Рішення
від 18.07.2023 по справі 757/37713/21-ц
ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/37713/21-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2023 рокуПечерський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді Ільєвої Т.Г.,

при секретарі судових засідань Ємець Д.О.

за участі:

представника позивача - адвоката Швиденка Д.О.

представника відповідача ТОВ «ДП ЛОТОРЕЇ»- адвоката Лєман Н.Г.

представника третьої особи ОСОБА_1 - адвоката Ювшина В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу 757/37713/21-ц за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДП Державні Лотереї» до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ДП ЛОТОРЕЇ», треті особи: Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), ОСОБА_1 , про визнання недійсними договору застави рухомого майна та договору купівлі-продажу,-

ВСТАНОВИВ:

30.07.2019 до Печерського районного суду міста Києва надійшла позовна заява до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ДП ЛОТОРЕЇ», треті особи: Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), ОСОБА_1 , про визнання недійсними договору застави рухомого майна та договору купівлі-продажу.

В обгрунтування позовних вимог, зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ДП ДЕРЖАВНІ ЛОТЕРЕЇ" є юридичною особою, яка займається отриманням дозвільної документації, яка дає право на встановлення малих архітектурних форму (тимчасові споруди, кіоски, павільйони тощо).

Посаду директора Товариства обіймає один із учасників Товариства ( ОСОБА_1 ), який володіє часткою у статутному капіталі, яка становить 17% статутного капіталу Товариства.

У другій половині 2020 року між учасниками Товариства та директором (учасником) ОСОБА_1 виник корпоративний конфлікт, оскільки директор Товариства не надавав учасникам інформацію про фінансовий стан Товариства, не звітував про діяльність Товариства та відмовлявся надавати копії документів/договорів для ознайомлення.

У зв`язку із цим у кінці січня 2021 року учасниками Товариства було ініційовано дії для скликання загальних зборів, на яких поміж іншого до порядку денного було включено питання про відсторонення директора Товариства від виконання обов`язків та призначення виконуючого обов`язків директора. Загальні збори учасників Товариства було призначено на 13 квітня 2021 року.

Однак, директором Товариства разом з ОСОБА_2 у період з січня 2021 року по 13 квітня 2021 року було вчинено ряд дій, спрямованих на переоформлення дозвільної документації (інформаційні талони та паспорти прив`язки тимчасових споруд) на підставі фіктивних договорів на інше Товариство.

17 лютого 2021 року директором Товариства з обмеженою відповідальністю "ДП Державні Лотереї" та ОСОБА_2 було укладено Договір застави рухомого майна, посвідчений Легкобитом С.О. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстровано в реєстрі за № 648.

Договір застави було укладено в забезпечення виконання зобов`язань за Договором про надання поворотної фінансової допомоги № 1 від 28 липня 2020 року, на умовах якого Товариство отримало поворотну фінансову допомогу у розмірі 1 900 000,00 грн. та мало її повернути у строк до 28 липня 2023 року.

За Договором застави у якості забезпечення виконання зобов`язань за Договором фінансової допомоги у заставу було нібито передано 155 малих архітектурних форм, розташованих у місті Києві. 12 березня 2021 року зареєстровано звернення стягнення на майно Товариства на користь ОСОБА_2 .

12 квітня 2021 року до Департаменту містобудування та архітектури Київської міської державної адміністрації було подано документи для переоформлення дозвільної документації Товариства на іншу компанію, яка була зареєстрована 02 квітня 2021 року та мала схожу назву із Товариством - Товариство з обмеженою відповідальністю "ДП ЛОТОРЕЇ" (ідентифікаційний код 44174487). Зокрема, для переоформлення дозвільної документації було подано Договір купівлі-продажу рухомого майна від 12 квітня 2021 року, посвідчений Легкобитом С.О. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстровано в реєстрі за № 921.

Так, представник позивача вказує, що Договір застави та Договір купівлі-продажу є фіктивними, укладені з порушенням вимог законодавства та підлягають визнанню недійсними.

Товариство отримувало дозвільну документацію, яка дає право на встановлення малих архітектурних форм (тимчасові споруди, кіоски, павільйони тощо). Однак, самі тимчасові споруди Товариством не придбавались і Товариство не було власником таких тимчасових споруд. Відтак, Товариство позбавлене можливості передати у заставу майно, власником якого Товариство не було.

20 травня 2021 року було направлено адвокатський запит приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Легкобиту С.О. для отримання документів, на підставі яких "майно" Товариства було передано в заставу.

У відповідь на запит нотаріус Легкобит С.О. надав, поміж іншого, наступні документи: копія Договору застави, копія заяви ОСОБА_2 від 17.02.2021 року., копія Договору № 1 про надання поворотної фінансової допомоги від 28.07.2020 року. копія квитанції № 2975_8 від 17 серпня 2020 року, копії квитанцій № 2975_2 від 21 серпня 2020 року, копії квитанцій № 2975_4 від 04 серпня 2020 року, копії квитанцій № 2975_4 від 12 серпня 2020 року, копії квитанцій № 2975_4 від 04 вересня 2020 року. копії квитанцій № 2975_3 від 09 вересня 2020 року, копії квитанцій № 2975_2 від 28 серпня 2020 року, копії квитанцій № 2975_5 від 01 вересня 2020 року, копії квитанцій № 2975_5 від 10 вересня 2020 року, копії квитанцій № 2975_1 від 13 серпня 2020 року, копія довідки про балансову вартість тимчасових споруд Вих. № 17-02/2020-01 від 17.02.2021 року, копія інвентаризаційного опису необоротних активів від 16 лютого 2021 року, копія витягу з державного реєстру обтяжень рухомого майна від 17.02.2021 року.

Так, представник вказує, що як вбачається із копії інвентаризаційного опису необоротних активів від 16 лютого 2021 року: інвентаризація 155 тимчасових споруд, розташованих у місті Києві у різних районах та за різними адресами була розпочата та закінчена 16 лютого 2021 року - за 1 день; рік випуску тимчасових споруд Інвентаризаційному описі вказаний - 2020. Однак, дозвільна документація на тимчасові споруди Товариством була отримана, ще з 2012 року, і саме з цього періоду було встановлено тимчасові споруди. У 2020 році жодних тимчасових споруд не придбавалося та не встановлювалося. Для підтвердження вказаної інформації було направлено звернення до користувачів тимчасових споруд.

Адвокат вказує, що крім того, як слідує із банківських виписок Товариства, починаючи за період з липня 2019 року по березень 2021 року - Товариство не отримувало платежів від здачі в оренду тимчасових споруд, і не могло отримати, оскільки не мало жодних тимчасових споруд у власності і відповідно не могло здавати їх у оренду, а тим більше відчужити чи передати у заставу.

Таким чином, позивач вважає, що Договір застави і Договір купівлі-продажу є фіктивними оскільки не відбувалося і не могло відбутися реального продажу тимчасових споруд - Товариство не володіло жодними тимчасовими спорудами і не могло їх відчужити. Натомість почалося активне переоформлення дозвільної документації на ТОВ "ДП ЛОТОРЕЇ", що слідує із відповіді на адвокатські запити від 24.05.2021 № 08/11791 та № 18173 та запит 18329 від 25.05.2021 року.

Крім цього, у будь-якому випадку, передача 100% основних засобів Товариства (навіть у разі їхньої наявності) у заставу потребувало б згоди загальних зборів учасників Товариства.

Відтак, у даному випадку мова йде не тільки про очевидну фіктивність оспорюваних правочинів, але і про наявність дефекту волі Товариства на укладення Договору застави.

З врахуванням зазначеного, представник позивача просить суд:

- визнати недійсним Договір застави рухомого майна від 17 лютого 2021 року, посвідчений Легкобитом С.О. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстровано в реєстрі за № 648, укладений між ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДП ДЕРЖАВНІ ЛОТЕРЕЇ".

- визнати недійсним Договір купівлі-продажу рухомого майна від 12 квітня 2021 року, посвідчений Легкобитом С.О. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстровано в реєстрі за № 921, укладений між ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДП ЛОТОРЕЇ" та стягнути судові витрати покласти на відповідачів.

19.07.2021 ухвалою суду було відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

20.08.2021 представником відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ДП ЛОТОРЕЇ» було подано відзив, в якому зазначено, що 12.04.2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ДП Лотореї» (код СДР1ЮУ 44174487) придбало у власність рухоме майно, а саме тимчасові споруди і об`єкти малої архітектурної форми (ТС/ОМАФ) в кількості 155 зі всіма правами на них та на їх документи, доказом чого є договір купівлі-продажу рухомого майна б\н від 12.04.2021р., посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Легкобитом С.О., зареєстрований в реєстрі правочинів за № 921.

У відповідності до умов п. 2.2. розділу 2 договору купівлі-продажу рухомого майна б\н від 12.04.2021р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Легкобитом С .О., зареєстрованого в реєстрі правочинів за № 921 (далі - договір купівлі-продажу б\н від 12.04.2021р.. зареєстрований за № 921), ціна майна становить 1 900 000 (один мільйон дев`ятсот тисяч) грн. 00 коп.

Наведена ціна договору була сплачена у повному обсязі, згідно умов договору на рахунок продавця.

Зазначене майно було придбано Товариством з обмеженою відповідальністю «ДП Лотореї» (код ЄДРПОУ 44174487) у заставодержателя ОСОБА_2 за договором застави рухомого майна, посвідченого 17 лютого 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Легкобитом Є.О., зареєстрованого за № 648.

Майно, а саме: кіоски у кількості 155 шт. були передані ОСОБА_2 у якості забезпечення виконання зобов`язання (застави) по виплаті йому боргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДГІ ДЕРЖАВНІ ЛОТЕРЕЇ» (код ЄДРПОУ 38241581).

Загальними зборами Товариства з обмеженою відповідальністю «ДП ДЕРЖАВЕІІ ЛОТЕРЕЇ» (код ЄДРПОУ 38241581) від 27.07.2020р. було прийнято рішення, яке оформлено Протоколом №27/07 Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ДП ДЕРЖАВНІ ЛОТЕРЕЇ» (код ЄДРПОУ 38241581) від 27 липня 2020 року, про надання поворотної фінансової допомоги товариству, зокрема, згідно з п. 2, 3 порядку денного було вирішено укласти з ОСОБА_3 договір про надання поворотної фінансової допомоги товариству в розмірі 1 900 000 (один мільйон дев ятсот тисяч) грн. 00 коп., погоджено умови цього договору та надано повноваження ОСОБА_1 - директору товариства укласти договір.

28.07.2020 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДП ДЕРЖАВНІ Лотереї» та ОСОБА_2 було укладено договір № 1 про надання поворотної фінансової допомоги Товариству.

На виконання умов вищенаведеного договору № 1 про надання поворотної фінансової допомоги від 28.07.2020р.. ОСОБА_2 у період, визначений умовами зазначеного договору було надано повороти) фінансову допомогу у загальному розмірі 1 900 000 (один мільйон дев`ятсот тисяч) грн. 00 коп.

Поворотна фінансова допомога, відповідно до п. 2.4 договору № 1 про надання поворотної фінансової допомоги від 28.07.2020р.. надавалась до моменту вимоги її повернення позикодавцем - ОСОБА_2 . В рахунок забезпечення виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «ДП ДЕРЖАВНІ ЛОТЕРЕЇ» зобов`язання по поверненню поворотної фінансової допомоги ОСОБА_2 за договором 1 про надання поворотної фінансової допомоги від 28.07.2020р.

17.02.2021р. між Товариством та ОСОБА_2 було укладено договір застави рухомого майна, предметом якого, згідно розділу 2 цього договору, є зазначені у переліку п. 2.1. розділу 2 цього договору тимчасові споруди (кіоски) зі всіма правами на них та на їх документи. Цей договір було посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Легкобитом Є.О. та зареєстровано в реєстрі за№ 648 .

На адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДП ДЕРЖАВНІ ЛОТЕРЕЇ» (код ЄДРПОУ 38241581) були направлені та отримані останнім вимоги ОСОБА_2 від 19.02.2021р. та 12.03.2021р. про повернення поворотної фінансової допомоги, однак вона не була повернута.

Відтак, згідно умов договору застави рухомого майна від 28.07.2020р. за № 648, було звернуто стягнення на предмет застави, чим відбулось задоволення вимог Заставодержателя.

Крім того, керівником попереднього власника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «ДП Державні Лотереї» була надана нотаріально посвідчена заява від 12.04.2021, зареєстрована в реєстрі за № 928, з зазначенням про відмову Товариства з обмеженою відповідальністю «ДП Державні Лотереї» від наміру купити у заставодержателя наведене майно та з погодженням на звернення стягнення - держателю на предмет застави шляхом продажу предмета застави.

Таким чином, представник вказує, що договір купівлі продажу був укладений повноваженими керівниками сторін у письмовій формі, нотаріально посвідчений, спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, стронами виконані всі права та обов`язки за ним, повністю оплачена ціна договору, доказом чого є платіжні доручення, що додаються, майно передано, поведінка сторін засвідчує волю на настання відповідних правових наслідків.

Також, зазначено, що по-перше, майно передане у заставу, відповідно до Балансу, інвентаризаційному опису та бухгалтерської довідки було наявне на балансі позивача, згідно Інвентаризаційного опису, фінансової звітності, поданої та чинної на день укладення договору, довідки про балансову вартість.

По-друге, щодо твердження про те, що наведене майно було 100 % основними засобами товариства, потребувало б згоди загальними зборами учасників Товариства є безпідставним, необгрунтованим, таким, що суперечить Статуту та нормам чинного законодавства України.

Падання такої згоди, ані чинним статутом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДП ДЕРЖАВНІ ЛОТЕРЕЇ» (код ЄДРПОУ 38241581), ані Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідатьністю товариства» від 06.02.2018р. № 2275-VIII не вимагається.

Представник відповідача вказав, що стосовно договору купівлі-продажу, він також є дійсним, адже сторонами виконані всі права та обов`язки за ним. Зокрема, договір укладений у письмовій формі, нотаріально посвідчений, повністю оплачена ціна договору, доказом чого є платіжні доручення, що додаються. Крім того, чиним на час укладення договору директором Товариства надана нотаріально посвідчена заява від 12 квітня 2021р.. зареєстрована в реєстрі за № 928 з зазначенням про відмову Товариства з обмеженою відповідальністю «ДП Державні Лотереї» від наміру купити у заставодержателя наведене майно та з погодженням на звернення стягнення заставодержателю на предмет застави шляхом продажу предмета застави.

Окрім цього, звернула увагу, що пунктом п. 10.8.4. розділу 10 Статуту визначено, що Директор у відповідності до чинного законодавства України та цього Статуту розпоряджається майном Товариства, здійснює будь-які правочини, в тому числі, але не виключно, значні правочини та інші юридичні акти без довіреності та без будь-яких обмежень, в тому числі і щодо суми правочинів.

Отже, жодних причин, які могли б дати підстави вважати, що продавець за договором купівлі-продажу б\н від 12.04.2021р. зареєстрований за № 921 не наділений достатнім обсягом цивільної правоздатністю у покупця не виникало та не виникає.

З огляду на викладене, наведені припущення позивача є безпідставними, позивачем не надано жодних доказів на їх підтвердження, та є такими, що не відповідають обставинам, що мають значення для справи, та доказам відповідача наданих на їх підтвердження.

Також зазначено, що Департамент містобудування та архітекту ри виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не має жодного відношення до даної справи, оскільки на жодні його права та обов`язки рішення по даній справі не вплине, тому немає підстав залучення його до участі у справі у якості третьої особи.

Представник відповідача вважає, що позивач у позові не навів, в чому саме полягає порушення його прав або законних інтересів та не надав доказів на підтвердження цього, тому права та законні інтереси позивача не є порушеними, отже він є неналежним позивачем у даній справі.

З врахуванням зазначеного, представник відповідача просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

12.10.2021 представником позивача було подано клопотання про долучення доказів у справі та додатково зазначено, що зв`язку із обставинами, які зазначені в позовній заяві у кінці січня 2021 року учасниками Товариства було ініційовано дії для скликання загальних зборів, на яких поміж іншого до порядку денного було включено питання про відсторонення директора Товариства від виконання обов`язків та призначення виконуючого обов`язків директора.

17 лютого 2021 року директором Товариства з обмеженою відповідальністю "ДП Державні Лотереї" та ОСОБА_2 було укладено Договір застави рухомого майна, посвідчений Легкобитом С.О. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстровано в реєстрі за № 648.

Договір застави було укладено в забезпечення виконання зобов`язань за Договором про надання поворотної фінансової допомоги № 1 від 28 липня 2020 року (далі - "Договір фінансової допомоги"), на умовах якого Товариство отримало поворотну фінансову допомогу у розмірі 1 900 000,00 грн. та мало її повернути у строк до 28 липня 2023 року.

За Договором застави, у якості забезпечення виконання зобов`язань за Договором фінансової допомоги у заставу було нібито передано 155 малих архітектурних форм, розташованих у місті Києві. 12 березня 2021 року зареєстровано звернення стягнення на майно Товариства на користь ОСОБА_2 .

12 квітня 2021 року до Департаменту містобудування та архітектури Київської міської державної адміністрації було подано документи для переоформлення дозвільної документації Товариства на іншу компанію, яка була зареєстрована 02 квітня 2021 року та мала схожу назву із Товариством - Товариство з обмеженою відповідальністю "ДП ЛОТОРЕЇ" (ідентифікаційний код 44174487). Зокрема, для переоформлення дозвільної документації було подано Договір купівлі-продажу рухомого майна від 12 квітня 2021 року, посвідчений Легкобитом С.О. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі за № 921.

02 квітня 2021 року було створено ТОВ "ДП ЛОТОРЕЇ" - компанію із дуже схожою назвою на ТОВ "ДП Державні Лотереї", які існує на ринку із 2012 року. Єдиною метою вказаних дій було рейдерське захоплення активів Товариства ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .

Після цього, вже після відсторонення ОСОБА_1 з посади, останній разом з керівником ТОВ "ДП Лотореї" подали спільну заяву про переоформлення договорів щодо пайової участі, інформаційних талонів та паспортів прив`язки тимчасових споруд до ДЕПАРТАМЕНТУ МІСТОБУДУВАННЯ ТА АРХІТЕКТУРИ ВИКОНАВЧОГО ОРГАНУ КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ, що і було основною і єдиною ціллю рейдерів.

Навіть якби "фіктивний" перехід права власності на тимчасові споруди і мав би місце, предметом оспорюваних договорів застави є відчуження тимчасових споруд. Однак, дозвільна документація, а тим паче правочини, укладені між ТОВ "ДП Державні Лотереї" та ДЕПАРТАМЕНТОМ МІСТОБУДУВАННЯ ТА АРХІТЕКТУРИ КМДА не можуть бути відчужені. Зміни до двосторонніх договорів між ДЕПАРТАМЕНТОМ МІСТОБУДУВАННЯ ТА АРХІТЕКТУРИ КМДА можуть бути здійснені за згодою сторін такого договору, таке право не може бути відчужене та продане, як і видача паспортів прив`язки та інформаційних талонів, що відноситься до дискреційних повноважень Департаменту МІСТОБУДУВАННЯ ТА АРХІТЕКТУРИ КМДА.

Тим не менше, ТОВ "ДП Лотореї", які було зареєстровано зі схожою назвою лише 02.04.2021 року намагається переоформити дозвільну документацію, яка не була і не могла бути предметом оспорюваних правочинів.

Тобто, якщо ТОВ "ДП Лотореї" дійсно придбало тимчасові споруди (що не могло відбутись оскільки ТОВ "ДП Державні Лотереї" не було та не є власником тимчасових споруд, а лише отримало дозвільну документацію на право встановлення), ТОВ "ДП Лотореї" може їх встановити у місцях, на які має дозвіл. Натомість ТОВ "ДП Лотореї" протиправно звертається із відсторонених від виконання обов`язків директором ТОВ "ДП Державні Лотереї" саме для переоформлення дозвільної документації (інформаційні талони, паспорти прив`язки) та договорів щодо пайової участі.

За результатами вказаних дій ОСОБА_1 було відкрито кримінальне провадження № 12021100090000969.

Також, представник позивача вказує, що 04 жовтня 2021 року ТОВ "Київський експертно-дослідний центр" підготував Висновок експерта № 15057.

На розгляд експертам було поставлено питання: 1. Чи підтверджується документально встановлена за інвентаризаційним описом необоротних активів ТОВ "ДП Державні Лотереї" станом на 16 лютого 2021 року наявність у власності Товариства з обмеженою відповідальністю "ДП Державні Лотереї" (код ЄДРПОУ 38241581) тимчасових споруд, відображена у фінансовій звітності за 2020 рік? Якщо ні, то які порушення було допущено при складанні інвентаризаційного опису необоротних активів ТОВ "ДП Державні Лотереї" від 16 лютого 2021 року? 2. Чи перебували у власності ТОВ "ДП Державні Лотереї" (код ЄДРПОУ 38241581) станом на лютий 2021 року тимчасові споруди, вказані у Договорі застави рухомого майна від 17.02.2021 року, посвідченого Легкобитом С.О. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі за № 648?.

Так, у висновку експерта від 04.10.2021 (том. №2, а.с.214-234) зазначено, що «за відсутності первинних документів, оформлених у відповідності до вимог чинного законодавства, та за відсутності регістрів бухгалтерського обліку, в яких, відповідно, відображаються операції з придбання та результати інвентаризації, встановлена за Інвентаризаційним описом необоротних активів ТОВ "ДП Державні Лотереї" станом на 16 лютого 2021 року наявність у власності Товариства з обмеженою відповідальністю "ДП Державні Лотереї" (код ЄДРПОУ 38241581) тимчасових споруд, відображена у фінансовій звітності за 2020 рік документально не підтверджується. Допущені порушення при складанні Інвентаризаційного опису необоротних активів ТОВ "ДП Державні Лотереї" від 16 лютого 2021 року викладені в Дослідницькій частині Висновку».

Щодо питання про встановлення, чи перебували у власності ТОВ "ДП Державні Лотереї" (код ЄДРПОУ 38241581) станом на лютий 2021 року тимчасові споруди, вказані у Договорі застави рухомого майна від 17.02.2021 року, посвідченого Легкобитом С.О. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі за № 648, експерту не видається за можливе.

14.07.2022 ухвалою суду було залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, - ОСОБА_1 .

04.10.2022 представником Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було подані письмові пояснення, в яких зазначено, що здійснення реєстрації або перереєстрації права власності на рухоме чи нерухоме майно не відноситься до компетенції Департаменту. Також, в прохальній частині пояснень зазначено про розгляд справи за відсутності представника.

24.01.2023 ухвалою суду було закрито підготовче судове засідання та перейдено до розгляду справи по суті.

07.04.2023 представником ОСОБА_1 були подані пояснення у справі, у яких останній просив відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки вони є безпідставними та необгрунтованими.

В судовому засіданні представник позивача просив задовольнити позовні вимоги, повторно звернув увагу, що у грудні 2020 директор ОСОБА_1 не зміг подати жодної звітності, у зв`язку з чим учасники намагалися скликати збори з метою його відсторонення, коли про це останній дізнався, то укладав фіктивні договори щодо виведення активів. Також, ОСОБА_1 фальсифікує фінансову звітність проводить інвентарізацію із порушенням, а потім продає майно.

Представник відповідача ТОВ «ДП ЛОТОРЕЇ»- адвокат Лєман Н.Г. в судовому засіданні заперечувала щодо задоволення позовних вимог, оскільки товариство є добросовісним набувачем. Представник вказувала, що правочин вчинявся у відповідності до закону, а тому позовні вимоги є необгрунтованими.

Представник третьої особи ОСОБА_1 - адвокат Ювшин В.С. заперечував щодо задоволення позовних вимог.

Представник Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду повідомлявся належним чином. Разом з цим, в своїх поясненнях просив розглядати справи за відсутності представника Департаменту.

Суд, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин цієї справи, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, що викладені у позовній заяві та підтверджені наявними у матеріалах справи доказами, які були досліджені судом, з урахуванням відзиву відповідача, пояснень третіх осіб на засадах верховенства права та у відповідності до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, прийшов до наступних висновків.

Так, стосовно наявного в матеріалах справи Інвентаризаційного опису необоротних активів від 16 лютого 2021 року (том 1 а.с. 43-52), варто вказати, що положення про інвентаризацію активів та зобов`язань затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 року № 879.

Пунктами 1. 2 розділу 1 положення визначено, що це Положення визначає порядок проведення інвентаризації активів і зобов`язань та оформлення її результатів. Це Положення застосовується юридичними особами, створеними відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також представництвами іноземних суб`єктів господарської діяльності.

Пунктом 5 розділу І положення встановлено, що інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства. Під час інвентаризації активів і зобов`язань перевіряються і документально підтверджується їх наявність, стан, відповідність критеріям визнання і оцінка. Документальних підтверджень наявності необоротних активів, які обліковуються на субрахунках 1091, 1122, як зазначено в Інвентаризаційному описі необоротних активів від 16 лютого 2021 року суду сторонами надано не було.

Суд враховує, що позивач заперечує наявність тимчасових споруд у власності Товариства з обмеженою відповідальністю «ДП ДЕРЖАВНІ ЛОТЕРЕЇ», які є орендованими. У підтвердження цього було надано договір оренди тимчасових споруд № 02/02-2021 від 02 лютого 2021 року.

Вказаний договір є дійсним, не був визнаний у встановленому порядку недійсним, сторонами його чинність не заперечувалась. Також, відповідачі та інші учасники справи не скористались своїм правом, передбаченим ст.ст. 81, 83 ЦПК України на подання будь-яких документальних підтверджень на спростування факту оренди тимчасових споруд. Також, учасниками не було подано до Суду документальних підтверджень стосовно придбання тимчасових споруд (або їхніх складових) ТОВ «ДП ДЕРЖАВНІ ЛОТЕРЕЇ» у попередні періоди та наявності їх у власності.

Пунктом 1 розділу 2 положення визначено, що для проведення інвентаризації на підприємстві розпорядчим документом керівника підприємства створюється інвентаризаційна комісія з представників апарату управління підприємства, бухгалтерської служби (представників аудиторської фірми, централізованої бухгалтерії, суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи, яка здійснює ведення бухгалтерського обліку на підприємстві на договірних засадах) та досвідчених працівників підприємства, які знають об єкт інвентаризації, ціни та первинний облік (інженери, технологи, механіки, виконавці робіт; товарознавці, економісти, бухгалтери). Інвентаризаційну комісію очолює керівник підприємства (його заступник) або керівник структурного підрозділу підприємства, уповноважений керівником підприємства.

Натомість, судом встановлено, що інвентаризація була проведена одноосібно директором ТОВ «ДП ДЕРЖАВНІ ЛОТЕРЕЇ» Гутгарцом Олександром Григоровичем за 1 (один) день за відсутності документального підтвердження наявності тимчасових споруд.

Пунктом 3 розділу IV Положення передбачено, що результати інвентаризації на підставі затвердженого протоколу інвентаризаційної комісії відображаються у бухгалтерському обліку за фінансовій звітності того звітного періоду, у якому закінчена інвентаризація.

Як зазначено в інвентаризаційному описі необоротних активів від 16 лютого 2021 року, звітним періодом закінчення інвентаризації є лютий місяць 2021 року (станом на 16.02.2021 року), і відповідно відображення в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності повинно здійснюватись в звітному періоді - І кварталі 2021 року.

За даними фінансової звітності малого підприємства за формою № 1-м на кінець звітного періоду - 2020 року на балансі ТОВ "ДП ДЕРЖАВНІ ЛОТЕРЕЇ" обліковуються основні засоби, первісна вартість яких складає 2 269 тис. грн. (код рядка 1011), визначена за результатами проведеної інвентаризації станом на 16.02.2021 року, що суперечить вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" Положенню про інвентаризацію активів та зобов`язань, затверджених Наказом Міністерства фінансів України № 879 від 02.09.2014 року. Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88. Окрім цього, судом співставлено перелік тимчасових споруд, вказаний в Договорі застави рухомого майна від 17 лютого 2021 року, Договорі купівлі-продажу рухомою майна від 12 квітня 2021 року, інвентаризаційному описі необоротних активів від 16 лютого 2021 та листі за №055-13296 від 03.06.2021 року від Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Таким чином, судом встановлено розбіжності між відомостями Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по кількості тимчасових споруд та номерах паспортів прив`язки та інформаційних талонів з відомостями, вказаними в Договорі застави рухомого майна від 17 лютого 2021 року, Договорі купівлі-продажу рухомого майна від 12 квітня 2021 року, інвентаризаційному описі необоротних активів від 16 лютого 2021.

Судом взято до уваги, що із 2019 року ТОВ "ДП ДЕРЖАВНІ ЛОТЕРЕЇ" не отримувало доходів від здачі в оренду тимчасових споруд за даними виписки банку по рахунку № НОМЕР_2 , відкритому у ПАТ АБ "УКРГАЗБАНК", що додатково підтверджує відсутність тимчасових споруд у власності ТОВ "ДП ДЕРЖАВНІ ЛОТЕРЕЇ".

Так, однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Цивільно-правовий договір не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення (в тому числі, вироку) про стягнення коштів, що набрало законної сили.

Фраудаторні угоди - це угоди, що завдали шкоди боржнику (як приклад, угода з метою виведення майна). Мета такого правочину в момент його укладання є прихованою, але проявляється через дії або бездіяльність, що вчиняються боржником як до, так і після настання строку виконання зобов`язання цілеспрямовано на ухилення від виконання обов`я зку.

Слід звернути увагу, що фраудаторним правочином може бути як оплатний, так і безоплатний договір, а також може бути як односторонній, так і двосторонній чи багатосторонній правочин.

Формулювання критеріїв фраудаторності правочину залежить від того, який правочин на шкоду кредитору використовує боржник для уникнення задоволення їх вимог.

Зокрема, але не виключно, такими критеріями можуть бути: момент вчинення сплатного відчуження майна або дарування (вчинення правочину в підозрілий період, після відкриття провадження судової справи, відмови в забезпеченні позову і до першого судового засіданні у справі; контрагент, з яким боржник вчинив оспорювані договори (родичі боржника, пов язапі або афілійовані юридичні особи); - щодо сплатних цивільно-правових договорів важливе значення має ціна (ринкова, неринкова ціна), і цей критерій має враховуватися.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.04.2023 у справі №906/43/22. від 05.04.2023 у справі №920/10/21

Особа, яка є боржником перед своїми контрагентами, повинна утримуватися від дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір її активів. Угоди, що укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову і фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною чи недобросовісною. Угода, що укладається "про людське око", таким кршеріям відповідати не може.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення учасників справи, суд дійшов до висновку, що укладені відповідачами договір застави та договір купівлі-продажу містять ознаки фраудаторності з огляду на наступне.

По-перше,відповідач-1 та відповідач-2 не встановили наявність тимчасових споруд у позивача, не перевірили наявність прав третіх осіб на тимчасові споруди тошо, що розумно було б здійснено у разі добросовісності дій відповідача-1 та відповідача-2.

При укладенні оспорюваного Договору купівлі-продажу відповідач-2 не здійснив жодних розумних дій для перевірки правомірності набуття права власності та загалом наявності права власності у відповідача-1 на тимчасові споруди.

ОСОБА_2 та ТОВ «ДП ЛОТЕРЕЇ» не несуть жодних витрат по утриманню спірних тимчасових споруд, а ТОВ «ДП ЛОТЕРЕЇ» не зробив належної перевірки тимчасових споруд, сторін правочинів при придбанні тимчасових споруд, яка розумно вимагалася та проводиться за звичаями ділового обороту.

За встановлених обставин, суд дійшов висновку, що укладаючи спірний правочин, відповідачі вдалися до використання належних їм суб`єктивних прав не для задоволення легітимних інтересів, а з метою заподіяння шкоди позивачу.

Відтак, аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, позиція суду Грунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обгрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обгрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

З врахуванням зазначеного, варто вказати, що Конституцією України (ст. 41) та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.97 відповідно до Закону № 475/97-ВР від 17.07.97 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Частиною першою статті 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною третьою статті 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Як вольова дія правочин являє собою поєднання волі та волевиявлення. Воля сторін полягає в їхній згоді взяти на себе певні обов`язки, вона повинна бути взаємною, двосторонньою і спрямованою на досягнення певної мети.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Таким чином, відповідно до положень Цивільного кодексу України відсутність волевиявлення особи на вчинення правочину є підставою для визнання такого правочину недійсним.

Згідно із частинами першою, четвертою статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Якщо фізична особа у зв`язку з хворобою або фізичною вадою не може підписатися власноручно, за її дорученням текст правочину у її присутності підписує інша особа. Підпис іншої особи на тексті правочину, щодо якого не вимагається нотаріального посвідчення, може бути засвідчений відповідною посадовою особою за місцем роботи, навчання, проживання або лікування особи, яка його вчиняє.

Волевиявлення є важливими чинником, без якого неможливо вчинення правочину, що узгоджується зі свободою договору, установленою статтею 627 ЦК України.

Своє волевиявлення на укладення договору учасник правочину виявляє в момент досягнення згоди з усіх істотних умов, складання та скріплення підписом письмового документа, в якому фіксуються правові наслідки.

Таким чином, проставлення особою підпису під час вчинення правочину у письмовій формі є способом зовнішнього виразу волевиявлення такої особи на вчинення відповідного правочину.

Отже, правочин може бути вчинено виключно за наявності внутрішнього волевиявлення учасника правочину на його вчинення, в протилежному випадку такий правочин є недійсним.

КЦС ВС у Постанові від 30.10.2019 у справі 563/1449/16-ц виділив наступні ознаки фіктивного правочину: «Для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину. Саме по собі невиконання правочину сторонами, не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків. У разі, якщо на виконання правочину було передано майно, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний.

Фіктивний правочин не відповідає загальним підставам дійсності правочинів, зазначеним у частині п`ятій статті 203 ЦК України, оскільки не спрямований на реальне настання правових наслідків, зумовлених ним.

У фіктивних правочинах внутрішня воля сторін не відповідає зовнішньому її прояву, тобто сторони, укладаючи його, знають заздалегідь, що він не буде виконаний. Такий правочин завжди укладається умисно. Фіктивності повинна бути властива діям обох сторін правочину.»

Також, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року в справі № 369/11268/16-ц (провадження № 14-260цс19) зазначено, що фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише для виду, знають заздалегідь, що він не буде виконаний, вважає, що така протизаконна ціль, як укладення особою договору на відчуження майна зі своїм родичем з метою приховання цього майна від конфіскації чи звернення стягнення на вказане майно в рахунок погашення боргу, свідчить, що його правова мета є іншою, ніж та, що безпосередньо передбачена правочином, а тому цей правочин є фіктивним і може бути визнаний судом недійсним.

Відповідно до положень статті 97 ЦК України, управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з приписами частини першої, третьої статті 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. З наведеними положеннями законодавства також належним чином кореспондуються норми Закону України «Про товариство з обмеженою та додатковою відповідальністю» у редакції, що діяла на момент досліджуваних правовідносин.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Згідно з положеннями ст. 388 ЦК України, добросовісним є набувач, який придбав майно за відплатним договором, навіть коли воно придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати.

Відповідно до п. 25 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» від 07.02.2014 року № 5, набувач визнається добросовісним, якщо при вчиненні правочину він не знав і не міг знати про відсутність у продавця прав на відчуження майна, наприклад, вжив усіх розумних заходів, виявив обережність та обачність для з`ясування правомочностей продавця на відчуження майна. При цьому в діях набувача не повинно бути і необережної форми вини, оскільки він не лише не усвідомлював і не бажав, а й не допускав можливості настання будь-яких несприятливих наслідків для власника.

До вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом (пункт 3 частини першої статті 388 ЦК) відносяться, зокрема, такі випадки, як вчинення правочину під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника власника з другою стороною, тобто у всіх випадках, коли майно вибуло з володіння поза волею власника (або законного володільця).

Набувач не може бути визнаний добросовісним, якщо на момент вчинення правочину з набуття майна право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було зареєстроване не за відчужувачем або у цьому реєстрі був запис про судовий спір відносно цього майна (обтяження). Водночас запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності відчужувача не є безспірним доказом добросовісності набувача.

Відповідач може бути визнаний добросовісним набувачем за умови, що правочин, за яким він набув у володіння спірне майно, відповідає усім ознакам дійсності правочину, за винятком того, що він вчинений при відсутності у продавця права на відчуження.

Власник має право спростувати заперечення набувача про його добросовісність, довівши, що під час вчинення правочину набувач повинен був засумніватися у праві відчужувача на відчуження майна.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, передбачених цим кодексом.

Відповідно до статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.Відповідно до статті 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Наявність волевиявлення на укладення відповідного правочину відповідно до приписів Цивільного кодексу України є однією з вимог, з якою чинне законодавство України пов`язує дійсність такого правочину, а відтак правочин, під час укладення якого таку вимогу дотримано не було, має бути визнано судом недійсним.

Поряд із цим, відповідно до частини першої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Відповідно до позиції Конституційного Суду України, висловленої в Рішенні №3-рп/2003 від 30.01.2003, правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).

В той же час, як наголошено у п. 25 Висновку № 9 (2006) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету міністрів Ради Європи щодо ролі національних суддів у забезпеченні ефективного застосування міжнародного та європейського права: «національні суди є відповідальними за застосування європейського права. Від них у багатьох випадках вимагається його пряме застосування. Від них також вимагається тлумачення національного права у відповідності з європейськими стандартами». Відтак для реалізації ефективного захисту гарантованих прав і свобод громадян та уникнення у подальшому порушень Конвенції існують всі підстави для застосування у судовій практиці національних судів (їх рішеннях) правових позицій (практики) ЄСПЛ у контексті законодавства України та Конвенції.

Так, відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на обов`язку держав-учасниць Конвенції на належному забезпеченні ефективності національних способів захисту порушеного права, в тому числі, за результатами судового провадження. Так, розглядаючи заяву № 34000/07 суд наголосив, що затримка у реалізації права Заявниці, спричинена неспроможністю національних органів виконати рішення суду, становила невиправданий і непропорційний тягар («Віннійчук проти України» заява № 34000/07, від 20.10.2016 р.).

Відсутність волевиявлення позивача в особі його органу на укладання зазначених договорів та порушення порядку їх укладання є доведеною, а тому вони мають бути визнані недійсними. Оскільки стороною відповідачів не було доведено правомірності дій при укладенні оспорюванних договорів, належної перевірки обставин.

Відтак, оскільки суд прийшов до висновку, що майно не могло бути передано під забезпечення застави, то такий договір по факту не може бути дійсним та діючим, а відповідно і як наслідок договір купівлі-продажу також.

Отже, даючи юридичну оцінку наданим по справі доказам, на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд прийшов до висновку про доведеність та обґрунтованість позовних вимог позивача та вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини першої ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі встановлених судом обставин, що мають юридичне значення у справі, керуючись ст. ст. 92, 97, 202, 203, 207, 215, 216, 330, 387, 388, 627, 638 Цивільного кодексу України та ст. ст. 3, 5, 12, 81, 77-80, 102, 263 Цивільного процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДП Державні Лотереї» до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ДП ЛОТОРЕЇ», треті особи: Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), ОСОБА_1 , про визнання недійсними договору застави рухомого майна та договору купівлі-продажу, - задовольнити.

Визнати недійсним Договір застави рухомого майна від 17 лютого 2021 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Легкобитом С.О., який зареєстрований в реєстрі за № 648, укладений між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДП ДЕРЖАВНІ ЛОТЕРЕЇ".

Визнати недійсним Договір купівлі-продажу рухомого майна від 12 квітня 2021 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Легкобитом С.О., який зареєстрований в реєстрі за № 921, укладений між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДП ЛОТОРЕЇ".

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДП Державні Лотереї» в рівних частинах суму сплаченого судового збору з відповідачів ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю «ДП ЛОТОРЕЇ», а саме: по 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДП Державні Лотереї», ідентифікаційний код 38241581, місцезнаходження: Україна, 65016, Одеська обл., місто Одеса, Фонтанська дорога, будинок 71, офіс 217, номери засобів зв`язку: +38(066)-445-25-66.

Відповідачі:

ОСОБА_2 , РНКОПП НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 .

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДП ЛОТОРЕЇ», код ЄДРПОУ 44174487, місцезнаходження: Україна, 01024, місто Київ, вул.Велика Васильківська, будинок 13/1.

Треті особи:

Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) місцезнаходження: Україна, адреса: 01001, місто Київ, вул. Хрещатик, будинок 32, код ЄДРПОУ 26345558.

ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, а особою яка була відсутня при проголошенні рішення протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлено 27.07.2023.

Суддя Т.Г. Ільєва

СудПечерський районний суд міста Києва
Дата ухвалення рішення18.07.2023
Оприлюднено11.08.2023
Номер документу112737573
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них

Судовий реєстр по справі —757/37713/21-ц

Ухвала від 28.10.2024

Цивільне

Київський апеляційний суд

Приходько Костянтин Петрович

Постанова від 04.10.2024

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Краснощоков Євгеній Віталійович

Ухвала від 18.06.2024

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Краснощоков Євгеній Віталійович

Ухвала від 04.04.2024

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Краснощоков Євгеній Віталійович

Ухвала від 02.04.2024

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Краснощоков Євгеній Віталійович

Ухвала від 20.02.2024

Цивільне

Київський апеляційний суд

Верланов Сергій Миколайович

Ухвала від 18.10.2023

Цивільне

Київський апеляційний суд

Білич Ірина Михайлівна

Ухвала від 18.10.2023

Цивільне

Київський апеляційний суд

Білич Ірина Михайлівна

Ухвала від 18.10.2023

Цивільне

Київський апеляційний суд

Білич Ірина Михайлівна

Рішення від 29.08.2023

Цивільне

Печерський районний суд міста Києва

Ільєва Т. Г.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні