Рішення

від 27.07.2023 по справі 466/1449/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.07.2023 Справа № 466/1449/17

Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашка М.М. розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом ОСОБА_1

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська дорожня служба"

за участю у справі третьої особи ОСОБА_2

про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу

за участю представників:

від позивача ОСОБА_3

від відповідача не з`явився

від третьої особи не з`явився

Суть спору: ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Львова з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська дорожня служба", за участю у справі третьої особи ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Зокрема ОСОБА_1 у позовній заяві просив визнати недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська дорожня служба" від 09.12.2016, оформленого протоколом №09/12/16 від 09.12.2016, поновити його на посаді директора товариства та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 26.05.2017 у справі №466/1449/17, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного суду від 21.08.2017, закрито провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська дорожня служба" про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська дорожня служба" від 09.12.2016, оформленого протоколом №09/12/16 від 09.12.2016.

В подальшому, а саме 31.01.2020 ОСОБА_1 подав до Шевченківського районного суду м. Львова заяву від 30.01.2020 про уточнення позову, в якій позивач просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ в.о. директора ТзОВ „Львівська дорожня служба", виданий на виконання рішення загальних зборів учасників ТОВ "Львівська дорожня служба" від 09.12.2016, оформленого протоколом № 09/12/16 від 09.12.2016;

- поновити ОСОБА_1 на посаді директора ТзОВ "Львівська дорожня служба", у зв`язку з незаконним тимчасовим усуненням його від цієї посади;

- стягнути з ТзОВ „Львівська дорожня служба" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу внаслідок незаконного тимчасового усунення ОСОБА_1 від посади директора за період з 09.12.2016 по 22.12.2017;

- визнати незаконним і скасувати рішення загальних зборів учасників ТзОВ "Львівська дорожня служба", оформлене протоколом №01/12 від 22.12.2017 загальних зборів учасників ТзОВ „Львівська дорожня служба", яким ОСОБА_1 незаконно притягнуто до дисциплінарної відповідальності та незаконно звільнено з посади;

- поновити ОСОБА_1 на посаді директора ТзОВ Львівська дорожня служба", у зв`язку з незаконним звільненням його з цієї посади на підставі незаконного рішення загальних зборів учасників ТзОВ „Львівська дорожня служба", оформленого протоколом №01/12 від 22 грудня 2017 р. загальних зборів учасників ТзОВ "Львівська дорожня служба"

- стягнути з ТзОВ "Львівська дорожня служба" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу внаслідок незаконного звільнення ОСОБА_1 з посади директора за період з 22.12.2017 по день постановлення рішення суду.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 16.09.2021 у справі №466/1449/17 позов задоволено частково, визнано недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська дорожня служба", оформлене протоколом №01/12 від 22.12.2017 зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська дорожня служба" про звільнення ОСОБА_1 з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська дорожня служба" за сумісництвом на підставі п.4 ст.44 КЗпП України з 20.12.2017; поновлено ОСОБА_1 на посаді директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська дорожня служба" за сумісництвом з 21.12.2017; у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про поновлення на посаді директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська дорожня служба" у зв`язку з незаконним його тимчасовим усуненням від цієї посади 09.12.2016 року відмовлено; вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська дорожня служба" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу в розмірі 184187,52 грн.

Постановою Львівського апеляційного суду від 31.01.2023 у справі №466/1449/17 рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 16.09.2021 скасовано, провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська дорожня служба" за участю у справі третьої особи ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТзОВ, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу закрито.

Вказаною постановою Львівського апеляційного суду від 31.01.2023 у справі №466/1449/17 роз`яснено ОСОБА_1 , що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції господарського суду, а також роз`яснено ОСОБА_1 його право протягом десяти днів з дня отримання даної постанови звернутися до Львівського апеляційного суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією із зазначенням одного суду, до підсудності якого відноситься вирішення даного спору.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 10.02.2023 у справі №466/1449/17 заяву ОСОБА_1 про направлення справи за встановленою юрисдикцією задоволено та передано справу за позовом ОСОБА_1 до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська дорожня служба", за участю у справі третьої особи ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу до Господарського суду Львівської області.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 14.03.2023 справу №466/1449/17 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Хід розгляду справи викладено в ухвалах суду та відображено у протоколах судового засідання.

Представник позивача в судовому засіданні 27.07.2023 позовні вимоги підтримав повністю, позов просив задовольнити з підстав, що наведені у позовній заяві та заяві про уточнення позову від 30.01.2020.

Відповідач та третя особа явку представників в судове засідання 27.07.2023 не забезпечили, причин неявки не повідомили, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Необхідно зазначити, що явка учасників справи в судове засідання 27.07.2023 не визнавалась судом обов`язковою.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши представника позивача, суд встановив таке.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадських формувань станом, державну реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська дорожня служба" було проведено 16.10.2015.

Відповідно до пункту 1.1. статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська дорожня служба" в редакції, затвердженій загальними зборами учасників товариства 22.03.2016, Товариство з обмеженою відповідальністю "Львівська дорожня служба" створене учасниками товариства, шляхом об`єднання їх майна для підприємницької діяльності з метою одержання прибутку.

Згідно з пунктом 1.3. статуту, учасниками товариства є: громадянка України ОСОБА_4 , громадянка України ОСОБА_5 та громадянин України ОСОБА_1 .

Для забезпечення діяльності товариства за рахунок вкладу учасників створюється статутний капітал в розмірі 200000,00 грн (пункт 5.1. статуту).

Як передбачено пунктом 5.2. статуту, у створенні статутного фонду беруть участь:

- громадянка України ОСОБА_4 34% статутного капіталу, що становить 68000,00 грн;

- громадянка України ОСОБА_5 33% статутного капіталу (фонду), що становить 66000,00 грн;

- громадянин України ОСОБА_1 33% статутного капіталу (фонду), що становить 66000,00 грн.

Як передбачено пунктами 6.1. та 6.2. статуту, учасники товариства мають право, зокрема, брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному цим статутом, за винятком випадків, передбачених законодавством України і одержувати інформацію про діяльність товариства, а товариство на вимогу учасника зобов`язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи загальних зборів учасників.

Пункт 9.1. статуту визначає органами управління товариства загальні збори учасників вищий орган та директора виконавчий орган.

Відповідно до пункту 10.1. та пункту 10.4. статуту, найвищим органом управління товариства є загальні збори учасників, які складаються з учасників або їх представників. Повноваження представників мають бути посвідчені у встановленому законодавством порядку. Учасники володіють на загальних зборах учасників кількістю голосів пропорційною до розміру їх часток у статутному капіталі (фонді) товариства. Учасник товариства не має права голосу при вирішенні загальними зборами учасників питань щодо вчинення з ним правочину та щодо спору між ним і товариством.

Про проведення загальних зборів учасників товариства учасники повідомляються письмово за 30 днів із зазначенням часу і місця проведення загальних зборів учасників та порядку денного. (пункт 10.8. статуту).

Пунктом 10.9. статуту встановлено, що загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), які володіють у сукупності більше ніж 70 відсотками голосів.

Згідно з пунктом 10.10. статуту брати участь у загальних зборах учасників з правом дорадчого голосу може також директор, який не є учасником товариства. Учасники загальних зборів реєструються із зазначенням кількості голосів, яку має кожен учасник. Цей перелік підписується головою загальних зборів учасників.

Як визначено у п.10.12. та 10.13. статуту, рішення загальних зборів учасників вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності 100 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства, з наступних питань: внесення змін до статуту товариства; відчуження майна товариства на суму, що становить п`ятдесят і більше відсотків майна товариства; ліквідація товариства; визначення основних напрямів діяльності товариства і затвердження його планів та звітів про їх виконання; обрання директора товариства; вирішення питання про виключення учасника з товариства. З решти питань рішення приймаються більшістю голосів, яка повинна становити не менше 75% голосів від числа голосів присутніх учасників.

Відповідно до п.10.23. статуту, рішення загальних зборів учасників може бути оскаржене учасником товариства до суду.

За умовами пунктів 11.1.-11.3. статуту, керівництво поточною діяльністю товариства та виконання рішень загальних зборів учасників здійснює директор. Директор підзвітний загальним зборам учасників. Він не має права приймати рішення, які зобов`язують учасників товариства. Директор обирається загальними зборами учасників строком на п`ять років. З особою, яку обрано директором товариства, може на вимогу загальних зборів учасників укладатися контракт на управлінську діяльність. Від імені учасників контракт з директором укладає голова товариства.

09.12.2016 відбулись загальні збори Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська дорожня служба", які оформлені протоколом №09/12/16 від 09.12.2016, на порядок денний яких поставлені такі питання:

1) Про тимчасове відсторонення ОСОБА_1 від виконання обов`язків директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська дорожня служба";

2) Про призначення тимчасово виконуючого обов`язки директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська дорожня служба";

3) Про зміну осіб, які мають право вчиняти дії від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська дорожня служба" без довіреності, у тому числі підписувати договори;

4) Про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу Товариство з обмеженою відповідальністю "Львівська дорожня служба"

По першому питанню вирішено: в порядку статті 99 Цивільного кодексу України тимчасово відсторонити ОСОБА_1 від виконання обов`язків директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська дорожня служба" з 09.12.2016 до прийняття рішення загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська дорожня служба" про призначення директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська дорожня служба". По першому питанню голосували: за - одноголосно, проти - 0, утрималися - 0.

По другому питанню вирішено: призначити ОСОБА_2 тимчасово виконуючим обов`язки директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська дорожня служба" з 09.12.2016 до прийняття рішення загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська дорожня служба" про призначення директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська дорожня служба". По другому питанню голосували: за - одноголосно, проти - 0, утрималися - 0.

По третьому питанню вирішено: змінити осіб, які мають право вчиняти дії від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська дорожня служба" без довіреності, у тому числі підписувати договори, а саме вилучити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 та включити до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань особу, яка має право вчиняти дії від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська дорожня служба" без довіреності - ОСОБА_2 .

По четвертому питанню вирішено: уповноважити тимчасово виконуючого обов`язки директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська дорожня служба" Коцюрубу Павла Олександровича представляти інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська дорожня служба" у всіх підприємствах, установах та організаціях, незалежно від форми власності та підпорядкування, при проведенні державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю "Львівська дорожня служба".

У протоколі загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська дорожня служба» №09/12/16 від 09.12.2016 р. зазначено про присутність на загальних зборах учасників: ОСОБА_4 , від імені та в інтересах якої на підставі довіреності діє ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , від імені та в інтересах якої на підставі довіреності діє ОСОБА_6 , та ОСОБА_1 .

В протоколі також вказано такі відомості: загальна кількість присутніх на загальних зборах учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська дорожня служба» становить 100% голосів від загальної кількості учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська дорожня служба»; учасників було завчасно повідомлено про загальні збори учасників товариства та їх порядок денний; учасникам було надано для ознайомлення усі належні документи; загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська дорожня служба» визнаються повноважними для вирішення питань порядку денного.

Головою загальних зборів учасників обрано ОСОБА_5 , від імені якої діє ОСОБА_6 , секретарем Яворську Діану Ігорівну, від імені якої на підставі довіреності діє ОСОБА_2 .

Протокол загальних зборів учасників товариства підписано представниками голови та секретаря зборів, які діяли від їхнього імені, з нотаріальним засвідченням справжності їхніх підписів.

Як зазначено у позовній заяві, дане рішення загальних зборів №09/12/16 від 09.12.2016 на думку позивача є незаконним і підлягає скасуванню з поновленням ОСОБА_1 на посаді директора товариства.

При цьому, як зазначив позивач, йому не було відомо про такі загальні збори, оскільки він не отримував повідомлення про їх проведення у встановлений статутом строк, не отримував порядку денного таких зборів, і, відповідно не був присутній та не брав і не міг брати в них участь. Тобто, як вказано у позовній заяві, в протокол зборів внесено завідомо неправдиву інформацію щодо осіб, які, нібито, приймали в цих зборах участь.

Як вказав позивач, оскільки йому належить 33% голосів, і він не був присутній на загальних зборах та не брав у них участь, то такі загальні збори були неповноважними, і не могли приймати жодних рішень, в т.ч. і про його тимчасове відсторонення від виконання обов`язків директора.

Необхідно зазначити, що рішенням Господарського суду Львівської області від 24.02.2020 у справі №914/1985/17 за позовом ОСОБА_1 до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська дорожня служба» про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТзОВ «Львівська дорожня служба» від 09.12.2016 р., що оформлене протоколом №09/12/16 від 09.12.2016 позов задоволено, визнано недійсними рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська дорожня служба» від 09.12.2016, оформлені протоколом №09/12/16 від 09.12.2016.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 04.11.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська дорожня служба" залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Львівської області від 24.02.2020 у справі №914/1985/17 без змін.

В заяві від 30.01.2020 року про уточнення позову у даній справі №466/1449/17 позивач зазначає про те, що Господарським судом Львівської області розглядається також справа №914/2236/19 за позовом ОСОБА_1 до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Львівська дорожня служба, за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 та ОСОБА_7 про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТзОВ Львівська дорожня служба оформленого протоколом від 18.04.2017р. №01, яким ОСОБА_1 виключено з числа учасників товариства.

Як зазначив позивач, 16.01.2020 його представник ознайомився з матеріалами реєстраційної справи і йому вперше стало відомо, що має місце рішення загальних зборів учасників ТзОВ „Львівська дорожня служба, оформленого протоколом від 22.12.2017 №01/12, яким вирішено:

- визнати для ОСОБА_1 , директора ТОВ „Львівська дорожня служба за сумісництвом робочі дні за період з 01.03.2017 по 19.12.2017 днями прогулів без поважних причин;

- за грубе порушення трудової дисципліни застосувати до директора ТзОВ „Львівська дорожня служба ОСОБА_1 , згідно з п.2 ст.147 КЗпП України дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з роботи за п.4 ст.40 КЗпП України та звільнити ОСОБА_1 директора ТзОВ „Львівська дорожня служба за сумісництвом за п.4 ст.40 КЗпП України з 20.12.2017;

- обрати т.в.о. директора товариства ОСОБА_2 ;

Як стверджує позивач у заяві про уточнення позову, таке рішення загальних зборів товариства, а відтак, притягнення мене до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з роботи та саме звільнення з роботи, є незаконним з огляду на те, що рішенням загальних зборів учасників ТзОВ „Львівська дорожня служба від 18.04.2017 його незаконно виключено з числа учасників товариства (незаконність даного рішення є предметом розгляду у господарській справі №914/2236/19), з огляду на що всі подальші рішення загальних зборів учасників товариства, які проводилися без його участі є незаконними, так як було протиправно спотворено відомості про перелік учасників товариства, розміри їх часток, а відтак, і обсяг їхніх повноважень при прийнятті рішень.

Як зазначає позивач, загальні збори учасників товариства не мали права приймати будь-яких рішень, оскільки такі збори відбувалися без участі ОСОБА_1 , як учасника товариства, з порушенням порядку проведення загальних зборів, встановлених статутом товариства в редакції, що була затверджена рішенням загальних зборів від 22.03.2016, а відтак його право підлягає відновленню шляхом визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТзОВ „Львівська дорожня служба, оформленого протоколом №01 від 18.04.2017 загальних зборів учасників ТзОВ „Львівська дорожня служба, яким було внесено незаконні зміни до статуту товариства, що є предметом розгляду у господарській справі № 914/2236/19.

Так, 18.04.2017 відбулись загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Львівська дорожня служба, рішення прийняті на яких оформлені протоколом №01 від 18.04.2017. Зі змісту протоколу вбачається, що на зборах були присутні засновники (учасники) товариства: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 . В порядок денний зборів були включені, зокрема, питання про виключення з числа учасників товариства ОСОБА_1 .

Як вказано у протоколі загальних зборів від 18.04.2017 №01, ОСОБА_1 , який не вніс свій вклад до статутного капіталу, виключено зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська дорожня служба".

Необхідно зазначити, що рішенням Господарського суду Львівської області від 05.03.2020 у справі № 914/2236/19 за позовом ОСОБА_1 до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Львівська дорожня служба, за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 та ОСОБА_7 про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТзОВ Львівська дорожня служба оформленого протоколом від 18.04.2017р. №01 позовні вимоги задоволено повністю, визнано недійсним рішення загальних зборів учасників ТзОВ Львівська дорожня служба оформленого протоколом від 18.04.2017р. №01.

Ухвалами Західного апеляційного господарського суду від 06.04.2020 та від 27.08.2020 апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська дорожня служба" на рішення Господарського суду Львівської області від 05.03.2020 у справі №914/2236/19 повернуто скаржнику.

22.12.2017 відбулись загальні збори Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська дорожня служба", які оформлені протоколом №01/12 від 22.12.2017, на порядок денний яких поставлені такі питання:

1) Про відсутність на роботі ОСОБА_1 , директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська дорожня служба" за сумісництвом;

2) Про звільнення за прогули без поважних причин ОСОБА_1 ;

3) Про обрання тимчасово виконуючого обов`язки директора.

По питанню першому вирішили: визнати для ОСОБА_1 , директора ТОВ „Львівська дорожня служба за сумісництвом, робочі дні за період з 01.03.2017 по 19.12.2017 днями прогулів без поважних причин. Голосували: За - 100% голосів, Проти - 0, Утрималися - 0.

По питанню другому вирішили: за грубе порушення трудової дисципліни застосувати до директора ТзОВ „Львівська дорожня служба за сумісництвом ОСОБА_1 , згідно з п.2 ст.147 КЗпП України дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з роботи за п.4 ст.40 КЗпП України та звільнити ОСОБА_1 директора ТзОВ „Львівська дорожня служба за сумісництвом за п.4 ст.40 КЗпП України з 20.12.2017;

По питанню третьому вирішили: обрати тимчасово виконуючим обов`язки директора товариства ОСОБА_2 . Голосували: За - 100% голосів, Проти - 0, Утрималися - 0.

Як вказано у протоколі загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська дорожня служба" від 22.12.2017 №01/12, у зборах брали участь громадянка України ОСОБА_4 та громадянка України ОСОБА_5 .

Отже, як зазначає позивач, зважаючи на те, що рішення загальних зборів учасників ТзОВ "Львівська дорожня служба" від 18.04.2017 визнано судом недійсним, тому всі подальші рішення загальних зборів учасників товариства, проводилися без його участі, а тому є незаконними.

Таким чином, враховуючи наведені обставини, ОСОБА_1 звернувся до суду та просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ в.о. директора ТзОВ „Львівська дорожня служба", виданий на виконання рішення загальних зборів учасників ТОВ "Львівська дорожня служба" від 09.12.2016, оформленого протоколом зборів № 09/12/16 від 09.12.2016;

- поновити ОСОБА_1 на посаді директора ТзОВ "Львівська дорожня служба", у зв`язку з незаконним тимчасовим усуненням його від цієї посади;

- стягнути з ТзОВ „Львівська дорожня служба" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу внаслідок незаконного тимчасового усунення ОСОБА_1 від посади директора за період з 09.12.2016 по 22.12.2017;

- визнати незаконним і скасувати рішення загальних зборів учасників ТзОВ "Львівська дорожня служба", оформлене протоколом №01/12 від 22.12.2017 загальних зборів учасників ТзОВ „Львівська дорожня служба", яким ОСОБА_1 незаконно притягнуто до дисциплінарної відповідальності та незаконно звільнено з посади;

- поновити ОСОБА_1 на посаді директора ТзОВ Львівська дорожня служба", у зв`язку з незаконним звільненням його з цієї посади на підставі незаконного рішення загальних зборів учасників ТзОВ „Львівська дорожня служба", оформленого протоколом №01/12 від 22 грудня 2017 р. загальних зборів учасників ТзОВ "Львівська дорожня служба"

- стягнути з ТзОВ "Львівська дорожня служба" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу внаслідок незаконного звільнення ОСОБА_1 з посади директора за період з 22.12.2017 по день постановлення рішення суду.

Відповідач проти позову заперечив, подавши заперечення проти позову від 20.04.2017.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази в їх сукупності, заслухавши представника позивача, суд дійшов висновку позов задовольнити частково з таких підстав.

Як встановлено судом, рішенням Господарського суду Львівської області від 24.02.2020 у справі №914/1985/17 за позовом ОСОБА_1 до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська дорожня служба» про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТзОВ «Львівська дорожня служба» від 09.12.2016 р., що оформлене протоколом №09/12/16 від 09.12.2016, яке залишено без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 04.11.2020, позов задоволено, визнано недійсними рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська дорожня служба» від 09.12.2016, оформлені протоколом №09/12/16 від 09.12.2016.

Отже, незаконність, зокрема, тимчасового відсторонення ОСОБА_1 від виконання обов`язків директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська дорожня служба" та призначення тимчасово виконуючого обов`язки директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська дорожня служба" встановлено рішенням суду у справі №914/1985/17.

Як також встановлено судом, рішенням Господарського суду Львівської області від 05.03.2020 у справі №914/2236/19 за позовом ОСОБА_1 до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Львівська дорожня служба, за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 та ОСОБА_7 про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТзОВ Львівська дорожня служба, оформленого протоколом від 18.04.2017р. №01, яке набрало законної сили, позовні вимоги задоволено повністю, визнано недійсним рішення загальних зборів учасників ТзОВ Львівська дорожня служба оформленого протоколом від 18.04.2017р. №01.

Таким чином незаконність, зокрема, виключення позивача зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська дорожня служба" встановлено рішенням суду від 05.03.2020 у справі №914/2236/19.

Рішеннями господарських судів констатовано факт того, що загальні збори учасників товариства не мала права приймати будь-які рішення, оскільки вони проводились без участі позивача, який є учасником товариства. Без його участі не було дотримано кворуму 70% голосів учасників, оскільки частка позивача у статутному капіталі станом на 18.04.2017 року становила 33%. Відтак, враховуючи положення п. 10.9 статуту ТОВ "Львівська дорожня служба" для правомочності загальних зборів необхідна була участь всіх учасників товариства.

Відповідно до статті 167 Господарського кодексу України (в редакції станом на 22.12.2017), корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Згідно із статтею 80 ЦК України, юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 83 ЦК України, юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Товариством є організація, створена шляхом об`єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві.

Відповідно до положень статті 113 ЦК України, господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. Господарські товариства можуть бути створені у формі повного товариства, командитного товариства, товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерного товариства.

Товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом (частина 1 статті 140 ЦК України).

Частинами 1 та 2 статті 97 ЦК України встановлено, що управління товариством здійснюють його органи, якими є загальні збори учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

За положеннями статті 98 ЦК України, загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. Рішення про внесення змін до статуту товариства, відчуження майна товариства на суму, що становить п`ятдесят і більше відсотків майна товариства, та про ліквідацію товариства приймаються більшістю не менш як у 3/4 голосів, якщо інше не встановлено законом. Учасник товариства не має права голосу при вирішенні загальними зборами товариства питань щодо вчинення з ним правочину та щодо спору між ним і товариством. Порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства. Учасники товариства, що володіють не менш як десятьма відсотками голосів, можуть вимагати скликання загальних зборів. Якщо вимога учасників про скликання загальних зборів не виконана, ці учасники мають право самі скликати загальні збори. Рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником товариства до суду.

Статтею 145 ЦК України (в редакції станом на 22.12.2017) передбачено, що вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори його учасників. У товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган (колегіальний або одноособовий), який здійснює поточне керівництво його діяльністю і є підзвітним загальним зборам його учасників. Виконавчий орган товариства може бути обраний також і не зі складу учасників товариства. До виключної компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю належить, зокрема, створення та відкликання виконавчого органу товариства. Черговість та порядок скликання загальних зборів встановлюються статутом товариства і законом.

Компетенція загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю визначена у статті 59 Закону України "Про господарські товариства", яка також відсилає до статті 41 цього Закону. Відповідно до цих норм до компетенції зборів товариства з обмеженою відповідальністю належить утворення і відкликання виконавчого та інших органів.

Стаття 99 Цивільного кодексу України встановлює, що загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Оскільки припинення повноважень члена виконавчого органу товариства за своєю правовою природою, предметом регулювання правовідносин і правовими наслідками відрізняється від звільнення працівника з роботи (розірвання із ним трудового договору) на підставі положень КЗпП України, можливість уповноваженого органу товариства припинити повноваження члена виконавчого органу передбачена не приписами КЗпП України, а статтею 99 ЦК України, тобто не є предметом регулювання норм трудового права.

Реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, звільнення, відкликання членів виконавчого органу стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Хоча такі рішення уповноваженого на це органу можуть мати наслідки і в межах трудових правовідносин, але визначальними за таких обставин є корпоративні правовідносини.

У зв`язку з цим, припинення повноважень члена виконавчого органу товариства відповідно до частини третьої статті 99 ЦК України є дією уповноваженого органу товариства, спрямованою на унеможливлення здійснення членом його виконавчого органу управлінської діяльності.

Такої ж позиції дотримується і Велика Палата Верховного Суду в своїй постанові від 04.02.2020 р. у справі N 915/540/16.

Конституційний Суд України у рішенні від 12.01.2010 р. N 1-рп/2010 у справі за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний фінансово-правовий консалтинг" про офіційне тлумачення частини третьої статті 99 ЦК України (у попередній редакції, яка діяла до набрання чинності Законом України від 13.05.2014 р. N 1255-VII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів") зазначив, що реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об`єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Такі рішення уповноваженого на це органу мають розглядатися не в межах трудових, а саме корпоративних правовідносин, що виникають між товариством та особами, яким довірено повноваження з управління ним.

Звертаючись до суду, позивач послався на порушення його прав як учасника товариства на участь у загальних зборах, тобто між юридичною особою та її учасником виник спір, пов`язаний з діяльністю й управлінням цією юридичною особою, який повинен розглядатися в порядку господарського судочинства.

Статутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська дорожня служба" та актами законодавства учасникам підприємства надано право брати участь в управлінні його справами.

Як роз`яснено пунктами 2.12.-2.14. Постанови пленуму Вищого господарського суду України N 4 від 25.02.2016 р. "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин", рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин. У зв`язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з порушенням прямих вказівок закону є, зокрема і прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму (статті 59 та 60 Закону України "Про господарські товариства", статті 41 та 42 Закону України "Про акціонерні товариства", стаття 15 Закону України "Про кооперацію").

Рішення загальних зборів юридичної особи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі недотримання процедури їх скликання, встановленої статтею 61 Закону України "Про господарські товариства", статтею 35 Закону України "Про акціонерні товариства", статтею 15 Закону України "Про кооперацію". Права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.

Згідно із частиною 1 статті 10 Закону України "Про господарські товариства", учасники товариства мають право:

а) брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом;

б) брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів;

в) вийти в установленому порядку з товариства;

г) одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов`язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів;

д) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, в порядку, встановленому законом.

Відповідно до статті 58 ЗУ "Про господарські товариства", вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників. Учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному капіталі.

Відповідно до частини 1 статті 60 ЗУ "Про господарські товариства", загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 50 відсотками голосів.

Установчими документами товариств, у статутному капіталі яких відсутня державна частка, може бути встановлений інший відсоток голосів учасників (представників учасників), за умови присутності яких загальні збори учасників вважаються повноважними.

Разом з тим як встановлено судом, статутом товариства в редакції 22.03.2016 встановлено, що загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), які володіють у сукупності більше ніж 70 відсотками голосів, а рішення загальних зборів учасників вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності 100 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства (з питань внесення змін до статуту товариства; відчуження майна товариства на суму, що становить п`ятдесят і більше відсотків майна товариства; ліквідація товариства; визначення основних напрямів діяльності товариства і затвердження його планів та звітів про їх виконання; обрання директора товариства; вирішення питання про виключення учасника з товариства); з решти ж питань рішення приймаються більшістю голосів, яка повинна становити не менше 75 % голосів від числа голосів присутніх учасників.

Крім того, відповідно до пункту 10.10. статуту учасники загальних зборів реєструються із зазначенням кількості голосів, яку має кожен учасник, і цей перелік підписується головою загальних зборів учасників.

Як встановлено частиною 5 статті 61 Закону України "Про господарські товариства", про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

У статуті Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська дорожня служба" в редакції, що діяла на момент прийняття оспорюваного рішення зроблено вказівку на те, що про проведення загальних зборів учасників товариства учасники повідомляються письмово за 30 днів із зазначенням часу і місця проведення загальних зборів учасників та порядку денного. (п. 10.8. статуту).

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 не брав участі у проведенні 22.12.2017 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська дорожня служба".

В матеріалах справи відсутні будь-які докази повідомлення ОСОБА_1 про проведення 22.12.2017 загальних зборів учасників товариства, хоча як встановлено судом у справі №914/2236/19 він незаконно був виключений із числа учасників товариства. Тобто станом на 22.12.2017 ОСОБА_1 був учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська дорожня служба" та мав право брати участь у загальних зборах 22.12.2017.

Отже, як вбачається із матеріалів справи, збори 22.12.2017 відбулись без дотримання порядку їх скликання і проведення, в яких ОСОБА_1 не брав участі, внаслідок чого був відсутній передбачений статутом товариства кворум, що є безумовною підставою для визнання недійсними рішень зборів, які оформлені протоколом №01/12 від 22.12.2017.

Вищенаведені обставини призвели до порушення прав позивача на участь в управлінні товариством, яке реалізується ним, зокрема, шляхом участі в загальних зборах, обговорення питань порядку денного, голосування на цих зборах тощо.

Щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді директора ТзОВ "Львівська дорожня служба" необхідно зазначити таке.

Частиною 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Згідно із частиною 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до частини 7 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному законом порядку.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Тобто підставами для захисту цивільного права є його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною 1 статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод особа має право на ефективний спосіб захисту прав і це означає, що вона має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Тобто, порушення права чи інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, зокрема статті 16 ЦК України, але який є ефективним способом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Оскільки порушення процедури звільнення позивача є доведеним, позовні вимоги про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТзОВ "Львівська дорожня служба", оформлене протоколом №01/12 від 22.12.2017 зборів учасників про звільнення позивача з посади директора Товариства за сумісництвом на підставі п.4 ст.40 КЗпП України з 20.12.2017 р. та поновлення позивача на роботі є підставними та підлягають задоволенню.

Так, зі змісту рішення загальних зборів ТзОВ „Львівська дорожня служба" №01/12 від 22.12.2017 вбачається, що ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та звільнено з посади директора за сумісництвом.

В даному випадку поновлення ОСОБА_1 на посаді директора ТзОВ Львівська дорожня служба" за сумісництвом не є ефективним способом захисту.

Необхідно зазначити, що оскільки рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська дорожня служба" від 09.12.2016, оформлене протоколом №09/12/16 від 09.12.2016, яким позивача тимчасово відсторонено від виконання обов`язків директора товариства, визнано недійсним в судовому порядку, а рішенням загальних зборів №01/12 від 22.12.2017 ОСОБА_1 було фактично звільнено з посади директора, тому поновлення позивача на посаді директора в даному випадку є ефективним способом захисту.

Щодо позовної вимоги про стягнення з ТзОВ "Львівська дорожня служба" на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу необхідно зазначити таке.

Відсторонення від виконання обов`язків відповідно до частини третьої статті 99 ЦК України у тій редакції, яка була чинною станом на 09.12.2016 року, є дією уповноваженого органу товариства, спрямованою на унеможливлення здійснювати членом його виконавчого органу в межах корпоративних відносин з товариством повноважень у сфері управлінської діяльності.

Вимоги про поновлення на посаді і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, є похідними від спору про визнання недійсним рішення органу управління товариства. Розгляд цієї частини позовних вимог окремо за правилами цивільного судочинства порушуватиме принцип повноти, всебічності й об`єктивності з`ясування обставин справи, якщо дослідження одного і того ж рішення загальних зборів товариства здійснюватиметься судами різних юрисдикцій. За таких обставин цей спір в цілому належить до юрисдикції господарського суду (Ухвала Великої Палати Верховного Суду від 17.08.2022 у справі № 324/379/19).

Відповідно до частини 2 статті 235 Кодексу законів про працю України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач був відсторонений з посади директора 09.12.2016, а докази того, що з цього часу він обіймав іншу посаду в ТОВ "Львівська дорожня служба" (переведений чи призначений) та, відповідно, отримував заробітну плату в матеріалах справи відсутні. Крім того, як вбачається з матеріалів справи, заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини позивача, а тому нарахування середнього заробітку в даному випадку здійснюється за весь час вимушеного прогулу.

Постановою КМУ від 8 лютого 1995 р. №100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати. Верховний Суд України у постанові від 14.09.2016 у справі № 6-419цс16 сформував правову позицію щодо розрахунку середньої зарплати за час вимушеного прогулу.

З урахуванням норм, зокрема абзацу 3 пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 8 лютого 1995 р. N 100, середньомісячна зарплата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, із якою пов`язана виплата, тобто дню звільнення працівника з роботи.

Основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з п. 8 згаданого Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом 2-х місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днів за цей період.

Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абз. 2 п. 8 Порядку № 100).

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні 2 календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, установленим із дотриманням вимог законодавства.

Крім того, положеннями р. ІІІ Порядку № 100 передбачені виплати, які підлягають і не підлягають урахуванню (зокрема, одноразові виплати, соціальні виплати, окремі види премій тощо) при обчисленні середньої заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплати за час вимушеного прогулу. Зокрема не підлягають урахуванню відпускні та лікарняні.

Як вбачається із матеріалів справи, згідно з індивідуальними відомостями про застраховану особу ОСОБА_1 з Реєстру застрахованих осіб Державного загальнообов`язкового державного соціального страхування, заробітна плата ОСОБА_1 , отримана в ТзОВ "Львівська дорожня служба" в жовтні 2016 року та листопаді 2016 року становила по 10000,00 грн щомісяця.

Кількість робочих днів в жовтні 2016 року становила 21 робочий день, а в листопаді 2016 року - 22 робочих дні. Сумарна зарплата за жовтень-листопад 2016 року становить 20000,00 грн. Сумарна кількість робочих днів за жовтень-листопад 2016 року становить 43 робочих дні.

Тобто середня зарплата за один робочий день становить 465,12 грн. (20 000,00 грн. : 43 робочих дні = 465,12 грн).

Як зазначив позивач, згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_1 з Реєстру застрахованих осіб Державного загальнообов`язкового державного соціального страхування, заробітна плата ОСОБА_1 за грудень 2016 була нарахована, але не виплачена йому, тому така не відноситься до спірного середнього заробітку за час вимушеного прогулу і не є предметом спору.

Отже першим днем для розрахунку в даному випадку є 01.01.2017, а останнім днем є день ухвалення рішення суду у даній справі, тобто 27.07.2023. При цьому розрахунок здійснено відповідно до наявного календаря святкових та неробочих днів з урахуванням умов воєнного стану, відповідно до частини 6 статті 6 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" від 15.03.2022 №2136-IX.

Таким чином, здійснивши розрахунок середнього заробітку за період з 01.01.2017 по 27.07.2023, суд дійшов висновку стягнути з відповідача на користь позивача 769773,60 грн за весь час вимушеного прогулу.

Тобто виплата середнього заробітку проводиться за весь час вимушеного прогулу. Законом не передбачено будь-яких підстав для зменшення його розміру за певних обставин (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 у справі № 826/808/16).

З приводу позовної вимоги про визнання протиправним та скасування наказу в.о. директора ТзОВ „Львівська дорожня служба", виданого на виконання рішення загальних зборів учасників ТОВ "Львівська дорожня служба" від 09.12.2016, оформленого протоколом зборів № 09/12/16 від 09.12.2016, суд зазначає, що такий наказ у матеріалах справи відсутній, а відтак неможливо встановити обставини щодо законності чи протиправності його прийняття.

Водночас будь-які накази, прийняті на виконання рішень загальних зборів, які визнані недійсними у судовому порядку, не можуть породжувати правових наслідків, оскільки підписані не уповноваженою на те особою.

Статтею 13 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Як встановлено частиною 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з частиною 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином враховуючи наведені норми законодавства та встановлені судом обставини, суд дійшов висновку позов задовольнити частково, а саме:

- визнати недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ «Львівська дорожня служба", оформлене протоколом №01/12 від 22 грудня 2017 загальних зборів учасників ТзОВ „Львівська дорожня служба";

- поновити ОСОБА_1 на посаді директора ТОВ «Львівська дорожня служба";

- стягнути з ТОВ „Львівська дорожня служба" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу в розмірі 769773,60 грн.

Середній заробіток за частиною другою статті 235 КЗпП України за своїм змістом є заробітною платою, право на отримання якої виникло у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою трудову функцію з незалежних від нього причин, оскільки особа поновлюється на роботі з дня звільнення, тобто вважається такою, що весь цей час перебувала в трудових відносинах.

Спір про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який виник у зв`язку з незаконним звільненням працівника, який був позбавлений можливості виконувати роботу не з власної вини, є трудовим спором, пов`язаним з недотриманням законодавства про працю та про оплату праці. За пред`явлення вимоги про стягнення середнього заробітку, передбаченого частиною другою статті 235 КЗпП України позивачі звільняються від сплати судового збору в усіх судових інстанціях на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону N 3674-VI.

Працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення цього середнього заробітку без обмеження будь-яким строком згідно з частиною другою статті 233 КЗпП України та не позбавлений права після ухвалення судового рішення про поновлення його на роботі в подальшому звернутися до суду із позовом про стягнення на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визначеного частиною другою статті 235 КЗпП України.

(Такий правовий висновок виклала Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.02.2022 у справі № 755/12623/19).

При розрахунку судового збору суд виходить з розміру ставок судового збору, порядку сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору станом на дату подання позивачем заяви про уточнення позовних вимог від 31.01.2020р.

Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору (частина 2 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Докази звільнення відповідача від сплати судового збору матеріали справи не містять.

Відповідно до положень статті 129 ГПК України та положень статей 4 та 5 Закону України "Про судовий збір", суд дійшов висновку витрати по сплаті судового збору в розмірі 13648,60 грн покласти на відповідача, стягнувши з відповідача в дохід Державного бюджету судовий збір в розмірі 13648,60 грн.

Керуючись статтями 2, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська дорожня служба», оформлене протоколом №01/12 від 22 грудня 2017 року загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська дорожня служба».

3. Поновити ОСОБА_1 на посаді директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська дорожня служба» (ідентифікаційний код 40068614).

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська дорожня служба» (79034, місто Львів, вулиця Навроцького, будинок 1, ідентифікаційний код 40068614) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) середній заробіток за весь час вимушеного прогулу в розмірі 769773,60 грн.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська дорожня служба» (79034, місто Львів, вулиця Навроцького, будинок 1, ідентифікаційний код 40068614) в дохід Державного бюджету судовий збір в розмірі 13648,60 грн.

6. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

7. Накази видати після набрання рішенням законної сили, відповідно до статті 327 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку у відповідності до Глави 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 07.08.2023.

Суддя Петрашко М.М.