Окрема думка

від 22.11.2023 по справі 553/88/22

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 553/88/22 Номер провадження 22-ц/814/4514/23Головуючий у 1-й інстанції Високих М.С. Доповідач ап. інст. Прядкіна О. В.

ОКРЕМА ДУМКА

22 листопада 2023 року м. Полтава

В провадженні Полтавського апеляційного суду перебувала цивільна справа № 553/88/22 (провадження 22-ц/814/4514/23) за позовом ОСОБА_1 до Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. І.П. Котляревського, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Профспілковий комітет первинної профспілкової організації Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І.П. Котляревського, у якій позивач просила суд визнати протиправним та скасувати наказ директора Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. І. П. Котляревського № 51-ОС від 14.12.2021 в частині відсторонення ОСОБА_1 від роботи, поновити її шляхом допуску до роботи на посаді провідного бібліотекара відділу обслуговування користувачів, стягнути середню заробітну плату за час вимушеного прогулу в розмірі 28 374,57 грн, а також понесені судові витрати в сумі 2 977,20 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказувала, що вона працює на посаді провідного бібліотекара відділу обслуговування користувачів за строковим колективним договором з 2019 року в Полтавській обласній універсальній бібліотеці імені І.П. Котляревського. Вважала дії позивача щодо її відсторонення від роботи у зв`язку з відсутністю обов`язкового профілактичного щеплення від Covid-19 та виданий наказ неправомірними, оскільки такі порушують її право на працю та заборону без її згоди бути підданою медичним чи науковим дослідам, посилаючись на те, що щеплення від коронавірусної інфекції не входить до переліку обов`язкових.

Рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 06 липня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено за безпідставністю.

Переглядаючи справу за апеляційною скаргою адвоката Лисенко С. С. в інтересах ОСОБА_1 , апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Прядкіної О. В., суддів Бутенко С. Б., Обідіної О. І., постановою від 22.11.2023 вказане рішення суду першої інстанції скасував та ухвалив по справі нове судове рішення, про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Апеляційний суд визнав протиправним та скасував наказ Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. І. П. Котляревського № 51-ОС від 14.12.2021 про відсторонення від роботи ОСОБА_2 та стягнув на користь ОСОБА_1 з Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. І. П. Котляревського середній заробіток за час відсторонення від роботи за період з 15 грудня 2021 року по 08 березня 2022 року включно у розмірі 24 509,51 грн з утриманням із цієї суми установлених законодавством податків та зборів, а також 4 465,80 грн у повернення сплаченого судового збору.

Провадження у справі в частині позовної вимоги ОСОБА_1 до Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. І. П. Котляревського про зобов`язання допустити до роботи закрито.

Судове рішення апеляційного суду про задоволення позову ОСОБА_1 мотивовано тим, що відповідачем була порушена процедура відсторонення працівника від роботи, оскільки позивачу було надано недостатньо часу для отримання довідки сімейного лікаря чи негативного результату тестування, отже, відсторонення її від роботи наказом від 14.12.2021 є передчасним; умови праці позивача виключали прямі контакти з відвідувачами через встановлене у залі бібліотеки скло, тому дії роботодавця не були пропорційними переслідуваний легітимній меті, а застосування до позивача такого заходу, як відсторонення від роботи не передбачало жодної індивідуальної оцінки виконуваних трудових обов`язків позивача, зокрема необхідності особисто контактувати з іншими людьми, встановлення позивачу іншої форми організації правці чи інших обов`язків; у справі не встановлено обставин, визначених Конституційним Судом України у рішенні від 28.08.2020 у справі № 1-14/2020 (230/20) щодо можливості обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина виключно законом.

Не погоджуюсь з такими висновками судової колегії та у відповідності до частини третьої статті 35 ЦПК України викладаю свою окрему думку.

Згідно статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

У статті 49 Конституції України вказано, що кожен має право на охорону здоров`я та медичну допомогу. Охорона здоров`я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм. Держава забезпечує санітарно-епідемічне благополуччя.

Держава також забезпечує планомірне науково обґрунтоване попередження, лікування, локалізацію та ліквідацію масових інфекційних захворювань.

Правові, організаційні та фінансові засади діяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, спрямованої на запобігання виникненню і поширенню інфекційних хвороб людини, локалізацію та ліквідацію їх спалахів та епідемій, права, обов`язки та відповідальність юридичних і фізичних осіб у сфері захисту населення від інфекційних хвороб визначені Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 6 квітня 2000 року № 1645-III (далі - Закон № 1645-III).

Відповідно до частини другої статті 12 Закону № 1645-III працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов`язковим профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфекційних хвороб. У разі відмови або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом, ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт. Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням проти інших відповідних інфекційних хвороб, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Згідно статті 1, частині першій статті 29 вказаного Закону для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб Кабінетом Міністрів України встановлюється карантин.

У рішенні про встановлення карантину зазначаються обставини, що призвели до цього, визначаються межі території карантину, затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, їх виконавці та терміни проведення, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов`язки, що покладаються на них, підстави та порядок обов`язкової самоізоляції, перебування особи в обсерваторі (обсервації), госпіталізації до тимчасових закладів охорони здоров`я (спеціалізованих шпиталів).

Карантин встановлюється на період, необхідний для ліквідації епідемії чи спалаху особливо небезпечної інфекційної хвороби.

На цей період можуть змінюватися режими роботи підприємств, установ, організацій, вноситися інші необхідні зміни щодо умов їх виробничої та іншої діяльності.

Статтею 117 Конституції України встановлено, що Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постави і розпорядження, які є обов`язковими до виконання.

Постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236 відповідно до статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19 грудня 2020 р. до 30 червня 2023 р. на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211, від 20 травня 2020 р. № 392 та від 22 липня 2020 р. № 641.

26 жовтня 2021 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2021 р. № 1096 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236», якою доповнено вказану постанову пунктом 466 наступного змісту: керівникам державних органів (державної служби), керівникам підприємств, установ та організацій забезпечити:

1) контроль за проведенням обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 працівниками та державними службовцями, обов`язковість профілактичних щеплень яких передбачена переліком професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров`я від 4 жовтня 2021 р. № 2153;

2) відсторонення від роботи (виконання робіт) працівників та державних службовців, обов`язковість профілактичних щеплень проти COVID-19 яких визначена переліком та які відмовляються або ухиляються від проведення таких обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 відповідно до статті 46 Кодексу законів про працю України, частини другої статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» та частини третьої статті 5 Закону України «Про державну службу», крім тих, які мають абсолютні протипоказання до проведення таких профілактичних щеплень проти COVID-19 та надали медичний висновок про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19, виданий закладом охорони здоров`я;

3) взяття до відома, що:

на час такого відсторонення оплата праці працівників та державних службовців здійснюється з урахуванням частини першої статті 94 Кодексу законів про працю України, частини першої статті 1 Закону України «Про оплату праці» та частини третьої статті 5 Закону України «Про державну службу»;

відсторонення працівників та державних службовців здійснюється шляхом видання наказу або розпорядження керівника державного органу (державної служби) або підприємства, установи, організації з обов`язковим доведенням його до відома особам, які відсторонюються;

строк відсторонення встановлюється до усунення причин, що його зумовили.

Відповідно до частини першої статті 46 КЗпП України відсторонення працівників від роботи роботодавцем допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.

Таким чином, саме Кодексом Законів про працю України (стаття 46), Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб» (статті 12, 29) та обов`язковою до виконання згідно Конституції України постановою Кабінету Міністрів України в межах делегованих Законом № 1645-III повноважень було встановлено обмеження трудових прав працівників, які відмовляються або ухиляються від обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19, шляхом відсторонення їх від роботи на підставі наказу керівника підприємства, установи, організації до усунення причин, що зумовили таке відсторонення, і заробітна плата, що є винагородою за виконану працівником роботу, за цей період не виплачується.

У справі, що переглядалася апеляційним судом, встановлено, що позивач ОСОБА_1 , яка працювала на посаді провідного бібліотекара відділу обслуговування користувачів, відповідно Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України 04 жовтня 2021 року № 2153, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07 жовтня 2021 р. за № 1306/36928, підлягала обов`язковому профілактичному щепленню проти COVID-19.

13 грудня 2021 року їй було вручено письмове повідомлення, яким поінформовано про необхідність надання документу, який підтверджуватиме наявність профілактичного щеплення від COVID-19 або негативний результат тестування методом ПЛР, документ про одужання від коронавірусної хвороби або довідку форми № 028-1/о про абсолютні протипоказання проти щеплень та попереджено про можливість відсторонення від роботи на підставі статті 46 КЗпП та статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб».

Позивач ОСОБА_1 категорично відмовилась виконувати вимоги Закону, про що неодноразово зазначала у своїх заявах директору бібліотеки та повідомила суду, і не мала наміру робити щеплення або надавати документи, які вимагались для допуску її до роботи, тож висновки апеляційного суду, що наданого часу було недостатньо для отримання довідки сімейного лікаря або тесту ПЛР, коли позивач не виявляла такого бажання, вважаю необґрунтованими.

Перед відстороненням від роботи 14.12.2021 роботодавцем від ОСОБА_1 було отримано письмове пояснення, у якому вона підтримала свою категоричну відмову надати документи, перелічені у повідомленні, пославшись на таємницю інформації про стан її здоров`я та відсутність у неї обов`язку виконувати розпорядження керівника згідно Конституції України, що свідчить про ухилення працівника від обов`язкового щеплення та є підставою для відсторонення від роботи відповідно до Закону.

Таким чином, порядок відсторонення працівника від роботи, передбачений КЗпП України, відповідачем було дотримано і оскаржуваний наказ Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. І. П. Котляревського № 51-ОС від 14.12.2021 про відсторонення від роботи ОСОБА_1 відповідає вищенаведеним законодавчим актам.

Оцінюючи загрозу, яку потенційно на роботі може нести невакцинований працівник, суд має дослідити кількість соціальний контактів працівника на робочому місці, форму організації праці, умови праці.

Судом першої інстанції було досліджено усі ці фактори та встановлено, що відповідно до посадових обов`язків ОСОБА_1 мала контактувати з необмеженою кількістю осіб - користувачів бібліотеки, безпосереднє обслуговування яких входило у її трудові обов`язки. При цьому наявність скла у залі бібліотеки, його місцерозташування та захисні функції для убезпечення відвідувачів та працівників бібліотеки від захворювання на COVID-19 у суді першої інстанції не досліджувалось і жодних доказів на підтвердження таких обставин сторонами не надавалось, як не надавалось і в апеляційному суді, тому посилання на таку обставину, що не була належним чином досліджена судом, як умови праці позивача, що виключали її прямі контакти з відвідувачами, вважаю безпідставними.

Виходячи з обсягу посадових обов`язків ОСОБА_1 зокрема, безпосереднє обслуговування користувачів відділу; участь в організації книжкових виставок, оглядів та переглядів; інформування користувачів відділу про нові надходження літератури; слідкування за порядком у відділі; проведення бесід з користувачами про правила користування бібліотекою, про бережливе ставлення до книг; участь у науково-дослідній та методичній роботі бібліотеки, відділу, в реалізації програм розвитку бібліотеки, планів бібліотечного обслуговування користувачів, здійснення індивідуальної та масової роботи з користувачами, позивач не довела суду можливість виконання дистанційної/надомної роботи, таких доказів матеріали справи не містять, що не було враховано колегією суддів при ухваленні рішення про задоволення позову ОСОБА_1 .

Право позивача на працю було тимчасово обмежено з огляду на суспільні інтереси, оскільки вона ухилилась від обов`язкового щеплення, а втручання у таке право гуртувалось на законі та переслідувало легітимну мету, було пропорційним для досягнення такої мети та необхідним у демократичному суспільстві.

Встановивши вказані обставини, суд першої інстанції дав їм належну оцінку, вірно застосував норми матеріального права та дійшов обґрунтованих висновків про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 , апеляційний суд скасував законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції.

Суддя С. Б. Бутенко