Ухвала

від 28.06.2023 по справі 757/39072/20-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/39072/20-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" червня 2023 р. Печерський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді Остапчук Т.В за участю секретаря судового засдіання ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про виділ частки із спільного майна шляхом одержання грошової компенсації, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні суду перебуває справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про виділ частки із спільного майна шляхом одержання грошової компенсації. В судові засідання 12.06.2023 р та 28.06.2023 р позивач та представник позивача в судове засідання не зявились. Судом про розгляд справи повідомлявся належним чином. Про причини неявки суд не повідомив. З будь-якими клопотаннями, зокрема, про відкладення розгляду справи, в зв`язку з неможливістю прибуття представника чи позивача з поважних причини до суду не надходило. Представник відповідача та відповідач в судове засідання не зявились, через канцелярію суду подали заяву про розгляд справи у відсутність. Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов слід залишити без розгляду за наступних підстав. Судом встановлено, що в судові засідання, які були призначені на 12.06.2023 р та 28.06.2023 р- позивач явку свого представника та себе не забезпечив. Про розгляд справи позивач повідомлявся належним чином. Будь-які клопотання з боку сторони позивача, зокрема, про відкладення розгляду справи в зв`язку з неможливістю прибуття з поважних причин до суду не надходили. Таким чином, в силу ч. 3 ст. 131 ЦПК України, суд визнає, що позивач не з`явився до суду повторно без поважних причин. Згідно із ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальнимиправами не допускається. Як зазначено в ст. 10 цього Кодексу, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, як джерела права. Слід звернути увагу, що Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України"). Між тим, статтями 223, 257 ЦПК України врегульовано питання щодо наслідків неприбуття в судове засідання позивача. Так, згідно із ч. 5 ст. 223, п. 3 ст. 257 ЦПК України,суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його незявлення не перешкоджає розгляду справи. Таким чином, чинний Цивільний процесуальний кодекс України імперативно встановлює, що у випадку повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає заяву без розгляду. При цьому, закон жодним чином не пов`язує повторну неявку в судове засідання позивача з будь-якими об`єктивними факторами (поважними причинами) і не зобов`язує суд перевіряти причини повторної неявки та надавати їм відповідну оцінку з точки зору поважності. Це пов`язано із дією принципу цивільного судочинства - диспозитивністю, відповідно до якого, кожний учасник процесу самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами. Крім того, таке положення закону пов`язане із дотриманням судом розумних строків розгляду справи, що є вимогою статті 121 ЦПК України та статті 6 Конвенції про захист прав людини га основоположних свобод 1950 року. Таким чином, законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з`явився в судове засідання (не залежно від причин неявки), так і відповідача, який у зв`язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти. Так, для відповідача - це є залишення заяви без розгляду, а для позивача - це право на повторне звернення до суду з тим самим позовом (ч. 2 ст. 257 ЦПК України). Враховуючи викладене, а також, зважаючи на розумні строки розгляду справ, суд вважає за доцільне залишити позов без розгляду, оскільки, позивач повторно не з`явився в судове засідання без поважних причин. На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 13, 257, 158 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про виділ частки із спільного майна шляхом одержання грошової компенсації - залишити без розгляду. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду. Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Суддя Остапчук Т.В