Ухвала

від 09.08.2023 по справі 761/27931/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/27931/23

Провадження № 2-з/761/553/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого: судді - Притули Н.Г.,

при секретарі: Габунії М.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «Катрін», треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерком», ОСОБА_2 , фізична особа-підприємець ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів, -

ВСТАНОВИВ:

07.08.2023 року до Шевченківського районного суду м. Києва разом з позовною заявою надійшла заява про забезпечення позову, в якій заявник просить накласти арешт на групу приміщень НОМЕР_1, приміщення громадського призначення, вбудовані у житловий будинок, які складаються з приміщень з АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 65547080000, в межах ціни позову.

Свою заяву заявник обґрунтовує тим, що він звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовною заявою до Дочірнього підприємства «Катрін» про стягнення з останнього грошових коштів в розмірі 11 860 331,00 грн., як вартості невідокремлених поліпшень, пропорційну збільшенню вартості нерухомого майна - групи приміщень НОМЕР_1, приміщення громадського призначення, вбудовані у житловий будинок, які складаються з приміщень з АДРЕСА_1 . Позивач переконаний, що невжиття таких заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Вивчивши матеріали заяви, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви за наступних підстав.

Відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається: до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо.

Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду) (ч. 1 ст. 153 ЦПК України).

Як передбачено ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно вимог ч. 1, 2 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується:1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Відповідно до ст. 129-1 Конституція України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Крім того, відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Як роз`яснено в постанові №9 Пленуму Верховного суду України від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Вказане свідчить, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

При цьому сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 149 ЦПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

З урахуванням наведеного, враховуючи, що ОСОБА_1 не надав доказів, що невжиття заявлених заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або останнє не матиме ефективного захисту, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у зв`язку із її необґрунтованістю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149-153 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «Катрін», треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерком», ОСОБА_2 , фізична особа-підприємець ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів.

На ухвалу суду може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Суддя: Н.Г. Притула