова будівля, реєстраційний номер майна 22668597) за адресою: Черкаська область, Черкаський район, с. Свидівок, вул. Дахнівська, 21 (а.с. 73 т. 34).

27.12.2016 між ТОВ «Селена» (надалі - Орендодавець) та ТОВ «Манеж» (надалі - Орендар) укладено договір за № 271216 оренди рекламних конструкцій (надалі - Договір оренди, а.с. 9, 71 т. 34), згідно з умовами якого: п.1.1. Орендодавець передає, а Орендар приймає в орендне користування рекламні носії (майно), що належать Орендодавцеві на праві приватної власності; підп. 1.2.1., 1.2.2. п. 1.2. Майно, що передається в оренду, складається: рекламних носіїв 5 (п`ять) одиниць, розташовані за адресою: Черкаська область, Черкаський район, с. Свидівок, вул. Дахнівська, 21; загальною площею 5,4 метрів квадратних; п. 1.4. Орендоване майно передається в оренду для розміщення рекламної продукції Орендаря; п. 2.1. Термін оренди складає 1 (один) рік з моменту підписання Акту прийому-передачі майна; п. 2.2. Після закінчення строку Договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк; п. 2.3. Термін оренди може бути скорочений лише за згодою сторін; підп. 3.1.1. п. 3.1. Орендар зобов`язаний використовувати орендовані рекламні носії за їх цільовим призначенням у відповідності до п. 1 даного Договору; підп. 3.2.2. п. 3.2. Орендар має право заходити на територію розміщення рекламних носіїв для обслуговування реклами; підп. 3.3.3. п. 3.3. Орендодавець зобов`язаний надавати доступ на територію розміщення рекламних носіїв, які орендуються згідно умов даного Договору; підп. 3.4.1. п. 3.4. Права Орендодавця: здійснювати перевірку порядку використання Орендарем майна, що орендується, у відповідності до умов даного Договору; п. 4.1. Розмір орендної плати за майно, що орендується, становить 3 000,00 (три тисячі) грн на місяць, у т.ч. ПДВ; п. 5.1. За передачу майна, що орендується, або його частини в суборенду без згоди Орендодавця, Орендар зобов`язаний сплатити Орендодавцю штраф у розмірі 1 000,00 грн за кожен випадок окремо; п. 6.1. Відповідно до статті 17 Закону України «Про рекламу» рекламні носії (майно) знаходяться на території, що належить на праві власності Орендодавцеві, а тому не потребує будь-яких документів дозвільного характеру.

06.01.2017 сторонами Договору оренди складено акт прийому-передачі орендованого майна, згідно з яким відповідно до розділу І договору № 271216 від 27 грудня 2016 року Орендодавець передає, а Орендар приймає в орендне користування майно, а саме: носій реклами сіті-лайт двухсторонній світловий розміром 1,2 м х 1,8 м, що розміщений на території спорт-готелю «Селена» у кількості 5 шт. (надалі - сітілайти) (підп. 1.1. п. 1., п. 3); термін використання майна збігає рівно через рік з моменту підписання акту прийому-передачі вказаного майна (а.с. 10, 72 т. 34).

23.01.2018 приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Черкаської області Романій Н.В. на підставі договору купівлі-продажу комплексу будівель від 23.01.2018, за ТОВ «Селена-Фемелі Резорт» зареєстровано право приватної власності на об`єкт нерухомості (комплекс будівель) за адресою: Черкаська область, Черкаський район, с. Свидівок, вул. Дахнівська, буд. 21). Комплекс будівель розміщений на земельних ділянках з кадастровими номерами: 7124986000:04:007:0001; 7124986000:04:007:0066; 7124986000:04:007:0009, до складу якого входять: готель з прибудовами літ. А-2, А1-2, А2-2, а, а1 загальною площею 425,5 кв.м.; гараж, М; кафе з прибудовою, Е-1, е загальною площею 104,6 кв.м.; тенісний корт (закритий), П-1 загальною площею 1851,9 кв.м.; ресторан з актовою залою з підвалом та терасами, Р-2, пд загальною площею 1023,1 кв.м.; тенісні корти (відкриті) I-IV, XV; басейн (відкритий) XIV; замощення VI- VII, ІХ, ХІІІ; огорожа, 1, 2, 4-7; будинок охорони, Д-2 загальною площею 12,8 кв.м.; літній будиночок, L-1 загальною площею 40 кв.м.; літній будиночок, І-1 загальною площею 40 кв.м.; літній будиночок, Х-1 загальною площею 40 кв.м.; літній будиночок, Ц-1 загальною площею 40 кв.м.; літній будиночок, Ш-1 загальною площею 40 кв.м.; літній будиночок, Щ-1 загальною площею 40 кв.м.; літній будиночок, Ж-1 загальною площею 40 кв.м.; літній будиночок літ. Э-1 загальною площею 40 кв.м.; літній будиночок, О-1 загальною площею 40 кв.м.; літній будиночок, Б-1 загальною площею 40 кв.м.; сауна, С-1 загальною площею 37,7 кв.м.; трибуна для глядачів з прибудовою, Ч-1,ч загальною площею 373,1 кв.м.; трибуна для глядачів, Я-1 загальною площею 372 кв.м.; трибуна для глядачів, Ю-1 загальною площею 450,2 кв.м.; баня з прибудовами, 1А-1, 1а загальною площею 41,4 кв.м.; господарська будівля, 1М-1 загальною площею 136,5 кв.м.; будинок відпочинку, 1Н-1 загальною площею 49,1 кв.м.; будинок відпочинку, 1П-1 загальною площею 23,8 кв.м.; вбиральня, 1 З; навіс, 1И; хоз. будівля, 1К; пляжний бар, 1Л; навіс, 1О; стадіон з трибунами відкритий XVI (а.с. 14, 15 т. 32).

23.01.2018 приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Черкаської області Романій Н.В. на підставі договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 23.01.2018 за ТОВ «Селена-Фемелі Резорт» зареєстровано право приватної власності на нежитлову будівлю загальною площею 519,6 кв.м. (будівля СПА-центру, 1 S) за адресою: Черкаська область, Черкаський район, с. Свидівок, вул. Дахнівська, буд. 21; земельні ділянки місця розташування: кадастровий номер: 7124986000:04:007:0066; цільове призначення: землі рекреаційного призначення, площа: 3.6894 га.

23.01.2018 приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Черкаської області Романій Н.В. на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 23.01.2018, за ТОВ «Селена-Фемелі Резорт» зареєстровано право приватної власності на земельну ділянку площею 3,6894 га за адресою: Черкаська область, Черкаський район, с. Свидівок, вул. Дахнівська, земельна ділянка 21; цільове призначення: землі рекреаційного призначення; кадастровий номер: 7124986000:04:007:0066 (а.с. 9 (на звороті) т. 32).

01.02.2018 між ТОВ «Манеж» (надалі - Замовник) та ТОВ «Селена-Фемелі Резорт» (надалі - Виконавець) укладено договір про надання послуг щодо просування товару (а.с. 90 т. 34), згідно з яким: п.1.1. Виконавець зобов`язується за завданням Замовника в порядку та на умовах, визначених цим Договором, просувати товар Замовника шляхом розповсюдження інформації у вигляді рекламних проспектів, буклетів, візитних карток, плакатів, інших зображень товару Замовника; п.1.3. Місце надання послуг територія готельного комплексу «Селена-Фемелі Резорт», с. Свидівок, вул. Дахнівська, 21; п. 4.1. Вартість послуг, що надаються Виконавцем за цим Договором, становить 3 000,00 грн з ПДВ в місяць; п. 4.2. Виконавець щомісяця до 5-го числа, слідуючого за звітним, надає Замовнику на підпис Акт виконаних послуг (надалі за текстом - Акт) та Рахунок-фактуру; п. 7.1. Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності після його підписання Сторонами та скріплення печатками Сторін (у разі наявності) з дати, зазначеній в преамбулі цього договору; п. 7.2. Строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 7.1. цього Договору, та закінчується 31.12.2018. У випадку, якщо жодна із сторін не заявить про намір розірвати даний договір за 10 календарних днів до закінчення строку його дії, він вважається пролонгованим на наступний календарний рік на тих же умовах.

30.03.2018 згідно з актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ТД-0000020, № ТД-0000023 Виконавець (ТОВ «Селена-Фемелі Резорт») надав у березні 2018 року Замовнику (ТОВ «Манеж») послуги просування рекламного товару на загальну суму 6 000,00 грн з ПДВ (а.с. 91 на звороті, 92 т. 34).

30.04.2018 згідно з актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ТД-0000047 Виконавець (ТОВ «Селена-Фемелі Резорт») надав Замовнику (ТОВ «Манеж») послуги просування рекламного товару на загальну суму 3 000,00 грн з ПДВ (а.с. 92 на звороті т. 34).

31.05.2018 згідно з актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ТД-0000094 Виконавець (ТОВ «Селена-Фемелі Резорт») надав Замовнику (ТОВ «Манеж») послуги просування рекламного товару на загальну суму 3 000,00 грн з ПДВ (а.с. 93 т. 34).

30.06.2018 згідно з актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ТД-0000162 Виконавець (ТОВ «Селена-Фемелі Резорт») надав Замовнику (ТОВ «Манеж») послуги просування рекламного товару на загальну суму 3 840,00 грн з ПДВ (а.с. 93 на звороті т. 34).

22.08.2018 згідно з актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ТД-0000220 Виконавець (ТОВ «Селена-Фемелі Резорт») надав Замовнику (ТОВ «Манеж») послуги просування рекламного товару на загальну суму 1 440,00 грн з ПДВ (а.с.94 т.34).

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 03.03.2020 відкрито провадження у справі про банкрутство боржника.

Постановою Господарського суду Черкаської області від 07.07.2020 у справі № 925/181/20 боржника визнано банкрутом, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Голінного А.М., припинено повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, а також повноваження власника (власників) майна банкрута, зобов`язано посадових осіб банкрута протягом п`ятнадцяти днів з дня призначення ліквідатора, передати бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору.

16.07.2020 ліквідатор банкрута направив керівнику ТОВ «Селена» Мартинюку Г.А. вимогу за № 925/181/20/270 про передачу 27.07.2020 йому усієї бухгалтерської та іншої документації, печаток, штампів, матеріальних та інших цінностей вказаного підприємства, відповіді на яку не отримав, що стало підставою для звернення до суду із заявою від 03.02.2021 із відповідною вимогою до керівника ТОВ «Селена», яку ухвалою суду від 18.03.2021 задоволено повністю (а.с. 111-114 т.5).

28.07.2020 ліквідатором банкрута, арбітражним керуючим Голінним А.М. на адресу ТОВ «Селена-Фемелі Резорт» направлено запит № 925/181/20/614 з проханням письмово повідомити: чи знаходиться/знаходилося за адресою: Черкаська область, Черкаський район, с. Свидівок, вул. Дахнівська, 21 ТОВ «Селена» (його органи управління, документація, печатки, штампи, матеріальні та інші цінності) (якщо банкрут знаходиться/знаходився за цією адресою: повідомити правову підставу для перебування банкрута за вказаною адресою, період протягом якого підприємство перебувало за вказаною адресою, наявність станом на сьогоднішній день за цією адресою підприємства-банкрута, його документації, печаток, штампів, матеріальних та інших цінностей, а також порядок та можливість доступу ліквідатора до нежитлового приміщення, де знаходиться банкрут з метою встановлення наявності/відсутності документації, печаток, штампів, матеріальних та інших цінностей ТОВ «Селена»); чи виникали у ТОВ «Селена-Фемілі Резорт» із ТОВ «Селена» ті або інші правовідносини, зокрема і відносини оренди приміщень та/або іншого нерухомого майна (якщо так, повідомити підстави виникнення, характер, існування таких відносин на сьогоднішній день та/або обставини та підстави їх припинення, а також надати копії підтверджуючих документів); чи належать ТОВ «Селена-Фемілі Резорт» всі об`єкти нерухомості розташовані та/або яким присвоєна адреса: Черкаська обл., Черкаський район, с. Свидівок, вул. Дахнівська, 21 (надати перелік об`єктів які належать ТОВ «Селена-Фемілі Резорт» та перелік об`єктів розташованих за адресою, які не належать останньому з даними (за наявності) про власників/користувачів, балансоутримувачів вказаних об`єктів), який з даними сайту ПАТ «Укрпошта» отриманий ТОВ «Селена-Фемелі Резорт» 29.07.2020, однак залишений без відповіді та реагування, що стало підставою для звернення ліквідатора банкрута до суду із заявою від 24.09.2020 № 925/181/20/792.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 05.11.2020 у задоволенні заяви боржника у особі ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Голінного А.М., від 24.09.2020 № 925/181/20/792 відмовлено повністю (а.с. 115 т. 5).

14.08.2020 Комунальним підприємством «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» ліквідатору банкрута видано довідку №135800 про те, що станом на 01.01.2013 право власності на комплекс будівель по вул. Дахнівській, 21 в с. Свидівок Черкаського району Черкаської області зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю «Селена»; що документами, які підтверджують право власності є: свідоцтва про право власності серії ЯЯЯ654945 та САВ2903000, видані Виконавчим комітетом Свидівоцької сільської ради 22.02.2008 та 27.03.2008 (відповідно) (а.с. 59-60 т. 5).

Згідно із заключною випискою АТ КБ «ПриватБанк» від 03.11.2020 про рух коштів на рахунку ТОВ «Селена» № НОМЕР_2 за період з 01.01.2017 до 31.12.2017 Товариством з обмеженою відповідальністю «Манеж» на рахунок боржника на підставі платіжних документів: від 22.12.2017 за № 460 перераховано грошові кошти в розмірі 3 000,00 грн з призначенням платежу «За оренду зг.рах. №СФ-0000208 від 16.10.17р. в т.ч.ПДВ 500,00 грн.»; від 28.12.2017 за № 482 перераховано грошові кошти в розмірі 3 000,00 грн з призначенням платежу: «За оренду зг.рах. №СФ-0000236 від 13.12.17р. в т.ч.ПДВ 500,00 грн.» (а.с. 12 т. 5).

04.12.2020 ліквідатором банкрута на адресу ТОВ «Манеж» направлено запит № 925/181/20/999 (т .5 а.с. 7) та отримано від останнього лист від 17.12.2020 №157 (а.с. 8 т. 34) з документами, які підтверджують правовідносини між боржником та ТОВ «Манеж», а саме: договором оренди рекламних конструкцій від 27.12.2016 № 271216, актом прийому-передачі орендованого майна від 06.01.2017, договором оренди рекламних конструкцій від 01.01.2015 № 010115, актом прийому-передачі орендованого майна від 01.01.2015, договором про оренду рекламних носіїв від 01.01.2014 б/н, актом прийому-передачі орендованого майна від 01.01.2014, додатком № 2 від 01.01.2014 до договору від 01.01.2014.

13.01.2021 ліквідатором банкрута на адресу ТОВ «Манеж» направлено вимогу від 05.01.2021 № 925/181/20/10 про повернення майна та сплату орендних платежів, яку останнім отримано 15.01.2021, однак залишено без відповіді та реагування (а.с. 11-13 т. 34).

Вказані обставини стали підставою для звернення ліквідатором банкрута до суду із позовною заявою від 25.03.2021 в межах справи № 925/181/20 про банкрутство ТОВ «Селена».

29.03.2021 за вх. № 5257/21 до суду у межах справи № 925/181/20 про банкрутство ТОВ «Селена» із позовом звернулось ТОВ «Селена» у особі його ліквідатора, арбітражного керуючого Голінного А.М. від 25.03.2021 з вимогою: стягнути з ТОВ «Манеж» на користь ТОВ «Селена» кошти в сумі 117 000,00 грн орендної плати, не сплаченої ТОВ «Манеж» у період пролонгації укладеного з ТОВ «Селена» договору оренди рекламних конструкцій від 27.12.2016 № 271216 з 06.01.2018 до 23.03.2021.

Позов обґрунтовано укладенням Договору оренди та відсутністю документів про повернення ТОВ «Манеж» майна після закінченням строку його дії (06.01.2018), доводами про те, що майно боржника до цього часу знаходиться в користуванні ТОВ «Манеж», що Договір оренди є пролонгованим на період з 06.01.2018 до 23.03.2021, що розмір не сплаченої орендної плати у період з 06.01.2018 до 23.03.2021 становить 117 000,00 грн.

Так, рішенням Господарського суду Черкаської області від 08.06.2021 у справі № 925/181/20(925/411/21) (залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.09.2021) у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю з тих підстав, що відповідно до ч. 2 ст. 291 ГК України зобов`язання з оренди є припиненим у зв`язку із закінченням строку оренди 06.01.2018; що правові підстави для стягнення орендної плати у сумі 117 000,00 грн на підставі припиненого зобов`язання немає; що позивачем не доведено поновлення Договору оренди на новий строк після закінчення строку його дії (як це передбачено п.п. 2.2 договору оренди); що будь-яких доказів переходу права власності на сітілайти до ТОВ «Селена-Фемелі Резорт» суду не надано; що відповідачем не доведено обставини повернення орендованого майна позивачу, переходу права власності на орендоване майно ТОВ «Селена-Фемелі Резорт» та укладення з останнім договору про використання орендованого раніше у позивача майна; що Договір про надання послуг між ТОВ «Манеж» та ТОВ «Селена-Фемелі Резорт» не містить умов про використання раніше орендованих у ТОВ «Селена» сітілайтів.

18.01.2022 постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду судові рішення суду першої та апеляційної інстанції скасовано, справу № 925/181/20(925/411/21) у скасованій частині направлено на новий розгляд до Господарського суду Черкаської області.

29.06.2022 листом за вих. № 29/6-1 ТОВ «Селена-Фемелі Резорт» повідомило ТОВ «Манеж» про те, що згідно з договором купівлі-продажу комплексу будівель від 23.01.2018, посвідченим приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Черкаської області Романій Н.В., ТОВ «Селена-Фемелі Резорт» придбало у ТОВ «Селена» цілісний майновий комплекс за адресою: вул. Дахнівська,21, с. Свидівок, Черкаський р-н, Черкаська обл. з усім майном, що там знаходилось; що згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна власником комплексу будівель та земельних ділянок з відповідними кадастровими номерами за адресою: Черкаська обл., Черкаський р-н, с. Свидівок, вул. Дахнівська, 21 є ТОВ «Селена-Фемелі Резорт»; що двосторонні світлові носії інформації (сіті-лайт) у кількості 5 штук знаходяться на території земельної ділянки, яка належить ТОВ «Селена-Фемелі Резорт» та входить до складу придбаного ним цілісного майнового комплексу; що такі носії інформації відносяться до малоцінних необоротних матеріальних активів, використовуються опосередковано і неодноразово, знаходяться на позабалансовому обліку, окремої документації щодо передачі таких носіїв інформації не вимагається; що послуги, які надавалися відповідно до умов укладеного з ТОВ «Манеж» договору про надання послуг щодо просування товару виконувалися шляхом розміщення на цих носіях інформації у вигляді проспектів зображень товару ТОВ «Манеж» (а.с. 94 на звороті т. 34).

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 31.08.2022 у справі № 925/181/20(925/411/21) (залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2022 та постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.01.2023) позов задоволено частково: стягнуто з ТОВ «Манеж» на користь ТОВ «Селена» кошти в сумі 108 000,00 грн.

У відповідності до рішення суду, перебування орендованого майна у орендаря, зокрема, протягом дії договору оренди (без повернення цього майна орендодавцю) покладає на орендаря відповідний обов`язок сплачувати орендну плату (ст. 762 ЦК України, ст. 286 ГК України), а після припинення дії договору оренди - інший обов`язок, що визначений правилами ч. 2 ст. 785 ЦК України відповідачем не доведено обставини повернення орендованого майна позивачу, переходу права власності на орендоване майно ТОВ «Селена-Фемелі Резорт» та укладення з останнім договору про використання орендованого раніше у позивача майна. Зокрема, договір від 01.02.2018 про надання послуг щодо просування товару між ТОВ «Манеж» та ТОВ «Селена-Фемелі Резорт» не містить умов про використання раніше орендованих у ТОВ «Селена» сітілайтів. Суд дійшов висновку про неодноразове поновлення/продовження з 06.01.2018 річного терміну оренди майна за Договором оренди на той самий річний термін та на тих самих умовах до 06.01.2021, коли ліквідатор позивача від імені орендодавця висловив, за правилами ст. 764 ЦК України (ч. 4 ст. 284 ГК України), заперечення щодо поновлення/продовження Договору оренди на новий строк та повідомив про це відповідача. З цього слідує, що у позивача були наявні правові підстави для нарахування орендної плати по договору оренди від 27.12.2016 за період з 06.01.2017 по 06.01.2021, а у свою чергу у відповідача існували зобов`язання із оплати за вказаний період орендної плати у розмірі та в строки визначені в договорі, а саме 3 000,00 грн на місяць до 10-го числа кожного місяця за весь час користування майном. Таким чином, позовні вимоги позивача на суму 108 000,00 грн в якості нарахованої орендної плати за період з 06.01.2018 по 06.01.2021 є обґрунтованими та підтверджуються поданими доказами. Позовні вимоги до відповідача щодо його обов`язку як орендаря сплатити відповідну (заявлену позивачем) заборгованість з орендної плати за користування майном після припинення дії Договору оренди з 06.01.2021 з підстав продовження користування майном є необґрунтованими.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.01.2023 судові рішення судів першої (від 31.08.2022) та апеляційної (від 14.11.2022) інстанцій залишено без змін.

Вищевказане рішення суду мотивоване тим, що ні закон (ст. 781 ЦК України), за винятком випадку, передбаченого ч. 2 ст. 770 цього Кодексу (який, однак не мав місце у спірних правовідносинах), ні умови Договору оренди не пов`язують з фактом зміни власника речі, переданої у найм, саме припинення договору оренди та припинення відповідного зобов`язання орендаря (сплачувати орендну плату). А суди у цій справі, навпаки, встановили обставини пролонгації Договору оренди до моменту, коли ліквідатор позивача від імені орендодавця висловив, за правилами ст. 764 ЦК України (ч. 4 ст. 284 ГК України), заперечення щодо поновлення/продовження Договору оренди на новий строк та повідомив про це відповідача (п. 7.6).

Також, як зазначив суд у зазначеному вище рішенні, скаржник фактично ініціює спір про право власності на об`єкти оренди за Договором оренди, наголошуючи на необхідності його вирішення у цьому провадженні, тоді як право власності на об`єкти оренди за Договором оренди не є предметом спору у цій справі, відповідні вимоги не були заявлені у спірних правовідносинах, а обставини припинення права позивача на орендоване майно та виникнення права третьої особи на це майно не встановлені та не доведені (п .7.7).

Крім того, у вказаному вище судовому рішенні зазначено, що подання нових доказів стосовно обставин, що вже були предметом дослідження судами, не може обумовлюватися тими чи іншими мотивами та висновками в судових рішеннях (п. 7.10).

Поміж іншого, встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (п. 7.10 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.01.2023 у справі № 925/181/20(925/411/21)).

У п. 7.11 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.01.2023 у справі № 925/181/20(925/411/21) вказано, що відхиляючи аргументи скаржника (пункт 5.3) про неможливість позивача як наймодавця надати доступ до орендованого майна через відчуження його у складі ЦМК разом із земельною ділянкою на користь третьої особи, що виключає право вимагати від наймача орендної плати, суд керується приписом ч. 2 ст. 12 ЦК України, згідно з яким нездійснення особою своїх цивільних прав не є підставою для їх припинення, крім випадків, встановлених законом.

Виходячи з аргументів скаржника у цій справі із запереченням обов`язку сплачувати заявлену до стягнення орендну плату за Договором оренди (…), суд зазначає, що виникнення спірних правовідносин зумовлено не тільки неоформленням факту відчуження позивачем та набуття третьою особою сітілайтів як самостійного об`єкту цивільних прав та обов`язків (окремо або у складі відповідного ЦМК), а й зволіканням, зокрема, відповідача, належно завершити/припинити ті правовідносини щодо майна, які виникли у нього з позивачем за Договором оренди з оформленням їх припинення належним чином та наданням відповідних належних доказів (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.01.2023 у справі № 925/181/20(925/411/21)).

22.02.2023 приватним виконавцем виконавчого округу Черкаської області Недоступом Д.М. відкрито виконавче провадження № 71119318 з примусового виконання наказу Господарського суду Черкаської області від 16.02.2023, виданого на виконання рішення суду від 31.08.2022 у справі № 925/181/20(925/411/21) (а.с. 89 т. 32).

14.03.2023 приватним виконавцем виконавчого округу Черкаської області Недоступом Д.М. платіжним документом № 6436 на рахунок ТОВ «Селена» перераховано кошти у загальній сумі 108 000,00 грн (а.с. 76 т. 32) та постановою від 14.03.2023 закінчено виконавче провадження № 71119318 у зв`язку з повним фактичним виконанням рішення (а.с. 78 т. 32).

Як зазначає позивач, за період з 06.01.2018 по 14.03.2023 відбулось прострочення виконання грошового зобов`язання.

Звертаючись до суду з даним позовом ліквідатор зазначає, що у відповідача виникло щомісячне грошове зобов`язання по сплаті орендних платежів, а відтак, інфляційні втрати та 3 % річних відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України мають бути нараховані та, відповідно, відшкодовані відповідачем щодо кожного із щомісячних орендних платежів.

За наслідками розгляду вищевказаної позовної заяви, місцевим господарським судом ухвалено судове рішення, яке наразі оскаржується в апеляційному порядку.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини даної господарської справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при постановленні оскаржуваного судового рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Манеж» не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

За змістом ч. 1 ст. 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень ГПК України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 7 КУзПБ спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; (…) спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; (…) спори щодо інших вимог до боржника (…) Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними ГПК України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення. Заяви (позовні заяви) учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або інших осіб у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) за правилами спрощеного позовного провадження (…).

Приписами ч. 4 ст. 284 ГК України передбачено, що строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Згідно з ч. 2 ст. 291 ГК України Договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено (...).

Положеннями ч. 4 ст. 291 ГК України визначено, що правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму ЦК України.

В силу ч. 6 ст. 232 ЦК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ч. 1 ст. 256 ЦК України).

У відповідності до ч. 1 ст. 260 ЦК України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими ст.ст. 253-255 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 261 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За змістом ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Нормами ч.ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (ч. 1 ст. 631 ЦК України)

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, зокрема, підставою їх виникнення є договори (ст. 11 ЦК України). У даній справі підставою виникнення прав та обов`язків позивача і відповідача є Договір оренди.

Права і обов`язки учасників правовідносин є взаємопов`язаними таким чином, що праву однієї сторони кореспондує обов`язок іншої сторони, тобто відсутність права у однієї сторони не породжує обов`язку іншої сторони і навпаки. Твердження про те, що наявність обов`язку однієї сторони не породжує право у іншої сторони є хибним.

Слід зазначити, що вимога про стягнення з ТОВ «Манеж» орендної плати за Договором оренди за період його пролонгації з 06.01.2018 до 23.03.2021 (а відповідно і права ТОВ «Селена» на її стягнення та відповідно обов`язку ТОВ «Манеж» її сплатити) була предметом судового розгляду, за результатами якого рішенням суду від 31.08.2022 у справі № 925/181/20(925/411/21), залишеним без змін судами вищих інстанцій, частково задоволено позовні вимоги ТОВ «Селена»; стягнуто з ТОВ «Манеж» на користь ТОВ «Селена» 108 000,00 грн орендних платежів за період з 06.01.2018 до 06.01.2021, тобто судом визнано право ТОВ «Селена» на їх стягнення і відповідний обов`язок ТОВ «Манеж» їх платити, визнано суму на яку ТОВ «Селена» має право та період за який ТОВ «Селена» таке право має.

Відтак, за відсутності права на стягнення не міг бути задоволеним позов про стягнення, отже суд у справі № 925/181/20(925/411/21) вже вирішив питання про те, чи має ТОВ «Селена» право на стягнення орендної плати.

Необхідно вказати, що у даній справі, оцінюючи наявні у справі докази, суд не знаходить підстав для іншого висновку (стосовно того, що ТОВ «Селена» не має права на стягнення орендної плати, як наполягає відповідач).

Таким чином, доводи відповідача «визнати відсутнім у ТОВ «Селена» права на стягнення орендної плати з ТОВ «Манеж» за Договором оренди за період з 23.01.2018 до 05.01.2021» фактично є вимогою спростувати (визнати недійсним, не чинним, нелегітимним, таким, що не підлягає виконанню, що прийнято без урахування усіх доводів і доказів позивача тощо) рішення Господарського суду Черкаської області від 31.08.2022 у справі № 925/181/20(925/411/21), проте такі доводи за наявності судового рішення суперечать п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 18 ГПК України.

Посилання ТОВ «Манеж» стосовно відсутності права на стягнення орендної плати у позивача і обов`язку у відповідача платити орендну плату ТОВ «Селена», оскільки: ТОВ «Селена» не отримало у ТОВ «Селена-Фемелі Резорт» дозволу на розміщення на його території сітілайтів; неотримання позивачем згоди власника землі на розміщення сітілайтів унеможливило їх використання відповідачем; ТОВ «Манеж» не користувалося сітілайтами і не мало до них доступу; ТОВ «Селена» не довело отримання дозволу власника землі на доступ до сітілайтів; позивач не довів можливість позивача мати доступ до сітілайтів, є необґрунтованими, з огляду на таке.

Новим доказом (порівняно з наявними у справі № 925/181/20(925/411/21)) на підтвердження цих доводів надано лист ТОВ «Селена-Фемелі Резорт» від 29.06.2022 № 29/6-1 на адресу ТОВ «Манеж» у якому ТОВ «Селена-Фемелі Резорт» вказує на обставини: а) придбання ним земельних ділянок, на яких розміщені сітілайти; б) використання ним сітілайтів для надання послуг відповідно до укладеного з ТОВ «Манеж» Договору про надання послуг шляхом розміщення на сітілайтах інформації у вигляді проспектів зображень товару ТОВ «Манеж» (а.с. 24 т. 32).

Отже, навіть згідно з цим листом ТОВ «Манєж» як використовувало сітілайти для своїх потреб, так фактично і використовує їх до цього часу, чим власне і спростовуються доводи відповідача як про те, що останній не користувався сітілайтами і не мав до них доступу, так і про те, що неотримання ТОВ «Селена» згоди власника землі на розміщення сітілайтів та дозволу власника землі на доступ до сітілайтів перешкоджало їх використанню.

Доводити доказами (а не логічно виведеними висновками) обставини (факти) неможливості використання відповідачем сітілайтів після 06.01.2018 та відсутності доступу до них має саме відповідач відповідно ч. 1 ст. 74 ГПК України доказів того, що ТОВ «Манеж» не використовував сітілайтів, не надано. Доводи відповідача від зворотного про те, що позивач повинен доводити ту обставину, що ТОВ «Манеж» мало доступ до сітілайтів і використовувало їх, суперечать вказаній нормі, а відтак, відхиляються судом.

Поміж іншого, доводити їх необхідно було (чи необхідно на даний час за нововиявленими обставинами) саме у справі № 925/181/20(925/411/21). «Подання нових доказів стосовно обставин, що вже були предметом дослідження судами, не може обумовлюватися тими чи іншими мотивами та висновками в судових рішеннях» (п. 7.10 вищеназваної постанови Верховного Суду від 17.01.2023). Доводи «про неможливість позивача як наймодавця надати доступ до орендованого майна через відчуження його у складі ЦМК разом із земельною ділянкою на користь третьої особи, що виключає право вимагати від наймача орендної плати» оцінювалися судами і вже були відхилені (п. 7.11 постанови Верховного Суду від 17.01.2023).

При цьому, слід наголосити на тому, що відсутність «дозволів власника земельної ділянки на розташування сітілайтів на його території та на вільний прохід і доступ ТОВ «Манеж» до сітілайтів» не є доказами відсутності доступу до них, неможливості використання, невикористання. В даному конкретному випадку дозвіл на розміщення сітілайтів потрібен і не був, оскільки на момент переходу права власності на земельні ділянки сітілайти вже були розміщені, а ТОВ «Селена-Фемелі Резорт» (як новий власник землі) ні від кого не вимагало їх демонтувати та прибрати.

Разом з тим, ТОВ «Манеж» як не вимагало від ТОВ «Селена» забезпечити (ст. 509 ЦК України) йому доступ до сітілайтів, так і не повідомляло (і не має доказів) про факти недопуску до сітілайтів.

Таким чином, логічним у даному випадку є лише те, що якщо новий власник землі не допустив до сітілайтів хоч раз з 06.01.2018, і надалі не допускав ТОВ «Манеж» кожного разу тоді, коли він фізично хотів мати доступ до сітілайтів, то ТОВ «Манеж» повинно було б звертатися (тобто мати докази) чи до нового власника, чи до ТОВ «Селена» з приводу неможливості доступу до сітілайтів. Доводи відповідача про те, що позивач користувався сітілайтами до дня закінчення строку дії Договору оренди 06.01.2018, а потім просто покинув їх (не повернувши ТОВ «Селена»), суд вважає нікчемними. Фактично ТОВ «Селена-Фемелі Резорт» і ТОВ «Манеж» (без юридичного припинення стосунків з ТОВ «Селена») переоформили право ТОВ «Манеж» доступу до сітілайтів у Договорі про надання послуг щодо просування товару від 01.02.2018 (а.с. 32-33 т. 5, а.с. 16 т. 32).

Це винна дія ТОВ «Манеж», яка полягає у тому, що останнє знало, кому юридично належать сітілайти на праві власності, однак умисно проігнорувало ТОВ «Селена», укладаючи Договір про надання послуг щодо просування товару від 01.02.2018 з ТОВ «Селена-Фемелі Резорт».

Водночас, ТОВ «Селена-Фемелі Резорт» після переходу права власності на земельну ділянку вважало себе власником сітілайтів і поводилося з ними саме як їх власник, тому й не надавало доступ ліквідатору банкрута на свою територію, не надавало відомостей чи є на його території наявне належне банкруту майно, не виявило волі на проведення сумісної інвентаризації для встановлення належності банкруту майна.

Як вже зазначалось вище, рішенням Господарського суду Черкаської області від 31.08.2022 у справі № 925/181/20(925/411/21) стягнуто з ТОВ «Манеж» на користь ТОВ «Селена» 108 000,00 грн орендних платежів за період пролонгації договору оренди з 06.01.2018 до 06.01.2021.

Вищевказане рішення суду ухвалено на підставі таких фактів: пролонгації Договору оренди; користування орендованим майном ТОВ «Манеж».

Обставина неможливості використання орендованого майна (невикористання, відсутності доступу), якби її було встановлено, виключала б сплату орендної плати (ч.ч. 4, 6 ст. 672 ЦК України) і задоволення позову рішенням суду від 31.08.2022 у справі № 925/181/20(925/411/21).

Встановлений рішенням Господарського суду Черкаської області від 31.08.2022 у справі № 925/181/20(925/411/21) факт, є преюдиційним і не підлягає повторному доказуванню.

Обов`язок повернути орендоване майно виник у відповідача з 07.01.2021 (наступного дня після закінчення строку, на який було укладено договір оренди). ТОВ «Манеж» не доведено обставини повернення майна позивачу після закінчення терміну його оренди навпаки наявні докази його використання відповідачем, про що вказано вище.

Так, основою для нарахування 3% річних та інфляційних втрат є сума основного боргу 108 000,00 грн орендних платежів за період пролонгації договору оренди з 06.01.2018 до 06.01.2021, визнана рішенням Господарського суду Черкаської області від 31.08.2022 у справі № 925/181/20(925/411/21) (залишеним без змін судами вищих інстанцій).

Необхідно вказати, що до правовідносин, визначених ст. 625 ЦК України, застосовується загальний строк позовної давності у три роки, а тому стягнення 3% річних та інфляційних втрат можливе до моменту фактичного виконання зобов`язання та обмежується останніми трьома роками, які передували подачі позову.

ТОВ «Манеж» доводів щодо неправильності здійсненого ТОВ «Селена» розрахунку не навело, власного розрахунку не надало.

При цьому, розрахунок позивача є вірним, однак заявлені вимоги підлягають частковому задоволенню, так як підлягає застосуванню строк позовної давності.

Слід зазначити, що законом на суд не покладено обов`язку здійснювати обчислення (перерахунок) сум нарахувань на суму основного боргу вимоги про стягнення інфляційних і 3% річних є предметом доказування, тобто обґрунтування і доведення цих вимог, зокрема, правильності здійснених обчислень з урахуванням строку позовної давності є обов`язком сторони.

Враховуючи розрахунок позивача, суд першої інстанції вірно визнав суму, яка підлягає стягненню за період з 11.04.2020 до 14.03.2023, а саме:

1 421,40 грн + 1 386,30 грн + 1 373,40 грн + 1 364,70 грн + 1 391,10 грн + 1 399,80 грн + 1 377,90 грн + 1 334,70 грн + 1 278,90 = 12 328,20 грн інфляційних втрат;

256,20 грн + 249,00 грн + 241,50 грн + 234,30 грн +226,80 грн + 219,30 грн + 212,10 грн + 204,60 грн +197,40 грн = 2 041,20 грн 3% річних.

Разом з тим, вимоги про стягнення інфляційних втрат на суму 45 102,90 грн та 3% річних на суму 9 673,20 грн задоволенню не підлягають.

За таких обставин, місцевий господарський суд належним чином дослідивши матеріали справи, дотримуючись норм процесуального та матеріального права, дійшов правомірного висновку про часткове задоволення позовних вимог.

З урахуванням вищевикладеного, твердження апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених в рішенні Господарського суду Черкаської області від 02.05.2023 у справі № 925/181/20(925/399/23), а отже, у даному випадку скаржником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції.

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Також, як зазначалось вище, у відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Селена» просило, зокрема, рішення Господарського суду Черкаської області від 02.05.2023 у справі № 925/181/20(925/399/23) в частині п. 1 резолютивної частини змінити, а саме виклавши її в наступній редакції:

«Позовну заяву боржника у особі ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Голінного А.М., від 22.03.2023 №925/181/20/220 задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Манеж» (18001, м. Черкаси, вул. Максима Залізняка (Громова), 146, код ЄДРПОУ 31332957) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Селена» (19622, Черкаська область, Черкаський район, с. Свидівок, вул. Дахнівська, 21, код ЄДРПОУ 31537129, розрахунковий рахунок НОМЕР_1 , АТ КБ «Приват Банк», МФО 354347, код ЄДРПОУ банку: 14360570, код ЄДРПОУ підприємства 31537129) кошти в сумі 69 145 грн. 50 коп. (шістдесят дев`ять тисяч сто сорок п`ять гривень п`ятдесят копійок), які включають в себе: інфляційні втрати - 57 431,10 грн. та 3% річних - 11 714,40 грн.»;

В іншій частині рішення господарського Черкаської області від 02.05.2023 року у справі № 925/181/20(925/399/23) - залишити без змін.

Судові витрати покласти на апелянта - ТОВ «Манеж».

Однак, вказані вище вимоги, колегією суддів не взято до уваги, оскільки в силу ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, проте ТОВ «Селена» не зверталося до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Черкаської області від 02.05.2023 у справі № 925/181/20(925/399/23).

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В силу ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржниками зроблено не було.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Частиною 1 ст. 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд зазначає, що рішення місцевого господарського суду прийняте з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування рішення Господарського суду Черкаської області від 02.05.2023 у справі № 925/181/20(925/399/23).

Розподіл судових витрат

Судовий збір за подачу апеляційної скарги, у відповідності до ст. 129 ГПК України, судом покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 267-271, 273, 275, 276, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Кодексу України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Манеж» залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 02.05.2023 у справі № 925/181/20(925/399/23) залишити без змін.

3. Справу № 925/181/20(925/399/23) повернути до Господарського суду Черкаської області.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.

Повний текст постанови складено та підписано - 09.08.2023.

Головуючий суддя Б.В. Отрюх

Судді Б.М. Поляков

О.М. Остапенко