Постанова

від 02.08.2023 по справі 918/1056/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2023 року

м. Київ

cправа № 918/1056/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Рогач Л. І. - головуючої, Краснова Є. В., Мачульського Г. М.,

за участю секретаря судового засідання - Салівонського С. П.,

представників учасників справи:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Архімед" - Оксенюк Я. О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Архімед"

на рішення Господарського суду міста Києва від 22.11.2022

(суддя Мандриченко О. В.)

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.05.2023

(судді Буравльов С. І., Андрієнко В. В., Шапран В. В.)

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Архімед"

до Рівненської обласної ради,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Комунального закладу "Рівненський обласний центр з надання соціальних послуг" Рівненської обласної ради,

про зобов`язання вчинити певні дії.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Архімед" (далі - ТОВ "Компанія Архімед") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Рівненської обласної ради (далі - Рівненська облрада), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Комунального закладу "Рівненський обласний центр з надання соціальних послуг" Рівненської обласної ради (далі - КЗ "Рівненський обласний центр з надання соціальних послуг") з позовом (з урахуванням уточнень) про:

- зобов`язання вчинити дії щодо визнання протиправною бездіяльності Рівненської облради, яка полягає у неприйнятті рішення за результатами розгляду заяви ТОВ "Компанія Архімед" про включення об`єкта права комунальної власності до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації;

- зобов`язання відповідача включити майно до переліку приватизації.

1.2. Позивач вважає, що він як орендар майна, що є спільною власністю територіальних громад Рівненської області, виконав всі умови, передбачені частиною другою статті 18 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна", здійснив з дозволу орендодавця та відповідних осіб невід`ємні поліпшення майна, що свідчить про його право на приватизацію об`єкта оренди шляхом викупу.

1.3. Натомість, не надавши передбачене Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" рішення за результатами розгляду заяви позивача про включення об`єкта права комунальної власності до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації 08.05.2020, Рівненська облрада допустила протиправну бездіяльність, спричинивши порушення законних прав та інтересів позивача.

1.4. Рівненська облрада, заперечуючи проти заявлених позовних вимог, зокрема зазначала, що прийняття рішення за результатами розгляду відповідної заяви є правом, а не обов`язком облради, а питання про включення об`єктів права комунальної власності до переліку об`єктів, що підлягають приватизації, належить до виключних повноважень відповідної ради, тобто є її дискреційними повноваженнями; суд не може підміняти відповідний орган місцевого самоврядування у вирішенні спірного питання.

2. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами

2.1. 29.08.2017 КЗ "Рівненський обласний центр з надання соціальних послуг" (орендодавець) та ТОВ "Компанія Архімед" (орендар) уклали договір оренди майна, що є спільною власністю територіальних громад Рівненської області (далі - договір), за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно загальною площею 209,1 м2 (гаражі), розміщене на 1-му поверсі будівлі, розташованої за адресою: м. Рівне, вул. Словацького, 10, яке перебуває на балансі орендодавця, вартість якого визначена шляхом проведення незалежної оцінки і становить 451 125,00 грн станом на 31.07.2017 (пункти 1.1 та 1.2 договору).

2.2. Сторони у договорі також передбачили такі умови:

- передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно. Майно залишається спільною власністю територіальних громад Рівненської області, а орендар володіє і користується ним протягом строку оренди (пункт 2.2 договору);

- орендар зобов`язаний протягом дії договору до передачі об`єкта оренди орендодавцю за актом за свій рахунок проводити необхідний поточний ремонт об`єкта оренди. Орендар не має права без згоди постійної комісії обласної ради з економічних питань та комунальної власності проводити переобладнання, перепланування, ремонт об`єкта оренди, вести будівельні роботи на прибудинковій території. Всі невідокремлені поліпшення майна, здійснені орендарем без згоди орендодавця є спільною власністю територіальних громад Рівненської області і їх вартість відшкодуванню не підлягає (пункти 4.2, 4.3, 4.6 договору);

- при проведенні орендарем ремонту чи переобладнання приміщень (з дозволу постійної комісії обласної ради з економічних питань та комунальної власності), орендар несе матеріальну відповідальність за якість проведених робіт та за всі пошкодження, що викликані цими роботами. Орендар зобов`язується реконструкцію, технічне переоснащення, поліпшення та капітальний ремонт приміщення, що орендується, здійснювати лише за згоди органу управління майном, проводити за власний рахунок поточний ремонт орендованого приміщення (пункти 5.4, 5.5, 5.11 договору);

- договір набирає чинності з моменту підписання сторонами договору. Договір діє з 29.08.2017 по 31.07.2020. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором (пункти 10.1 та 10.5 договору).

2.3. Згідно з протоколом засідання постійної комісії з економічних питань та комунальної власності Рівненської облради від 05.10.2018 № 18 з питання порядку денного щодо повторного розгляду звернення КЗ "Рівненський обласний центр з надання соціальних послуг" про надання згоди ТОВ "Компанія Архімед" на проведення відповідних робіт в орендованих приміщеннях (гаражах), погоджено ТОВ "Компанія Архімед" проведення відповідних робіт на орендованих ним приміщеннях (гаражах), що також підтверджується рекомендаціями засідання постійної комісії з економічних питань та комунальної власності Рівненської облради від 05.10.2018 № 5.

2.4. Згідно з технічним експертним звітом про обстеження гаражів щодо проведення будівельних робіт, виконаних для покращення фізичного (технічного) стану орендованого комунального майна (гаражів), складеного Товариством з обмеженою відповідальністю "Вулф інжинірінг компані" станом на 10.03.2020 на замовлення ТОВ "Компанія Архімед", за результатами проведеного обстеження гаражів визначено, що ремонтні роботи, які були проведені у лютому 2020 року, ідентифікуються як невід`ємні поліпшення, відокремлення яких призведе до погіршення експлуатаційних характеристик, фізичного та технічного стану будівлі, а вартість виконаних робіт склала 200 905,00 грн, у тому числі єдиний податок.

2.5. Згідно з висновком про вартість майна - невід`ємних поліпшень орендованого нерухомого майна (гаражів), складеним 10.03.2020 Рівненською товарною біржою на замовлення позивача, ринкова вартість невід`ємних поліпшень орендованого нерухомого майна станом на 10.03.2020 становила 186 430,00 грн.

2.6. 08.05.2020 ТОВ "Компанія Архімед" звернулося до Рівненської облради із заявою № 08-05/20 про включення до переліку об`єктів комунальної власності, що підлягають приватизації, окремого майна (гаражів) площею 209,1 м2, розташованих за адресою: м. Рівне, вул. Словацького, 10.

2.7. Відповідно до протоколу засідання постійної комісії з економічних питань та комунальної власності Рівненської облради від 27.07.2020 № 29 з питання порядку денного про звернення ТОВ "Компанія Архімед" щодо включення до переліку об`єктів комунальної власності, що підлягають приватизації, окремого майна (гаражів), яке обліковується на балансі КЗ "Рівненський обласний центр з надання соціальних послуг", інформацію взято до відома, погоджено включення до Переліку об`єктів комунальної власності, що підлягають приватизації, окремого майна - гаражів площею 209,1 м2, за адресою: м. Рівне, вул. Словацького, 10, яке обліковується на балансі КЗ "Рівненський обласний центр з надання соціальних послуг", виконавчому апарату обласної ради доручено підготувати проєкт рішення щодо включення до переліку об`єктів комунальної власності, що підлягають приватизації, шляхом викупу окремого майна - гаражів площею 209,1 м2, за адресою: м. Рівне, вул. Словацького, 10, яке обліковується на балансі КЗ "Рівненський обласний центр з надання соціальних послуг", рекомендовано голові обласної ради винести це питання на розгляд сесії обласної ради, що підтверджується рекомендаціями засідання постійної комісії з економічних питань та комунальної власності Рівненської облради від 27.05.2020 № 33.

2.8. Згідно з протоколом пленарного засідання 32 сесії 7 скликання від 05.06.2020 рішення про включення спірного нерухомого майна до Переліку об`єктів комунальної власності, що підлягають приватизації, Рівненська облрада не прийняла.

2.9. Листом від 29.09.2020 № 01-26/84 у відповідь на запит про отримання публічної інформації від 23.09.2020 Рівненська облрада повідомила товариство, що приватизація державного та комунального майна здійснюється згідно з положеннями Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна", який не передбачає затвердження органами місцевого самоврядування програм приватизації, порядку приватизації, порядку подання форм заяв на приватизацію тощо.

2.10. 06.10.2020 ТОВ "Компанія Архімед" звернулося до Рівненської облради із запитом про хід розгляду заяви товариства про включення до Переліку об`єктів малої приватизації об`єкта права комунальної власності - гаражів площею 209,1 м2, за адресою: м. Рівне, вул. Словацького, 10, та прийняте з цього приводу рішення.

2.11. Листом від 07.10.2020 № 12-2187/01 Рівненська облрада повідомила ТОВ "Компанія Архімед" про включення цього питання до порядку денного пленарного засідання 32 сесії Рівненської обласної ради 05.06.2020, однак за результатами його рішення прийнято не було.

2.12. 06.10.2020 ТОВ "Компанія Архімед" звернулося до орендодавця із запитом про чинність договору оренди майна від 29.08.2017 та виконання товариством (орендарем) своїх зобов`язань за цим правочином, у відповідь на який КЗ "Рівненський обласний центр з надання соціальних послуг" повідомив про те, що договір оренди є чинним, а ТОВ "Компанія Архімед" належним чином виконує умови цього договору та вчасно сплачує орендну плату, заборгованість відсутня.

3. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.07.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2021, у задоволенні позову відмовлено.

3.2. Постановою від 22.02.2022 Верховний Суд судові рішення скасував, справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції.

3.3. Постанову мотивував тим, що суди попередніх інстанцій дійшли передчасних висновків щодо відсутності підстав для застосування до спірних правовідносин частини другої статті 18 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", адже не дослідили всі обставини і докази у справі в їх сукупності.

3.4. Господарський суд міста Києва за результатами нового розгляду справи рішенням від 22.11.2022 відмовив у задоволенні позову.

3.5. Суд дійшов висновку, що позивач не виконав всіх умов, передбачених частиною другою статті 18 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна". Разом з цим заявлена позивачем вимога щодо визнання бездіяльності відповідача незаконною спрямована не на захист порушеного права, а на встановлення певного юридичного факту.

3.6. Північний апеляційний господарський суд постановою від 23.05.2023 залишив рішення суду першої інстанції без змін.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування

4.1. ТОВ "Компанія Архімед" подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 22.11.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.05.2023, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, не передаючи справу на новий розгляд, про задоволення позову.

4.2. Скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій не дотримались порядку оцінки доказів, зокрема, належність, допустимість кожного наявного у справі письмового доказу окремо, а також достатність та взаємний зв`язок письмових доказів у їх сукупності, що унеможливило встановлення фактичних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору, вірогідність письмових доказів, наданих позивачем на підтвердження тих обставин, що позивач здійснив невід`ємні поліпшення на орендованому об`єкті та дотримано умови, передбачені частиною другою статті 18 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна". Відтак, суди порушили вимоги статей 86, 236 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

4.3. На думку скаржника, також відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування у подібних правовідносинах статей 79, 86, 91 ГПК України щодо надання судом оцінки письмовим доказам у сукупності, які підтверджують те, що орендар виконав умови, передбачені частиною другою статті 18 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", і це надає йому право на приватизацію об`єкта оренди, нерухомого майна комунальної форми власності шляхом викупу.

4.4. ТОВ "Компанія Архімед" також вважає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права, а саме пункту 10 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) стосовно обрання позивачем способу захисту про визнання протиправною бездіяльності органу місцевого самоврядування як суб`єкта владних повноважень, яка полягає у неприйнятті розпорядчого індивідуального правового акта у формі рішення за результатами розгляду відповідної заяви, у той час як бездіяльність органу місцевого самоврядування є такою, що порушує права і свободи особи у тому разі, якщо певні дії повинні, але не вчиняються суб`єктом владних повноважень на реалізацію наданої йому компетенції.

5. Позиція інших учасників справи

5.1. У відзиві на касаційну скаргу Рівненська облрада просить судові рішення залишити без змін. Зазначає, що товариству дійсно надавався дозвіл на проведення відновлювальних робіт, які передбачались умовами договору, проте дозволи на проведення невід`ємних поліпшень позивачу не надавались.

6. Позиція Верховного Суду

6.1. Заслухавши суддю-доповідачку, представників учасників справи, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не може бути задоволена з огляду на таке.

6.2. Правові, економічні та організаційні основи приватизації державного і комунального майна та майна врегульовані Законом України "Про приватизацію державного і комунального майна" (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), за змістом частини першої статті 4 якого до об`єктів державної і комунальної власності, що підлягають приватизації, належать усі об`єкти права державної і комунальної власності, крім тих, приватизація яких прямо заборонена цим Законом та іншими законами України.

6.3. Згідно із частиною третьою статті 4 зазначеного закону у разі якщо майно, зокрема, органів місцевого самоврядування, що належить до сфери управління органів місцевого самоврядування, не забезпечує виконання зазначеними органами встановлених законодавством завдань, таке майно є об`єктами, що підлягають приватизації.

6.4. Повноваження органів місцевого самоврядування у сфері приватизації визначаються законами України і правовими актами органів місцевого самоврядування (частина п`ята статті 7 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна").

6.5. Статтями 10, 11 вказаного закону врегульовані питання порядку приватизації, формування та затвердження переліків об`єктів, що підлягають приватизації.

6.6. Так, відповідно до частини першої статті 10 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" порядок приватизації державного і комунального майна передбачає:

формування та затвердження переліків об`єктів, що підлягають приватизації;

опублікування переліку об`єктів, що підлягають приватизації, на офіційному веб-сайті Фонду державного майна України, на офіційних сайтах місцевих рад та в електронній торговій системі;

прийняття рішення про приватизацію;

прийняття місцевою радою рішення про приватизацію об`єкта комунальної власності;

опублікування інформації про прийняття рішення про приватизацію об`єкта;

проведення інвентаризації та оцінки відповідно до законодавства;

проведення у випадках, передбачених законом, аудиту, екологічного аудиту об`єкта приватизації;

перетворення державного або комунального підприємства в господарське товариство у процесі приватизації у випадках, передбачених цим Законом;

затвердження плану розміщення акцій акціонерних товариств, створених у процесі приватизації, у випадках, передбачених цим Законом, та його виконання;

затвердження у випадках, передбачених цим Законом, умов продажу об`єктів приватизації, розроблених аукціонною комісією;

опублікування інформації про умови продажу, в тому числі стартову ціну об`єкта приватизації;

проведення аукціону, укладення договору купівлі-продажу;

укладення договору купівлі-продажу в разі приватизації об`єкта шляхом викупу;

опублікування інформації про результати приватизації;

прийняття рішення про завершення приватизації.

6.7. За частиною четвертою статті 11 цього закону перелік об`єктів комунальної власності, що підлягають приватизації, ухвалюється місцевою радою.

6.8. Заяви про включення об`єктів права комунальної власності до переліків об`єктів, що підлягають приватизації, подаються покупцями до органів приватизації територіальних громад і розглядаються ними у порядку, встановленому відповідними місцевими радами (частина сьома статті 11 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна").

6.9. Статтею 18 цього Закону передбачені особливості приватизації об`єктів державної або комунальної власності, переданих в оренду. Зокрема, орендар одержує право на викуп орендованого майна (будівлі, споруди, нежитлового приміщення) за ціною, визначеною за результатами його незалежної оцінки, якщо виконується кожна з умов, передбачених частиною другої цієї статті.

6.10. Частиною другою статті 18 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" передбачено, що орендар одержує право на викуп орендованого майна (будівлі, споруди, нежитлового приміщення) за ціною, визначеною за результатами його незалежної оцінки, якщо виконується кожна з таких умов: орендарем здійснено поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від відповідного об`єкта без заподіяння йому шкоди, в розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна, визначеної суб`єктом оціночної діяльності для цілей оренди майна; орендар отримав письмову згоду орендодавця на здійснення невід`ємних поліпшень, які надають йому право на приватизацію майна шляхом викупу; невід`ємні поліпшення виконані в межах трирічного строку з дати визначення ринкової вартості майна для цілей укладання договору оренди або для цілей продовження договору оренди; здійснення і склад невід`ємних поліпшень, у тому числі невід`ємний характер поліпшень, підтверджені висновком будівельної експертизи, а вартість невід`ємних поліпшень, підтверджених висновком будівельної експертизи, визначена суб`єктом оціночної діяльності; орендар належно виконує умови договору оренди, відсутня заборгованість з орендної плати; договір оренди є чинним на момент приватизації. Надання згоди орендодавця на здійснення невід`ємних поліпшень здійснюється в порядку, визначеному Фондом державного майна України або представницьким органом місцевого самоврядування.

6.11. Орендар, який виконав умови, передбачені частиною другою цієї статті, має право на приватизацію об`єкта шляхом викупу.

6.12. Викупу передує переддоговірна процедура, яка полягає в такому: прийняття місцевою радою рішення про приватизацію об`єкта комунальної власності, опублікування інформації про прийняття рішення про приватизацію об`єкта (частина перша статті 10 Закону); прийняття органом приватизації рішення про приватизацію об`єкта шляхом викупу на підставі рішення місцевої ради (частина третя статті 18 Закону); проведення інвентаризації та оцінки відповідно до законодавства укладення договору купівлі-продажу в разі приватизації об`єкта шляхом викупу (частина перша статті 10 Закону).

6.13. Судова колегія зазначає, що кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (статті 15, 16 ЦК України). Цивільне право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання чи оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

6.14. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право на доступ до правосуддя, а відповідно до статті 13 названої Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правовідношення. Водночас, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.

6.15. Задоволення позовних вимог про зобов`язання місцевої ради вчинити дії щодо визнання протиправною власної бездіяльності, яка полягає у неприйнятті рішення за результатами розгляду заяви про включення об`єкта права комунальної власності до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації, та про зобов`язання місцевої ради включити майно до такого переліку, не виключають необхідності дотримання радою вимог Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" щодо порядку та способу прийняття рішення щодо включення майна до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації та не призведуть до набуття позивачем права власності на ці приміщення. Можливість виконання такого рішення суду має високий ризик залежності від суб`єктивних дій або недогляду відповідача, тобто, такий спосіб захисту є неналежним та неефективним. Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав за усталеною практикою Великої Палати Верховного Суду є самостійною підставою для відмови в позові.

6.16. Натомість якщо позивач вважає, що він має право на приватизацію шляхом викупу, але органи місцевого самоврядування ухиляються від проведення визначеної законом процедури, то належним способом захисту прав позивача є звернення з позовом про спонукання до укладення купівлі-продажу.

Такий підхід підтверджується зокрема і тим, що Законом України від 28.07.2022 № 2468-ІХ законодавець вніс зміни до Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", доповнивши частину третю статті 18 цього Закону абзацом такого змісту: "У разі якщо орган приватизації прийняв рішення про приватизацію об`єкта шляхом викупу, між органом приватизації та орендарем укладається попередній договір купівлі-продажу об`єкта приватизації. Договір купівлі-продажу такого об`єкта приватизації укладається не пізніше ніж протягом 30 робочих днів з дня укладення попереднього договору", чим підтвердив необхідність дотримання переддоговірної процедури у разі приватизації об`єкта шляхом викупу.

6.17. Верховний Суд зазначає, що вимогу позивача про зобов`язання укласти договір у певній редакції у випадках, які допускають вирішення таких спорів судом, слід тлумачити як вимогу про визнання укладеним такого договору в судовому порядку у запропонованій позивачем редакції, що відповідає способам захисту, визначеним пунктом 6 частини другої статті 16 ЦК України. За наслідками розгляду такої вимоги у резолютивній частині свого рішення суд, керуючись частиною дев`ятою статті 238 ГПК України, має зробити висновки про визнання укладеним договору у запропонованій позивачем редакції, виклавши текст редакції договору, яка за висновками суду відповідає вимогам законодавства та визнається судом укладеною, чи висновки про відмову у визнанні укладеним договору у запропонованій позивачем редакції. Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.09.2020 у справі № 916/1423/18 та постановах Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 910/6138/20, від 02.06.2021 у справі № 910/6139/20, від 07.03.2023 у справі № 910/4847/21.

6.18. Відповідно до статті 5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

6.19. Відсутність у позивача того права чи законного інтересу, про який він стверджує, як і обрання неналежного способу захисту є підставою для відмови у позові.

6.20. У справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій установили, що позивач не отримував згоди орендодавця на здійснення невід`ємних поліпшень, тобто не виконав обов`язкової умови, передбаченої частиною другою статті 18 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", а тому дійшли правильного висновку про відмову у позові, оскільки у цьому випадку позивач не має права на приватизацію шляхом викупу.

6.21. При цьому, як правильно врахували суди, позовні вимоги, заявлені позивачем, не є ефективними, а їх задоволення не призведе до набуття позивачем права власності на спірний об`єкт.

6.22. Колегія суддів також враховує, що відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 16.01.2019 у справі №373/2054/16-ц, встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанції, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.

6.23. Верховний Суд є судом права, а не факту, тому, діючи у межах повноважень та порядку, визначених статтею 300 ГПК України, він не може встановлювати обставини справи, збирати й перевіряти докази та надавати їм оцінку (постанови Верховного Суду від 03.02.2020 у справі № 912/3192/18, від 12.11.2019 у справі № 911/3848/15, від 02.07.2019 у справі № 916/1004/18).

6.24. Саме лише прагнення скаржника здійснити переоцінку наявних в матеріалах справи доказів та перевірку обставин цієї справи з урахуванням його власних висновків щодо поданих доказів не є підставою для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки, як вже зазначалося, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

6.25. Водночас скаржник у касаційній скарзі не наводить аргументованого обґрунтування необхідності формування висновку Верховного Суду щодо застосування зазначених ним норм права в контексті спірних правовідносин з урахуванням встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи та здійсненої ними оцінки наявних у справі доказів.

6.26. При цьому доводи касаційної скарги у цій частині фактично зводяться до незгоди скаржника з висновками судів попередніх інстанцій та стосуються переоцінки наданих сторонами доказів, а отже, з огляду на встановлені судами фактичні обставини справи та мотиви для відмови у позові, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для формування правового висновку Верховного Суду щодо питання застосування наведених скаржником норм права в правовідносинах, що склалися в цій справі.

7. Висновки Верховного Суду

7.1. Відповідно до частин першої-п`ятої статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

7.2. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

8.3. За змістом частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

8.4. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, не підтвердилися, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

9. Судові витрати

9.1. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку, передбаченому статтею 129 ГПК України, покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Архімед" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 22.11.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.05.2023 у справі №918/1056/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуюча Л. Рогач

Судді Є. Краснов

Г. Мачульський