Ухвала

від 22.11.2023 по справі 918/1056/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

22 листопада 2023 року

м. Київ

cправа № 918/1056/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Рогач Л. І. - головуючої, Краснова Є. В., Мачульського Г. М.,

за участю секретаря судового засідання - Салівонського С. П.,

представників учасників справи:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Архімед" - Оксенюк Я. О.

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Архімед"

про ухвалення додаткового рішення

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Архімед"

до Рівненської обласної ради,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Комунального закладу "Рівненський обласний центр з надання соціальних послуг" Рівненської обласної ради,

про зобов`язання вчинити певні дії.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Архімед" (далі - ТОВ "Компанія Архімед") звернулося з позовом до Рівненської обласної ради (з урахуванням уточнень), в якому просило:

- визнати протиправною бездіяльність Рівненської обласної ради, яка полягає у неприйнятті рішення за результатами розгляду заяви ТОВ "Компанія Архімед" про включення об`єкта права комунальної власності до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації від 08.05.2020;

- зобов?язати Рівненську обласну раду включити нерухоме майно, гаражі площею 209,1 кв. м, що розташоване за адресою: вул. Словацького, 10, м. Рівне, Рівненська обл., та яке перебуває на балансі Комунального закладу "Рівненський обласний центр з надання соціальних послуг" Рівненської обласної ради, до Переліку об?єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Рівненської області, що підлягають приватизації шляхом ухвалення окремого рішення щодо цього об`єкта комунальної власності;

- зобов`язати Рівненську обласну раду здійснити приватизацію (відчуження) об`єкта малої приватизації - гаражів площею 209 кв. м, що розташовані за адресою: вул. Словацького, 10, м. Рівне, Рівненська обл., які перебувають на балансі Комунального закладу "Рівненський обласний центр з надання соціальних послуг" Рівненської обласної ради, шляхом викупу орендарем ТОВ "Компанія Архімед", який здійснив невід`ємні поліпшення орендованого майна на суму 186 430,00 грн, що складає 42,31 % від ринкової вартості об`єкта в сумі 451 125,00 грн, визначеної для цілей оренди.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.07.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2021, у задоволенні позову відмовлено.

Постановою від 22.02.2022 Верховний Суд судові рішення скасував, справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки суди попередніх інстанцій дійшли передчасних висновків щодо відсутності підстав для застосування до спірних правовідносин частини другої статті 18 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", адже не дослідили всі обставини і докази у справі в їх сукупності.

Господарський суд міста Києва за результатами нового розгляду справи рішенням від 22.11.2022 відмовив у задоволенні позову.

Північний апеляційний господарський суд постановою від 23.05.2023 залишив рішення суду першої інстанції без змін.

Верховний Суд постановою від 02.08.2023 касаційну скаргу ТОВ "Компанія Архімед" залишив без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 22.11.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.05.2023 у справі № 918/1056/20 залишив без змін.

ТОВ "Компанія Архімед" звернулося до Верховного Суду із заявою про ухвалення додаткового судового рішення.

Протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 04.10.2023 заяву у цій справі передано колегії суддів у складі: Рогач Л. І. - головуючої, Краснова Є. В., Мачульського Г. М.

Верховний Суд витребував матеріали справи № 918/1056/20 та ухвалою від 08.11.2023 призначив заяву ТОВ "Компанія Архімед" до розгляду у відкритому судовому засіданні.

ТОВ "Компанія Архімед" вважає, що Верховний Суд не перевірив правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, адже не здійснив розгляд двох позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Рівненської обласної ради та зобов`язання Рівненської обласної ради здійснити приватизацію (відчуження) об`єкта малої приватизації.

Розглянувши заяву ТОВ "Компанія Архімед", Суд дійшов висновку про відмову в ухваленні додаткового рішення з огляду на таке.

Відповідно до пункту 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.

У цій справі судом, який ухвалив рішення від 22.11.2022 по суті заявлених позовних вимог, відмовивши у їх задоволенні, є суд першої інстанції (чиє рішення суд апеляційної інстанції залишив без змін).

Суд першої інстанції дійшов висновку, що:

- заявлені позовні вимоги не є ефективними, а їх задоволення не призведе до набуття позивачем права власності на спірний об`єкт;

- позивач не отримував згоди орендодавця на здійснення невід`ємних поліпшень, тобто не виконав обов`язкової умови, передбаченої частиною другою статті 18 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", а тому позивач не має права на приватизацію шляхом викупу.

За змістом касаційної скарги підставами касаційного оскарження ТОВ "Компанія Архімед" судових рішень було:

- порушення судами вимог статей 86, 236 ГПК України, адже, на думку скаржника, суди не дотрималися порядку оцінки доказів, що унеможливило встановлення фактичних обставин справи стосовно вірогідності письмових доказів, наданих позивачем, на підтвердження здійснення невід`ємних поліпшень та дотримання умов, передбачених частиною другою статті 18 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна";

- відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування у подібних правовідносинах статей 79, 86, 91 ГПК України щодо надання судом оцінки письмовим доказам у сукупності, які підтверджують те, що орендар виконав умови, передбачені частиною другою статті 18 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", і це надає йому право на приватизацію об`єкта оренди, нерухомого майна комунальної форми власності шляхом викупу.

- відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права, а саме пункту 10 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України стосовно обрання позивачем способу захисту про визнання протиправною бездіяльності органу місцевого самоврядування як суб`єкта владних повноважень, яка полягає у неприйнятті розпорядчого індивідуального правового акта у формі рішення за результатами розгляду відповідної заяви, у той час як бездіяльність органу місцевого самоврядування є такою, що порушує права і свободи особи у тому разі, якщо певні дії повинні, але не вчиняються суб`єктом владних повноважень на реалізацію наданої йому компетенції.

У відповідності до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

За результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право, зокрема, залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення, а також скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд (стаття 308 ГПК України).

Верховний Суд за результатами розгляду касаційної скарги позивача погодився з висновками судів про відмову у задоволенні позову та залишив судові рішення без змін.

При цьому Верховний Суд, діючи у відповідності до наданих йому повноважень, перевірив правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права у межах доводів та вимог касаційної скарги, та залишив касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, зазначивши у постанові: 1) мотиви відхилення аргументів та доводів, наведених у касаційній скарзі; 2) доводи, за якими суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій; 3) резолютивну частину з викладенням висновку по суті вимог касаційної скарги - відмовити у її задоволенні.

Так, Верховний Суд в постанові від 02.08.2023 за результатами розгляду касаційної скарги у межах підстав касаційного оскарження вказав як на неможливість досягти очікуваного позивачем результату з реалізації права на приватизацію шляхом відповідних зобов`язальних дій, так і на належний та ефективний спосіб захисту прав позивача, якщо він вважає, що має право на приватизацію шляхом викупу, але органи місцевого самоврядування ухиляються від проведення визначеної законом процедури.

Відхиляючи аргументи скаржника, зазначив, зокрема, про те, що задоволення позовних вимог про зобов`язання місцевої ради вчинити дії у спірних правовідносинах з реалізації права на приватизацію майна не виключає необхідності дотримання радою вимог Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" щодо порядку та способу прийняття рішення щодо включення майна до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації, та не призведуть до набуття позивачем права власності на ці приміщення; можливість виконання такого рішення суду має високий ризик залежності від суб`єктивних дій або недогляду відповідача, тобто такий спосіб захисту є неналежним та неефективним. Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав за усталеною практикою Великої Палати Верховного Суду є самостійною підставою для відмови в позові.

Колегія суддів зазначає, що як зі змісту процесуальних документів ТОВ "Компанія Архімед" (прохальна частина апеляційної скарги від 29.12.2022), так і судових рішень (вступна частина постанови Верховного Суду від 22.02.2022; вступна частина рішення Господарського суду міста Києва від 22.11.2022; вступна частина постанови Північного апеляційного господарського суду від 23.05.2023) вбачається різне текстуальне викладення вимог позивача , однак жодних доводів з приводу неповноти розгляду судами позовних вимог касаційна скарга не містила.

Отже, враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для прийняття додаткової постанови у цій справі з наведених позивачем підстав, оскільки суд ухвалив судове рішення у відповідності до наслідків касаційного перегляду, а рішення по суті позовних вимог за наслідками розгляду касаційної скарги Верховний Суд не приймав. Доводи ж позивача фактично зводяться до намагання у позапроцесуальний спосіб домогтися повторного касаційного розгляду справи.

Керуючись статтями 234, 235, 244 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія Архімед" в ухваленні додаткового рішення у справі № 918/1056/20.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Головуюча Л. Рогач

Судді Є. Краснов

Г. Мачульський