Рішення

від 01.08.2023 по справі 447/3144/22

МИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження №2/447/170/23 Справа №447/3144/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

01.08.2023 Миколаївський районний суд Львівської області в складі судді Головатого А.П., за участю секретаря судового засідання Стронської Р.Р.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Миколаїв Львівської області у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Раделичі», Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, третя особа: Миколаївський відділ державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання права власності на нерухоме майно та зняття арешту з майна,

представник позивача ОСОБА_2 ,

представник відповідача ОСОБА_3 ,

Процесуальні дії у справі.

26.12.2022 позивачем ОСОБА_1 подано позовну заяву до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Раделичі», Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, третя особа: Миколаївський відділ державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання права власності на нерухоме майно та зняття арешту з майна. В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що 30.12.2004 йому виділено в рахунок майнового паю будівлі зерноскладу і складу міндобрив вартістю 16 540, 00 грн. Згідно акту прийому передачі 03.01.2005 вказане майно було йому передано. Рішенням виконавчого комітету Раделицької сільської ради Миколаївського району Львівської області № 6 від 25.01.2005 вказаним об`єктам нерухомого майна присвоєно адресний номер: вулиця Шевченка 20є. Однак, при зверненні до державного реєстратора прав на нерухоме майно виконавчого комітету Миколаївської міської ради Стрийського району Львівської області встановлено, що на майно Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Раделичі» (правонаступника реорганізованого КСП «Раделичі») Миколаївським ВДВС у Стрийському районі ЗМУ МЮ (м.Львів) накладено арешт, у зв`язку з чим відмовлено у державній реєстрації права власності.

З Єдиного реєстру боржників вбачається, що арешт накладено в інтересах Миколаївського об`єднаного Управління ПФУ Львівської області. Проте, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Раделичі» не є власником нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки така передана йому ще 03.01.2005.

На звернення до Миколаївського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), правонаступника Миколаївського РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області позивачем отримано відмову у знятті арешту, оскільки він не є (не був) ні боржником, ні стягувачем, а також роз`яснено право звернення до суду, у зв`язку з чим просив визнати за ним, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на майно - нежитлову будівлю (зерносклад), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 є та зняти арешт із вказаного майна.

Ухвалою від 29.12.2022 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків заяви.

02.01.2023 представник позивача ОСОБА_2 подав до суду заяву про усунення недоліків позову.

Ухвалою від 03.01.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі. Крім цього, відповідачам надано строк для подання заперечень (відзиву) на позовну заяву.

Ухвалу суду від 03.01.2023, копію позовної заяви, доданих до неї документів було надіслано відповідачам та третій особі на адресу їх місцезнаходження.

18.01.2023 відповідач Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву, згідно якого вказує, що сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Раделичі» (ЄДРПОУ 22402756, юридична адреса: с. Раделичі, Миколаївський район, Львівська область, 81626) - є платником внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та знаходиться на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області з 03.01.1997.

В результаті роз`єднання ВСГК «Горуцький» на основі рішення загальних зборів, протокол №1 від 02.01.1997, на базі рільничої бригади с. Раделичі створений КСП «Раделичі». Згідно рішення зборів уповноважених «Про реформування с/г підприємств» на засадах приватної власності КСП «Раделичі» реорганізовано в СГ ТзОВ «Раделичі».

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Раделичі» станом на 01.01.2023 має заборгованість перед Головним управлінням по відшкодуванню фактичних витрат з виплати та доставки пенсій на пільгових умовах призначених відповідно до пункту «а», «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в розмірі 320456,32 грн.

З метою забезпечення виконання рішень суду, державними виконавцями неодноразово здійснювалися всі заходи примусового характеру для повного виконання даних виконавчих документів, зокрема, при відкритті виконавчого провадження, винесено постанову про накладення арешту на майно (кошти) боржника, та здійснювалися інші повноваження, передбачені Законом України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження».

Зазначає, що позивачем не надано свідоцтва про власності на майновий пай члена підприємства за затвердженим зразком (майновий сертифікат) та інших документів, щоб підтверджували його членство у даному підприємстві, копію відповідної цивільно-правової угоди або копія свідоцтва про право на спадщину. Крім того згідно відомостей, які містяться в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, не вбачається, що позивач працював у даному підприємстві, а також те, що позивач займається фермерською діяльністю, як зазначено у виписці з протоколу від 30.12.2004, у зв`язку з чим просив в позові відмовити.

24.04.2023 ухвалою суду закрито підготовче судове засідання, а справу призначено до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просив таку задоволити в повному обсязі.

У судовому засіданні представник Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області Войтусік М.М. проти задоволення позову заперечувала та просила у такому відмовити з підстав вказаних у поданому до суду відзиві на позовну заву.

Відповідач Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Раделичі» у судове засідання не з`явився, хоч про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не подавав, правом на подання відзиву не скористався .

Згідно ч. 11 ст. 128 ЦПК України, судом здійснювався виклик відповідача шляхом опублікування оголошень на офіційному веб-сайті судової влади України.

Третя особа Миколаївський відділ державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в судове засідання не з`явилася, хоча була належним чином повідомлена про день, час та місце розгляду справи, заяв та клопотань до суду не подала.

Суд встановив:

30.12.2004 ОСОБА_1 виділено в рахунок майнового паю будівлі зерноскладу і складу міндобрив вартістю 16 540, 00 грн., що підтверджується випискою з протоколу зборів власників майнових паїв членів ЦМК «Раделичі».

Відповідно до акту прийому-передачі майна ЦМК «Раделичі» власникові майнового паю від 03.01.2005 ОСОБА_1 передано будівлю зерноскладу, вартістю 14563,00 грн. та будівлю складу міндобрив, вартістю 1977,00 грн.

Згідно рішення №6 виконавчого комітету Раделицької сільської ради Миколаївського району Львівської області від 25.01.2005 будівлям зерноскладу і складу міндобрив присвоєно адресний номер: АДРЕСА_1 є.

Згідно рішенням про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 65220772 від 24.10.2022, ОСОБА_1 відмовлено у державній реєстрації права власності на нежитлову будівлю, що розташована за адресою АДРЕСА_1 , оскільки не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрації прав, а саме на свідоцтві про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського реорганізованого колективного сільськогосподарського підприємства про виділення майна в натурі, засвідченого підписом керівника такого підприємства та печаткою, що не відповідає вимогам п.51 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127.

Оцінка суду.

Положеннями статті 41 Конституції України регламентовано, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної та творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно з частиною 1 статті 317 ЦК України, власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 318 ЦК України встановлено, що усі суб`єкти права власності є рівними перед законом, а частинами 1, 2 статті 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону.

Відповідно до статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Стаття 16 ЦК України регламентує, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 15 Порядку виділення майнових паїв у натурі окремим особам, які виявили бажання отримати свої майнові паї в індивідуальну власність, проводиться підприємством - користувачем майна із переліку майна, виділеного на ці цілі. При виділенні майна в натурі конкретному власнику підприємство-правонаступник (користувач) одночасно з підписанням акта приймання-передавання майна робить відмітку про виділення майна в натурі у свідоцтві про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства, що засвідчується підписом керівника підприємства та печаткою. Свідоцтво про право власності на майновий пай з відміткою про виділення майна в натурі індивідуально, акт приймання-передавання майна можуть бути підставою для оформлення прав власності на зазначене майно в установленому порядку.

Право власності на майновий пай (його частину) посвідчується відповідним свідоцтвом, вирішення питання про видачу якого перебуває в компетенції сільської, селищної або міської ради. В той же час, право власності на майновий пай, яке підтверджується відповідним свідоцтвом, не тотожне праву власності на конкретне індивідуально визначене майно, яке входить до пайового фонду КСП і про визнання права власності на яке, як у даному випадку, заявлений відповідний позов. При виділенні майна в натурі конкретному власнику підприємство-правонаступник (користувач) одночасно з підписанням акта приймання-передачі майна робить відмітку про виділення майна в натурі у Свідоцтві про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства, що засвідчується підписом керівника підприємства та печаткою. Свідоцтво з відміткою про виділення майна в натурі індивідуально, акт приймання-передавання майна можуть бути підставою для оформлення прав власності на зазначене майно в установленому порядку.

Державна реєстраційна служба України листом від 06.06.2014 №9299/05-15-14 «Роз`яснення щодо порядку оформлення прав власності на майно, виділене в натурі власникам майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств», довела до відома органів державної реєстрації прав інформацію щодо порядку оформлення прав власності на майно, виділене в натурі власникам майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств.

Відповідно до пункту 13 Порядку визначення розмірів майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств та їх документального посвідчення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Україну від 28 лютого 2001 року №177, майновий пай члена підприємства документально підтверджується свідоцтвом про право власності на майновий пай члена підприємства.

У разі набуття у власність майнового паю (його частини) на підставі угоди міни, дарування та інших цивільно-правових угод, а також спадкування видається нове свідоцтво.

Разом з тим, Державною реєстраційною службою України зазначено, що свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) підтверджує право особи на пайовий фонд майна колективного сільськогосподарського підприємства. Утім державна реєстрація речових прав на нерухоме майно проводиться на підставі документів, що посвідчують виникнення чи перехід речових прав на конкретний об`єкт нерухомості, одним з яких є свідоцтво про право власності на нерухоме майно (пункт 36 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року №868).

Згідно з п. 51 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. №1127 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2016 р. №553), для державної реєстрації права власності у зв`язку із виділенням нерухомого майна в натурі власникам майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств подаються: 1) свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) з відміткою підприємства правонаступника реорганізованого колективного сільськогосподарського підприємства про виділення майна в натурі, засвідченою підписом керівника такого підприємства та печаткою; 2) акт приймання-передачі нерухомого майна.

Аналізуючи вказані нормативно-правові акти, та досліджені в судовому засіданні докази, суд встановив, що 30.12.2004 ОСОБА_1 виділено в рахунок майнового паю будівлі зерноскладу і складу міндобрив вартістю 16 540, 00 грн., що підтверджується Випискою з протоколу зборів власників майнових паїв членів ЦМК «Раделичі». Відповідно до акту прийому-передачі майна ЦМК «Раделичі» власникові майнового паю від 03.01.2005 ОСОБА_1 передано будівлю зерноскладу, вартістю 14563,00 грн. та будівлю складу міндобрив, вартістю 1977,00 грн.

Також судом встановив, що сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Раделичі» (ЄДРПОУ 22402756, юридична адреса: с. Раделичі, Миколаївський район, Львівська область, 81626) - є платником внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, та знаходиться на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області, з 03.01.1997. КСП «Раделичі» створений в результаті роз`єднання ВСГК «Горуцький» та згідно рішення зборів уповноважених «Про реформування с/г підприємств» на засадах приватної власності КСП «Раделичі» реорганізовано в СГ ТзОВ «Раделичі». Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Раделичі» має заборгованість перед Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області по відшкодуванню фактичних витрат з виплати та доставки пенсій на пільгових умовах призначених відповідно до пункту «а», «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в розмірі 320456,32 грн.

Згідно зі статтею 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За приписами статті 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України від 14 лютого 1992 року №2114-ХІІ «Про колективне сільськогосподарське підприємство» (далі - Закон №2114-ХІІ) об`єктами права колективної власності підприємства є земля, інші основні та оборотні засоби виробництва, грошові та майнові внески його членів, вироблена ними продукція, одержані доходи, майно, придбане на законних підставах. Об`єктами права власності підприємства є також частки у майні та прибутках міжгосподарських підприємств та об`єднань, учасником яких є підприємство. Майно у підприємстві належить на праві спільної часткової власності його членам.

За змістом статті 9 Закону №2114-ХІІ до пайового фонду майна членів підприємства включається вартість основних, виробничих і оборотних фондів, створених за рахунок діяльності підприємства, цінні папери, акції, гроші та відповідна частка від участі в діяльності інших підприємств і організацій. Уточнення складу і вартості пайового фонду майна членів підприємств, у тому числі реорганізованих, проводиться за методикою, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Пай є власністю члена підприємства. Право розпоряджатися своїм паєм за власним розсудом член підприємства набуває після припинення членства в підприємстві. Пай може успадковуватися відповідно до цивільного законодавства України та статуту підприємства. У разі виходу з підприємства його члени мають право на пай натурою, грішми або цінними паперами відповідно до розміру та структури пайового фонду або в іншій, за згодою сторін, формі. Спори, що виникають при здійсненні цього права, розглядаються судом.

Указом Президента України від 29 січня 2001 року №62/2001 «Про заходи щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектора економіки» передбачено розробку та здійснення комплексу організаційних заходів щодо: уточнення складу і вартості пайових фондів майна членів колективних сільськогосподарських підприємств, у тому числі реорганізованих, з урахуванням майна, що призначалося, але не використано для погашення заборгованості зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) до бюджетів і державних цільових фондів у зв`язку зі списанням цієї заборгованості відповідно до законодавства; визначення розмірів паїв колишніх членів колективних сільськогосподарських підприємств, що не були ними одержані в натурі, грішми або цінними паперами при припиненні членства (далі - паї), а також встановлення осіб, які є їх власниками; запровадження документального посвідчення права власності на паї шляхом видачі свідоцтв про право власності на пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майнові сертифікати); забезпечення вільного здійснення права власності на паї, зокрема передачі паїв в оренду з виплатою орендної плати в розмірі не менше одного відсотка вартості паю, купівлі-продажу, дарування, міни, передачі у спадщину; виділення групі осіб (окремим особам), які є власниками паїв, індивідуально визначених об`єктів зі складу майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств чи їх правонаступників стосовно майна. У зв`язку з цим, забезпечено утворення комісій з організації вирішення майнових питань, що виникають у процесі реформування аграрного сектора економіки.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 року №177 затверджено Типове положення про комісію з організації вирішення майнових питань, що виникають у процесі реформування аграрного сектору економіки, згідно якого комісія з організації вирішення майнових питань, що виникають у процесі реформування аграрного сектору економіки (далі - комісія), створена з метою забезпечення захисту прав на пайовий фонд майна членів колективних сільськогосподарських підприємств (далі - підприємства), в тому числі реорганізованих, де не завершено процес паювання майна і не здійснено належного оформлення та реалізації цих прав відповідно до законодавства (п. 1).

Рішення загальних зборів підприємства, а у разі реорганізації підприємства - рішення загальних зборів колишніх членів підприємства, що є співвласниками цього майна (далі - збори співвласників), обов`язкове для виконання комісією. Комісія підзвітна у своїй діяльності зборам співвласників (п. 2).

Комісія відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: проводить уточнення складу активів і пасивів та їх вартості у підприємстві, де відбулася фактична передача майна; визначає структуру пайового фонду майна; визначає розміри паїв колишніх членів підприємства, що не були ними одержані в натурі, грошима або цінними паперами під час припинення членства, а також виявляє осіб, які є їх власниками; розглядає заяви осіб щодо визнання за ними права на майновий пай та правильності розрахунку вартості паїв; вносить пропозиції щодо виділення групі осіб (окремим особам), які є власниками паїв, індивідуально визначених об`єктів із складу майна реорганізованого підприємства та передачі їх у спільну власність (п. 4).

Рішення комісії оформляються протоколом, що підписується головою і секретарем комісії, а затверджується зборами співвласників у порядку, встановленому співвласниками (п. 15).

Виділення із складу пайового фонду майна у натурі окремим власникам чи групам власників за їх бажанням у процесі вирішення майнових питань здійснюється підприємством-правонаступником (користувачем) на підставі рішення зборів співвласників.

З метою реалізації права власності громадян на майнові паї комісія, зокрема: на основі заяв формує групи співвласників, які виявили бажання отримати свої майнові паї у натурі у спільну часткову власність єдиним комплексом, та список осіб, які прийняли рішення отримати майно в індивідуальну власність; для визначення розмірів майнових паїв членів реорганізованого підприємства та належного оформлення реалізації їх прав, за кожною із таких груп обчислює: 1) загальну вартість майнових паїв, що належать співвласникам, та загальний відсоток цих паїв у пайовому фонді реорганізованого підприємства, який записується у Свідоцтві про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат); 2) загальну вартість майнових паїв та загальний відсоток паїв осіб у пайовому фонді реорганізованого підприємства, які виявили бажання отримати паї в індивідуальну власність; 3) загальну вартість майнових паїв та загальний відсоток невитребуваних паїв; готує для розгляду на загальних зборах переліки майна для виділення у натурі окремо для кожної з груп співвласників, які виявили бажання отримати свої майнові паї у натурі у спільну часткову власність єдиним комплексом; для виділення майнових паїв особам, які виявили бажання отримати свої паї в індивідуальну власність, та для виділення невитребуваних паїв особам, які з різних причин не прийняли жодного з рішень щодо розпорядження належними їм майновими паями.

Збори співвласників після розгляду пропозицій комісії щодо визначення розмірів майнових паїв затверджують результати розподілу майна пайового фонду та переліки майна, яке виділяється у натурі групам співвласників, а саме: для кожної групи співвласників, які виявили бажання отримати свої майнові паї у натурі в спільну часткову власність єдиним комплексом; для виділення майнових паїв особам, які виявили бажання отримати свої паї в індивідуальну власність; для виділення невитребуваних паїв особам, які з різних причин не прийняли жодного з рішень щодо розпорядження належними їм майновими паями.

Виділення майнових паїв у натурі окремим особам, які виявили бажання отримати свої майнові паї в індивідуальну власність, проводиться підприємством - користувачем майна із переліку майна, виділеного на ці цілі. При виділенні майна в натурі конкретному власнику підприємство-правонаступник (користувач) одночасно з підписанням акта приймання-передавання майна робить відмітку про виділення майна в натурі у Свідоцтві про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства, що засвідчується підписом керівника підприємства та печаткою.

Визначення конкретного майна для виділення окремому власнику чи групі власників майнових паїв може бути здійснене одним із нижченаведених способів за рішення зборів співвласників: за структурою пайового фонду; конкретним майном за взаємною згодою співвласників; на конкурентних засадах шляхом проведення аукціону. Спірні питання щодо розподілу майна між співвласниками вирішуються в судовому порядку.

Відповідно до статті 19 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952-ІУ від 01.07.2004р. зі змінами та доповненнями (далі Закон), державна реєстрація прав проводиться на підставі: 1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом; 2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; 3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; 4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; 5) рішень судів, що набрали законної сили; 6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Законом України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» визначено, що майновий пай - це частка кожного члена колишнього КСП у майновому пайовому фонді КСП, виражена у грошовій формі.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" від 14 лютого 1992 р. №2114-XII майно колективного підприємства належить його членам на праві спільної часткової власності.

У відповідності до Порядку визначення розмірів майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств та їх документального посвідчення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 р. №177 «Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки», до списку осіб, які мають право на майновий пай, включаються всі члени підприємства, а також особи, за якими відповідно до законодавства зберігається право на майновий пай, зокрема: особи, які припинили трудові відносини з підприємством, але не отримали при цьому належного їм майнового паю натурою, грошима або цінними паперами.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до пункту 13 Порядку № 177 "Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектора економіки" майновий пай члена підприємства документально підтверджується свідоцтвом про право власності на майновий пай члена підприємства за зразком згідно з додатком.

У разі набуття у власність майнового паю (його частини) на підставі угоди міни, дарування та інших цивільно-правових угод, а також спадкування видається нове свідоцтво.

Разом з тим зазначає, що свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) підтверджує право особи на пайовий фонд майна колективного сільськогосподарського підприємства.

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно проводиться на підставі документів, що посвідчують виникнення чи перехід речових прав на конкретний об`єкт нерухомості, одним із яких є свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) з відміткою підприємства правонаступника реорганізованого колективного сільськогосподарського підприємства про виділення майна в натурі, засвідченою підписом керівника такого підприємства та печаткою (пункт 51 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127).

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорювані відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

У відповідності до ст. 76-83 ЦПК України - доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 30.12.2004 було виділено в рахунок майнового паю будівлі зерноскладу і складу міндобрив та такі були йому передані згідно акту прийому-передачі. 24.10.2022 позивачу було відмовлено у державній реєстрації права власності на нежитлову будівлю на підставі п.51 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, однак при зверненні до суду з даним позовом ОСОБА_1 не долучено копії свідоцтвам про право власності на майновий пай, а також не зазначено причин неможливості усунення обставин, що стали підставою для відмови в державній реєстрації права власності. Окрім того, судом встановлено, що Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Раделичі» на даний час не ліквідоване та має заборгованість перед Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області по відшкодуванню фактичних витрат з виплати пенсій на пільгових умовах, що стало підставою накладення арешту на майно товариства, у зв`язку з чим суд доходить висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові на позивача.

Відтак, враховуючи те, що у задоволенні позову відмовлено, з позивачки належить стягнути на користь держави судовий збір у розмірі 2147, 20 грн.

Керуючись ст. 259, 264, 265 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

У задоволенні позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 2147 (дві тисячі сто сорок сім) гривень 20 (двадцять) коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідачі:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальність "Раделичі" місцезнаходження: с. Раделичі, Стрийський район, Львівська область, 81626, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 22402756.

Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області місцезнаходження: вул. Митрополита Андрея 10, м. Львів, 79016, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 13814885.

Третя особа Миколаївський відділ державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), місцезнаходження: вул. Шептицького 9, м. Миколаїв, Львівська область, 81600, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 35048088.

Повний текст рішення складено 11.08.2023.

Суддя Головатий А. П.