Ухвала

від 08.08.2023 по справі 499/244/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

08 серпня 2023 року

м. Київ

справа № 499/244/20

провадження № 61-13132св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Стрільчука В. А., Фаловської І. М.,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство «Стефан» до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, за касаційною скаргою ОСОБА_4 , в інтересах якого діє ОСОБА_5 , на рішення Іванівського районного суду Одеської області від 29 квітня 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 23 листопада 2022 року,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство «Стефан» (далі - ТОВ СП «Стефан») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та стягнення збитків.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності належить земельна ділянка загальна площа 17,3212 га, кадастровий номер 5121882000:01:004:0093, що розташована на території Коноплянської сільської ради Іванівського району Одеської області.

24 жовтня 2016 року між ТОВ СП «Стефан» та ОСОБА_7 укладено договір оренди землі № б/н (далі - Договір № 1), який 28 жовтня 2016 року пройшов процедуру державної реєстрації, номер запису про інше речове право: 17224320.

На підставі цього договору позивач отримав право оренди 1/2 частини земельної ділянки в розмірі 8,6606 га (загальна площа 17,3212 га), кадастровий номер 5121882000:01:004:0093, що розташована на території Коноплянської сільської ради Іванівського району Одеської області.

24 жовтня 2016 року між ТОВ СП «Стефан» та ОСОБА_2 було укладено договір оренди землі № б/н (далі - Договір № 2), який 29 жовтня 2016 року пройшов процедуру державної реєстрації, номер запису про інше речове право: 17221835.

На підставі вказаного договору позивач отримав право оренди 1/2 частини земельної ділянки в розмірі 8,6606 га (загальна площа 17,3212 га), кадастровий номер 5121882000:01:004:0093, що розташована на території Коноплянської сільської ради Іванівського району Одеської області.

Також між ТОВ СП «Стефан» та ОСОБА_3 було укладено договір оренди землі без дати та б/н (далі - Договір № 3), загальною площею 41,6191 га, кадастровий номер - 5121882000:01:004:0141, що знаходиться на території Коноплянської сільської ради, Іванівського району Одеської області. Договір зареєстровано у Відділі Держкомзему у Іванівському районі Одеської області, про що 02 липня 2012 року у Державному реєстрі земель вчинено відповідний запис.

Восени 2019 року, при прибутті на поле, працівниками ТОВ СП «Стефан» було виявлено, що на ній, без відома законного орендаря, всупереч умовам договорів № 1 та № 3, невідомими особами оброблено 1/2 частину (8,606 га) земельної ділянки, переданої ОСОБА_7 в оренду, та частину (6 га) земельної ділянки, переданої ОСОБА_3 , шляхом їх засадження сільськогосподарськими культурами.

Надалі ТОВ СП «Стефан» в усному порядку звернулося до орендодавців ОСОБА_2 та ОСОБА_3 для з`ясування цієї ситуації. Під час спілкування останні повідомили, що земельні ділянки було оброблено відповідачкою ОСОБА_7 .

З метою мирного врегулювання спору 05 листопада 2019 року позивачем на адресу відповідачки ОСОБА_7 було направлено претензію з вимогою звільнити самовільно зайняті нею земельні ділянки та не чинити перешкоди в їх користуванні, а також компенсувати завдану нею шкоду в грошовій формі або шляхом передачі ТОВ СП «Стефан» майбутнього врожаю, отриманого із цих земельних ділянок.

На адресу позивача надійшов лист-відповідь на претензію від 21 листопада 2019 року, в якому відповідачка зазначила, що договір № 1 вже є недійсним, оскільки об`єктом оренди є неіснуюча земельна ділянка, у зв`язку з чим позивач повинен компенсувати їй збитки, починаючи з 2016 року, за самовільне зайняття земельної ділянки.

Щодо земельної ділянки, переданої в оренду ОСОБА_3 , то відповідачка рекомендувала звернутися до її власника з указаними у претензії питаннями.

Отже, виходячи зі змісту листу-відповіді на претензію, відповідачка ОСОБА_7 підтверджує той факт, що саме нею самовільно зайнята 1/2 частина земельної ділянки та засаджена сільськогосподарськими культурами, всупереч умовам договору та положенням чинного земельного законодавства.

Сторона позивача вважає, що іншу земельну ділянку також було оброблено відповідачкою ОСОБА_7 , оскільки ОСОБА_3 стверджує, що свої обов`язки за договором № 3 виконує сумлінно та будь-яких дій, які б суперечили його умовам, не здійснював.

Таким чином, внаслідок неправомірних дій щодо самовільного заняття земельних ділянок, відповідач завдав ТОВ СП «Стефан» збитків у формі неотримання доходу (упущеної вигоди) та реальних збитків.

На підтвердження розміру упущеної вигоди позивач надав власний розрахунок, проведений на підставі бухгалтерських документів товариства та вважав, що така вигода становить 72 508,5 грн.

Обґрунтовуючи розмір понесених реальних збитків, позивач зазначив, що ним у серпні 2019 року здійснено комплекс сільськогосподарських заходів, пов`язаних із підготовкою ґрунту до посіву, спрямованих на знищення бур`янів, поліпшення структури ґрунту та насичення киснем земельних ділянок.

Загальна вартість таких робіт, за які ТОВ СП «Стефан» було сплачено власні кошти, склала 52 890,10 грн, що підтверджується розрахунком затрат ТОВ СП «Стефан» на підготовку до посіву земельних ділянок.

Враховуючи наведене, ТОВ СП «Стефан» просило:

зобов`язати відповідачку усунути перешкоди у користуванні 1/2 земельної ділянки загальною площею 17,3212 га (1/2 - 8,66 га), кадастровий номер 5121882000:01:004:0093, що розташована на території Коноплянської сільської ради Іванівського району Одеської області та належить їй на праві спільної часткової власності, що знаходиться в оренді ТОВ СП «Стефан» відповідно до договору оренди землі від 24 жовтня 2016 року № б/н;

зобов`язати відповідачку усунути перешкоди у користуванні частини (6 га) земельної ділянки, загальною площею 41,6191 га, кадастровий номер 5121882000:01:004:0141, що знаходиться на території Коноплянської сільської ради, Іванівського району Одеської області, яка належить ОСОБА_3 на праві приватної власності, що знаходиться в оренді ТОВ СП «Стефан» відповідно до договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_3 та ТОВ СП «Стефан»;

стягнути з ОСОБА_7 на користь ТОВ СП «Стефан» збитки у вигляді упущеної вигоди у розмірі 72 508,50 грн та реальні збитки у розмірі 52 890,10 грн.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Іванівського районного суду Одеської області від 29 квітня 2021 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 23 листопада 2022 року, позов ТОВ СП «Стефан» задоволено.

Зобов`язано ОСОБА_7 усунути перешкоди у користуванні 1/2 земельної ділянки загальною площею 17,3212 га (1/2 - 8,66 га), кадастровий номер 5121882000:01:004:0093, що розташована на території Коноплянської сільської ради Іванівського району Одеської області та належить їй на праві спільної часткової власності, що знаходиться в оренді ТОВ СП «Стефан» відповідно до договору оренди землі від 24 жовтня 2016 року № б/н, укладеного між ОСОБА_7 та ТОВ СП «Стефан», що пройшов процедуру державної реєстрації 28 жовтня 2016 року, номер запису про інше речове право: 17224320.

Зобов`язано ОСОБА_7 усунути перешкоди у користуванні частиною (6 га) земельної ділянки, загальною площею 41,6191 га, кадастровий номер 5121882000:01:004:0141, що знаходиться на території Коноплянської сільської ради, Іванівського району Одеської області, що належить ОСОБА_3 на праві приватної власності, що знаходиться в оренді ТОВ СП «Стефан» відповідно до договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_3 та ТОВ СП «Стефан», зареєстрованого у Відділі Держкомзему у Іванівському районі Одеської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 02 липня 2012.

Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ТОВ СП «Стефан» збитки у вигляді упущеної вигоди у розмірі 72 508,50 грн.

Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ТОВ СП «Стефан» реальні збитки у розмірі 52 890,10 грн.

Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ТОВ СП «Стефан» судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 6 306,00 грн.

23 грудня 2022 року ОСОБА_4 , в інтересах якого діє ОСОБА_5 , засобами поштового зв`язку, звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Іванівського районного суду Одеської області від 29 квітня 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 23 листопада 2022 року у цій справі, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 01 лютого 2023 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали справи та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

У квітні 2023 року до Верховного Суду надійшли матеріали цивільної справи.

Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Відповідно до абзацу 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до частини п`ятої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку.

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду.

Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України в суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Зокрема, в частині тринадцятій статті 7 ЦПК України передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Європейський суд з прав людини зазначив, що процедура допуску скарг до розгляду та провадження виключно з питань права, на відміну від того, що стосується питань фактів, може відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, навіть якщо скаржнику не була надана можливість бути особисто заслуханим апеляційним чи касаційним судом, за умови, якщо відкрите судове засідання проводилось у суді першої інстанції і якщо суди вищої інстанції не мали встановлювати факти справи, а лише тлумачили відповідні юридичні норми (рішення в справі «Жук проти України» від 21 жовтня 2010 року).

Таким чином, питання виклику учасників справи для надання пояснень вирішується Верховним Судом з огляду на встановлену необхідність таких пояснень.

Оскільки суд касаційної інстанції не встановив необхідності надання пояснень сторонами у справі на стадії касаційного перегляду судових рішень, то підстави для розгляду справи за участю учасників справи в суді касаційної інстанції відсутні.

За таких обставин розгляд справи буде здійснюватися в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами, а копія судового рішення направлена у порядку, передбаченому частиною п`ятою статті 272 ЦПК України.

З урахуванням категорії і складності справи та відповідно до частини одинадцятої статті 34 ЦПК України справа підлягає розгляду в складі п`яти суддів.

Керуючись статтею 401 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство «Стефан» до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, за касаційною скаргою ОСОБА_4 , в інтересах якого діє ОСОБА_5 , на рішення Іванівського районного суду Одеської області від 29 квітня 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 23 листопада 2022 року призначити до судового розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Судді: В. В. Сердюк

В. А. Стрільчук

І. М. Фаловська