Рішення

від 06.07.2023 по справі 553/88/22

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

06.07.2023

Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 553/88/22

Провадження № 2/553/157/2023

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2023 року м.Полтава

Ленінський районний суд м.Полтави у складі головуючого судді Високих М.С., за участі секретаря судового засідання Козицького Т.Л., позивача ОСОБА_1 , її представника ОСОБА_2 , представника відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши заправилами спрощеногопозовного провадженняу відкритомусудовому засіданні в залі суду справу за цивільним позовом ОСОБА_1 до Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки ім.І.П. Котляревського, третя особа Профспілковий комітет первинної профспілкової організації Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І.П. Котляревського, про визнання протиправним та скасування наказу про відсторонення, поновлення допуску до роботи, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до Ленінського районного суду м.Полтави із згаданим позовом до відповідачів, в якому після збільшення позовних вимог прохає визнати протиправним та скасувати наказ директора Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки ім.І.П.Котляревського ОСОБА_4 №51-ОС від 15.12.2021 в частині відсторонення від роботи; поновити шляхом допуску до роботи на посаді провідного бібліотекара відділу обслуговування користувачів; стягнути середню заробітну плату за час вимушеного прогулу в розмірі 28374,57 грн, а також понесені судові витрати в сумі 2977,20 грн.

Заявлені позовні вимоги вмотивовані ОСОБА_1 тим, що вона працює на посаді провідного бібліотекаря відділу обслуговування користувачів за строковим колективним договором з 2019 року в Полтавській обласній універсальній бібліотеці імені І.П. Котляревського.

08.12.2021 позивачем було подано до директора бібліотеки Зеленської Т.І. заяву про обґрунтовану відмову від проведення профілактичного щеплення проти ГРВІ COVID-19 та заперечення рішення адміністрації закладу щодо незаконного відсторонення її від виконання трудових обов`язків. Окрім цього 08.12.2021 нею було подано заяву до Голови первинної професійної спілки бібліотеки щодо захисту її прав, оскільки профспілкова сторона зобов`язана здійснювати контроль за дотриманням роботодавцем законодавства про охорону праці.

13.12.2021 відповідач ОСОБА_4 змусила позивача підписати повідомлення про обов`язкове профілактичне щеплення від гострої респіраторної вірусної інфекції COVID-19, спричиненої вірусом SARS-CoV-2, підставою для проведення якої є зміни до Постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236 і від 29.06.2021 №677, внесені Постановою Кабінету Міністрів від 24.11.2021 №1240, шляхом погроз звільнення та важкого психологічного тиску.

Не зважаючи на обґрунтовану заяву позивача від 14.12.2021, відповідачем було видано наказ №51-ОС від 14.12.2021 про відсторонення від роботи у зв`язку із відмовою від обов`язкового профілактичного щеплення проти COVID-19 з 15.12.2021 до усунення причин, що зумовили відсторонення, без збереження заробітної плати.

Такі дії відповідача позивач вважає неправомірними, а наказ №51-ОС від 14.12.2021, яким її було відсторонено від роботи таким, що підлягає скасуванню, посилаючись на норми Основного Закону України, Кодексу законів про працю України, Закон України «Про оплату праці», Закону України «Про відпустки», положення колективного договору, Статуту закладу, посадову інструкцію, інші локальні акти а також на міжнародні норми права та вказуючи, що відповідачем було порушено її гарантоване право на працю, при цьому жодну особу не може бути без її згоди піддано медичним чин науковим дослідам, а щеплення від коронавірусної інфекції не входить до переліку обов`язкових.

Провадження у справі відкрито за ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 25.01.2022, з призначенням до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

23.02.2022 Полтавською обласною універсальною науковою бібліотекою ім.І.П.Котляревського подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач прохає відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Заперечення проти позову обґрунтовані тим, що позивач працює бібліотекарем відділу обслуговування, 08.12.2021 були проведені збори працівників бібліотеки, які не здійснили щеплення, на яких директором було наголошено на необхідності проведення профілактичних щеплень проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, з огляду на законодавчі зміни. Будучи присутньою на цих зборах позивач вказала що є противником примусової вакцинації, а видані Кабінетом Міністрів України правові акт є неправомірними, і бібліотеки вправі їх не виконувати. Того ж дня позивачем подано заяву про відмову від вакцинації.

13.12.2021 позивачу вручено повідомлення про обов`язкове профілактичне щеплення та вказано про необхідність надання в термін до 10 год. 14.12.2021 документу, який підтверджуватиме наявність профілактичного щеплення або довідки про абсолютні протипоказання до проведення щеплень. Роз`яснено, що за відсутності цих документів 14.12.2021 позивача буде відсторонено від роботи без збереження заробітної плати на підставі ст.46 КЗпП України та ст.12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб».

14.12.2021 позивач надала пояснення, в яких підтвердила свою позицію щодо відмови від щеплення та факт її відмови від обов`язкового профілактичного щеплення було зафіксовано за відповідним актом, складеним 14.12.2021.

Того ж дня, 14.12.2021 директором бібліотеки Зеленською Т.І. видано наказ №51-ОС про відсторонення позивача від роботи у зв`язку з відмовою від обов`язкового профілактичного щеплення проти COVID-19 з 15.12.2021 до усунення причин, що зумовили відсторонення без збереження заробітної плати.

Відсторонення від роботи позивача відповідач вважає законним, з огляду на що прохає відхилити позовні вимоги ОСОБА_1 .

Інший відповідач правом подання відзиву не скористалась.

Від позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив, в якому ОСОБА_1 наполягала на задоволенні позову в повному обсязі.

14.04.2022 представником відповідача подано заперечення на позовну заяву.

За ухвалою суду від 27.04.2022 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Профспілковий комітет первинної профспілкової організації Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І.П. Котляревського.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 03.10.2022 провадження у справі цивільним позовом ОСОБА_1 було зупинено до закінчення перегляду в касаційному порядку цивільної справи №130/3548/21 за позовом до Акціонерного товариства «Укрзалізниця» про скасування наказу про відсторонення від роботи, поновлення на посаді та стягнення заробітної плати.

За ухвалою суду від 01.03.2023 провадження у справі поновлено, з призначенням до судового розгляду по суті.

10.04.2023 на адресу суду надійшли додаткові письмові пояснення відповідача, в яких представник ОСОБА_3 наголосила, що позивачем не було надано доказів про відсутність абсолютних протипоказань до щеплення і свідомо від нього відмовилась. Позивач працює у відділі обслуговування бібліотеки і її посадові обов`язки передбачають широке коло контактів як з відвідувачами так і з працівниками, й відповідно виключають можливість дистанційної роботи. За посиланням представника відповідача, відсторонення позивача відбулось у законний спосіб та було виправданим, нагальним, необхідним і єдино можливим заходом запобігання поширенню небезпечного вірусу.

Одночасно,10.04.2023представником відповідачаподано клопотанняпро закриттяпровадження усправі вчастині позовнихвимог додиректора Полтавськоїобласної універсальноїнаукової бібліотекиім.І.П.Котляревського ОСОБА_4 ,яке вмотивованотим,що призвернені досуду позивачембуло визнанодва відповідачі, водночасвідповідач ОСОБА_4 у відносинахз позивачемдіяла якпосадова особаюридичної особита відїї імені,а відтак спірвиник самеміж позивачемта бібліотекоюяк самостійнимсуб`єктом у цивільних правовідносинах.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 06.07.2023 провадження у справі в частині вимог до директора Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. І.П. Котляревського ОСОБА_4 було закрито.

В судовому засіданні позивач та її представник наполягали на задоволенні позову,

посилаючись на викладені у ньому обставини. ОСОБА_1 наполягала на незаконному її відстороненні від роботи. Представник позивача прохала врахувати, що роботодавцем при винесенні оспорюваного наказу не було враховано тривалість роботи ОСОБА_1 , не розглянуто можливість запропонувати їй дистанційну роботу на цей період. Крім того, наголосила, що в період карантину потік відвідувачів був меншим, робоче місце ОСОБА_1 у відповідності до вимог законодавства було обладнане захисною плівкою, що унеможливлювало контактування з відвідувачами.

Представник відповідача ОСОБА_3 проти задоволення позову заперечила повністю, просила врахувати викладені у відзиві та інших заявах по суті заперечення проти позову та зазначила, що відсторонення позивача від роботи відповідало вимогам закону і було виправданим.

Відповідач ОСОБА_4 та представник третьої особи, будучи належно повідомленими про дату, час і місце розгляду справи, до суду не прибули, звернувшись із клопотаннями про розгляд справи за їх відсутності. Відповідач ОСОБА_4 у задоволенні позову прохала відмовити, представник Профспілкового комітету первинної профспілкової організації Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І.П. Котляревського вирішення спору залишив на розсуд суду.

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, зазначає про наступне.

Як встановлено судом з 01.08.1991 позивач перебуває у трудових відносинах з відповідачем.

Так, наказом №42-ос від 01.08.1991 Державної обласної універсальної наукової бібліотеки ім. І.П. Котляревського, ОСОБА_1 прийнято на роботу на посаду методиста ІІ категорії ІІ.

Наказом №53-ос від 01.08.1994, ОСОБА_1 було переведено на постійну роботу у відділ обслуговування на посаду бібліотекаря, наказом №60-ос від 31.12.2004 встановлено кваліфікацію провідного бібліотекаря.

Згідно з Статутом Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. І.П. Котляревського, затвердженим Управлінням майном Полтавської обласної ради 12.02.2018, бібліотека це комунальний заклад, заснований на майні спільної комунальної власності територіальних громад сіл, селищ і міст Полтавської області та переданий в управління Департаменту культури і туризму Полтавської обласної державної адміністрації та є головною бібліотекою Полтавського регіону, провідним обласним, науковим, інформаційним, культурно-просвітницьким закладом, що здійснює бібліотечно-бібліографічне та інформаційне обслуговування фізичних та юридичних осіб. Бібліотека є юридичною особою, управління бібліотекою здійснює її керівник директор, який самостійно вирішує питання діяльності бібліотеки, за виключенням тих, що віднесені до компетенції засновника та органів управління.

Основною метою діяльності бібліотеки є реалізація прав громадян на доступ до інформації, знань, здобутків національної і світової науки, культури, освіти шляхом організації бібліотечно-бібліографічного та інформаційного обслуговування.

Згідно з контрактом від 12.10.2017, ОСОБА_4 призначена на посаду директора Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. І.П. Котляревського на строк 5 років, з 12.10.2017 по 11.10.2022.

Згідно з посадовою інструкцією провідного бібліотекаря відділу обслуговування користувачів, затвердженої директором 09.01.2013, з якою була ознайомлена ОСОБА_5 , провідний бібліотекар виконує роботи щодо забезпечення бібліотечних процесів відділу обслуговування користувачів, зокрема: обслуговування користувачів відділу; вивчає склад користувачів, їх інтереси і запити; веде облік незадоволеного попиту користувачів; займається розстановкою літератури у відділі; бере участь в організації книжкових виставок, оглядів та переглядів; інформує користувачів відділу про нові надходження літератури; слідкує за порядком у відділі; проводить бесіди з користувачами про правила користування бібліотекою, про бережливе ставлення до книг. Бере участь у науково-дослідній та методичній роботі бібліотеки, відділу, в реалізації програм розвитку бібліотеки, планів бібліотечного обслуговування користувачів. Здійснює індивідуальну та масову роботу з користувачами.

Між адміністрацією Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. І.П. Котляревського та профспілковим комітетом укладено колективний договір на 2019-2023 роки, метою якого є врегулювання трудових та соціально-економічних відносин та узгодження інтересів працівників та роботодавця.

Виходячи із змісту цього договору, працівник зобов`язаний дбати про особисту безпеку та здоров`я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування у приміщенні бібліотеки (п.6.3 колективного договору).

Також загальними зборами трудового колективу ПОУНБ ім. І.П. Котляревського 14.07.2020 були схвалені зміни та доповнення до колективного договору на 2019-2023 роки, відповідно до яких внесені зміни щодо умов забезпечення стабільного функціонування бібліотеки у разі встановлення карантину, обов`язку роботодавця захистити працівників від зараження, режиму праці і відпочинку в умовах карантину, часу простою на період карантину тощо.

Згідно із правилами внутрішнього трудового розпорядку, для працівників встановлено тривалість робочого часу 40 годин на тиждень з двома вихідними днями. Кожен працівник має право на належні, безпечні та здорові умови праці.

Як убачається з наказів про роботу бібліотеки в умовах адаптивного карантину №16 від 18.02.2021, №58 від 23.092021 про продовження терміну дії карантину у бібліотеці та встановлення обмежень, що відповідають жовтому рівню епідемічної небезпеки, №72 від 02.12.2021 про відвідування користувачами бібліотеки, ПОУНБ ім. І.П. Котляревського у період карантину своєї діяльності не зупиняла, обслуговування відвідувачів продовжувалось, з урахуванням запроваджених обмежувальних протиепідемічних заходів.

Відповідно до протоколу зборів працівників ПОУНБ ім. І.П. Котляревського від 08.12.2021, на яких була присутня в тому числі ОСОБА_1 , директором ОСОБА_4 доведено до відому присутніх, що до 13.12.2021 невакциновані працівники мають визначитись зі своїми діями щодо вакцинації, роз`яснила підстави відсторонення та його наслідки.

13.12.2021 ОСОБА_1 було вручено повідомлення про обов`язкове профілактичне щеплення проти COVID-19, в якому вказано про необхідність надання документ, який підтверджує наявність профілактичного щеплення проти COVID-19, наприклад: документа про отримання повного курсу вакцинації, або однієї дози дводозної вакцини, включеної ВООЗ до переліку дозволених для використання у надзвичайних ситуаціях; міжнародного, внутрішнього сертифікату або іноземного сертифікату, що підтверджує вакцинацію; негативний результат тестування методом полімеразної ланцюгової реакції; документ про одужання особи від короновірусної хвороби; або довідки форми №0286-1/о про абсолютні протипоказання до проведення щеплень. Також ОСОБА_1 проінформовано про правові наслідки відмови або ухилення від проведення таких обов`язкових профілактичних щеплень та попереджено, що у разі ненадання зазначених документів 15.12.2021 її буде відсторонено від роботи без збереження заробітної плати на підставі ст.46 КЗпП України та ст.12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», попереджено, що період відсторонення не увійде до страхового стажу та стажу, що дає право на відпустку.

14.12.2021 ОСОБА_1 на ім`я директора бібліотеки ОСОБА_4 надано пояснення, за змістом яких позивач підтвердила свою відмову від щеплення, вважаючи його медичним експериментом, саме відсторонення незаконним, відомості про стан її здоров`я конфіденційною інформацією, які роботодавець не має права вимагати.

Згідно з актом від 14.12.2021 фіксації відмови (ухилення) від обов`язкового профілактичного щеплення проти COVID-19 ОСОБА_1 , складеним директором бібліотеки Зеленською Т.І., у присутності голови профспілкового комітету ОСОБА_6 , заступника директора з інформаційних технологій ОСОБА_7 , головного бібліотекаря відділу обслуговування користувачів ОСОБА_8 , позивачу 13.12.2021 було вручено письмове повідомлення про обов`язкове профілактичне щеплення проти COVID-19, яким проінформовано, що на підставі наказу МОЗ України від 04.10.2021 №2153 та п.46-1 постанови КМУ від 09.12.2020 №1236, до 10 год. 14.12.2021, необхідно надати документ, який підтверджує наявність профілактичного щеплення проти COVID-19, наприклад: документ про отримання повного курсу вакцинації, або однієї дози дводозної вакцини, включеної ВООЗ до переліку дозволених для використання у надзвичайних ситуаціях; міжнародного, внутрішнього сертифікату або іноземного сертифікату, що підтверджує вакцинацію; негативний результат тестування методом полімеразної ланцюгової реакції; документ про одужання особи від короновірусної хвороби; або довідки форми №0286-1/о про абсолютні протипоказання до проведення щеплень. Також ОСОБА_1 проінформовано про правові наслідки відмови або ухилення від проведення таких обов`язкових профілактичних щеплень та попереджено, що у разі ненадання зазначених документів 15.12.2021 її буде відсторонено від роботи без збереження заробітної плати на підставі ст.46 КЗпП України та ст.12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», попереджено, що період відсторонення не увійде до страхового стажу та стажу, що дає право на відпустку.

Відповідно до наказу №51-ОС від 14.12.2021, ОСОБА_1 , провідного бібліотекаря відділу обслуговування користувачів, відсторонено від роботи у зв`язку із відмовою від обов`язкового профілактичного щеплення проти COVID-19 з 15.12.2021 до усунення причин, що зумовили відсторонення, без збереження заробітної плати.

Підставами наказу зазначено:статтю 46 КЗпП України, частину другустатті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб»,пункт 41-6постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236,наказ МОЗ України від 04.10.2021 № 2153 «Про затвердження переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням», повідомлення про обов`язкове профілактичне щеплення від COVID-19 ОСОБА_1 від 13.12.2021; пояснення ОСОБА_1 про відмову від щеплення від 14.12.2021; акт фіксації відмови від обов`язкового профілактичного щеплення проти COVID-19 ОСОБА_1 від 14.12.2021.

З вказаним наказом ОСОБА_1 була ознайомлена під підпис того ж дня та отримала йог копію.

Наказом №09-ОС від 09.03.2022, дію наказу по бібліотеці від 14.12.2021 №51-ОС «Про відсторонення від роботи ОСОБА_1 » на період з 09.03.2022 і до завершення воєнного стану в Україні було зупинено, позивача допущено до роботи з 09.03.2022 і до завершення воєнного стану.

У відповідності до довідки ПОУНБ ім. І.П. Котляревського №27 від 17.02.2022, ОСОБА_1 займає посаду провідного бібліотекаря 11 розряду і її заробітна плата за жовтень-листопад 2021 становить 15195,89 грн, середньомісячна заробітна плата 7597,95 грн, середньоденна 490,19 грн. Розглянувши справу в межах позовних вимог, суд наголошує, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом (стаття 43 Конституції України).

Відповідно до ч.1 ст.46 КЗпП України відсторонення працівників від роботи роботодавцем допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.

Термін "законодавство" досить широко використовується у правовій системі, в основному в значенні сукупності законів та інших нормативно-правових актів, які регламентують ту чи іншу сферу суспільних відносин. Цей термін використовує іКонституція України(статті 9, 19, 118, пункт 12 розділу XV "Перехідні положення"). У законах залежно від важливості та специфіки суспільних відносин, що регулюються, цей термін вживається в різних значеннях: в одних маються на увазі лише закони; в інших в обсяг поняття "законодавство" включаються як закони та інші акти Верховної Ради України, так і акти Президента України, Кабінету Міністрів України, а в деяких випадках - також і нормативно-правові акти центральних органів виконавчої влади.

Конституційний Суд України у справі за конституційним зверненням Київської міської ради професійних спілок щодо офіційного тлумачення частини третьоїстатті 21 КЗпП України(рішення від 09 липня 1998 року N 12-рп/98) офіційно розтлумачив термін "законодавство". Так, Конституційний Суд України дійшов висновку, що термін "законодавство", який вживається в частині третійстатті 21 КЗпП Українищодо визначення сфери застосування контракту як особливої форми трудового договору, потрібно розуміти так, що ним охоплюються закони України, чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також постанови Верховної Ради України, укази Президента України, декрети і постанови Кабінету Міністрів України, прийняті в межах їх повноважень та відповідно доКонституції Україниі законів України.

У рішенні N 10-р/2020 від 28 серпня 2020 року у справі N 1-14/2020 (230/20) за конституційним поданням Верховного Суду Велика Палата Конституційного Суду України зазначила, що "обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина є можливим у випадках, визначенихКонституцією України. Таке обмеження може встановлюватися виключно законом - актом, ухваленим Верховною Радою України як єдиним органом законодавчої влади в Україні. Встановлення такого обмеження підзаконним актом суперечить статтям 1,3,6,8,19,64 Конституції України»(абзац другий пункту 3.2 мотивувальної частини).

Відповідно до абзацу другого частини четвертоїстатті 4 Цивільного кодексу Україниякщо постанова Кабінету Міністрів України суперечить положенням цьогоКодексуабо іншому закону, застосовуються відповідні положення цьогоКодексуабо іншого закону.

Згідно з пунктами "б", "г" статті 10 Закону N 2801-XII громадяни України зобов`язані у передбачених законодавством випадках проходити профілактичні медичні огляди і робити щеплення; виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством про охорону здоров`я.

Закон N 1645-III«Про захист населення від інфекційних хвороб» визначає правові, організаційні та фінансові засади діяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, спрямованої на запобігання виникненню і поширенню інфекційних хвороб людини, локалізацію та ліквідацію їх спалахів та епідемій, встановлює права, обов`язки та відповідальність юридичних і фізичних осіб у сфері захисту населення від інфекційних хвороб.

Застаттею 1 Закону N 1645-IIIпротиепідемічні заходи - це комплекс організаційних, медико-санітарних, ветеринарних, інженерно-технічних, адміністративних та інших заходів, що здійснюються з метою запобігання поширенню інфекційних хвороб, локалізації та ліквідації їх осередків, спалахів та епідемій.

Стаття 11 цього Законувизначає, що організація та проведення медичних оглядів і обстежень, профілактичних щеплень, гігієнічного виховання та навчання громадян, інших заходів, передбачених санітарно-гігієнічними та санітарно-протиепідемічними правилами і нормами, у межах встановлених законом повноважень покладаються на органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, органи державної санітарно-епідеміологічної служби, заклади охорони здоров`я, підприємства, установи та організації незалежно від форм власності, а також на громадян.

Працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов`язковим профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфекційних хвороб. У разі відмови або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом, ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт (речення перше та друге частини другоїстатті 12 Закону N 1645-III).

Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням проти інших відповідних інфекційних хвороб, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я (речення третє частини другоїстатті 12 Закону N 1645-III).

У разі загрози виникнення особливо небезпечної інфекційної хвороби або масового поширення небезпечної інфекційної хвороби на відповідних територіях та об`єктах можуть проводитися обов`язкові профілактичні щеплення проти цієї інфекційної хвороби за епідемічними показаннями (частина третястатті 12 Закону N 1645-III).

Рішення про проведення обов`язкових профілактичних щеплень за епідемічними показаннями на відповідних територіях та об`єктах приймають головний державний санітарний лікар України, головний державний санітарний лікар Автономної Республіки Крим, головні державні санітарні лікарі областей, міст Києва та Севастополя, головні державні санітарні лікарі центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах оборони і військового будівництва, охорони громадського порядку, виконання кримінальних покарань, захисту державного кордону, Служби безпеки України (частина четвертастатті 12 Закону N 1645-III).

Профілактичні щеплення проводяться після медичного огляду особи в разі відсутності у неї відповідних медичних протипоказань (речення перше частини шостоїстатті 12 Закону N 1645-III).

Згідно із Положенням про Міністерство охорони здоров`я України (далі - Положення про МОЗ), затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року N 267(в редакціїпостанови Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 року N 90), МОЗ є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я, а також захисту населення від інфекційних хвороб, протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та іншим соціально небезпечним захворюванням, попередження та профілактики неінфекційних захворювань.

Накази МОЗ, видані в межах повноважень, передбачених законом, є обов`язковими до виконання центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами, місцевими держадміністраціями, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та громадянами (пункт 8 вказаного Положення).

Наказом МОЗ від 04 жовтня 2021 року N 2153затверджено Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням (далі - Перелік N 2153).Наказами МОЗ від 01 листопада 2021 року N 2393 та №2664 від 30 листопада 2021 року до Переліку N 2153 було внесено зміни, а саме доповнено новими пунктами. Після внесення змін до цього переліку увійшли: працівники центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів; місцевих державних адміністрацій та їх структурних підрозділів; закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої, у тому числі спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу та форми власності; підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління центральних органів виконавчої влади; установ і закладів, що надають соціальні послуги, закладів соціального захисту для дітей, реабілітаційних закладів; підприємств, установ та організацій, включених до Переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2015 року № 83; органів місцевого самоврядування; закладів охорони здоров`я державної та комунальної форми власності; комунальних підприємств, установ та організацій.

Наказом МОЗ від 25 лютого 2022 року № 380, який набрав чинності 01 березня 2022 року, зупинено дію наказу МОЗ № 2153 до завершення воєнного стану в Україні, який триває в Україні з 24 лютого 2022 року відповідно доУказу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні»з подальшими змінами.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2021 року № 1096постанову Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року№ 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» було доповнено пунктом 41-6, відповідно до якого керівникам державних органів (державної служби), керівникам підприємств, установ та організацій доручено забезпечити: 1) контроль за проведенням обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 працівниками та державними службовцями, обов`язковість профілактичних щеплень яких передбачена Переліком № 2153; 2) відсторонення від роботи (виконання робіт) працівників та державних службовців, обов`язковість профілактичних щеплень проти COVID-19 яких визначена переліком та які відмовляються або ухиляються від проведення таких обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 відповідно достатті 46 КЗпП України, частини другоїстатті 12 Закону № 1645-ІІІта частини третьоїстатті 5 Закону України «Про державну службу», крім тих, які мають абсолютні протипоказання до проведення таких профілактичних щеплень проти COVID-19 та надали медичний висновок про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19, виданий закладом охорони здоров`я; 3) взяття до відома, що: - на час такого відсторонення оплата праці працівників та державних службовців здійснюється з урахуванням частини першоїстатті 94 КЗпП України, частини першоїстатті 1 Закону України «Про оплату праці»та частини третьоїстатті 5 Закону України «Про державну службу»;

- відсторонення працівників та державних службовців здійснюється шляхом видання наказу або розпорядження керівника державного органу (державної служби) або підприємства, установи, організації з обов`язковим доведенням його до відома особам, які відсторонюються; - строк відсторонення встановлюється до усунення причин, що його зумовили.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 березня 2022 року № 372внесено зміни допостанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236, зокрема на період воєнного стану: - фізичним особам і суб`єктам господарювання рекомендовано дотримуватися протиепідемічних заходів, спрямованих на запобігання поширенню COVID-19; - фізичним особам рекомендовано забезпечити отримання повного курсу вакцинації від COVID-19 вакцинами, включеними ВООЗ до переліку дозволених для використання в надзвичайних ситуаціях; - закладам охорони здоров`я забезпечити готовність до реагування на спалахи COVID-19 в умовах воєнного стану; - пункт 41-6 постанови № 1236 було доповнено абзацом такого змісту: «Положення цього пункту не застосовуються на період воєнного стану».

Указане вище свідчить про те, що після набрання чинності цими нормативно-правовими актами і до завершення воєнного стану в Україні до працівників, які належать до Переліку № 2153, не може бути застосовано відсторонення від роботи у зв`язку з відсутністю щеплення від COVID-19. Відповідачем застосовано до позивача відсторонення від роботи до набрання чинності вказаними нормативно-правовими актами.

Питання відсторонення від роботи додатково регламентовано вЗаконі України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»(далі - Закон № 4004-XII) та в Інструкції про порядок внесення подання про відсторонення осіб від роботи або іншої діяльності, затвердженоїнаказом МОЗ України № 66 від 14 квітня 1995 року(далі -Інструкція № 66).

Підприємства, установи і організації зобов`язані усувати за поданням відповідних посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби від роботи, навчання, відвідування дошкільних закладів осіб, які є носіями збудників інфекційних захворювань, хворих на небезпечні для оточуючих інфекційні хвороби, або осіб, які були в контакті з такими хворими, з виплатою у встановленому порядку допомоги з соціального страхування, а також осіб, які ухиляються від обов`язкового медичного огляду або щеплення проти інфекцій, перелік яких встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я (абзац шостий частини першоїстатті 7 Закону № 4004-XII).

Відповідно до пункту 2.3Інструкції № 66з урахуванням змін, внесенихнаказом МОЗ від 30 серпня 2011 року № 544, подання про відсторонення від роботи або іншої діяльності - це письмовий організаційно-розпорядчий документ Державної санітарно-епідеміологічної служби України, який зобов`язує роботодавців у встановлений термін усунути від роботи або іншої діяльності зазначених у поданні осіб.

Згідно з підпунктом 1.2.5 пункту 1.2Інструкції № 66особами, які відмовляються або ухиляються від профілактичних щеплень, визнаються громадяни та неповнолітні діти, а також окремі категорії працівників у зв`язку з особливостями виробництва або виконуваної ними роботи, які необґрунтовано відмовились від профілактичного щеплення, передбаченого Календарем профілактичних щеплень в Україні, затвердженим наказом МОЗ від 16 вересня 2011 року № 59, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 10 жовтня 2011 року за № 1159/19897.

Відповідно до пункту 2.2Інструкції № 66право внесення подання про відсторонення від роботи або іншої діяльності надано головному державному санітарному лікарю України, його заступникам, головним державним санітарним лікарям Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва, Севастополя та їх заступникам, головним державним санітарним лікарям водного, залізничного, повітряного транспорту, водних басейнів, залізниць, Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державного управління справами, Служби безпеки України та їх заступникам, іншим головним державним санітарним лікарям та їх заступникам, а також іншим посадовим особам Державної санітарно-епідеміологічної служби, що уповноважені на те керівниками відповідних служб.

Пунктом 2.5Інструкції № 66визначено, що подання про відсторонення від роботи або іншої діяльності складають у двох примірниках, один з яких направляється роботодавцю, що зобов`язаний забезпечити його виконання, а другий зберігається у посадової особи, яка внесла подання. Подання про відсторонення від роботи або іншої діяльності складається за формою згідно з додатком 1 до цієїІнструкції.

Згідно з пунктом 2.7Інструкції № 66термін, на який відсторонюється особа, залежить від епідеміологічних показань та встановлюється згідно з додатком № 2 до цієїІнструкції.

Положення абзацу шостого частини першоїстатті 7 Закону № 4004-XIIтаІнструкції № 66не охоплюють порядок відсторонення від роботи у зв`язку з відмовою чи ухиленням від проведення обов`язкових профілактичних щеплень для запобігання захворюванню на COVID-19. Обов`язки роботодавців щодо забезпечення епідеміологічного благополуччя населення визначені не тількиЗаконом № 4004-XII.Постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2021 року № 1096передбачено, що відсторонення працівників в межах відповідних заходів боротьби з пандемією COVID-19 керівник підприємства, установи, організації проводить відповідно достатті 46 КЗпП України, частини другоїстатті 12 Закону № 1645-ІІІі частини третьоїстатті 5 Закону України «Про державну службу».

Таким чином, відсторонення від роботи (виконання робіт) певних категорій працівників, які відмовляються або ухиляються від проведення обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19, було передбачене законом. Приписи законів України з приводу такого відсторонення є чіткими, зрозумілими та за дотримання визначеної в них процедури дозволяють працівникові розуміти наслідки його відмови або ухилення від такого щеплення за відсутності медичних протипоказань, виявленої за наслідками медичного огляду, проведеного до моменту відсторонення, а роботодавцеві дозволяють визначити порядок його дій щодо такого працівника.

До аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14 грудня 2022 року у справі № 130/3548/21 (провадження № 14-82цс22).

Отже, відмова або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 є підставою для відсторонення від роботи працівників, які підлягають обов`язковим профілактичним щепленням відповідно донаказу МОЗ від 04 жовтня 2021 року № 2153зі змінами. Як виняток, невакцинований працівник може бути допущений до роботи, якщо надасть роботодавцю медичний висновок про наявність абсолютних протипоказань до вакцинації проти COVID-19, виданий закладом охорони здоров`я.

При цьому саме працівник має надати роботодавцю документи, які підтверджуватимуть проходження повного курсу вакцинації проти COVID-19 або першого етапу вакцинації (одна доза), або надати медичний висновок про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19, виданий закладом охорони здоров`я.

В ході судового розгляду у цій справі встановлено, що ОСОБА_1 не надала роботодавцю документ на підтвердження наявності профілактичного щеплення від COVID-19 або довідку про абсолютні протипоказання до вакцинації проти COVID-19, у зв`язку з чим наказом директора ПОУНБ ім. І.П. Котляревського №51-ОС від 14.12.2021 позивачку відсторонено від роботи з 15.12.2021 до усунення причин, що зумовили відсторонення, без збереження заробітної плати.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14 грудня 2022 року у справі № 130/3548/21 (провадження № 14-82цс22) зауважила, що в кожному конкретному випадку для вирішення питання про наявність підстав для обов`язкового щеплення працівника проти COVID-19 і, відповідно, для відсторонення працівника від роботи, слід виходити не тільки з Переліку № 2153, але й оцінки загрози, яку потенційно на роботі може нести невакцинований працівник. Зокрема, слід враховувати і такі обставини, як: - кількість соціальних контактів працівника на робочому місці (прямих/непрямих); - форму організації праці (дистанційна/надомна), у тому числі можливість встановлення такої форми роботи для працівника, який не був щепленим; - умови праці, у яких перебуває працівник і які збільшують вірогідність зараження COVID-19, зокрема потребу відбувати у внутрішні та закордонні відрядження; - контакт працівника з продукцією, яка буде використовуватися (споживатися) населенням.

Визначаючи об`єктивну необхідність щеплення працівника і перевіряючи законність його відсторонення від роботи для протидії зараженню COVID-19, необхідно з`ясовувати наявність наведених вище та інших факторів.

При розгляді подібних справ суди повинні враховувати, що суспільні інтереси превалюють над особистими, однак лише тоді, коли втручання у відповідні права особи має об`єктивні підстави (передбаченезаконом, переслідує легітимну мету, є нагально необхідним і пропорційним такій меті).

У даній справі судом встановлено, що ОСОБА_1 працює працює на посаді бібліотекаря відділу обслуговування користувачів Полтавської обласної наукової бібліотеки ім. І.П. Котляревського та належить до працівників, які підлягали обов`язковому профілактичному щепленню від COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

ОСОБА_1 була ознайомлена з необхідністю обов`язкового профілактичного щеплення проти COVID-19, повідомлена про необхідність надання до 10 год. 00 хв. 14.12.2021 заступнику директора бібліотеки документа, який підтверджує наявність профілактичного щеплення проти COVID-19, наприклад: документа про отримання повного курсу вакцинації, або однієї дози дводозної вакцини, включеної ВООЗ до переліку дозволених для використання у надзвичайних ситуаціях; міжнародного, внутрішнього сертифікату або іноземного сертифікату, що підтверджує вакцинацію; негативний результат тестування методом полімеразної ланцюгової реакції; документ про одужання особи від короновірусної хвороби; або довідки форми №0286-1/о про абсолютні протипоказання до проведення щеплень. Також ОСОБА_1 проінформовано про правові наслідки відмови або ухилення від проведення таких обов`язкових профілактичних щеплень та попереджено, що у разі ненадання зазначених документів 15.12.2021 її буде відсторонено від роботи без збереження заробітної плати на підставі ст.46 КЗпП України та ст.12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», попереджено, що період відсторонення не увійде до страхового стажу та стажу, що дає право на відпустку.

Водночас позивачка не надала роботодавцю вказані документи та в судовому засіданні пояснила, що профілактичне щеплення вважає медичним експериментом, а відомості про стан її здоров`я конфіденційною інформацію, яку вона не зобов`язана розкривати роботодавцю.

При цьомусуд враховує,що допосадових обов`язків ОСОБА_1 входить забезпечення бібліотечних процесів відділу обслуговування користувачів, зокрема безпосереднє обслуговування користувачів відділу; участь в організації книжкових виставок, оглядів та переглядів; інформування користувачів відділу про нові надходження літератури; слідкування за порядком у відділі; проведення бесід з користувачами про правила користування бібліотекою, про бережливе ставлення до книг; участь у науково-дослідній та методичній роботі бібліотеки, відділу, в реалізації програм розвитку бібліотеки, планів бібліотечного обслуговування користувачів, здійснення індивідуальної та масової роботи з користувачами.

У даному випадку індивідуальне право (інтерес) відмовитися від щеплення при збереженні обсягу права на працю, в тому числі на заробітну плату, відпочинок та соціальний захист, протиставляється загальному праву (інтересу) суспільства, в тому числі осіб, які відвідують бібліотеку, беруть участь у культурно-просвітницьких заходах, які проводяться в бібліотеці, та відповідно до чинного законодавства можуть не підлягати вакцинації.

Право позивачки на працю у бібліотеці в даномуц випадку було тимчасово обмежено з огляду на суспільні інтереси, оскільки позивачка ухилилась від обов`язкового щеплення. Втручання у вигляді обов`язковості певних щеплень ґрунтується назаконі, має законну мету, є пропорційним для досягнення такої мети, та є цілком необхідним у демократичному суспільстві.

З огляду на те, що за позивачкою на період відсторонення зберігалось робоче місце, трудовий договір не було припинено на час відсторонення, нарахування заробітної плати мало б відновитись одразу після усунення причин, що зумовили відсторонення та після допуску позивачки до роботи, судом не встановлено порушення права ОСОБА_1 на працю, що передбачене устатті 43 Конституції України, на чому в ході розгляду справи наполягала позивач.

Як вбачається з представлених відповідачем доказів: посадової інструкції, правил внутрішьного розпорядку, наказів про режим роботи бібліотеки в період карантину, звіту про роботу бібліотеки, ОСОБА_1 з огляду на посадові обов`язки безпосередньо контактувала з відвідувачами та колегами. Тому враховуючи характер виконуваних обов`язків, приймаючи до уваги відсутність доказів наявності дистанційної/надомної форми організації праці позивачки, загрозу, яку потенційно могла нести позивачка як невакцинований працівник, суд вважає дії відповідача з відсторонення позивачки від роботи в даному випадку пропорційними переслідуваній легітимній меті, для досягнення якої держава передбачила можливість відсторонення працівника від роботи. Позивачкою не доведено, а судом не встановлено обставин, які б давали підстави для висновку, що тимчасове відсторонення позивачки від роботи становило непропорційне втручання у її приватне життя.

В судовому засіданні позивач та її представник наполягали на тому, що в період карантину в бібліотеці були запроваджені відповідні протиепідемчі заходи, тобто відвідувачи мали бути вакцинованими, всі присутні знаходились у засобах індивідуального захисту, потік відвідувачів був менший, до того ж робоче місце позивачки було оголоджено захисною плівкою. Разом із тим, вказані стороною позивача обставини не спростовують висновків суду про те, що ОСОБА_1 належить до працівників, які підлягали обов`язковому профілактичному щепленню від COVID-19, відмовилась від такої та не надала документу про абсолютні протипоказання.

Оскільки підстави для визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення ОСОБА_1 від роботи свого підтвердження не знайшли, то у суду відсутні і правові підстави для задоволення вимог позову в частині поновлення позивачки на роботі шляхом допуску до посади та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Таким чином суд приходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі, з огляду на що понесені нею судові витрати до стягнення не підлягають.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.263-265 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки ім.І.П. Котляревського, третя особа Профспілковий комітет первинної профспілкової організації Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І.П. Котляревського, про визнання протиправним та скасування наказу про відсторонення, поновлення допуску до роботи, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 . Відповідач:Полтавська обласна універсальна наукова бібліотека ім.І.П. Котляревського, код ЄДРПОУ 02221828, адреса: 36000, м. Полтава, вул. Небесної Сотні, 17. Третя особа:Профспілковий комітетпервинної профспілковоїорганізації Полтавськоїобласної універсальноїнаукової бібліотекиімені І.П.Котляревського,адреса:36000,м.Полтава,вул. Небесної Сотні, 17.

Суддя

Ленінського районного суду м.Полтави М.С. Високих